| | Заперечення на адміністративний позов до Черновецького Л.М.Представник КМДА заперечує проти позову, посилаючись на те, що на її думку розпорядження голови КМДА не підлягають реєстрації в органах юстиції, а квартплату не обов\'язково формувати індивідуально по кожному будинку.
Шевченківський районний
суд м. Києва
04053 м. Київ вул. Вознесенський узвіз, 10-Б
Позивач:
Куля Віктор Іванович
...
Відповідач:
Суб\'єкт владних повноважень - Голова Київської міської державної адміністрації Черновецький Леонід Михайлович,
01001, м. Київ вул. Хрещатик, 36
Заперечення на адміністративний позов громадянина Кулі Віктора
Івановича до суб\'єкта владних повноважень - Голови Київської міськоїдержавної адміністрації Черновецького Леоніда Михайловича провизнання невідповідним законодавству рішень Київської міської
державної адміністрації про підвищення тарифів
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить визнати розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 №1574 "Про впорядкування розмірів квартирної плати за утримання будинків та прибудинкових територій", № 1575 „Про затвердження тарифів на теплову енергію", № 1576 „Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води І водовідведення холодної та гарячої води ", № 1577 „Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води", незаконними, невідповідними законодавству та скасувати їх.
Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не визнає позовні вимоги позивача з наступних підстав:
1.Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач діяв з перевищенням повноважень, встановлених законодавством, а також у зв\'язку з суттєвим порушенням норм законодавства у сфері надання житлово-комунальних послуг посилаючись на те, що встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, тобто у випадку м. Києва - міськради або районних у м. Києві рад згідно із ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Однак, статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 2 п. »а» ч. 1 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчого органу Київської міської ради віднесено встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Крім того, необхідно звернути увагу на те, що відповідно до п. 2 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про столицю України - місто - герой Київ» особливість здійснення виконавчої влади і особливість здійснення місцевого самоврядування у місті Києві полягає в тому, що міські та районні в місті Києві виконавчі органи, сформовані відповідно до рішень міської та районних в місті Києві рад на базі відповідних державних адміністрацій, паралельно виконують функції державної виконавчої влади.
Зазначене підтверджено і Законом України «Про місцеві державні адміністрації» відповідно до ст. 1 якого особливості здійснення виконавчої влади у місті визначаються окремими законами України.
Київська міська рада рішенням від 11.03.99 №161/262 «Про виконавчий орган Київської міської ради» сформувала власний виконавчий орган на базі Київської міської державної адміністрації.
Таким чином, встановлення та погодження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги було здійснено розпорядженнями Київської міської державної адміністрації в межах повноважень, наданих статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» як виконавчим органом Київської міської ради.
2. Позивач вважає, що також підставою для визнання недійсними зазначених розпоряджень є відсутність їх державної реєстрації в органах юстиції, виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не може погодитись з таких підстав:
Державній реєстрації, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» підлягають нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Слід звернути увагу на те, що з часу запровадження обов\'язкової державної реєстрації нормативно-правових актів, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, акти органів місцевого самоврядування, видані в межах своєї компетенції, а саме розпорядження Київської міської державної адміністрації видані як акти виконавчого органу Київської міської ради, державній реєстрації в органах юстиції не підлягають.
Відповідно до статті 7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, п.п.2 п. „а" ч. І ст.28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 2 розділу VII „Прикінцеві положення" Закону України „Про столицю України - місто-герой Київ", рішення Київської міської ради від 11.03.99 №161/262 „Про виконавчий орган Київської міської ради" при виданні розпоряджень щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги Київська міська державна адміністрація діяла в межах повноважень як виконавчий орган Київської міської ради.
Зазначені розпорядження не подавались до Київського міського управління юстиції для реєстрації, оскільки відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. №493 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" акти органів місцевого самоврядування не підлягають державній реєстрації.
Щодо реєстрації Київським міським управлінням юстиції розпорядження Київської міської державної адміністрації у 2000 році щодо встановлення розмірів квартирної плати та плати за утримання будинків і при будинкових територій, слід звернути увагу на те, що дане розпорядження видавалось Київською міською державною адміністрацією до прийняття Закону України „Про житлово-комунальні послуги" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року № 1548, здійснюючи функцію державної виконавчої влади і тому підлягало державній реєстрації.
Статтею 12 Закону України „Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності" також передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а в разі їх відсутності, - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання. Попередня процедура державної реєстрації регуляторного акту при цьому не передбачена, а є обов\'язковою нормою лише для регуляторних актів, прийнятих місцевими органами виконавчої влади.
