Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[gro-za]

100 x 75, 3 кБ

До відома усіх зацікавлених:
http://io.ua/s89207 - ПОЗОВНА ЗАЯВА про визнання невідповідними законодавству нових розпоряджень КМДА про тарифи на ЖКП, у якій оскаржені розпорядження від 17 листопада 2009 року № 1292, від 15.10.2009 р. № 1192, від 30 листопада 2009 року: №№ 1332, 133, 1334, 1335 сьогодні відіслана рекомендованим поштовим відправленням № {030570335398 9} на адресу Шевченківського райсуду м. Києва.
Відповідно до ч. 3 ст. 107 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви до адміністративного суду.
Першим відповідачем визначений суб\\\'єкт владних повноважень Київський міський голова – Голова Київської міської державної адміністрації
Черновецький Леонід Михайлович (на фото).

[gro-za]

Пропоную для обговорення наступну проблему адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 27 КАСУ суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться, якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті її розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 171 того ж Кодексу право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб\\\'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Не потребує доведення обставина щодо особистої зацікавленості у розгляді справи щодо недійсності нормативно-правового акту з боку будь-якого судді, місце проживання якого зареєстроване в населеному пункті за територіальною підсудністю відповідача, а в деяких справах, відповідачем у яких є Президент України, Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, НБУ - взагалі будь-якого судді в Україні.
І якщо оскаржуються нормативно-правові акти місцевої влади, то теоретично вирішити колізію інтересів можна шляхом передачі адміністративної справи на розгляд іншого адміністративного суду на підставі ст. 22 КАСУ. Очевидно, у разі неминучого самовідводу судді, або на підставі заяви про відвід, поданої відповідачем, наслідком зазначених обставин відповідно до ч. 1 ст. 32 КАСУ буде передача справи на розгляд іншому судді того ж суду. А іншому судді нічого не залишиться, крім самовідводу, або постановлення ухвали про передачу адміністративної справи до іншого суду відповідно до ч. 2 ст. 22 КАСУ.
Очевидно, таким іншим судом може бути лише суд за межами територіальної підсудності. Тобто, для киян це означає розгляд їх справ поза межами м. Києва. Причому інший суд не може ініціювати спір щодо підсудності.
Однак, у випадку, коли відповідачем є суб\\\'єкт владних повноважень загально-державного рівня, вирішити колізію ІМХО взагалі неможливо.
Цікаво, чи досліджував цю проблему хтось із вчених-юристів, і до яких висновків вони дійшли?

[gro-za]

Ну от, щось знайшов. Нагадує студентські реферати.
http://apelyacia.org.ua/node/10320 - Науково-практичний коментар Кодексу адміністративного судочинства України, Ківалова, Харитонової , 2005

[виктор андреевич]

Уважаемый,Виктор Иванович, теоретически конечно судья ,проживающий на территории административно-территориальной единицы конечно заинтересован в отмене либо в оставлении в силе актов общеобязательного характера,и как вы сами делаете вывод, с которым я в принципе согласен, в таком случае заинтересованность судьи устраняется самоотводом либо отводом и рассмотрением иска судами за пределами административно-территориальной единицы. Но это подчеркну лишь в том случае если оспаривается НПА общеобязательного характера либо по кругу лиц судья подпадает под действие оспариваемого НПА. В отношении же НПА органов центральной власти для соблюдения объективности суда
применим тот же критерий -да суд не может быть объективным если обжалуемый НПА применим либо может быть применим и составу суда,однако в таком случае мы приходим к еще большему противоречию , т.е. необходимости рассмотрения таких исков иностранными ,либо международными судами, что подрывает основы конституционного устройства и получится ,что нашим законодательством будут управлять иностранные граждане, что в свою очередь ведет к утрате суверенитета государства и подрыву судебной власти в стране и нормотворческой ласти субъектов властных полномочий. Практически думается выход из этой коллизии может состоять в том ,чтобы общеобязательные НПА центральных органов власти оспаривались в Конституционном суде ,по аналогии с сегодняшней практикой постановления Конституционным судом заключений о конституционности отдельных норм законов, либо введение при рассмотрении НПА местных органов власти наконец!!! суда присяжных заседателей , с правом решающего голоса каждого заседателя и проживающих за пределами административно- территориальной единицы оспариваемого НПА . Ведь рассуждая о беспристрастности и объективности суда с участием нарзаседателей например в уголовном либо гражданском деле в принципе каждый нормальный гражданин,будучи народным заседателем прямо либо косвенно заинтересован в том чтобы его и его близких не ограбили , не оставили без средств к существованию, не обесчестили и т.п. и таким образов в силу общепринятых морально-нравственных убеждений выступает против таковых противоправных посягательств и вынужден защищаться применяя субъективные взгляды на жизнь и свои представления о добре и зле, которые являются общепризнанными в человеческом обществе. Еще раз обращаю внимание на перезревшую необходимость введения судов