| | До касаційного провадження за позовом ОСББ "Престиж" про скасування розпоряджень.Скан-копії (розпізнані, не відредаговані) касаційних скарг КМДА, Київенерго, ДарТЕЦ та ухвал ВАСУ станом на 27.05.2009 р.
УКРАЇНА
ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)
01044, м.Київ, вул.Хрещатик, 36, тел. (044) 254-12-55, факс 279-89-28, Call-центр (044) 0-51
Вищий адміністративний суд України м. Київ, 01010, вул. Московська,8
Позивач: Об\'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж" 02140, м. Київ, вул. Б. Гмирі, 16/6
Відповідач: Київська міська державна адміністрація 01044 м. Київ вул. Хрещатик, 36 т.254-10-24
Касаційна скарга
на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2008 № 8/131 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 № 22-а-14381/08 про визнання протиправними та скасування розпоряджень
24.01.2008 окружним адміністративним судом міста Києва прийнято постанову (підписану 01.02.2008)^ якою задоволено адміністративний позов об\'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж" (далі позивач) до Київської міської державної адміністрації (далі відповідач), визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 № 640, від 30.05.2007 Хе 641, від 30.05.2007 № 642, від 30.05.2007 № 643. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 № 22-а-14381/08 у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, а постанову суду першої інстанції залишено без змігі*.
Відповідач не погоджується із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і вважає, що постанову та ухвалу прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, виходячи із наступного.
Як вбачається із висновку суд першої інстанції чинним законодавством України не передбачено повноважень виконавчого органу влади затверджувати тарифи на теплову енергію, тим більше для підприємств некомунальної форми власності.Разом з тим, згідно з абзацом сьомим статті 13 Закону України „Про теплопостачання" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів, на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.
Також, відповідно до підпункту „а" пункту 2 статті 28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Разом з тим, крім встановлення тарифів, на теплову енергію, що надаються підприємствами комунальної форми власності до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено затвердження тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, що здійснюються підприємствами всіх форм власності.
Так, згідно з частинами третьою та четвертою статті 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи ва виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, шо виробляється суб\'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та
теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Слід звернути увагу на те, що вищезазначений висновок суду першої інстанції, доводи відповідача на цей висновок у апеляційній скарзі та у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги не знайшли відповідної правової оцінки у тексті ухвали суду.
Як вбачається із тексту рішень судів першої та апеляційної інстанцій суди вважають, що доводи позивача щодо протиправності оскаржуваних розпоряджень відповідача у зв\'язку з порушенням законодавства України, яке регламентує порядок державної реєстрації нормативно-правових актів органів виконавчої влади, є обґрунтованими.
Проте, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.Слід звернути увагу на те, що з часу запровадження обов\'язкової державної реєстрації нормативно-правових актів, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, акти органів місцевого самоврядування, видані в межах своєї компетенції, а саме розпорядження Київської міської державної адміністрації видані як акти виконавчого органу Київської міської ради, державній реєстрації в органах юстиції не підлягають.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, згідно підпункту 2 пункту „а" ст.28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Пунктом 2 розділу VII „Прикінцевих положень" Закону України „Про столицю України - місто-герой Київ" зазначено, що міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві, а рішенням Київської міської ради від 11.03.99 №161/262 ,Дро виконавчий орган Київської міської ради" такий виконавчий орган сформовано, а саме виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію).
Особливістю вказаної вище позиції є те, що з часу формування Київською міською радою власного виконавчого органу на базі міської державної адміністрації в м. Києві відсутня Київська міська державна адміністрація як місцевий орган державної виконавчої влади, а функції державної виконавчої влади, визначені законодавством України, здійснює виконавчий орган на базі Київської міської державної адміністрації, тому при виданні розпоряджень щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги Київська міська державна адміністрація діяла в межах повноважень як виконавчий орган Київської міської ради, ця позиція також знайшла своє відображення в рішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 року №21-рп/2003 справа № 1-45/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві).Судами першої та апеляційної інстанцій не враховано пояснення представника відповідача про те, що до прийняття Закону України «Про житлово-комунальні послуги» повноваження органів державної влади щодо встановлення цін і тарифів визначались поставою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996р. №1548 „Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)".