Дані моніторингу Київської міської влади щодо державної реєстрації рішень органів місцевого самоврядування про регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги свідчать, що органи місцевого самоврядування інших регіонів прийняті ними рішення з цього питання не реєстрували в органах юстиції, але це не викликало нарікання з боку Міністерства Юстиції.
Разом з цим, при виданні зазначених розпоряджень міською владою дотримані усі процедури необхідні для введення їх в дію, які визначені законодавством: проекти цих розпоряджень розміщено на офіційному ВЕБ -порталі Київської міської влади та надруковані в газеті „Хрещатик", здійснено аналіз їх регуляторного впливу, забезпечено процедуру погодження в Представництві Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та з профспілками, прийняті розпорядження надруковані в газеті „Хрещатик" від ЗО жовтня 2006 року.
Крім того, передумовою до їх прийняття є рішення сесії Київської міської ради від 28.09.2006 № 102/159 „Про соціальний захист населення міста Києва в умовах запровадження економічно обгрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги", відповідно до п.1 якого Київська міська рада погодилась з пропозицією виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) щодо необхідності приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до економічно обґрунтованого рівня з урахуванням реальної платоспроможності населення м. Києва та виконання п. 2 рішення щодо затвердження порядку надання субсидій з місцевого бюджету м. Києва малозабезпеченим верствам населення міста для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг в умовах зміни тарифів на ці послуги, який буде введено в дію з 01.12.2006, тобто одночасно з новими тарифами на житлово-комунальні послуги. 3. Щодо економічного обґрунтування тарифів на житлово-комунальні послуги.
Так, дійсно постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору щодо надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» передбачається встановлення розмірів тарифів по кожному будинку окремо згідно з Переліком послуг, що надається в кожному будинку.
Враховуючи, що до складу витрат по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій входить вартість технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, яка розраховується відповідно по Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства (Мінбуд) до цього часу офіційно не прийнятий, так як знаходиться на державній реєстрації в Мін\'юсті, міськдержадміністрація не мала можливості виконати вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560.
Тому, з метою приведення діючих тарифів (діють з 2000 року) до фактичних витрат житлових організацій міста по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій Київська міська державна адміністрація вимушена була встановити підвищуючий коефіцієнт до розмірів квартирної плати, встановлених розпорядженням від 19.05.2000 № 748.
Після введення в дію цього Порядку будуть проведені розрахунки розмірів плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку окремо.
Разом з цим, міськдержадміністрацією направлено звернення Кабінету Міністрів України щодо надання дозволу встановлення в м. Києві тарифів на ці послуги не по кожному будинку, так як їх налічується більш як 10500, а на групу типових будинків (копія листа від 16.10.2006 № 001-1116 додається). Додаток № 1.
Розпорядження Київської міської державної адміністрації містять інформацію щодо встановлення, погодження, затвердження тарифів та рівня цих тарифів. При цьому, слід зазначити, що практикою видання нормативно-правових актів по встановленню цін та тарифів не передбачено розміщення у цих документах будь-яких розрахунків, в тому числі і статей витрат, відповідно до яких розраховуються тарифи.
Інформація щодо розрахунків тарифів (структура витрат) розміщена на офіційному веб - порталі Київської міської влади на веб-сторінці Головного управління з питань цінової політики (WWW.KMV.GOV.UA) 06.11.2006 року.
Стосовно тарифів на теплову енергію, то у зносці до тарифів на теплову енергію, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 №1575 зазначено, що у разі збитковості виробництва теплової енергії, підприємства надають необхідні розрахункові матеріали Київській міській державній адміністрації для їх розгляду в установленому порядку. Пропозицій щодо встановлення тарифів на теплову енергію, виробництва автономними даховими або вбудованими газовими котельнями, в тому числі і від співвласників будинку №4 по вул. Боткіна, не надходили.
Економічне обґрунтування підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в м. Києві додається. Додаток № 2.
На підставі викладеного, виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить суд відмовити в задоволенні позову громадянина Кулі Віктора Івановича до суб\'єкта владних повноважень - голови Київської міської державної адміністрації Черновецького Леоніда Михайловича про визнання невідповідним законодавству розпоряджень Київської міської державної адміністрації встановлення, затвердження та погодження тарифів на житлово-комунальні послуги.
