Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2020 року

м. Київ

Справа №  910/17776/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий,  Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019

(головуючий - Буравльов С.І., судді Хрипун О.О., Сітайло Л.Г.)

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019

(суддя Усатенко І.В.)

у справі №910/17776/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-20"

про стягнення заборгованості у розмірі 413 300,35 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв`язку з відпусткою судді Мамалуя О.О. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.01.2020, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

2. Приватне акціонерне  товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ " АК  "Київводоканал") звернулось до Господарського суду  міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-20" (далі - ЖБК "Кристал-20")  про стягнення 413 300,35 грн з яких: 294     910,14 грн - основний борг, 3     852,53 грн - пеня, 29     491,01 грн - штраф, 74     605,25 грн - інфляційні втрати, 10     441,42 грн - 3 % річних.

3. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 9074/4-13 від 21.02.2001, щодо  оплати послуг з постачання питної води та приймання стічних вод, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 294     910,14 грн. Також, на вказану заборгованість, позивачем нараховано 3     852,53 грн пені, 29     491,01 грн штрафу, 74     605,25 грн  інфляційних втрат та 10     441,42 грн 3% річних.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Справа розглядалась судами неодноразово.

5. Постановою Верховного Суду від 23.11.2018 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018,  справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій суд касаційної інстанції зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено та не надано оцінки наступному:

-   чи може відповідач виконувати договір від 21.02.2001, з огляду на положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", чи є відповідач балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду, теплового пункту, чи є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та чи наділений можливостями на законодавчому рівні здійснювати будь-які нарахування за комунальні послуги,

-  чи може відповідач виступати стороною в договорі, та чи покладено на позивача, як виконавця послуг, обов`язок укладення прямих договорів із безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) або балансоутримувачами та вчинення інших дій, передбачених законодавством України.

7.  Під час нового розгляду справи,  рішенням Господарського суду міста Києва  від 08.04.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від   17.09.2019, у задоволенні позову відмовлено. 

8.  Судові рішення мотивовано тим, що відповідач не здійснює господарської діяльності  з централізованого водопостачання та/або водовідведення, не має відповідної ліцензії та не  є підприємством питного водопостачання, у розумінні Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення". Крім того, відповідач не є балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду, не є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та на законодавчому рівні позбавлений можливості здійснювати будь-які нарахування за комунальні послуги, у тому числі з водопостачання та/або водовідведення. Оскільки, відповідач не наділений правом укладати з мешканцями, власниками та орендарями (споживачами послуг) договорів з надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за відсутності відповідної ліцензії, зважаючи на  внесенні зміни до Закону України "Про житлово-комунальні послуги",  відповідач не може виступати стороною в договорі та не має можливості  виконати зобов`язання  за договором. Зважаючи на зазначене, позивач зобов`язаний укладати договори безпосередньо зі споживачами послуг.

Судами відхилено доводи позивача про те, що відповідач, на підставі Закону України "Про кооперацію", є власником будинку і відповідно споживачем послуг, оскільки, матеріали справи не містять доказів того, що квартири перебувають у власності кооперативу, а не його мешканців,  а тому  у суду  відсутні підстави вважати, що саме кооператив є власником будинку, який споживає послуги по водопостачанню та водовідведенню від позивача.

Встановивши зазначене, суди дійшли висновку, що позивачем не доведено наявності у відповідача обов`язку оплачувати заявлену заборгованість з вартості спожитих відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення, протягом спірного періоду, а тому, відсутні підстави для задоволення позову щодо стягнення основної  заборгованості та нарахованих  штрафних санкцій. 

Короткий зміст вимог касаційної скарги та  узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ПрАТ " АК  "Київводоканал"  звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій  норм матеріального та процесуального права, просить  скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від   17.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2019  та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

10. За твердженнями скаржника, суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення, надали неправильну оцінку доказам у справі, а також не врахували обставин того, що:

-  відповідач є балансоутримувачем  будинку № 40 по проспекту Маяковського, у м. Києві, а тому,  як балансоутримувач,  є учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг і в залежності від цивільно-правових угод може виступати споживачем, виконавцем та виробником послуг,

-   укладений сторонами  договір на надання  послуги водопостачання та водовідведення  № 9074/4-13 від 21.02.2001 є дійсним та обов`язковим для  виконання сторонами,

-   висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідач не є виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення є такими, що суперечать вимогам Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

11.  06.12.2019 від ПрАТ "АК"Київводоканал" до суду касаційної інстанції надійшло клопотання про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з  повідомленням (викликом) сторін. Обґрунтовуючи клопотання, позивач  зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі вимагають проведення  судового засідання.