Тому розпорядження Київської міської державної адміністрації щодо встановлення цін і тарифів до набрання чинності Закону України «Про житлово-комунальні послуги» видавались на виконання функції державної виконавчої влади, визначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996р. №1548 і підлягали державній реєстрації в управлінні юстиції м.Києва.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. №567 внесено зміни і доповнення до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996р. №1548, відповідно до яких повноваження, зазначені у цій постанові Кабінету Міністрів України, не поширюються на тарифи, що встановлюються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Тобто на сьогодні виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) при виконанні ним функцій державної виконавчої влади не має повноважень щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги.
Тому, видаючи розпорядження від 30.05.2007 № 640, від 30.05.2007 № 641, від 30.05.2007 № 642, від 30.05.2007 № 643 виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) діяв в межах повноважень, наданих статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", як орган місцевого самоврядування.
Враховуючи вищенаведене зазначені розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не підлягають державній реєстрації у Головному управлінні юстиції у м. Києві.
Колегією суддів правомірно зазначено про те, що питання встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги віднесено відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до компетенції органів місцевого самоврядування.
Проте всупереч законодавству України" не враховуючи доводів відповідача, наведених у апеляційній скарзі і наданих в усній формі у судовому засіданні щодо реалізації положень законодавства, що стосуються особливостей здійснення місцевого самоврядування та виконавчої влади у місті Києві, які знайшли своє відображення в рішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 року №21-рп/2003 справа № 1-45/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві), не вивчивши належним чином законодавчу базу з цього питання, суд апеляційної інстанції дійшов до хибного висновку про те, що"оскаржувані розпорядження приймалися не на засіданні виконавчого органу більшістю голосів від загального складу виконавчого органу, а видані одноособово з перевищенням повноважень, підписані у формі розпоряджень Київської міської державної адміністрації і направлені на виконання головою Київської міської державної адміністрації"47.
У тексті ухвали суду зазначено про те, що як вбачається Із матеріалів справи, відповідно до листа Головного управління юстиції у м. Києві від 14.09.2007 № 5224, станом на 14.09.2007 до Головного управління юстиції у м. Києві не було подано на державну реєстрацію оспорювані розпорядження.
Разом з тим, за клопотанням представника відповідача до матеріалів справи не було долучено листа Міністерства юстиції України від 01.04.2008 № 1479-0-4-08-24, у якому зазначається про видання розпоряджень виконавчого органу Київської міської державної адміністрації) з питань тарифів на житлово-комунальні послуги без їх державної реєстрації (копія листа додається). Зазначений лист колегією суддів було лише оглянуто у судовому засіданні.
У рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій зазначено, що як вбачається з текстів спірних розпоряджень вони були прийняті відповідачем 30.05.2007, в той же час як у пунктах 1 спірних розпоряджень внесено зміни до розпоряджень відповідача з 01.12.2006, тобто відповідач вніс у спірні акти положення щодо зворотної дії в часі, що суперечить нормам чинного законодавства.
Проте, відповідачем при виданні спірних розпоряджень внесено до них положення щодо зворотної дії в часі виходячи з положення статті 58 Конституції України, згідно з яким нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом\'якшують відповідальність особи, а саме, якщо виданими 30.10.2006 розпорядженнями було передбачено збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги у 2,8-3,43 рази, то вже внесеними послідуючими розпорядженнями змінами передбачено зменшення росту тарифів до 1,8-2 разів.
Судом апеляційної інстанції неповно та необ\'єктивно розглянуто апеляційну скаргу відповідача, як того вимагає стаття 195 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 8, 9, 11, 13, 69, 159, 161, 211, 214,215, 220, 221,223, 229 КАС України
Прошу
1. Прийняти касаційну скаргу.
2. Відкрити касаційне провадження по справі.
3. Зупинити виконання оскаржуваних судових рішень на час касаційного розгляду справи.4. Призначити розгляд касаційної скарги за участю в суді представника відповідача.
5. Постановити ухвалу, якою скасувати постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2008 № 8/131 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 № 22-а-14381/08 про визнання протиправними та скасування розпоряджень.
6. Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову об\'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж" до Київської міської державної адміністрації.
Додатки
Оригінал платіжного доручення про сплату судового збору
Копія касаційної скарги
Копія листа Міністерства юстиції України від 01.04.2008 № 1479-0-4-08-24.
Голова Л.М. Черновецький
================================================================================================================
ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО
"Енергогенеруюча компанія " ДАРтеп л оцентрал ь"
02660 МСП, Київ, Україна
пул. Чсрвоппгпар.іЖська. 20
І сі.: (044)291-08-07
Факс: (044) 574-03-74
Ел. пошта: с!агп@іес4.кіеу.иа
(ХО5Е0 .ЮІІЧТ 8ТОСК СОМРАNV
"Епег§у Сепегаііп§ Сотрапу ЗАШерІосепігаї"
20 СпеїгопоЬуапііувка 8(.,
Куіу 02660, Икгаіпе
РЬопе: (044) 291-08-07
ЛД* І ЬІД Рах= (044) 574-03-74
__і;_:;_.:і;_г.__ .-..і Е-таіІ: (1агп@,{се4.кіеу.иа
Позивач:
Відповідач:
Третя особа на стороні Відповідача:
Вищій адміністративний суд України
01010, м.Київ, вул. Московська, 8
Особа, яка не була залучена до участі у справі Закрите акціонерне товариство «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»
02660. м. Київ
вул. Червоногвардійська, 20
т.291-08-07
Сторони у справі:
Об\'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж"
02140, м. Київ вул. Б. Гммрі
Київська міська державна адміністрація
01001, м.Київ вул. Хрещатик, 36 т. 254-16-63
Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"
01001, м.Київ пл. І.Франка,5 т. 235-54-28
Касаційна скарга
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2009 року № 22-а-143 81/08
09 січня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд розглянувши апеляційну скаргу Київської міської державної адміністрації (далі - відповідач) та заяву Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (далі - третя особа) виніс ухвалу у справі № 22-а-14381/08 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2008р. у справі № 8/131 за адміністративним позовом Об\'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж" (далі - позивач) про визнання протиправними та скасування розпоряджень. Наведеною ухвалою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправними та скасування розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. № 640, від 30.05.2007р. №641, від 30.05.2007р. №642, від 30.05.2007р. №643 залишено без змін, а апеляційну скаргу Відповідача та заяву третьої особи без задоволення.
Суд прийняв вищезазначені рішення і постанову порушивши норми матеріального та процесуального права без залучення у справі Закритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" перейменованого в подальшому на Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль", надалі Компанія, якого стосується права та обов\'язки щодо тарифів, які були встановлені в розпорядженнях виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007р. № 642 та від 30.05.2007р. № 643.
Вважаємо, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2008р. та ухвала апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009р. підлягають скасуванню.
Судами неповно з\'ясовані обставини справи щодо інтересів Компанії, які були зачеплені при розгляді справи №8/131 та №22-а-14381/08. Судами прийнято рішення про права і обов\'язки особи, яка не була залучена до участі у справі.
30.05.07р. виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) видала розпорядження №642 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води", згідно якого були встановлені тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виробникам та виконавцям цих послуг комунальної форми власності для здійснення розрахунків з населенням та погодити на цьому рівні тарифи на зазначені послуги підприємствам-виробникам, в тому числі ЗАТ "ЕК "Укр-Кан Пауер" (АК "Дарницька ТЕЦ") та АК "Київенерго" (в частині теплових пунктів, що знаходяться на балансі).
30.05.07р. виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) видав розпорядження №643 "Про затвердження тарифів на теплову енергію", згідно якого були встановлені тарифи на теплову енергію, що виробляється АК "Київенерго" та ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцеірраз|^ г(АК "Дарницька ТЕЦ") для відпуску балансоутримувачам тешш0&гутпЩ&ї тому числі житлово-експлуатаційним організаціям, жидаі/ш6?будівельї[\'им кооперативам"
ЗДЕоб\'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим балансоутримувачам жилих будинків усіх форм власності, для вироблення/створення комунальних послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води населенню.