Додаток: № 1- на 1 аркуші
№ 2- на 7 аркушах.
Представник відповідача
виконавчого органу Київської міської
ради (Київської міської державної адміністрації) Євтушенко О.Ф.
Додаток № 1
УКРАЇНА
КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, тел.: (044) 254-12-55, факс: 279-89-28
16.10.2006 № 001-1116
на №
від
Прем\'єр-міністрові України Януковичу В.Ф.
Про порядок встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій
Вельмишановний Вікторе Федоровичу!
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до якого розмір тарифів визначається по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг згідно з типовим переліком. Такий Порядок передбачає значний обсяг додаткових затрат праці при проведенні розрахунків розмірів тарифів та нарахуванні плати споживачам за ці послуги.
Враховуючи, що у м. Києві налічується більш як 10500 будинків, прошу Вас, вельмишановний Вікторе Федоровичу, в порядку експеримента дозволити встановити в м. Києві тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не по кожному будинку, а на групу типових будинків.
Крім цього, прошу розглянути питання про прискорення затвердження Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, так як ці послуги є складовими послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
З щирою повагою
Виконуючий обов\'язки
голови А.Голубченко
Економічне обґрунтування
підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в м.Києві
Тарифи на житлово-комунальні послуги в м.Києві діють:
- з 1999 - на послуги з водопостачання та водовідведення;
- з 2000 - квартирна плата та плата за утримання будинків, споруд і
прибудинкових територій;
- з 2002 - на послуги з опалення та централізоване постачання гарячої
води.
За період дії в м.Києві тарифів на житлово-комунальні послуги змінились економічні умови, внаслідок чого надання їх стало збитковим, тобто діючі тарифи не покривають витрат підприємств і послуги надаються лише за рахунок зниження їх якості, вимивання обігових коштів та невиконання необхідних регламентних робіт.
Так, з 1999 року, індекс інфляції в цілому по Україні становить 230,3 відсотка; мінімальна заробітна плата зросла з 74 до 400грн.; середня заробітна плата в м.Києві - з 302,64 до 1805,61грн. (за жовтень 2006 року), мінімальна пенсія за віком - з 24,90 до 366грн., середній розмір пенсії в м.Києві - з 81,73грн. до 545,79грн. за місяць (додатокі).
За цей час більшість обласних центрів змінювали тарифи від 2 до 8 разів (додаток 2).
Тарифи на теплову енергію, опалення та гарячу воду
В м.Києві виробниками теплової енергії, послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання є: АЕК „Київенерго" - 85,5%, Дарницька ТЕЦ - 9,7%, теплогенеруючі підприємства інших форм власності -4,8%.
Тарифи на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води сформовані відповідно до Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 № 955.
Враховуючи, що АЕК „Київенерго" є основним виробником зазначених послуг, аналіз економічного обґрунтування тарифів приводиться на базі витрат по виробництву теплової енергії на цьому підприємстві. Тарифи на послуги, що надаються АЕК „Київенерго" встановлені в 2002 році на рівні:
- теплова енергія - 65,30грн. за ІГкал;
- опалення - 0,80грн. за їм2 опалювальної площі;
- гаряча вода - 12грн. з 1 особи;
- гаряча вода - 3,72грн. за 1 м3.
Основними факторами, які вплинули на їх зростання є:
- зростання цін на газ для виробництва теплової енергії з 210,75грн. до
686грн. за 1000м3 або в 3,26 рази для житлових організацій та до 755грн. за
1000м3 або в 3,58 рази для інших споживачів;
- зростання у 3 рази витрат на оплату праці, що обумовлено збільшення
середньої заробітної плати по підприємству з 866грн. до 1707грн. або у 2 рази
та збільшенням чисельності персоналу з 6604 працюючих до 8263
працюючих, що пояснюється передачею в управління АЕК „Київенерго"
комунального та безхозного майна для створення послуг з теплопостачання,
що призвело до збільшення кількості штатних працівників;
- зростання у 2,3 рази тарифів на електроенергію, яка закуповується на
оптовому ринку електроенергії;
- включення до складу витрат на погашення відсотків за кредити
світового банку та короткострокові кредити в розмірі 60млн.грн.;
- врахування інвестиційної складової по облаштуванню будинків
засобами обліку теплової енергії та гарячої води з відповідним регулюючим
обладнанням в розмірі 36,4млн.грн. згідно з затвердженими програмами по
придбанню та встановленню засобів обліку, з встановленням контролю за
цільовим використанням цих коштів з боку міської влади;
- зростання інших статей витрат (амортизація, витрати на ремонтні
роботи, матеріали та інші), яке відбулося з урахуванням інфляційних
процесів в країні.
