У моїй практиці був аналогічний випадок. 25 лютого 2008 р. суддя Печерського районного суду Кафідова О.В. відкрила провадження у справі № 2-1026/08 за позовом КП УЖГ цього району до споживача, а потім ухвалою від 28 березня 2008 р. вирішила об\\\'єднати його в одне провадження з позовом цього споживача до КП УЖГ, який вже розглядався під головуванням інших суддів - Іваненка Ю.Г. та Волкової С.Я. Провадження у цій справі було відкрите ухвалою від 12 квітня 2007 р. суддею Іваненком Ю.Г., але з 14.08.2007 р. справу передали Волковій С.Я. Потім з 28 березня 2008 р. Волкова С.Я. взялася розглядати другий позов сумісно з першим, мотивуючи аналогією з зустрічним позовом, строк подачі якого давно був пропущений. Звісно, це було грубим порушенням норм ст. 126 ЦПК. Я протестував, оскільки аналогія надумана, про що свідчать ч. 7 ст. 8 та ст. 123 ЦПК. Але вона не наважилася закрити провадження по другій справі, яке вона й не відкривала, навіть жодних ухвал не постановляла, керувалася нікчемною ухвалою судді Кафідової О.В., яка чомусь для неї мала певну юридичну силу. Я подав клопотання від 04.07.2008 р. про роз\\\'єднання позовів. Скандал був погашений шляхом задоволення іншого мого клопотання від 22 липня 2008 р. про зупинення провадження у справі до вирішення інших справ, що розглядаються у адміністративних судах (про тарифи імені Черновецького). Справа до цього часу зупинена. Як бачите, винахідливість допомагає нівелювати наслідки непрофесійних дій суддів.
На цьому прикладі можна підтвердити, що навіть столичні судді погано розуміються в законодавстві. А Ви його правильно зрозуміли, мій Вам респект!