Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  У Х В А Л А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 "14" жовтня 2010 р.                               м. Київ                                        К-8147/09

  Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач),          Гашицького О.В.,           Лиски Т.О.,
Мойсюка М.І.,            Малиніна В.В.,

 при секретарі Мацюк Т.С.,

за участю представника третьої особи - обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»Ситник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_7 до Дружківської міської ради про визнання дій незаконними та зобов’язання надати дозвіл на встановлення індивідуального опалювального приладу, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2008 року ОСОБА_7 звернулась до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1. Також зазначила, що вона звернулася до Дружківської міської ради з заявою про надання дозволу на встановлення індивідуального опалюваного приладу та відключення від мережі централізованого опалення, на яке отримала відповідь з відмовою у дозволі на вказане відключення.

Посилаючись на вказані обставини, позивач вважає вказані дії міської ради неправомірними та просить визнати неправомірною відмову щодо надання дозволу на встановлення індивідуального опалюваного приладу та відключення від мережі централізованого опалення та зобов’язати відповідача надати такий дозвіл.

Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 22 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2009 року, позов задоволено.

Визнано незаконними дії Дружківської міської ради Донецької області щодо відмови ОСОБА_7 у відключенні від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та зобов’язано відповідача надати такий дозвіл.

В касаційній скарзі обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Дружківкатепломережа»просить скасувати вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення ними норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_7 звернулася до відповідача з заявою про надання дозволу на встановлення індивідуального опалювального приладу та відключення від мереж централізованого опалення у АДРЕСА_2 Згідно листа голови комісії по відключенню окремих приміщень житлових будинків від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання за № 30-4489-01 від 16 липня 2008 року, позивачу було відмовлено на підставі пунктів 2.1 та 2.2 Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України „Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання»№ 4 від 22.11.2005 року (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства житлово-комунального господарства №169 від 06.11.2007 року) (далі Порядок).

Задовольняючи позов суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що вказані вище правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Житловим Кодексом Української РСР, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання»та іншими нормативними актами. А саме п. 6 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно якого у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом та у відповідності з п. 24 Закону України «Про теплопостачання»№ 2633-IV від 02.06.2005 року, за яким споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Ці свої висновки суди мотивували також загальними засадами пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами.

Однак зазначені Закони безпосередньо не регулюють питання про порядок відключення окремих житлових будинків або приміщень від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання. Вказані Закони лише декларують право споживача на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій та за умови, якщо це можливо за існуючими технічними умовами та можливість споживача відмовитись від користування послугою, а безпосередньо процедура відключення регламентується в підзаконних актах. Таким чином, при вирішенні даного позову суд має керуватись саме Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005р. № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 р. за № 1478/11758 (далі –Порядок).

Відповідно до абзацу першого пункту 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2007 № 1268 (далі –Правила) відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі –ЦО і ГВП) здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України “Про теплопостачання” схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (пункт 26 Правил).

На виконання пункту 25 Правил відповідно до абзацу першого пункту 1.2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 р. за № 1478/11758, для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП (далі –Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії.

Для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (пункт 2.1 Порядку).

Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та відповідно до неї. Після вивчення наданих власником (власниками) документів Комісія у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації (пункт 2.2 Порядку).

Підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП є невиконання умов, визначених у пунктах 2.1 та 2.2 Порядку (абзац перший підпункту 2.2.2 Порядку).

Якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, Комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку (підпункт 2.2.3 Порядку).

Отже, зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2008 № 1268 до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, спрямовані на впорядкування питань, що виникають під час надання дозволів на влаштування індивідуального опалення, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій у житловому фонді, припинення практики хаотичного відключення окремих квартир у житлових будинках та прийняття, у разі потреби, рішень про відключення систем централізованого теплопостачання лише житлових будинків у цілому.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частин першої та другої статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною другою статті 383 Цивільного кодексу України передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Із наведеного вище вбачається, що реалізація власником квартири своїх прав обмежується правами власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та санітарно-технічними вимогами і правилами експлуатації будинку.

Однак судами першої та апеляційної інстанції не досліджувалось дотримання як позивачем, так і відповідачем положень зазначених нормативних актів, зокрема ними не надано належної юридичної оцінки обставині щодо відповідності заяви ОСОБА_7, поданої до виконавчого комітету Дружківської міської ради щодо відключення їх квартири від центрального опалення, вимогам пунктів 2.1 та 2.2 Порядку, на підставі яких позивачам було відмовлено у задоволенні зазначеної вище заяви.

Таким чином, судом першої інстанції не було вжито необхідних мір для з’ясування зазначених обставин при винесенні рішення про повне задоволення позову, на що не звернув уваги і суд апеляційної інстанції, який залишив це рішення без змін.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій внаслідок неповного з’ясування обставин справи дійшли передчасного висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій були допущені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

З огляду на наведене, оскаржені судові рішення відповідно до вимог ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають скасуванню, а справа має бути до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 220, 221,  223, 227, 230 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Дружківкатепломережа»задовольнити частково.

