Шановна Світлано!
На жаль, така ситуація характерна не тільки для будинків з верхньою подачею теплоносія, але й з нижньою також. Тільки у цьому випадку мерзнуть мешканці останніх поверхів.
Як можна зарадити лиху?
Ну, по-перше, при нинішній теплій погоді температура теплоносія 42,5 градуса не така вже й незадовільна. По температурному графіку на сьогодні, при +9,5 градусів на вулиці це навіть нормальна температура. По-друге, потрібна більш детальна інформація для подальших висновків. А яка температура носія буде при -10 градусах морозу? Крім того, а які у Вас радіатори? По третє, перепад температури на вході та виході системи опалення за нормами Київенерго повинен бути близько 10 градусів, інакше не буде належного відбору теплової енергії від котлоагрегатів теплоцентралі, а теплолічильники (якщо вони є) не забезпечать потрібну точність обліку теплоенергії. А тому, кількість секцій радіаторів опалення повинна збільшуватися у Вашому випадку від верхнього поверху до нижнього. Радіатори слід приміняти низькотемпературні з великою тепловіддачею. Крім того, квартира повинна мати невеликі тепловтрати, а для цього слід утеплити стіни (гіпсокартоном з утеплювачем), лінолеум замінити на теплий паркет, вікна та двері замінити на теплозберігаючі, стелю та балкони також не завадить утеплити. Квартира по суті стане термосом, і тоді теплоенергії вистачить для компенсації тепловтрат. Все це підтверджується не тільки теоретичним розрахунками, але й практичним досвідом, у тому числі й моїм власним. На даний час у моїй квартирі площею в 90 кв.м з трьома лоджіями у залізобетонній багатоповерхівці (22 жилі поверхи) після утеплення виявилося, що для нормального опалення квартири вистачає близько 0,07 Гкал на 1 кв.м щороку, при нормі 0,147 Гкал., а до того ми замерзали зимою. Як бачите, різниця відчутна.