Тарифи, які встановлені вищенаведеними розпорядженням з 01.12.2006р. застосовувалися Компанією в розрахунках за спожиту теплову енергію зі споживачами на підставі п.6.1 . типового договору де зазначається, що тарифи на теплову енергію розраховуються по групах споживачів "Енергопостачальною організацією", затверджуються у встановленому порядку і підлягають перегляду у випадках зміни розмірів складових калькуляції собівартості теплової енергії (в т.ч. ціни на паливо), а також в інших випадках, передбачених діючими нормативними документами.
Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об\'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" зазначено, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обгрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Скасування вищенаведених розпоряджень в умовах зростання цін на енергоносії та інших витрат для виробництва теплової енергії ставить Компанію в нерівне становище перед постачальниками енергоносіїв та викликає ситуацію негативної рентабельності виробництва теплової енергії, що призведе до повної зупинки Компанії та порушення енергетичної безпеки міста Києва.
Статтею 227 КАС України зазначено, що судові рішення обов\'язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов\'язки осіб, які не були повідомлені про можливість вступити у справу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 210, 211, 212, 227 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПРОШУ:
1. Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2008р. №8/131 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009р. № 22-а-14381/08;
2. Направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції;
Додаток:
1. Витяг зі Статуту;
2. Три примірника касаційної скарги для осіб, які брали участь у справі.
3. Платіжне доручення на сплату судового збору;
4. Копія розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007р. № 642;
5. Копія розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007р. № 643.
Голова правління Ю.І. Коляда
================================================================================================================
Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"
01001, м. Київ, пл.І.Франка, 5, тел 207-60-66, 207-60-76, факс 207-60-60 Е-таіі: капс@§ог.ку.епег§у.§оу.иа
?Ґ0.0?.
На№ ______________________________
Вищий адміністративний суд України 01010, м. Київ, вул. Московська, 8
Позивач: Об\'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж» 02140, м. Київ, вул. Б. Гмирі, 16/6 номери засобів зв\'язку та адреса електронної пошти невідомі
Відповідач: Київська міська державна адміністрація 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36 тел.: 254-14-02 Е-таіі: рогіа1@кту.доу.иа
Скаржник,
третя особа, яка приєдналася до Акціонерна енергопостачальна компанія апеляційної скарги: "Київенерго"
01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5 тел.: 207-60-66
Е-таіі: капс@дог.ку.епег§у.§оу.иа Справа № 8/131 (в апеляційній інстанції № 22-а-14381/08)
КАСАЦІЙНА СКАРГА
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 та постановуОкружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2008 у справі № 8/131
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.01.2009 за касаційною скаргою Київської міської державної адміністрації (далі - Відповідач) відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСББ «Престиж» (далі - Позивач) про визнання протиправними та скасування розпоряджень від 30.05.2007 № 640, № 641, № 642, № 643 про затвердження тарифів.
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» (далі - Скаржник) повністю підтримує доводи касаційної скарги Відповідача та користуючись правом, наданим ст. 211 КАС України, як особа, що брала участь у перегляді справи в апеляційному порядку оскаржує ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2008.
Так, відповідно до ст. 159 КАС України та роз\'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 № 11 «Про судове рішення», судове рішення має бути законним та обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.Оскаржувані ухвала та постанова цим вимогам не відповідає.
По-перше, судами при постановленні оскаржуваних рішень у частині визнання протиправним та скасування розпорядження від 30.05.2007 № 643 «Про затвердження тарифів на теплову енергію» не застосовано вимог спеціального законодавства, а саме ч. З ст. 20 Закону України «Про теплопостачання».
Так, ч. З ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб\'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Слід наголосити на тому, що зазначена норма Закону не містить виключень з повноважень органів місцевого самоврядування щодо затвердження тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії залежно від форми власності підприємств, для яких затверджується тариф.
Такої ж правової позиції дотримується і Міністерство юстиції України, про що свідчить лист останнього від 14.09.2006 № 20-9-7092 (копія є в справі).