12. Відповідно до частини 6 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені  у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

13. Аналіз даної норми свідчить, що призначення розгляду касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, саме у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи є дискрецією суду, яка залежить від оцінки судом  конкретних обставин справи.

14.   З урахуванням обставин цієї справи касаційним судом було прийнято рішення, викладене в ухвалі від 11.11.2019, про розгляд касаційної скарги  у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення сторін.

15.  Нових переконливих доводів, для розгляду  касаційної скарги у судовому засіданні,  суду касаційної інстанції скаржником не надано.

16.  На підставі викладеного, колегія суддів касаційного суду відмовляє ПрАТ "АК  "Київводоканал" у задоволенні клопотання про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з викликом сторін.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

17. ЖБК "Кристал-20"  у відзиві на касаційну скаргу, просить залишити скаргу без задоволення, а  прийняті у справі судові рішення  без змін, посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.02.2001 між Державним комунальним об`єднанням "Київводоканал" (перетворене у Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Акціонера компанія "Київводоканал", яке перейменоване у Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал")(постачальник), та ЖБК "Кристал-20" (абонент) було укладено договір № 9074/4-13 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - договір).

19. Відповідно до п. 1 договору постачальник зобов`язується надати абоненту послуги з постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент зобов`язується розрахуватися за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65. 

20.  Згідно з п. 2.1 договору постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає чинним стандартам та приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

21. Як передбачено п. 2.2 договору, абонент зобов`язується сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього договору.

22. Відповідно до п. 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника.

23. Якщо водолічильники відсутні, постачальник визначає інший спосіб обліку використаної води, передбачений Правилами (п. 3.3 договору).

24.  Згідно з п. п. 3.4, 3.5 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильника. Ліміти споживання води та скидання стоків у міську каналізаційну мережу встановлюються на підставі пропозиції постачальника. Про розміри лімітів постачальник повідомляє абонента додатковим оповіщенням, яке є невід`ємною частиною даного договору.

25.  Відповідно до п. 3.6 договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому чинним законодавством у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

26. У разі незгоди щодо кількості та вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.7 договору).

27.  Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

28.  На виконання умов договору за період з 01.08.2014  по 30.06.2017  позивач надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення.

29. Як стверджує позивач, відповідачем  належним чином не оплачувались послуги з водопостачання та водовідведення, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Позиція Верховного Суду

30. Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання судами норм матеріального та  процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

31. Причиною спору у справі є питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором від 21.02.2001 за період з 01.06.2017 по 30.06.2017 (за кодом 3-498 - питна вода (холодна) та її водовідведення) та з 01.08.2014 по 30.06.2017 (за кодом 3-50498 - питна (холодна) вода для виготовлення гарячої води та водовідведення гарячої води), а також нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання пені, штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних.

32.  За приписами статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

33.  Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

34.  Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

35.  Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".

36. Відповідно до частини першої статті 19 Закону Україну "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України від       02.10. 2012 року N 5400-VI)  відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.  Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

37.  26.04.2014  набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10.04.2014 р. N 1198-VII, яким, зокрема, внесено зміни до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

38.   Так, враховуючи внесені Законом України від 10.04.2014 р. N 1198-VII зміни, стаття 19 Закону Україну "Про житлово-комунальні послуги" встановлює, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.  Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.  Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

39. Разом з цим, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 279 від 10.08.2012 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення", яка діяла протягом спірного періоду до 18.05.2017 включно, та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 307 від 22.03.2017 (чинна з 19.05.2017) вид господарської діяльності у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення визначено такою, що підлягає ліцензуванню.

40. Статтею 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 18.05.2017 р. N 2047-VIII) передбачено, що питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та/або постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та/або систем питного водопостачання; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

41. Згідно з ст. 4 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"(в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 18.05.2017 р. N 2047-VIII) суб`єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення.

42. Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190  (далі - Правила). Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими,  виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (пункт 1.1 Правил).

43.   Згідно з пунктом 3.7 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

44.  Відповідно до пункту 3.13 Правил суб`єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

45.   Як було з`ясовано судами попередніх інстанцій, ЖБК "Кристал-20" не здійснює господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення, не є підприємством питного водопостачання, у розумінні Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та ліцензіатом у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення. ЖБК "Кристал-20" не є балансоутримувачем теплового пункту, до якого здійснюється подача води, а укладений між сторонами договір не регулює відносини постачання питної води для виготовлення гарячої води.

46.    За приписами статей 509, 607 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

47. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного та обґрунтованого висновку про те, що неможливість виконання зобов`язань за укладеним сторонами договором з боку ЖБК "Кристал-20" полягає у законодавчій забороні укладати з мешканцями, власниками та орендарями (споживачами послуг) договори на надання послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, а також з централізованого опалення та постачання гарячої води за відсутності відповідних ліцензій, яких у ЖБК "Кристал-20" немає. При цьому, ЖБК "Кристал-20" не є балансоутримувачем теплового пункту, до якого здійснюється подача води, не є виконавцем послуг з постачання теплової енергії, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та на законодавчому рівні позбавлений можливості здійснювати будь-які нарахування за такі комунальні послуги. Тобто,  у ЖБК "Кристал-20" відсутнє право виступати стороною в договорі. Саме ПрАТ     "АК "Київводоканал", як виконавець послуг, зобов`язаний був укласти прямі договори із безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) або балансоутримувачами, які й повинні їх оплачувати.

48.  Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 15.02.2018 у справі №     910/973/16, від 16.04.2018 у справі №     910/1541/16, від 11.10.2019 у справі    № 910/3319/18.

49.  За таких обставин господарські суди попередніх інстанцій,  з урахуванням вказівок  зазначених у постанові Верховного Суду від 23.11.2018, при новому розгляді справи, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши  подані сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, навівши в судових рішеннях у справі необхідне мотивування, встановивши, що  відповідач втратив право виступати стороною договору, у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає - набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії", яким внесено зміни, зокрема, до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", тоді як, на позивача  покладено обов`язок укладення договорів на водопостачання та водовідведення зі споживачами вказаних послуг, отже, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову щодо стягнення з ЖБК "Кристал-20" на користь ПрАТ " АК  "Київводоканал" основної заборгованості у розмірі 294     910,14 грн. 

50.   Оскільки позовні вимоги про стягнення з ЖБК "Кристал-20" на користь ПрАТ " АК  "Київводоканал"  пені, штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних є похідними від вимог про стягнення основного боргу, судами попередніх інстанцій за результатами розгляду спору правомірно відмовлено в позові.

51.  Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

52.  Посилання ПрАТ " АК  "Київводоканал"  на те, що укладений сторонами договір є дійсним, у встановленому законодавством порядку недійсним не визнавався, та підлягає виконанню сторонами, відхиляються касаційним судом, зважаючи на положення статті 607 ЦК України, у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії".

53. Інші аргументи касаційної скарги, стосуються питань, пов`язаних або із встановленими попередніми судовими інстанціями обставинами справи, або з оцінкою доказів у ній. Проте, згідно з імперативним приписом частини другої статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Тому перевірка зазначених аргументів перебуває поза межами розгляду даної справи судом касаційної інстанції.

54.  Відповідно до частин 1, 2 статті 300  ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

55.  Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що оскаржувані судові рішення постановлено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для їх зміни чи скасування не вбачається,  тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

56. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу -  без задоволення.

57. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

58. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, Суд вважає, що обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить, доводи скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову,  у зв`язку з чим, суд касаційної інстанції касаційну скаргу залишає без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду без змін .

Розподіл судових витрат

59. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних судових рішень  немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"  залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019  у справі № 910/17776/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                           О.А. Кролевець

Судді                                                                                                      Н.М. Губенко

                                                                                                                    Л.В. Стратієнко

https://reyestr.court.gov.ua/Review/86851548