| | Позовні вимоги у адміністративній справі до Черновецького Л.М. збільшуються.ЗАЯВА про зміну позовних вимог у адміністративній справі про визнання невідповідним законодавству нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), та рішення Київської міської ради про встановлення тарифів.
Шевченківський районний суд м. Києва
вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-Б, м. Київ, 04053
Суддя Гуменюк А.І.
Адміністративна справа № 2а-1275/07
Позивач:
Куля Віктор Іванович,
вул. В. Гетьмана, 46-А, кв. 261, м. Київ, 03058,
тел. 457-40-72 http://gro-za.io.ua
Відповідачі (суб\'єкти владних повноважень):
1. Київський міський голова –
Голова Київської міської державної адміністрації
Черновецький Леонід Михайлович,
вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001
2. Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація),
вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001
3. Київська міська рада,
вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001
10 січня 2008 р.
ЗАЯВА
про зміну позовних вимог у адміністративній справі про визнання невідповідними законодавству нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та рішення Київської міської ради про встановлення тарифів
Ухвалою від 09 серпня 2007 р. судді Шевченківського районного суду м. Києва Гуменюк А.І. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1275/07 за позовом Кулі Віктора Івановича до Голови Київської міської державної адміністрації Черновецького Леоніда Михайловича, Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради про визнання невідповідними законодавству нормативно-правових актів про встановлення тарифів.
Адміністративний позов містить наступні вимоги до зазначених суб\'єктів владних повноважень:
1. Визнати рішення Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 58/719 "Про тарифи на житлово-комунальні послуги" невідповідними законодавству та скасувати вказане рішення.
2. Визнати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 978 від 30 липня 2007 року "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води", невідповідним законодавству та скасувати його.
3. Визнати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 874 від 11 липня 2007 року "Про удосконалення структури управління житловим господарством у м. Києві" з додатком "Структура управління комунальним житловим фондом м. Києва" невідповідним законодавству та скасувати його.
4. Зобов\'язати Київську міську раду та її виконавчий орган – Київську міську державну адміністрацію утриматися від прийняття рішень та розпоряджень про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги без дотримання вимог Законів України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", "Про місцеве самоврядування в Україні", постанов Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. № 955, від 12 липня 2006 р. № 959, від 12 липня 2005 р. № 560, від 27 лютого 2007 р. № 297, Регламенту Київської міської ради від 14.06.2006 р. № 14/14, Регламенту Київської міської державної адміністрації, Наказу Міністерства юстиції № 32/5 від 31.07.2000 р., судових рішень, а також приймати нові нормативно-правові акти у сфері надання житлово-комунальних послуг, які повторюють по суті зміст раніше скасованих, у тому числі судовими рішеннями, розпоряджень КМДА, або вступають в суперечність з раніше прийнятими та зареєстрованими органами юстиції розпорядженнями.
Згідно зі ст. 137 КАС України позивач може змінити позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.
Керуючись зазначеною нормою процесуального закону, позивач вносить наступні зміни до позовних вимог шляхом викладення позовної вимоги по п. 4 у наступній редакції:
4. Заборонити Київській міській раді та її виконавчому органу – Київській міській державній адміністрації приймати рішення та розпорядження про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги без дотримання вимог Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", постанов Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. № 955, від 12 липня 2006 р. № 959, від 12 липня 2005 р. № 560, від 27 лютого 2007 р. № 297, Регламенту Київської міської ради від 14.06.2006 р. № 14/14, Регламенту Київської міської державної адміністрації, Наказу Міністерства юстиції № 32/5 від 31.07.2000 р., судових рішень, а також приймати нові нормативно-правові акти у сфері надання житлово-комунальних послуг, які повторюють по суті зміст раніше скасованих, у тому числі судовими рішеннями, розпоряджень, або вступають в суперечність з раніше прийнятими та зареєстрованими органами юстиції розпорядженнями.
та шляхом доповнення вимогою наступного змісту:
5. Визнати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1127 від 28 серпня 2007 року "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води" невідповідним законодавству та скасувати його.
Решта позовних вимог по п. п. 1-3 залишаються без змін.
Пояснення до позовних вимог по п. п. 4, 5
Необхідність внесення змін до позовних вимог викликана наступними обставинами.
Після відкриття провадження у справі Голова КМДА Черновецький Л.М. підписав розпорядження КМДА № 1127 від 28 серпня 2007 р. "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води", яке згідно з п. 12 цього розпорядження скасовує попереднє розпорядження КМДА від 30.05.2007 р. № 640 з такою ж назвою, з посиланням на рішення Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 58/719 "Про тарифи на житлово-комунальні послуги".