Тому, затверджуючи розпорядженням від 30.05.2007 № 643 тарифи на теплову енергію, Відповідач виконував саме самоврядні функції виконавчого органу місцевого самоврядування, а не органу виконавчої влади (акти якого підлягають державній реєстрації в органах юстиції). Зокрема, це підтверджується преамбулою оскаржуваного розпорядження, якою зазначено, що розпорядження прийнято Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) на виконання Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України - місто-герой Київ», «Про теплопостачання» з метою впорядкування нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та на реалізацію власних самоврядних повноважень. Додатково наголошуємо, що розпорядження не містить жодного посилання на виконання Відповідачем при прийнятті розпорядження функцій державної виконавчої влади або на Закон України «Про місцеві державні адміністрації».
Цим спростовується висновок оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, що усі оскаржувані розпорядження видані від імені Київської міської державної адміністрації без жодних застережень щодо використання повноважень виконавчого органу Київської міської ради (абз. 4 та 6 ст. 5 ухвали).
Окрім цього, оскаржувані судові рішення мотивовано тим, що чинним законодавством України не передбачено повноважень виконавчого органу місцевого самоврядування затверджувати тарифи на теплову енергію з посиланням на ч. З ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», якою правом затвердження тарифів на теплову енергію наділені органи місцевого самоврядування.
Такий висновок судів не відповідає ст. 140 Конституції України, якою встановлено, що органами місцевого самоврядування є не лише сільські, селищні, міські, ради, а і їх виконавчі органи.
Тобто Відповідач також є органом місцевого самоврядування і на виконання рішення Київської міської ради від 08.02.2007 № 58/719 «Про тарифи на житлово-комунальні послуги» оскаржуваними у цій справі розпорядженнями затвердив тарифи на теплову енергію та житлово-комунальні послуги.
По-друге, судами при ухваленні оскаржуваних рішень неправомірно до спірних правовідносин застосовано Указ Президента України від 03.10.92 № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (далі - Указ про державну реєстрацію) та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731 (далі - Положення про державну реєстрацію).Відповідно до преамбули та п. 1 Указу про державну реєстрацію і п. 1 Положення про державну реєстрацію до предмета регулювання названих актів не віднесено акти органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів.
Оскаржені у цій справі розпорядження були прийняті Відповідачем, як виконавчим органом місцевого самоврядування, що підтверджується преамбулами оскаржених розпоряджень та, власне, резолютивною частиною оскарженої постанови суду першої інстанції, якою визнано протиправними та скасовано: «Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ...», тому застосування до спірних правовідносин Указу та Положення про державну реєстрацію та у зв\'язку з цим задоволення позову є неправомірним.
Окрім цього, судом апеляційної інстанції правильно, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731, наголошено на тому, що Міністерству юстиції України та іншим органам, які здійснюють державну реєстрацію нормативно-правових актів, надано право перевіряти додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у разі потреби вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію та вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків. Однак судом проігноровано поданий Відповідачем у судовому засіданні суду апеляційної інстанції висновок Міністерства юстиції України від 01.04.2008 № 1479-0-4-08-24 щодо результатів проведення перевірки стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів. Останнім абзацом четвертої сторінки висновку роз\'яснено, що видані на виконання функцій виконавчого органу Київської міської ради нормативно-правові акти з питань встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги не подаються на державну реєстрацію до органів юстиції.
По-третє, судом апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку та постановленні оскаржуваної ухвали порушено приписи ст. 72 КАСУ в частині звільнення від доказування обставин, що встановлені судовим рішенням в адміністративній справі.
Так, відповідно до імперативного припису ч. 1 ст. 72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у якій бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Під час перегляду справи в апеляційній інстанції суду було надано постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 29.02.2008 у адміністративній справі № 2а-192/2008, яка набрала законної сили. Зазначеною постановою АК «Київенерго» відмовлено у задоволенні позову про визнання неправомірною бездіяльності Київської міської державної адміністрації щодо неподання на державну реєстрацію до органів юстиції розпоряджень останньої від 30.10.2006 № 1575, від 15.12.2006 № 1786, від 31.01.2007 № 86, від 12.02.2007 № 142, від 30.05.2007 № 643 та зобов\'язання Київської міської державної
адміністрації подати на державну реєстрацію до органів юстиції розпорядження останнього від 30.05.2007 № 643. Постанова суду мотивована встановленим на підставі чинного законодавства висновком, що розпорядження Київської міської державної адміністрації, видані на виконання функцій виконавчого органу місцевого самоврядування реєстрації в органах юстиції не підлягають.