При цьому, витрати, які безпосередньо не відносяться до виробництва, постачання, транспортування теплової енергії та надання послуг з опалення та гарячого водопостачання (утримання їдалень, мисливських та риболовецьких господарств для керівництва, різних доплат колишнім працівникам, організація фуршетів та інший) до тарифів не включалися.
Технологічні втрати теплової енергії при її транспортуванні при розрахунку враховані дійсно у розмірі 15 відсотків, що відповідає експертному висновку від 07.03.2006, який виданий Київським територіальним відділенням Урядового органу Державного управління (Державна інспекція з енергозбереження).
Тарифи на опалення та гарячу воду розраховані виходячи із витрат на виробництво ІГкал (126,79грн.) її транспортування по внутрішньоквартальним тепловим мережам з урахуванням витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (11,28грн.), витрат, пов\'язаних із збутом (8,37грн.) та прибутку у розмірі 5,82грн. (або 4% до повної собівартості), в т.ч. інвестиційна складова (3,68грн.), яка збільшена у порівнянні із передбаченою у раніше, діючих тарифах в 1,7 рази і спрямовується на виконання інвестиційних проектів на встановлення засобів обліку та регулювання теплової енергії на опалення і гарячу воду.
В результаті вартість ІГкал на опалення, з урахуванням податку на додану вартість становить 182,71грн. Враховуючи, що не всі будинки обладнані лічильниками теплової енергії на опалення, розрахунок тарифу на опалення 1кв.м житла також проводився виходячи із вартості ІГкал тепла 182,71грн. та нормативної кількості тепла на підігрів 1кв.м передбаченої Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні, затвердженими Держжитлокомунгоспом України в 1995р. для м.Києва 0,147Гкалврік.
Відповідно до вищезазначених Норм та вказівок Держжитлокомунгоспу, норма підігріву однією гігакалорією кількості холодної води, яка є індивідуальною для кожного регіону, з урахуванням витрат тепла на обігрів ванних кімнат (через рушниковисушувач) і яка розрахована за формулами зазначених Норм та вказівок в м.Києві складає 18,2куб.м, що і враховано при розрахунку тарифу на гарячу воду. Раніше в тарифах на цю послугу враховувалася норма 22,5куб.м, тобто без врахування втрат тепла у рушниковисушувачах. Обгрунтованість прийнятої норми підтверджується показниками засобів обліку теплової енергії та гарячої води, а також результатами звірки, вартості нарахованої населенню та виставленої АЕК „Київенерго" гарячої води, проведеними на протязі 4-х опалювальних періодів.
До речі, в інших регіонах країни, при розрахунках тарифів на гарячу воду приймалася і більш нижча норма (наприклад, в м.Одесі - 17,9м , М.Миколаєві - 17,42м3, М.Севастополі - 18,2м3, м. Івано-Франківську - влітку 16,5м3, взимку 9,33м3) (додатокЗ).
Нові тарифи на теплову енергію, опалення та гарячу воду, які вводяться в дію з 01.12.2006 встановлені на рівні:
- теплова енергія на опалення - 182,71грн. за ІГкал;
- опалення - 2,24грн. за їм2 опалювальної площі;
- гаряча вода — 40,81грн. з 1 особи;
- гаряча вода - 12,86грн. за їм3.
Тарифи на холодну воду
Тарифи на послуги, що надаються ВАТ „АК „Київводоканал" встановлені в 1999 році на рівні:
- водопостачання - 0,52грн. за їм3 води
- водовідведення - 0,30грн. за їм3 стоків.
Разом: - 0,82грн.
Нові тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення сформовані відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 959 встановлені на рівні:
для населення для інших споживачів
- водопостачання - 1,62грн. за їм3 води 2,82грн. за їм3 води
- водовідведення - 1,20грн. за їм3 стоків 1,68грн. за їм3 стоків
Разом: - 2,82грн. 4,50грн.
