Постоянный адрес:
http://ukrrudprom.ua/digest/Faktor_German_yak_vstup_do_klanoznavstva_ukransko_poltiki.htmlУкраїнська правда, 24 березня 2010. Опубликовано 11:57 25 марта 2010 года
“Фактор Герман” як вступ до кланознавства української політикиТаблоїди не давали би проходу новопризначеному чиновнику, а слідча комісія зайнялася би перевіркою, чи відповідає така поведінка цінностям, які повинні сповідувати піддані Її Величності.
Зате в Україні відрядження сина Ганни Герман заступником до Нестора Шуфрича не спровокувало навіть реакції з боку опозиції. Можливо тому, що зробити зауваження сьогоднішній владі просто нема кому. Адже їхні попередники мало чим відрізнялися від тих, хто тепер перебрався до службових кабінетів.
Характерна риса Партії регіонівНа сайті Міністерства надзвичайних ситуацій з'явилася біографія сина Герман Миколи Коровіцина.
Тепер платники податків знатимуть, що утримуватимуть заступника міністра, чий трудовий шлях до цієї посади пролягав аж з однієї кар'єрної сходинки — помічника народного депутата.
При чому цим депутатом була власна мама. Формально Коровіцин був оформлений до депутата Чорновола, але, за словами самого Тараса, частину квоти своїх помічників кожен нардеп віддає на потреби фракції. І Коровіцин працював саме з Герман як її водій та асистент. Загальний стаж роботи нового урядовця до призначення в Кабмін — три роки і сім місяців.
Поява сина Герман у Міністерстві надзвичайних ситуацій не викликала жодної резонансу в середовищі Партії регіонів. Демократичні традиції не надто розвинуті у команді нового президента. Цим регіонали і відрізняються від “Нашої України”, де схоже за суттю призначення чоловіка Віри Ульянченко тут же викликало публічне засудження.
Прилаштування власних близьких на теплі посади цілком відповідає політичній культурі Партії регіонів.
Для цього достатньо переглянути склад Донецької обласної ради. Там можна знайти багато людей, чиї родичі освоюють уже київські владні коридори.
Так, депутатом Донецької обласної ради від Партії регіонів є:
— Віталій Пригодський — син Антона Пригодського, впливового депутата Верховної Ради;
— Володимир Дейч — син Бориса Дейча, іншого нардепа з Партії регіонів;
— Василь Бубка — брат екс-регіонала Сергія Бубки, глави Національного олімпійського комітету;
— Андрій Бондаренко — чоловік депутата Олени Бондаренко і, до речі, ще один новопризначений заступник міністра надзвичайних ситуацій;
— Віктор Бондик — брат нардепа-регіонала Валерія Бондика;
— Алла Борулько — родичка генпрокурора Медведька;
— Сергій Близнюк — син нового губернатора Донецької області регіонала Анатолія Близнюка, який до цього був головою Донецької облради.
Схожа ситуація і в міській раді Донецька. Тут мандатом володіють також діти нардепів:
— Андрій Ландик — син Валентина Ландика;
— Сергій Дейч — син Бориса Дейча.
Прецедент з призначенням сина Герман став нагодою проаналізувати інші родинні та кадрові зв'язки в українській політиці. Їх виявилося достатньо у всіх п'яти політичних силах, представлених у парламенті.
“Українська правда” не претендує на вичерпність цього списку, оскільки просто не всі сімейні стосунки нам відомі.
Партія регіонівТут моду задає сам Віктор Янукович, який власним вольовим рішенням у 2006 році дарував депутатство своєму сину Віктору Януковичу.
За цей час Янукович-молодший жодного разу не виступив з парламентської трибуни як доповідач або співдоповідач, жодного разу не взяв слова з місця. В парламенті цього скликання син Януковича поставив своє прізвище під трьома законопроектами. Оскільки тексти нормативних актів готував не він, то, швидше за все, автографи сина Януковича мали на меті іміджеве навантаження.
Загалом перші вибори за чисто партійними списками, які відбулися у 2006-му, відкрили зелений коридор до парламенту для другої хвилі регіоналів, чиї родичі на той момент уже побували в депутатах.