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2007 р. у справі № 2а-166/07 встановлено, що у зв\'язку з відсутністю реєстрації в органах юстиції розпоряджень-попередників № 640 від 30.05.2007 р., а також його попередники – розпорядження КМДА № 1576 від 30 жовтня 2006 року з такою ж назвою, розпорядження КМДА 1786 від 15 грудня 2006 року "Про затвердження, погодження змін до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 30 жовтня 2006 р. № 1575, від 30 жовтня 2006 р. № 1576 та від 30 жовтня 2006 р. № 1577", розпорядження № 143 від 12 лютого 2007 р. "Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30 жовтня 2006 р. № 1576" вони не підлягають застосуванню. Раніше постановою Господарського суду м. Києва від 13.02.2007 р. за позовом Київської міської організації Української партії "Єдність" до КМДА (справа № 21/43-А) визнані недійсними та скасована низка розпоряджень КМДА від 30.10.2006 р., у тому числі за № 1576.
Міська влада по суті ігнорує рішення судів, оскільки у разі скасування розпоряджень КМДА у судовому порядку приймаються нові розпорядження, які по змісту дублюють раніше скасовані. Про цю практику офіційно заявив 19 липня 2007 р. на сесії Печерської районної у м. Києві ради перший заступник голови КМДА А.К. Голубченко, а у підтвердження такої позиції приймається оскаржуване розпорядження КМДА № 1127.
Слід зазначити, що комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води згідно з класифікацією по п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" входять до переліку житлово-комунальних послуг, які надаються населенню і відносяться до відповідно до п. 2 ч.1 цього Закону до другої групи, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території.
Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, визначення виконавця житлово-комунальних послуг, управління об\'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості, укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (ст. 7) віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування.
Порядок формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначає Кабінет Міністрів України, а органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено (ст. 10), що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Виконавчими органами (ст. 11) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. У ст. 28 Закону визначено, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать зокрема встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, а також погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності. Стаття 51 цього Закону визначає, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті ради є виконавчий комітет ради. Виконавчий комітет ради є підзвітним та підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Відповідно до ст. 59 Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень на її пленарному засіданні голосуванням. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення (або пізніше). Виконавчий комітет в межах своїх повноважень приймає рішення на його засіданні більшістю голосів і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. Перелічені норми законодавства узгоджуються з нормами Конституції України. Так, відповідно до ст. 144 Конституції органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які у разі їх невідповідності Конституції чи законам Країни зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Законом України "Про столицю України – місто-герой Київ" передбачено (ст. 10), що Київська міська та районні в містах ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідними радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам. Прикінцевими положеннями до Закону (ч. 2) визначено, що міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади.
Перелік органів – суб\'єктів нормотворчої діяльності м. Києва: Київська міська рада, виконавчий орган Київської міської ради на базі Київської міської державної адміністрації, Київська міська державна адміністрація, Київський міський голова, Голова Київської міської державної адміністрації, їх повноваження у сфері формування та затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги наведені у первісній позовній заяві.
Отже, чинними актами цивільного законодавства у сфері надання житлово-комунальних послуг закріплена юридично обов\'язкова можлива поведінка суб\'єктів владних повноважень – органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування в м. Києві.
Тепер залишилося визначити юридично-правову природу оспорюваних актів та їх відповідність чи невідповідність законодавству.
1) Розпорядження № 1127 КМДА "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води" посилається на рішення Київради від 08.02.2007 р. № 58/719 "Про тарифи на житлово-комунальні послуги". Як зазначено у первісній позовній заяві, рішення Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 58/719 "Про тарифи на житлово-комунальні послуги", яке послужило підставою для видання цілої низки розпоряджень КМДА, у тому числі оскаржуваних у цій позовній заяві, є незаконним, невідповідним законодавству, оскільки приймалося без дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів від 12.07.2006 р. № 959, з порушенням затвердженого Регламенту Київради. Тому застосування цього рішення у подальших, у тому числі оскаржуваних у цьому позові розпорядженнях КМДА є незаконним.
2) Встановлені розпорядженням КМДА № 1127 від 28 серпня 2007 р. тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води не відповідають Порядку, затвердженому постановою КМУ від 12.07.2007 р. № 959, в частині, що стосується визначення виробників та виконавців цих послуг, а також відсутності розрахунків виконавця послуг, передбачених Порядком. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2006 р. по справі № 2а-1405/06 визнано невідповідним законодавству та скасовано рішення Київської міської ради від 24 листопада 2005 року № 427/2888 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Києва", яким зокрема суб\'єкт оскарження незаконно визначив виконавцем відповідних послуг ВАТ "Київводоканал". Отже, розпорядження № 1127 адресоване по суті невстановленому виконавцю послуг. Зазначеною постановою суду зобов\'язано виконавчий орган Київської міської ради – Київську міську державну адміністрацію негайно прийняти розпорядження про визначення виконавців житлово-комунальних послуг для мешканців багатоквартирних будинків згідно з Порядком, затвердженим Наказом Держжитлокомунгоспу України 25.04.2005 № 60 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.05.2005 р. за № 541/10281. КМДА продовжує ігнорувати цю частину постанови суду.
Розпорядження № 1127 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води" суперечить Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженому постановою КМУ від 12.07.2006 р. № 959. Цей Порядок визначає механізм формування тарифів з централізованого водопостачання та водовідведення.