Також суду апеляційної інстанції було надано постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27.02.2007 у адміністративній справі № 2а-245/07 за позовом Полякової О.Ю. до Київської міської державної адміністрації про скасування розпорядження щодо впорядкування квартирної плати, яка набрала законної сили. Цією постановою також відмовлено в задоволенні позову з посиланням на те, що акти Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) державній реєстрації в органах юстиції не підлягають.
Оскільки відповідно до ст.ст. 1, 8, 124 Конституції України Україна проголошена правовою державою, в якій діє принцип верховенства права, а судові рішення є обов\'язковими до виконання на всій території України, вважаємо неприпустимим існування двох повністю протилежних судових рішень.
По-четверте, судами при ухваленні оскаржуваних рішень неправомірно до спірних правовідносин застосовано ч. 1 ст. 58 Конституції України та не застосовано рішенняКонституційного Суду України від 09.02.99 № 1-рп/99 у справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).
Суди в оскаржуваних судових рішеннях, посилаючись на те, що в оскаржуваних розпорядженнях містяться положення щодо зворотної дії у часі, визнали, що зазначені розпорядження суперечать нормам чинного законодавства. Такого висновку суд дійшов на підставі того, що оскаржуваними розпорядженнями встановлене дво- або трикратне підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги.
Слід наголосити на тому, що такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки затверджені розпорядженням від 30.05.2007 № 643 «Про затвердження тарифів на теплову енергію» тарифи не містять підвищення.
Крім цього, розпорядження від 30.05.2007 № 643 «Про затвердження тарифів на теплову енергію» не стосується прав та обов\'язків фізичних осіб, а цим розпорядженням затверджено тарифи на теплову енергію виключно для юридичних осіб, про що зазначено у п. 1 розпорядження.
З огляду на зазначена, судом неправильно при визнанні протиправним та скасуванні розпорядження 30.05.2007 № 643 «Про затвердження тарифів на теплову енергію» застосовано ч. 1 ст. 58 Конституції України, оскільки відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 № 1-рп/99 у справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Далі у рішенні Конституційний Суд України зазначив, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам, що стосуються юридичних осіб, може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Насамкінець наголошуємо на тому, що законність прийняття розпорядження від 30.05.2007 № 643 «Про затвердження тарифів на теплову енергію» вже була предметом дослідження адміністративного суду.
Так, в матеріалах цієї справи є постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 05.07.2007 у адміністративній справі № 2а-166/2007, посилання на яку також є у оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції у цій справі (абз. 12 стор. 5 ухвали).
Названою постановою, яка 23.12.2008 набрала законної сили, встановлено відповідність законодавству розпорядження від 30.05.2007 № 643 «Про затвердження тарифів на теплову енергію» у зв\'язку з чим відмовлено позивачу у визнанні протиправним та скасуванні цього розпорядження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 8, 19, 129 Конституції України, ст.ст. 8, 9, 10, 11, 13, 14, 53, 103, 159, 161 та главою 2 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України,
прошу:
1. Прийняти цю скаргу для спільного розгляду з касаційною скаргою Київської міської державної адміністрації.
2. Скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 у справі № 22-а-14381/08 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2008 у справі № 8/131 та постановити нове рішення про відмову в адміністративному позові.
3. Усі судові витрати з розгляду цієї справи покласти на Позивача.
4. Повідомити АК «Київенерго» про час та місце розгляду касаційної скарги, оскільки АК «Київенерго» бажає взяти участь у засіданні суду касаційної інстанції при перегляді цієї справи.
Додаток:
1. Доказ сплати судового збору.
2. Копія постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 29.02.2008 у адміністративній справі № 2а-192/2008.3. Копія постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27.02.2007 у адміністративній справі № 2а-245/07.
4. Копія постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 05.07.2007 у адміні
Записаний
|
