Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України                   

18 листопада 2020 року

м. Київ                                                         

справа № 204/4543/15-ц

провадження № 61-14470св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимира Антоновича 68»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Посунся Н. Є., Баранніка О. П., Пономарь З. М.,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив № 154 «Сталь» (правонаступник - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимира Антоновича 68») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути солідарно з боржників на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 жовтня 2008 року по 29 лютого 2016 року з врахуванням інфляційних втрат в розмірі 16 123,70 грн та судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив № 154 «Сталь» (далі - ОК ЖБК № 154 «Сталь») забезпечує утримання будинку по АДРЕСА_1 та прибудинкової території, обслуговування ліфтів, вивезення твердих побутових відходів, освітлення місць загального користування, теплопостачання в жилі та допоміжні приміщення споживачів, що проживають у зазначеному будинку та несе експлуатаційні витрати на ці цілі.

Відповідачі, які проживають у квартирі № 51 вказаного будинку, не виконують свої обов`язки щодо оплати комунальних послуг, несвоєчасно та не в повному обсязі вносять компенсацію за отримані житлово-комунальні послуги, внаслідок чого у них утворилась заборгованість у зазначеному розмірі, яку позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 17 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що позивач не надав суду доказів наявності укладення між ним і відповідачами договору про надання житлово-комунальних послуг та доказів, що кооперативом надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території, ліфтів, та інше, а також розрахунків, з яких він виходив, нараховуючи заборгованість. Відповідачі не є членами ОК ЖБК № 154 «Сталь», самостійно сплачують послуги за договорами, укладеними ними з відповідними установами, що надають комунальні послуги.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017 року рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 17 червня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимира Антоновича 68» (далі - ОСББ «Володимира Антоновича 68») грошові кошти в розмірі 16 123,70 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов,  виходив із того, що Закон України «Про житлово-комунальні послуги» не містить положень щодо звільнення споживача від оплати фактично наданих послуг у разі недотримання письмової форми договору. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачами своїх обов`язків щодо сплати житлово-комунальних послуг, які надає позивач, у них утворилась заборгованість, яку належить стягнути на користь позивача. При цьому суд врахував заяву відповідачів та застосував позовну давність.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 та   ОСОБА_2 звернулись з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 аргументована тим, що вони не є членами ЖБК № 154 «Сталь», квартира АДРЕСА_1 не відноситься ні до якого житлового фонду, не є приватизованою. ОК ЖБК № 154 «Сталь» не є виконавцем житлово - комунальних послуг і відповідний договір ними не укладався. Позивач пропустив позовну давність.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , витребувано справу з суду першої інстанції.

На виконання вимог підпункту 4 першого розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року  20 березня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2018 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів, зупинено виконання рішення апеляційного судудо закінчення касаційного розгляду.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 зареєстровані і проживають у квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є власником вказаної квартири з 01 вересня 2005 року.

Балансоутримувачем будинку НОМЕР_1 за вказаною адресою є ОСББ «Володимира Антоновича 68 », створене власниками квартир цього будинку, яке надає житлово-комунальні послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території та нараховує плату за надані послуги.

За розрахунками позивача у відповідачів наявна заборгованість з оплати витрат на утримання будинку за період з 01 жовтня 2008 року по 29 лютого 2016 року в розмірі 16 123,70 грн

12 серпня 2013 року ЖБК № 154 «Сталь» зверталось із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, за результатами розгляду якої Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська видано судовий наказ від 16 жовтня 2013 року про стягнення з відповідачів 10 256 грн заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, який ухвалою цього ж суду від 14 травня 2014 року скасовано (а. с. 70-76)

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

Відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) судовий наказ є особливою формою судового рішення за певними вимогами, зокрема, і про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК України у зазначеній редакції).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19) зроблено висновок, що: «подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другою статті 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи її частиною. На підставі припису частини другої статті 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 640/2704/16-ц і Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 травня 2018 року у справі № 903/509/17). Новий перебіг позовної давності (після його переривання) починається наступного дня після пред`явлення позову (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц)».

Суд апеляційної інстанції, установивши, що ОСББ «Володимира Антоновича 68» надає послуги з обслуговування будинку, в якому проживають відповідачі, які споживачами таких послуг і у період з серпня 2010 року по 01 лютого 2016 року не здійснювали оплату за надані позивачем послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 16 123,70 грн (саме таку суму складає позовна вимога, яка була уточнена позивачем), дійшов передчасного висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача вказаної заборгованості за весь охоплений позивачем період (більше ніж п`ять з половиною років).

Суд помилково вважав, що зверненнямЖБК № 154 «Сталь» 12 серпня 2013 року із заявою (вимогою) про видачу судового наказу позовна давність відповідно до встановленого статтею 264 ЦК України правила перервалась і не закінчилась до часу пред'явлення позову, що розглядається.

При цьому суд не встановив, коли спливла давність за кожним із нарахованих платежів, за який період (з врахуванням позовної давності) і в якому розмірі повинна бути стягнута заборгованість за цими платежами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Згідно статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки рішення апеляційного суду в оскарженій частині ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права, його належить в цій частині скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017 року в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1  в розмірі 16 123,70 грн скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В позові Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимира Антоновича 68» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг відмовити.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017 року в скасованій частині втрачає законну силу і подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,  є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                               В. І. Крат

Судді                                                                                                 Н. О. Антоненко

                                                                                                     І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

                                                                                                     М. М. Русинчук

https://reyestr.court.gov.ua/Review/93053498