Основними факторами, які вплинули на їх зростання є:
зростання витрат по статті „Амортизація" з 28523тис.грн. до 64300тис.грн. за рахунок приведення амортизаційних відрахувань до норм встановлених Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств";
зростання витрат по статті „Електроенергія" з 64646тис.грн. до 154990тис.грн. в основному за рахунок зростання цін на електроенергію, в середньому з 14,46коп. (у 1999 році) до 33,28коп. за ІкВт/год;
зростання витрат по статті „Матеріали для очистки води і стоків" з 14287 тис.грн. до 28391тис.грн. за рахунок зростання цін на реагенти та коагулянти з 583,3грн. до 1031,7грн. за 1т, виробництво яких в Україні обмежене, і підприємства-виробники є в основному монополістами;
зростання витрат по статті „Ремонт основних фондів" з 41778 тис.грн. до 149080тис.грн. у зв\'язку з необхідністю проведення ремонтів основних засобів, так як ступінь їх зносу у цілому по ВАТ „Київводоканал" складає біля 72 відс., що вимагає наявності значних фінансових та трудових ресурсів для підтримання їх у робочому стані.
Для ремонту основних засобів розроблено графік планово-попереджувальних ремонтів, який затверджений в установленому порядку.
Зростання витрат по статті „Заробітна плата" з 20085 тис.грн. до 177508 тис.грн. за рахунок зростання середньомісячної заробітної плати по підприємству з 185 грн. (у 1999р.) до 1710,50 грн. (заплановано 2007р.) та збільшення фактичної чисельності з 6300 фактично працюючих до 7900 працюючих (заплановано на 2007р.), при штатній чисельності 9000 працюючих.
Зростання витрат на здійснення капітальних вкладень та інвестиційної складової з 36,5млн.грн. до 105,0млн.грн., в тому числі в тарифах для населення враховано інвестиційна складова у розмірі 38454,65 тис.грн., в тому числі на встановлення лічильників — 24333 тис.грн.. на капітальні вкладення - 14121,65 тис.грн. у відповідності до затверджених планів на здійснення капітальних вкладень та встановлення будинкових лічильників холодної води.
Квартирна плата
В м. Києві з 1 червня 2000 року діють диференційовані розміри квартирної плати в залежності від поверховості та наявного інженерного обладнання в розмірі від 36 до 58 коп. за 1 кв.м загальної площі з введенням в дію з червня 2000 року, які розраховувались виходячи із звітних за 1999 рік витрат житлових організацій по утриманню і обслуговуванню будинків і прибудинкових територій.
За час дії тарифів основні витрати із розрахунку на 1 кв.м загальної площі зросли:
- на оплату праці з нарахуваннями з 11,6 до 57,1коп., в раніше діючих
тарифах врахована середньомісячна заробітна плата 1 працюючого 282грн., в
нових - 1164,8грн., фактично розрахункова середньомісячна заробітна плата
на 1 працюючого з урахуванням норм обслуговування (території,
обладнання) становить 1254,4грн.;
- матеріальні витрати - з 2,8 до 3,8коп. за рахунок зростання цін на
запчастини, миючі та дезинфікуючі засоби, спецодяг, інструмент та інвентар;
- на поточний ремонт - з 3,1 до 8,8коп. за рахунок зростання вартості
будівельних матеріалів та заробітної плати працівників, які виконують ці
роботи. Але, слід зазначити, що проведення необхідних робіт з поточного
ремонту потребує більш значних коштів і відповідно збільшення цієї статті;
- електроенергія на освітлення та роботу ліфтів - з 4,3 до 6,5коп. у
зв\'язку із зростанням тарифів на електроенергію;
- інші витрати (платежі до бюджету (податок на прибуток, податок на
землю, податок на транспорт), оплата послуг по збору, обліку і розщепленню
платежів, дезинфекція, дератизація, вартість грунту, піскосуміші, обрізка
дерев та кущів, утримання та використання автотранспорту, юридичні
послуги, аудиторські послуги, витрати на обслуговування оргтехніки та інші)
з 6,5 до 12,8коп., що пояснюється збільшенням тарифів на послуги
санепідемстанції, послуг зв\'язку, цін на паливно-мастильні матеріали,
транспортні та інші витрати.
В результаті зростання зазначених витрат собівартість послуг за І півріччя 2006 року становила 1,058грн., а за 9 місяців - 1,067грн.
Крім того, в нових тарифах враховано збільшення чисельності двірників та ремонтних працівників з фактичної - 9 750,0чол. до їх нормативної чисельності - 13 877,0чол. або на 4127,0чол., в результаті чого збільшений фонд оплати праці на 13,4коп. із розрахунку на 1кв.м загальної площі.
