| | Постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 р. у справі № 37/399.За позовом ВАТ АК "Київводоканал" до ЖБК "Лепсе-4". Рішення http://io.ua/s73749 ГС міста Києва від 26.10.2007р. залишено без змін.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м. Київ, пров. Рильський, 8.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.10.2008 р. Справа № 37/399
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя - Дикунська С.Я.
Судді Дзюбко П.О.
Іваненко Я.Л.
за участю секретаря Цюман Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2007р. (підписано 18.08.2008р.)
у справі № 37/399 (суддя Кондратова І.Д.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія
"Київводоканал"
в особі Розрахункового департаменту
до Житлово-будівельного кооперативу "Лепсе-4"
про стягнення 25259,44 грн.
за участю представників:
від позивача: Омельченко А.А. (дов. № 247 від 30.09.2008р.); від відповідача: Пінчук М.М. (дов. від 15.01.2008р.).
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.10.2007р. у справі № 37/399 позов задоволено частково. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Лепсе-4" на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту 527,49 грн. основного боргу, 15,65 грн. інфляційних витрат, 5,43 грн. державного мита та 2,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити з підстав порушення норм матеріального права. На думку апелянта, судом першої інстанції помилково застосовано нормативні акти, які втратили чинність, крім того, виставлення рахунків за постачання питної води, яка використовується для виготовлення гарячої не відповідає нормам чинного законодавства, що підтверджується судоввими рішеннями від 04.10.2007р. у справі № 7/754 та від 06.03.2008р. у справі № 7/452.
Ухвалою від 13.10.2008р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу позивача та призначено розгляд справи на 28.10.2008р.
Відповідно до розпорядження заступника голови суду від 27.10.2008р. № 01-23/3/579 у зв\'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. на лікарняному, здійснення апеляційного провадження у справі № 37/399 доручено здійснювати колегії суддів у складі: головуючий суддя - Дикунська С.Я., судді - Дзюбко П.О., Іваненко Я.Л.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2003 року між ВАТ "Київводоканал", в особі Розрахункового департаменту та житлово-будівельним кооперативом "Лепсе-4" було укладено Договір № 02525/4-08 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до п. 1 якого постачальник (позивач) зобов\'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення. а абонент (відповідач) -розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994р.
Відповідно до п. 2.1 Договору № 02525/4-08 від 03.06.2003р. постачальник зобов\'язався забезпечити постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна" та приймати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин.
Згідно умов Договору № 02525/4-08 від 03.06.2003р. абонент зобов\'язався сплатити вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, згідно п. 3.1 визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником.
Відповідно до розділу 5 договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністів України №1548 від 25.12.1996 року право встановлювати тарифи на виробництво теплової енергії делеговано Київській міській державній адміністрації.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач при нарахуванні вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2006 року по 01.06.2007 року, керувався Тарифами, які затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води" від 30.10.2006р. № 1576 із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМДА № 1786 від 15.12.2006р., в редакції розпорядження КМДА № 143 від 12.02.2007 - зміни діють з 01.12.2006р. та просив суд першої інстанції стягнути заборгованість відповідача за період з 01.06.2005р. по 01.07.2007р. в сумі 23659,59 грн.
Однак, зазначені розпорядження не були подані на державну реєстрацію до відповідних органів юстиції та не були зареєстровані ними, а отже не набрали чинності у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 5 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше, ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів влади.
За приписом статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом\'якшують або скасовують відповідальність особи
Як вірно встановлено судом першої інстанції, дані розпорядження були прийняті 15.12.2006 року, 31.01.2007 року, 12.02.2007 року та 30.05.2007 року, але вводили в дію тарифи з 01.12.2006 року, що протирічить вищезазначеним нормам законодавства України.
Крім того, постановою господарського суду м. Києва у адміністративній справі № 21/43-А від 13.02.2007р., яка залишена без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2007р., визнано недійсним та скасовано, зокрема, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.06 № 1575.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування позивачем, які затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року № 1576 в редакції від 15.12.207 року № 1786, № 86 від 31.01.2007 року, № 143 від 12.02.2007 року та № 640 від 30.05.2007 року є безпідставними.
В той же час, чинним у період з 01.12.2006 року по 01.06.2007 року, розпорядженням Київської міської державної адміністрації "Про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення" від 28.08.2002р. № 1680 передбачено тариф для житлово-експлуатаційних організацій в розмірі 0,68 грн. (без ПДВ) за 1 куб.м наданих послуг з водопостачання та водовідведення.
Відповідно до наданих маршрутних карт, розрахунків та платіжних доручень за період з жовтня 2006 року по липень 2007 року позивачем було надано послуг в розмірі 28578 м3 (об\'єм спожитої води) * 0,816 (тариф) - 1282,58 грн. (знижка 5,5 %), на загальну суму 23319,65 грн.
Відповідачем сплачено за надані послуги грошові кошти в розмірі 21509,58 грн.
За таких обставин, судом першої інстанції вірно встановлено, що у відповідача згідно договору № 02525/4-08 від 03.06.2003 року існує заборгованість в розмірі 527,49 гра.
Щодо доводів апелянта, про обов\'язок відповідача сплачувати за воду, яка призначена для виготовлення гарячої води, згідно укладеного договору № 02525/4-08 від 03.06.2003 року, колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов\'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 14 ЦК України, цивільні обов\'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов\'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов\'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Згідно ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.
Відповідно до п. 1.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 р. № 65 (далі - Правила), ці Правила запроваджують порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до каналізації та визначають взаємовідносини між об\'єднаннями, виробничими управліннями водопровідно-каналізаційного господарства або іншими експлуатаційними організаціями, комбінатами комунальних підприєиств (надалі - Водоканал) та абонентами міських, районних, селищних водопроводів і каналізацій на території України.
Пунктом 1.2. Правил встановлено, що дотримання цих Правил є обов\'язковим для всіх осіб, підприємств, установ, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізаціями, незалежно від їхньої відомчої належності і форми власності та Водоканалу.
Згідно п. 12.17 Правил розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами, які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється Водоканалом.
Відповідно до п. 12.1 Правил встановлюється такий порядок відпускання води та приймання стічних вод для підприємств - шляхом укладання договору з Водоканалом.
Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства, колегія суддів відзначає, що у позивача відсутні підстави для виставлення рахунків відповідачу за постачання питної води, що використовується для виготовлення гарячої води, оскільки між сторонами відсутні договірні відносини з приводу надання таких послуг.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що Договір № 02525/4-08 від 03.06.2003р. не передбачає обов\'язку відповідача сплачувати послуги з постачання холодної води, що використовувалась для виготовлення гарячої, оскільки договір укладений у 2003 році, а вимоги про плату послуги за гаряче водопостачання позивач став пред\'являти абоненту вже у процесі дії договору, не вимагаючи при цьому його зміни, уточнення або доповнення.
Доказів на підтвердження укладення договору на постачання питної води для виготовлення гарячої між позивачем та відповідачем, апелянтом не надано.
За таких обставин, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про безпідставність позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за поставку питної води, що використовується для виготовлення гарячої на підставі Договору № 02525/4-08 від 03.06.2003р.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі та позовній заяві.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2007р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2007р. у справі № 37/399 - без змін.
Матеріали справи № 37/399 повернути Господарському суду міста Києва.
Гловуючий суддя С.Я. Дикунська
Судді П.О. Дзюбко
Я.Л. Іваненко
2009-05-26 |
