| | Постанова суду про незаконність рішення райради.Визнати незаконним положення ч. 4 п. 1 рішення Солом\'янської районної в м. Києві ради від 19.06.2002 р. № 29 стосовно передачі дахової котельні на газовому паливі за адресою вул. Боткіна, 4 до комунальної власності міста.
Справа № 2а-24-1 /07
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2007 р. Солом\'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Демидовської А.І.
при секретарі Пасльон І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом Кулі Віктора Івановича до Солом\'янської районної в м. Києві ради про визнання нечинним рішення Солом\'янської районної в м. Києві ради від 19.06.2002 р. № 29, суд -
встановив:
У жовтні 2006 року Куля В.І. звернувся до суду з адміністративним позовом до Солом\'янської районної в м. Києві ради про визнання нечинним її рішення від 19.06.2002 р. № 29 в частині, що стосується передачі дахової котельні за адресою вул. Боткіна, 4 у комунальну власність міста.
Позивач зазначав, що він є одним з інвесторів та співвласником будинку № 4 по вул. Боткіна в м. Києві. Будинок побудований у 2000 р. виключно на кошти інвесторів і належить їм на праві спільної сумісної власності. Будинок оснащений автономною котельнею на газовому паливі, спорудженої на його даху, яка є невід\'ємною складовою частиною інженерного обладнання будинку, безпосередньо приєднана до внутрішньобудинкової мережі центрального опалення та гарячого водопостачання.
У липні 2006 р. позивач дізнався про наявність рішення Солом\'янської районної в м. Києві ради передачі дахової котельні за адресою вул. Боткіна, 4 у комунальну власність міста з подальшою передачею в управління Акціонерній компанії "Київенерго".
На підставі отриманих документів ІІІ сесії Солом\'янської районної в м. Києві ради ІІ скликання від 19 червня 2002 р. позивач дійшов до висновку про незаконність її рішення № 29 в частині, що стосується передачі дахової котельні за адресою вул. Боткіна, 4 у комунальну власність міста та обґрунтував його наступним чином.
На думку позивача, оскаржуване рішення виходить за межі дій, передбачених для органів державної влади та місцевого самоврядування Конституцією та законами України, оскільки відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов\'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відповідно до ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.
Також на думку позивача Солом\'янська районна у м Києві рада та відповідна районна державна адміністрація не мали і не мають права змінювати режим власності складових частин будинку № 4 по вул. Боткіна, тобто їх дії виходять за межі повноважень, встановлених законом.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити.
Представник відповідача, Солом\'янська районна в м. Києві рада, у судове засідання не з\'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, повідомлену письмово причину неявки суд вважає неповажною та вважає можливим розглядати справу за наявних у справі матеріалів
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов\'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відповідно до ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року (п. 1.1), яке є остаточним, обов\'язковим для виконання на всій території України та оскарженню не підлягає, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків, і при цьому підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об\'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.
Конституційний Суд України в цьому Рішенні також зазначив, що виходить з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України "Про об\'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Ст. 1 цього Закону визначає житловий комплекс як «єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс».
На підставі рішення Солом\'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2002 р. у справі за позовом Кулі В.І. до КП УЖГ Солом\'янського району м. Києва та акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" про усунення порушень прав споживача судом встановлено, що будинок №4 по вул. Боткіна у м. Києві є складовою частиною житлового комплексу, утвореного земельною ділянкою, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс. Будинок переданий розпорядженням від 04.04.2000 № 47 Жовтневої райдержадміністрації м. Києва на баланс Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Жовтневого (нині – Солом\'янського) району м. Києва.
Цивільним кодексом України визначено (ст. 177), що об\'єктами цивільних прав є речі та інше майно, інші матеріальні і нематеріальні блага тощо. Кодекс розрізняє речі подільні та неподільні (ст. 183). Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Будинок № 4 по вул. Боткіна, як об\'єкт житлового фонду, без сумніву є неподільною річчю. Зокрема, дахова котельня цього будинку є складовою частиною речі у розумінні ст. 187 ЦК України, тобто вона не може бути відокремлена від речі без її пошкодження, а при переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню. Таким чином, не може бути й мови про зміну правового режиму власності на одну лише дахову котельню окремо від будинку в цілому.
Відповідно до ст. 382 ЦК України усі приміщення загального користування, обладнання будинку, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку, належать власникам квартир на праві спільної сумісної власності, а не територіальним громадам міста чи району в місті.
Ст. 57 Закону України "Про власність" встановлює, якщо в результаті видання акта органом державного управління або місцевим органом державної влади, що не відповідає законові, порушуються права власника та інших осіб щодо володіння, користування чи розпорядження належним їм майном, такий акт визнається недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено.
Здійснення права спільної сумісної власності регулюється ст. 369 ЦК України, відповідно до якої співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Тому вирішувати питання про використання дахової котельні, у тому числі щодо передачі її в управління тій чи іншій особі, мають право лише співвласники. Посилання відповідача в письмових запереченнях від 14.02.07 року на рішення Київради № 208/1642 від 27 грудня 2001 року у цьому контексті щодо передачі будинку № 4 по вул. Боткіна є невідповідним законодавству. Також юридично безпідставним є твердження відповідача про те, що дахова котельня є самостійним об\'єктом цивільно-правових відносин (а.с. 57-59).
Слід зазначити, що рішення Київради № 208/1642 базується на рішенні Київради від 30.11.2000 № 106/1083, яке стосується прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передачі до комунальної власності територіальних громад відповідних районів у м. Києві, у володіння та користування інших органів виключно об\'єктів відомчого житлового фонду з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, службового житла, майна житлово-експлуатаційних та комунальних підприємств, які обслуговували цей фонд тощо.
Проте будинок № 4 по вул. Боткіна з даховою котельнею ніколи не відносився до відомчого житлового фонду. Отже вказане рішення не стосується даного об\'єкту. Крім того, у цьому рішенні мова йде про об\'єкти житлового фонду, як єдине ціле, а не про відокремлення від них тих чи інших невід\'ємних складових частин, таких, як дахова котельня.
Тому ні Солом\'янська районна у м. Києві рада, ні відповідна районна державна адміністрація не мали і не мають права змінювати режим власності складових частин будинку № 4 по вул. Боткіна, тобто їх дії виходять за межі повноважень, встановлених законом.
На підставі ст.ст. 19, 92 Конституції України, ст.ст. 177, 183, 187, 369, 382 Цивільного Кодексу України, ст. 57 Закону України "Про власність", та керуючись Рішенням Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004, ч. 4 ст. 128, статтями 159-163, ч. 8 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов Кулі Віктора Івановича до Солом\'янської районної в м. Києві ради про визнання нечинним рішення Солом\'янської районної в м. Києві ради від 19.06.2002 р. № 29 задовольнити.
Визнати незаконним положення ч. 4 п. 1 рішення Солом\'янської районної в м. Києві ради від 19.06.2002 р. № 29 стосовно передачі дахової котельні на газовому паливі за адресою вул. Боткіна, 4 до комунальної власності міста з подальшою передачею в управління АК "Київенерго".
Постанова суду набирає чинності після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги на постанову, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом міста Києва.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано через Солом\'янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до апеляційного суду міста Києва через Солом\'янський районний суд міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Демидовська А.І.
2008-04-03 |
