Відповідаю відносно примусу. Говорити про вину ВР та Президента можно без кінця. Розмова не продуктивна. Ці суб\\\'єкти примусити щось виконувати згідно з діючим законодавством неможливо, не передбачено самим законодавством. Вони недоторкані, непідзвітні і непідконтрольні. Їх можна усунути з посади лише через вибори, та й то не всіх. Маю на увазі депутатів. Зі зловживаннями решти суб\\\'єктів владних повноважень теоретично можна боротися, але на практиці також майже неможливо.
Пропоную Вам сміливий експеримент. У зв\\\'язку зі взаємними звинуваченнями відомих суб\\\'єктів у нецільовому використанні бюджетних коштів, оприлюдненими у ЗМІ, зверніться до Генерального Прокурора України з заявою про скоєний злочин, який підпадає під дію ст. ст. 210, 211, 364 КПК. Прогнозую результат. У кращому випадку місяців через два-три отримаєте коротеньку відповідь, що складу злочину у діях зазначених суб\\\'єктів не виявлено. Або про те, що Ваша заява направлена до Прокуратури м. Києва для подальшого розслідування. У гіршому випадку жодна прокуратура взагалі ніяк не відреагує. То що, на Вашу думку, слід робити, кому саме, і яким чином примусити його це робити?
А що таке слідчі комісії ВР? Фікція. Проаналізуйте, наприклад, діяльність Коновалюка - голови чергової слідчої комісії в питанні законності/незаконності поставок зброї в Грузію. Пошумів, пошумів, черговий раз засвітився, пропіарився, а які наслідки? Що тут може вдіяти гарант Конституції? Нічого, якби й побажав. Коли відключили теплопостачання у м. Києві, Президент наказав Черновецькому його відновити протягом години. Пройшло 96 годин. Ну то й що?