| Коментар до поведінки судді Печерського районного суду м. Києва Горяйнова А.М.Створив конфліктну ситуацію на рівному місці, вважаючи себе непогрішимим. На жаль, не рідкість для суддівського корпусу.
Тут фотокопія обох сторінок ухвали від 06.02.2009 р. судді Горяйнова А.М. про розгляд зауважень щодо технічного запису судового засідання та журналу судового засідання у справі № 2-12-1/09. Дійові особи - бізнес-вумен Корецька Н.І. (позивачка), та її сусідка по будинку Захарченко Н.О. (вумен, але не бізнес).
http://io.ua/7954249p - Суддя Горяйнов А.М. викручується (про техзапис). Ухвала судді Горяйнова А.М. від 06-02-2009 р про розгляд зауважень щодо техзапису у справі № 2-12-1-09 - с. 1.
http://io.ua/7954250p - Суддя Горяйнов А.М. викручується (продовження)- с.2
Оскільки у цій справі юридичні питання переплітаються з технічними, то для ясності додам ще кілька коментарів для неспеціалістів:
1) Проблема на рівному місці виникла тому, що суддя Горяйнов А.М. відмовився надати представникам відповідачки повну копію інформації з носія технічного фіксування судового процесу (робочого компакт-диску, який приєднується до матеріалів справи). Це спричинило біля десятка скарг з боку відповідачки на протязі більше півроку. На всі скарги надавалися нікчемні відписки. Нарешті, секретарка з дозволу судді погодилася зробити копії на диск представника, причому на цьому диску вже знаходилися копії техзапису минулих судових засідань. Знаючи кваліфікацію працівників суду, я попросив зробити копії техзапису наступних (останніх) засідань у моїй присутності, та надати можливість перевірити наявність та якість цифрових файлів. Категорично відмовила. Кудись побігла, довго не з\'являлася, потім прийшла, запропонувала почекати ще хвилин 10 (а вже пройшло 20), і через 45 хвилин очікування компакт-диск повернула, але попередила - якість не гарантує, перевірити нічим (!). Коли я повернувся додому, то виявилося, що не тільки нові файли нечитабельні, але й старі пошкоджені. Диск став взагалі непридатним для перегляду чи прослуховування. Потім довелося його стерти (це був CD-RW) та використати повторно. Після чергової скарги і розмови з суддею останній заявив, що йому потрібно додатково 3 дні, щоб розібратися з нормами ЦПК, Інструкцією ДСА, після чого прийме рішення. Я йому здивовано заявив, що суддя, який ще не розібрався в процесуальному законі та в Інструкціях, не має морального права здійснювати судочинство. Попросив більше не приймати до розгляду справи з моєю участю, бо я йому тепер не довіряю, і буду вимагати відводу. Не вплинуло, суддя був непохитний, як олов\'яний солдатик. Однак, буквально наступного дня надійшов по пошті (простим відправленням) компакт-диск зі звуковими файлами, та й то не всіх судових засідань. Допоміжні файли та журнали судового засідання, який супроводжує звукозапис, були знову відсутні. У супровідному листі - пояснення: допоміжні файли копіювати законом не передбачено. Це було вже занадто! Ніколи в житті нічого подібного у письмовому виді від жодного судді я ще не отримував. Бували випадки, що в усній формі деякі судді, в основному жінки, також морочили голову з приводу технічного запису (Усатова, Кушнір, Кізюн, Безименна, Морозов), навіть збирали консиліум з секретарів та помічників суддів, щоб довести, що технічний запис на звичайнісінькому комп\'ютері відтворити неможливо. Але слово до справи не пришиєш, а тут такий самовикриваючий документ! Довелося вдатися до апеляційної скарги на ухвалу судді про залишення позовної заяви без розгляду. По суті цю ухвалу можна було б і не оскаржувати, сама по собі вона нас влаштовує і в такому виді, якби існувала можливість окремо від неї оскаржити ухвалу про розгляд зауважень на техзапис. Звертатися з цього приводу зі скаргою до голови суду Отрош - собі дорожче. Отримаєте безмістовні відписки, тим більше, що Горяйнов є її заступником. Оскільки згідно з ЦПК ухвала про розгляд зауважень на техзапис не може бути оскаржена окремо від апеляційної скарги на рішення суду у справі, то довелося піти таким шляхом - подати апеляційну скаргу на основну ухвалу, яка підлягає оскарженню. А формальним приводом для апеляційної скарги стало неправильне застосування норм ЦПК, як підстави для залишення позовної заяви без розгляду. Про це детально зазначено в апеляційній скарзі ( http://io.ua/s71269 ).
