Шановний Вікторе Івановичу! Прошу прокоментувати моє розуміння положень статей 151 - 153 ЦПК.
Згідно п.1 статті 151 за заявою сторони у судовому процесі може бути постановлена ухвала про забезпечення позову.
Згідно п.1 ст.153 ця заява розглядається без повідомлення сторони, стосовно якої заявляються вимоги.
Згідно п.5 ст.153 по розглянутій заяві постановляється ухвала і в дату ухвали (негайно) її копія надсилається стороні, стосовно якої вживаються заходи забезпечення позову.
Пункт 7 ст.153 застосовується в ситуації, коли ухвала про забезпечення позову постановляється до подання позовної заяви? Він не застосовуються при моїй ситуації, коли в процесі судового розгляду справи виникає заява про забезпечення позову?
Відмінність п.5 від п.7 – в часі повідомлення особи про постановлену ухвалу (негайно після постановлення чи негайно після виконання).
Виходячи з п.9 ст.153 ухвала виконується негайно після її постановлення. Як розуміти термін “виконується негайно”? У випадку постановлення ухвали про накладання арешту на майно, наприклад, 12.06.09 чи слід вважати ухвалу виконаною вже 12.06.09? Чи датою виконання є дата початку виконавчого провадження (наприклад, ухвала Державного виконавця від 03.07.2009)?
Ці питання, щоб зрозуміти – як використати право на апеляційне оскарження ухвали (відповідно до п.2 ст.294 заява про апеляційне оскарження ухвали подається протягом 5 днів з дня її проголошення)? Адже отримати інформацію про зазначену ухвалу можна і через місяць. А можна вже побачити ухвалу про виконавче провадження, так і не отримавши ухвалу. Дякую.