Так, у 2006 за списком Партії регіонів у депутати потрапляє бізнесмен Сергій Клюєв — брат Андрія Клюєва, який до того часу встиг попрацювати віце-прем'єром.
Також у 2006 році регіонали включають до свого списку Володимира Вечерка — зятя одного з найавторитетніших персонажів у донецькій ієрархії Юхима Зв'ягильського.
Загалом на виборах у 2006-му регіонали проводять до парламенту:
— Юлію Ковальову — сестру Василя Салигіна, який був обраний головою Харківської обласної ради;
— Олександра Вілкула — сина Юрія Вілкула, голови Дніпропетровської обласної ради;
— Володимира Ландік — брата іншого нардепа Валентина Ландика;
— Артема Щербаня — сина екс-губернатора Донеччини Володимира Щербаня.
Тоді ж нардепом стає Артем Пшонка — син заступника генерального прокурора Віктора Пшонки.
Трохи раніше, у березні 2004 року на довиборах до парламенту потрапляє Олександр Васильєв — брат на той час генерального прокурора Геннадія Васильєва.
У 2007 році на дострокових виборах у списку з'являється прізвище Юлії Новикової. Лише згодом з'ясувалося, що це — рідна сестра Сергія Льовочкіна.
Тоді ж 2007-му мандат отримує Олександр Супруненко — родич Леоніда Черновецького по лінії його доньки Христини.
У 2007-му нардепом став Дмитро Рева, чий батько Олексій Рева багато каденцій поспіль обіймає посаду мера Артемівська, де Ахметов (чи все-таки Янукович?) володіє заводом шампанських вин.
Родинні призначення не обмежуються Верховною Радою. Так, членом Центральної виборчої комісії в 2007 році стала Тетяна Лукаш — сестра юристки-регіоналки Олени Лукаш.
Інша юрист Тетяна Ківалова, донька нардепа Сергія Ківалова, є депутатом Одеської міської ради від Партії регіонів. Аналогічну позицію обіймає син іншого регіонала Олексія Костусєва Олексій Гончаренко, що засідає у тій же Одеській міській раді.
До Київської міської ради в минулому скликанні потрапили сини Раїси Богатирьової та Володимира Рибака.
А у Херсонській обласній раді два Демьохіна — окрім Володимира, який є головою ради, депутатом також є його брат Ігор Демьохін.
Родинні зв'язки регіоналів простежуються не лише на рівні депутатства. Так, донька нардепа Миколи Круглова Олена Мамонтова є суддею Вищого господарського суду.
У січні 2010-го року вона в складі колегії суддів ухвалила рішення про приналежність резиденції “Межигір'я” нинішнім власникам. А уже в середині березня її батько став новим губернатором Миколаївщини.
БЮТХоча Юлія Тимошенко під час виборів намагалася довести, що не здійснювала призначень за родинною ознакою, але це не так.
Наприклад, у тому ж 2007 році членом Центральної виборчої комісії стає Юлія Швець — донька нардепа Віктора Швеця. До цієї посади дехто іде все життя, а 27-річна юристка на момент призначення встигла попрацювати лише в секретаріаті Кабміну та помічником депутата.
На дострокових виборах 2007-го до парламенту за списком БЮТ потрапляє Еліна Шишкіна — донька судді Конституційного суду Віктора Шишкіна.
Трудова діяльність молодої депутатки до цього обмежувалася посадою помічника нардепа Григорія Омельченка, який товаришував з Шишкіним. Це обрання доньки виглядало як подяка судді за його позицію під час розпуску парламенту в 2007 році.
Так само в депутати потрапляє Юрій Трегубов — син Ольги Трегубової, яка обіймала посаду першого помічника прем'єр-міністра Тимошенко. Пізніше в інтерв'ю Трегубова зізналася, що особисто рекомендувала сина в список.
Після призначення Тимошенко прем'єром в 2007-му посаду заступника міністра Кабінету міністрів отримує Володимир Федорчук — син одного із керівників партії “Батьківщина” Ярослава Федорчука.
