Шановний Вікторе Івановичу!
Намагаючись розібратися з питанням правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг, я неодноразово наштовхувалася на твердження різних юристів та правосвідомих громадян (з якими на жаль не вдалося встановити зворотнього зв’язку) про те, що новий цивільний кодекс, на відміну від старого, перевів правовідносини у житлово-комунальній сфері у цивілізоване договірне русло. Тобто, начебто, старий ЦК дозволяв суддям дуже довільно виводити факт договірних відносин будь з чого.
Наводжу типову цитату:
«Да, раньше действовала прежняя система оказания и оплаты коммунальных услуг, которая держалась на различных нормативных актах без заключения договоров с жильцами, которую можно квалифицировать как традиционную, или устную договорённость. Но в 2003 году был принят новый Гражданский кодекс Украины, разработанный на уровне мировых правовых стандартов.»
http://www.citynews.net.ua/15/8447_1.htmlАбо ще цитата:
«Зміни до Цивільного кодексу ставлять зарас в зовсім інші умови Тепломережі- нема письмового договору-нема договірних зобовязань по оплаті. Я немаючи юридичної освіти виграв справу дякуючи інтернету ( інформація це сила).»
http://forum.lvivport.com/showthread.php?p=189711Поясніть, будь-ласка, якими статтями старий ЦК дозволяв трактувати ситуацію, коли договір між споживачем та виконавцем житлово-комунальних послуг не укладався в жодній формі, як усну (традиційну) домовленість, і якими статтями новий ЦК цього не дозволяє?
З повагою