Також в нових тарифах враховано зростання витрат по вивезенню побутових відходів з 6,5 до 18,2коп. та рентабельність у розмірі 12 відсотків до собівартості (для подальшого покриття витрат по обслуговуванню ліфтів, які за розрахунками підприємств, що їх обслуговують мають бути збільшені з 01.01.2007 до 3 разів).
З урахуванням фактичних за І півріччя 2006 року витрат - 1,058грн. та зростання окремих вищезазначених статей витрат, середній тариф по утриманню 1кв.м житла становить 1,81грн. з ПДВ, що в 3,43 раза більше середнього тарифу 0,529грн., який фактично склався по нарахуванням платежів населенню за ці послуги в І півріччі 2006 року. З урахуванням зазначеного коефіцієнту квартирна плата в залежності від поверховості та наявного інженерного обладнання будинків становитиме від 1,23грн. до 1,99грн. за 1кв.м.
Після затвердження Порядку формування тарифів на послугу з обслуговування ліфтів та ОДС в м.Києві будуть проведені розрахунки по кожному будинку, як цього вимагає постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560.
За результатами роботи районних та міської комісії по вивченню умов проживання киян та враховуючи їх побажання, прийняті розпорядження, якими для мешканців ветхих будинків, барачного та готельного типу та будинків першого індустріального періоду забудови, тарифи встановлені на більш низькому рівні:
- на послуги з утримання будинків першого індустріального періоду
забудови (п\'ятиповерхівки) та готельного типу з коефіцієнтом 2,5, утримання
будинків барачного типу, ветхих, аварійних та невпорядкованого житла з
коефіцієнтом 2;
- на опалення в розмірі 1,52грн. за 1м2 (збільшеного в 1,9 раза);
- на послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 1,82грн. за
1 м2 (збільшеного в 2,2 раза);
- на гарячу воду в розмірі 8,64грн. за їм3 (збільшеного в 2,3 раза).
Міська влада розуміє, що підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги є непопулярним рішенням, але це єдиний шлях у напрямку забезпечення гарантованого і в повному обсязі надання населенню якісних життєво-необхідних послуг, при якому дотримуються принципи соціальної справедливості. Розмови про непрозорість тарифної політики та економічну необґрунтованість розмірів тарифів не підтверджуються висновками жодних перевірок, проведеними як спеціалістами профільних управлінь міської влади, так і аудиторськими фірмами. Розрахунки тарифів, складові витрат по наданню послуг, надавалися і депутатським фракціям, і громадським організаціям, і прокуратурі, і СБУ, інформація з цього питання розміщена на сайтах міської влади, рівень тарифів, необхідність їх зміни, позитивні наслідки запровадження нових тарифів обговорювалися і на громадських слуханнях, і на зустрічах з трудовими колективами підприємств та організацій, і на зборах, що організовувалися профспілковими комітетами, що свідчить про прозору тарифну політику, а не про її прихованість від суспільства. До речі, під час оприлюднення проектів розпоряджень міської влади по запровадженню з 01.12.2006 нових тарифів на житлово-комунальні послуги та їх відкритого обговорення, жодних економічно аргументованих зауважень щодо рівня тарифів не надходило.
Ідучи на цей непопулярний крок, влада перш за все дбала про те, щоб прийняте рішення не призвело до зубожіння киян та розробила заходи щодо соціального захисту малозабезпечених верст населення в умовах підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Про це свідчить і новий розроблений порядок надання субсидії на оплату послуги, при якому громадяни не будуть сплачувати за ці послуги більш ніж 15, 10 відсотків від сукупного доходу сім\'ї при існуючому в державі порядку, коли за житлово-комунальні послуги сплачується не більше 20-15 відсотків. Це дозволить саме найбільш вразливим верствам населення не тільки не сплачувати за ці послуги більше ніж зараз, а навпаки заощадити гроші на платежах. Крім цього, міською владою вжиті заходи щодо скорочення термінів видачі довідок, збільшення кількості працівників житлових організацій та служб соціального захисту, які виконують цю роботу, та збільшення тривалості їх робочого часу. Створені районні комісії, які розглядатимуть звернення громадян, що є претендентами на отримання субсидії, при наявності відповідно до діючого законодавства, заборонених умов щодо їх отримання (земельна ділянка, автомобіль, праценевлаштованість та ін.), якими будуть враховані усі соціальні фактори таких громадян при наданні їм права на отримання субсидій, або разової допомоги.
Начальник Головного
управління з питань цінової
політики Київської міської
державної адміністрації В.Яструбинський
2006-12-16 |