Інший заступник міністра Кабміну Сергій Чеботар допомагає брату Леоніду Чеботарю стати заступником Державної податкової адміністрації в місті Києві.
Володимир Крупко, син міністра Кабміну Петра Крупка, після призначення батька здобуває посаду начальника департаменту в “Нафтогазі”.
А Олена Денисова, донька міністра праці та соціальної політики, завдяки матері очолює Державну інспекцію по контролю за цінами в Криму.
Дітям Крупка і Денисової на той час було близько 25 років.
У 2006-му депутатом від БЮТ став Андрій Шевченко — тоді як його батько Віталій Шевченко очолював Нацраду з телебачення і радіомовлення. Заради справедливості тут можна додати, що Шевченко потрапив до Тимошенко саме як журналіст з уже сформованим іміджем і в подальшому працював її vip-агітатором.
Родичі БЮТівських депутатів активно представлені у місцевих радах.
Володимир Семинога, брат нардепа Анатолія Семиноги — депутат БЮТ в Київраді. Олег Куровський, син іншого нардепа Івана Куровського — так само депутат Київради від БЮТ. Віктор Таран, син Віктора Таран-Терена — депутат Дарницької райради від БЮТ.
Також до Київради за списком БЮТ пройшла Інна Новак, дружина колишнього заступника глави секретаріату президента Олександра Чалого. Це — відлуння співпраці Тимошенко з “Індустріальним союзом Донбасу”.
Народний депутат від БЮТ одесит Юрій Крук має двох синів — і обох доля не образила посадами. В'ячеслав Крук — депутат Одеської міської ради від БЮТ, а Юрій Крук-молодший за часів уряду Тимошенко в 29 років став начальником порту “Южний”.
У БЮТівського олігарха Миколи Ковзеля є брат Петро Ковзель, який став суддею Окружного адміністративного суду Києва. А Петро Онопенко, брат глави Верховного суду Василя Онопенка, від Тимошенко отримав посаду заступника голови Державної митної служби. Так само як зять Онопенка Євген Корнійчук став першим заступником міністра юстиції.
Брати Сергій та Олександр Буряки також непогано реалізували себе при Тимошенко. Старший два роки пропрацював главою Державної податкової адміністрації, молодший стабільно обирається депутатом Верховної Ради.
Ще один братський тандем — Черпіцькі. Нардеп від БЮТ Олег Черпіцький, за даними “Дзеркала тижня”, має раніше судимого брата Олександра Черпіцького, який за часів Тимошенко встиг побувати і заступником глави Держкомзему, і навіть декілька днів — першим заступником міністра транспорту.
Зовсім невипадково останню посаду він отримав синхронно з подачею Тимошенко позову до Вищого адмінсуду про оскарження результатів президентських виборів.
Розгадка ж у тому, що суддею в цьому суді працює... дружина Олега Черпіцького Людмила Черпіцька.
Але розрахунок не виправдав себе. Після того, як суддя Черпіцька взагалі не прийшла на судовий розгляд і нічим не допомогла, Тимошенко скасувала розпорядження про призначення Олександра Черпіцького до Мінтрансу. На знак помсти його брат Олег Черпіцький став однією з “тушек” у коаліції Януковича.
НУНСХрестоматійний приклад, після якого призначення родичів у владу перестало сприйматися як щось непристойне, є прихід на посади родичів Ющенка. Так, у 2002 за списком “Нашої України” народним депутатом стає Петро Ющенко — до того часу нікому не відомий старший брат Віктора Андрійовича.
А в 2005-му заступником губернатора Харківської області призначають 24-річного Ярослава Ющенка — племінника нового президента, який до цього мав один запис у трудовій біографії — він працював економістом на фірмі батька.
Цілком в дусі працевлаштування родичів стало призначення вже при новій владі чоловіка Віри Ульянченко Віктора Івченка на посаду заступника міністра освіти. У часи президентства Ющенка його також не ображали теплим місцем — за виключенням останнього півроку, Івченко пропрацював на чолі Нацагентства з питань інвестицій та інновацій.