Постанову Дружківського міського суду Донецької області від 22 вересня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду 20 січня 2009 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

  С у д д і :

 
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12057879

[Юрій Васильович]

ще на цю тему:

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ


  У Х В А Л А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"20" квітня 2010 р.                               м. Київ                                        К-1796/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:


Головуючого, судді    
Горбатюка С.А. (доповідач)

Суддів    
Весельської Т.Ф.    
Мироненка О.В.    
Мороз Л.Л.    
Смоковича М.І.    

 розглянувши у касаційному порядку у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом  ОСОБА_6 до Постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області (далі –Міжвідомча комісія) про визнання незаконною відмови у видачі дозволу на від’єднання від централізованого опалення та гарячого водопостачання  за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2007 року,

встановила:

У липні 2007 року ОСОБА_6 у Нововолинському міському суді Волинської області пред’явив позов до Міжвідомчої комісії про визнання незаконною відмови у видачі дозволу на від’єднання від централізованого опалення та гарячого водопостачання.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він, будучи власником квартири АДРЕСА_1, звернувся до Міжвідомчої комісії з заявою про надання йому дозволу на відключення належної йому квартири від централізованого опалення і гарячого водопостачання, яка 22 листопада 2005 року прийняла рішення про відмову у наданні такого дозволу.

Просив зобов’язати Міжвідомчу комісію видати йому дозвіл відключення належної йому квартири від централізованого опалення і гарячого водопостачання.

Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 03 липня 2007 року позов ОСОБА_6 до Міжвідомчої комісії про визнання незаконною відмови у видачі дозволу на від’єднання від централізованого опалення та гарячого водопостачання задоволено.

Зобов’язано Міжвідомчу комісію надати ОСОБА_6 дозвіл на виготовлення технічної документації на відключення від мережі централізованого опалення квартири АДРЕСА_1.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2007 року апеляційну скаргу Міжвідомчої комісії задоволено частково.

Постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 03 липня 2007 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6

Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, ОСОБА_6 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

Посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити без зміни постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 03 липня 2007 року.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої та другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відносини у сфері  житлово-комунальних послуг врегульовані  Законами України “Про житлово-комунальні послуги”,  “Про теплопостачання”.

Закон України “Про теплопостачання” в редакції від 02 червня 2005 року, діючий на момент постановлення рішення по адміністративної справі, визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об’єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, що виникають у зв’язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання. Державне управління у сфері теплопостачання здійснюють: на загальнодержавному рівні –Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади у межах свої повноважень.

Згідно зі статтею 13 цього Закону до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать регулювання діяльності суб’єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад.

Статтею 8 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено нормативне регулювання у сфері житлово-комунальних послуг, згідно якої стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють та затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах свої повноважень та згідно з законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів Україні від 21 липня 2005 року № 630 затверджено “Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” (далі – Правила надання послуг). На виконання цієї Постанови Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства  України від 22 листопада 2005 року № 4 затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (далі –Порядок). Пунктом 1.2 даного Порядку передбачено, що для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг центрального опалення і гарячого водопостачання надані повноваження органам місцевого самоврядування або місцевим органам виконавчої влади створювати своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання, призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії.

Згідно з пунктами 24, 25, 26 Правил надання послуг споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мереж центрального опалення здійснюється згідно з Порядком. Відключення здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку, дотриманням в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм, правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки. Підставою для відмови  у наданні дозволу на відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання є неможливість забезпечення, у разі відокремлення приміщення даного споживача (секції, під’їзду) від внутрішньобудинкових мереж центрального опалення і гарячого водопостачання, безперебійної роботи інженерного обладнання сусідніх приміщень або будинку в цілому (п.2.2.2 Порядку).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1.

Заява ОСОБА_6 була розглянута Міжвідомчою комісією і 22 листопада 2005 року нею було прийнято рішення про відмову у наданні йому дозволу на відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання його квартири. У своєму рішенні Комісія не навела підстав для прийняття такого рішення.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов’язок надати докази правомірності прийнятого рішення законом покладено на Міжвідомчу комісію.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відключення жилого приміщення, яке належить ОСОБА_6, від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання є технічно неможливим, оскільки це може спричинити незручності та перешкоди іншим споживачам в отриманні послуг з забезпечення тепловою енергією та гарячого водопостачання.

За таких обставин у судів не було підстав для відмови у задоволенні позову.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2007 року підлягає скасуванню, а постанова Нововолинського міського суду Волинської області від 03 липня 2007 року залишенню без зміни.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області про визнання незаконною відмови у видачі дозволу на від’єднання від централізованого опалення та гарячого водопостачання скасувати, а постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 03 липня 2007 року у цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Судді:    
Горбатюк С.А.
Весельська Т.Ф.
Мироненко О.В.
Мороз Л.Л.
Смокович М.І.

Додано посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10305526