2) У зауваженнях я звертав увагу на неповноту технічного запису (відсутність журналу судового засідання), а також на несанкціоновані зміни інформації про властивості файлу ( http://io.ua/s70736 ). Дивним було те, що в деяких файлах ці зміни зафіксовані поза межами робочого часу працівників суду, і навіть вночі. Ну кому прийде в голову в нічний час займатися обробкою файлів техзапису далеко не резонансного, рядового судового процесу, який хоч і тягнеться 3 роки, де судді чи працівники апарату не мають жодної перспективи отримати бодай дрібненього хабаря? Дивно, правда? І що ж пише наш суддя, відповідаючи докторові наук, професорові? На думку судді, після проведених ним досліджень (досліднику ти наш!), це пояснюється особливостями операційної системи Windows XP (?). Виходить, що сама система, коли їй щось заманеться, в нічний час інколи починає розшукувати в архівах носії (компакт-диски) з технічними записами судового процесу під головуванням судді Горяйнова А.М., та вносити в них зміни? Маячня, та й годі. Крім того, якщо суддя Горяйнов прочитає цей пост, то я б запропонував йому для наочності провести простий експеримент, який спростовує результати його наукових досліджень. Нехай особисто зробить копію з робочої копії компакт-диску, приєднаної до матеріалів справи, і пересвідчиться, що дата внесення змін у властивості файлів залишиться такою, як в оригіналі, навіть якщо подібний експеримент провести вночі. Як я можу пояснити цей феномен? Скоріш за все, недбалістю секретарок то помічників судді. Не звертають увагу на вимоги Інструкції ДСА. Якби вони її завжди дотримувалися, то цього б не сталося. Хоч і не виключаю можливість додаткової обробки фонограм з метою видалити компромат. Наприклад, знищують файли тестування програмно-апаратного комплексу, яке повинно здійснюватися перед початком кожного судового засідання. Або видаляють випадкові записи вже після оголошення судового засідання закінченим. Інколи такі записи залишаються, і тоді буває дуже кумедно дізнатися, про що домовляються судді з неофіційними відвідувачами. А інколи записують суцільний шум (вимикають мікрофони). Є в мене такі записи.
3) Суддя Горяйнов А.М. мабуть стане дуже розчарованим, коли дізнається, що повну копію технічного запису судових засідань як під його головуванням, так і попередника - судді Гуля В.В., після безпідставних відмов я все таки отримав, всупереч виставленим перепонам. І не вночі, а вдень, і нічого при цьому не порушував. Нехай проведе тепер наукове дослідження, як це сталося, що його розпорядження "не давать, не пущать" стали нікчемними за наслідками. Таємниця буде розкрита під час апеляційного розгляду скарги на його ухвали.
4) Не можу утриматися, щоб не повідомити, що деякі судді не дозволяють присутнім у залі користуватися цифровими дмктофонами від час судового засідання, що є відвертим порушенням норм ЦПК (частина 8 ст. 6). Забороняють також фото- та відеозйомку портативними апаратами (не кажу вже про стаціонарні). Але не розуміють, що сучасна загальнодоступна техніка дає можливість це робити так, що і комар носа не підточить. Наприклад, цифровий диктофон може бути укомплектованим відеокамерою. Або фото- чи відеокамера вмонтована в авторучку, не кажучи вже про КПК чи ноутбук. Хід судового засідання можна непомітно транслювати через інтерфейс BlueTooth, якщо вони чули про такий, не кажучи вже про Wi-Fi. Звісно, такі записи не будуть офіційними, однак як засіб для забезпечення гласності та відкритості судового розгляду, наприклад, при виконанні професійних обов\'язків представниками ЗМІ, спрацьовує чудово. А от суддя Трубніков А.М. з Солом\'янського райсуду м. Києва вважає, що це не годиться. Позавчора видалив з залу судового засідання одного присутнього (вільного слухача Ільницького Г.Є.) саме за використання портативних засобів. В той же день голова Печерського райсуду м. Києва звернулася до міліції з вимогою затримати Захарченка Г.О. та відібрати у нього фотоапарат, хоч він мав на меті ним скористатися в канцелярії, поза межами судових процесів. Повторила подвиг судді Апеляційного суду м. Києва Столбун В.І. (пошукайте повідомлення про цей інцидент на Форумі).
ВИСНОВОК: зі свавільними суддями можна і слід боротися, і накше вони вас ради самоутвердження своїми лапами загребуть.
Пропоную цей матеріал використовувати учасникам судових процесів у поясненнях, які будучи зареєстрованими через канцелярію суду, приєднуються до матеріалів справи. Це буде сприяти вихованню суддів у дусі поваги до прав та інтересів людини і громадянина, та стане хоч невеликою пересторогою проти свавілля. Крім того, розумний суддя ніколи не опуститься до дрібних суперечок. Нехай набираються розуму, поки в нашій державі не придушена свобода слова.
2009-02-15 |