Чотири з п'яти років президентства Ющенка посаду міністра молоді та спорту обіймав Юрій Павленко. Його тесть — Віктор Євсєєв, заступник керівника Державного управління справами в часи Ющенка і його персональний “банщик”, якому президент довіряв найделікатніші питання облаштування свого побуту.
Нардеп від НУНС Руслан Князевич — племінник Василя Князевича, міністра охорони здоров'я в останньому помаранчевому уряді. Щоправда, до списку депутатів Князевич-молодший потрапив завдяки особистим заслугам — як член Центрвиборчкому, який в часи Майдану відмовився визнавати сфальсифіковану перемогу Януковича.
У 2005-06 роках міністром охорони здоров'я був Юрій Поляченко — син Володимира Поляченка, який тоді ж обрався за списком “Нашої України”.
Дружина нашоукраїнця Юрія Ключковського Наталія Богашева в другому уряді Тимошенко отримала посаду заступника міністра юстиції.
Син депутата від НУНС Станіслава Довгого Олесь Довгий у 2006-му був протягнутий Черновецьким на посаду секретаря Київради. Менш карколомно склалася кар'єра сина Бориса Тарасюка — Олег Тарасюк став заступником Державної податкової інспекції в Святошинському районі Києва.
Син іншого нашоукраїнця Зиновія Шкутяка Петро Шкутяк в 2009-му обійняв посаду голови Долинської райадміністрації Івано-Франківської області.
Мер Мукачевого Василь Петьовка став нардепом, коли його двоюрідний брат Віктор Балога очолював секретаріат президента. Так само завдяки Балозі депутатом обралася 25-річна Леся Оробець. Це — уже приклад передачі мандату в спадок: Леся потрапила до парламенту замість загиблого в автокатастрофі батька, якому Балога був винен за активний захист у 2004 році.
Ну а племінник нашоукраїнця Миколи Оніщука Максим Оніщук є суддею в Печерському райсуді Києва. Правда, став ним не тоді, коли дядько очолював міністерство юстиції, а коли той був першим заступником глави парламентського комітету з питань правосуддя.
КПУПопри заяви про ідеологічну цноту, не гребують родинними зв'язками і комуністи.
Так, заступник міністра охорони здоров'я Валерій Бідний є зятем екс-спікера комуніста Олександра Ткаченка.
Заступник міністра внутрішніх справ Василь Мармазов — син депутата від КПУ Євгена Мармазова.
Заступник глави Державної податкової адміністрації Олег Матвєєв — син депутата-комуніста Валентина Матвєєва.
Новий керівник Державної митної служби нардеп Ігор Калетнік — син екс-губернатора Вінниччини в часи Кучми Григорія Калетніка. Калетнік-старший, до речі, зараз готується зайти до парламенту... по списку Партії регіонів. Замість депутатів, що перешли на роботу до виконавчої влади.
Ну а син полум'яної комуністки Катерини Самойлик Сергій Самойлик отримав призначення на посаду прокурора Ялти.
Блок ЛитвинаРідня голови фракції Литвина у Верховній Раді Ігоря Шарова працює в рідному Кіровограді. Старший брат Олександр Шаров є депутатом Кіровоградської облради, а молодший брат Юрій Шаров — депутат Кіровоградської міської ради
Інший литвинівець Вадим Гривковський має брата Едуарда Гривковського, який обіймає крісло віце-прем'єра уряду Криму.
Нардеп Микола Шершун свого сина Миколу Шершуна делегував на посаду члена Антимонопольного комітету.
Але живим втіленням родинних призначень у блоці Литвина є сам Володимир Литвин.
Обидва брата спікера парламенту при посадах. Микола Литвин — уже скоро десять років як керівник Державної прикордонної служби, а Петро Литвин — командувач військами Південного оперативного командування.
Призначення найближчих до себе осіб на хлібні місця — явище, характерне не лише для політиків. Так, наприклад, суддями Окружного адміністративного суду Києва працюють Наталія Блажівська та Костянтин Винокуров. Їхні батьки — заступники генерального прокурора...
...Чи можливо таке побачити у Британії? Можливо, якщо це телерепортаж про Україну.
Сергій ЛЕЩЕНКО