Зокрема, формування тарифів підприємствами здійснюється відповідно до річних планів виробництва і надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов\'язкових платежів) та цін у планованому періоді, встановлених на підставі прогнозних індексів цін виробників промислової продукції. Річний план виробництва і надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення розробляється окремо за видами послуг (водопостачання та/або водовідведення) на підставі фактичного та прогнозованого обсягів виробництва і надання послуг з урахуванням техніко-економічних факторів, зокрема таких, як: зміна обсягів виробництва і надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в результаті економічного розвитку населеного пункту, здійснення заходів щодо зниження рівня витрат на технологічні потреби у питній воді та її втрат у процесі виробництва і транспортування, оснащення приладами обліку використання водних ресурсів, виробництва та реалізації питної води, підвищення вимог щодо якості надання послуг тощо.
Однак, при ухваленні оскаржуваного розпорядження ці вимоги щодо формування тарифів не були враховані.
Стаття 4 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає споживачів питної води, до яких відповідно до статті 19 цього Закону відносяться, зокрема, підприємства, установи, організації, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов\'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.
Згідно з п. 1.3 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу 01.07.1994 № 65, абонентами, що користуються послугами ВАТ АК "Київводоканал", можуть бути державні, колективні та інші підприємства, організації, установи, а також: громадяни, що мають жилі будинки або їх частину на праві приватної власності, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з Водоканалом у договірних відносинах.
ВАТ АК "Київводоканал" не відкриває особові рахунки мешканцям багатоквартирних будинків, які не можуть бути абонентами, що користуються його послугами. Отже ВАТ АК "Київводоканал" не має повноважень розробляти тарифи для здійснення розрахунків з населенням, а КМДА не має підстав затверджувати чи погоджувати ці тарифи.
Крім того, відповідно до ст. 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу, проект регуляторного акта не був оприлюднений. Проект зазначеного оскаржуваного розпорядження не оприлюднювався та не здійснювався аналіз його регуляторного впливу.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов\'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виконавчий орган Київради не вправі приймати розпорядження. Згідно з ч. 6 ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування" виконавчий комітет ради у межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету в підписуються міським головою.
3) Оскаржувані нормативно-правові акти створюють правові колізії з раніше зареєстрованими Київським міським управлінням юстиції в установленому законодавством порядку та до цього часу чинними наступними розпорядженнями КМДА:
- від 19.01.2001 №63 "Про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення", зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 24.01.2001 за № 6/308;
- від 28.08.2002 № 1680 "Про встановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 30.08.2002 за № 66/449;
- від 12.11.2003 № 2099 "Про встановлення тарифів на послуги з водовідведення", зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 21.11.2003 за № 82/568;
Перелічені розпорядження не визнані такими, що втратили чинність суб\'єктом нормотворчої діяльності, і не були скасовані Київським міським управлінням юстиції, або його правонаступником – Головним управлінням юстиції у м. Києві, а отже, залишаються чинними.
Отже, для запровадження нових тарифів необхідно у відповідності до "Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731, або вносити зміни і доповнення до раніше зареєстрованих нормативно-правових актів шляхом державної реєстрації відповідних змін у порядку, встановленому цим Положенням, або відповідно до Положення скасовувати державну реєстрацію таких актів.
Висновок
Оскаржувані рішення та розпорядження безпосередньо порушують права та законні інтереси позивача, інших споживачів житлово-комунальних послуг на справедливу оплату відповідно до кількості, якості та собівартості фактично отриманих послуг, а для переважної більшості малозабезпечених мешканців міста встановлені цими нормативними актами ціни і тарифи залишають багатьох мешканців за межами виживання. Незважаючи на судові рішення, КМДА продовжує практику направлення на виконання власних розпоряджень без їх попередньої реєстрації в органах юстиції, що створює правові колізії з раніше прийнятими та зареєстрованими розпорядженнями.
Частиною 2 ст. 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Частина 8 ст. 171 КАС України передбачає право суду визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили.
Оскаржувані акти є незаконними, тому, що не відповідають переліченим вище нормам законодавства та постанові суду про скасування рішення Київради № 477/2888. Отже, є всі підстави для звернення до суду з проханням винести постанову про незаконність оскаржуваних актів та невідповідність їх актам вищої юридичної сили.
Частиною 2 ст. 71 КАС України обов\'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності суб\'єкта владних повноважень покладається на відповідача, а ч. 4 тієї ж статті зобов\'язує суб\'єкта владних повноважень подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов\'язку суд витребовує названі документи та матеріали. До зазначених документів слід віднести розрахунки собівартості послуг підприємств – виконавців послуг, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. № 959 відповідно до затверджених цими постановами Порядків формування тарифів та наведеним у них формулами, а також висновки Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві (вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03057) щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у відповідності до Наказу Мінекономіки України від 07.03.2007 р.
На підставі викладеного вище прошу суд:
Приєднати цю заяву про зміну позовних вимог до матеріалів справи та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Додаток:
1. Копії заяви про зміну позовних вимог для відповідачів (3 примірники).
Позивач – Куля В.І.
2008-01-10 |
