http://gro-za.org/forum/index.php?action=search2 -
Постанова ВГСУ від 20.12.2005 р. № 6/321-23/415 про розподіл коштів за ГВП між постачальниками.
Постанову КАГС від 30.08.2005 р. в частинах задоволення позову АЕК "Київенерго" перераховувати на користь ВАТ "АК "Київводоканал" кошти, що складають вартість холодної води для приготування гарячої води, скасувати.
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ"20 " грудня 2005 року м.Київ №6/321-23/415
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.
розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2005р. у справі №6/321-23/415
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" до Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр", 3-ті особи
1) Київська міська державна адміністрація.
2) Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про зобов'язання вчинити дії
та за зустрічним позовом КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
про зобов'язання не допускати дій,
за участю представників сторін:
від позивача: Мороз С.А., Пляшечник О.Г. (довіреності у справі), від відповідача: Науменко С.В., Нагорюок О.І., Ракитянська Н.О., (довіреності у справі), Кубічка А.І. (посвідчення №505), від 3-тьої особи 1: Яструбинський В.І. (довіреність від 17.06.05р. №003-669), Зінченко С.В. (довіреність у справі), від 3-тьої особи 2: не з\'явився,
ВСТАНОВИВ:Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" і просило суд зобов'язати останнього не допускати дії, які завдають шкоду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно перераховує на користь позивача кошти, що складають окрім вартості підігріву і вартість холодної води, яка підігрівається позивачем, внаслідок чого порушуються права позивача, який зобов\'язаний повертати безпідставно отримані кошти за холодну воду згідно з вимогами ст.1212 ЦК України.
Відповідач, відхиляючи позовні вимоги, посилається на те, що нормативними актами Київської міської державної адміністрації, які регулюють порядок розщеплення платежів за комунальні послуги, не передбачено розщеплення послуги "гаряче водопостачання" на складові. Крім того, відповідач вказує на те, що розщеплення ним здійснюється на підставі договорів, укладених з комунальними підприємствами, яких є понад тисячу, і саме останніми вказуються реквізити, за якими ним здійснюється перерахування коштів.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2005р., ухвалені у даній справі рішення господарського суду м.Києва від 20.07.2004р. про відмову у задоволенні позову та постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2004р., якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставою для скасування вказаних судових актів стало не дослідження судами повною мірою наявності чи відсутності факту порушення відповідачем прав позивача, на захист яких останнім подано позов; ненадання належної юридичної оцінки змісту заявлених вимог, у тому числі їх відповідності способам захисту цивільних прав; не дослідження питання про наявність чи відсутність у діях відповідача складу цивільно-правової відповідальності тощо.
Під час нового розгляду справи до участі у справі в якості третьої особи -1 та третьої особи-2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Київську міську державну адміністрацію та ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал".
У ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги і просить суд зобов\'язати КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" не перераховувати на користь АЕК "Київенерго" кошти, що складають вартість холодної води для приготування гарячої води, а також зобов\'язати відповідача перераховувати на користь ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" кошти, що складають вартість холодної води для приготування гарячої води у розмірі 0,52 грн. за 1 куб.м. води, що підігрівається, при наявності квартирного або побудинкового (на групу будинків) приладу обліку гарячої води, а при його відсутності - 1,82 грн. на 1 особу; при сплаті за послуги з гарячого водопостачання в гуртожитках громадян - 0,624 грн. на 1 особу.
Відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву до АКЕ "Київенерго" про зобов\'язання не допускати дії, які завдають шкоди, та спонукання до виконання розпоряджень Київської міської державної адміністрації.
Зустрічний позов мотивований тим, що АКЕ "Київенерго" є виробником гарячої води. Із отриманих коштів за гарячу воду відповідач повинен сплачувати ВАТ "АК "Київенерго" вартість холодної води, що отримана останнім від ВАТ "АК "Київводоканал" для підігріву. Дії позивача відповідач вважає такими, що завдають шкоду інтересам останнього та заплутують розрахунки, що здійснює відповідач та унеможливлюють проведення своєчасного та повного розрахунку між мешканцями, житло-експлуатаційними конторами та виробниками комунальних послуг, а крім того, порушують встановлений Київською міською державною адміністрацією порядок розрахунків за комунальні послуги.
За результатом нового розгляду справи господарським судом міста Києва (суддя А.М.Демидова) ухвалено рішення від 04.07.2005р. про задоволення позову, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського\'суду від 20.08.2005р. (головуючий, суддя Андрієнко В.В., судді Григорович О.М., Рєпіна Л.О.). Відповідно до цього рішення:
зобов'язано КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" не перераховувати на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" кошти, що складають вартість холодної води для приготування гарячої води;
зобов'язано КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" перераховувати на користь ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" кошти, що складають вартість холодної води для приготування гарячої води у розмірі 0,52 грн. за 1 куб.м. води, що підігрівається, при наявності квартирного або побудинкового (на грубу будинків) приладу обліку гарячої води, а при його відсутності - 1,82 грн. на 1 особу; при сплаті за послуги з гарячого водопостачання в гуртожитках громадян -0,624 грн. на 1 особу;
присуджено до стягнення з відповідача судові витрати.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог у суді першої інстанції, а також під час перегляду рішення суду в апеляційному порядку, судами двох інстанцій встановлено, що тарифи на виробництво теплової енергії та тарифи на житлово-комунальні послуги для населення затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002р. №1245 (а.с.80 т.1). Для житлово-експлуатаційних організацій встановлений тариф на виробництво теплової енергії АЕК "Київенерго" у розмірі 54,42 грн. (без ПДВ) за одну гігакалорію для відпуску теплової енергії на опалення та теплові пункти (бойлери) для виробництва гарячої води (а.с.43-44 т.2).
Між тим, вартість питної холодної води для виробництва гарячої води до складу тарифу на виробництво теплової енергії АЕК "Київенерго" не включена.
Тарифами на житлово-комунальні послуги для населення, що затверджені цим же розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002р. №1245, встановлений тариф на гаряче водопостачання у розмірі 12 грн. на 1 особу та у розмірі 3,42 грн. за 1 куб.м. при наявності квартирного або побудинкового (на групу будинків) приладу обліку гарячої води, а для гуртожитків у розмірі 4,10 грн. на 1 особу.
Згідно з примітками до тарифів, у тарифі на гаряче водопостачання враховані 3,5 куб.м. холодної води, що підігрівається; у тарифі на гаряче водопостачання в гуртожитках громадян враховані 1,2 куб.м. води, що підігрівається; в тарифі на гаряче водопостачання при наявності квартирного або побудинкового (на групу будинків) приладу обліку гарячої води врахована вартість 1 куб.м. води, що підігрівається.
З'ясувавши наведене, суди встановили, що з урахуванням приміток до тарифів на житлово-комунальні послуги для населення, виходячи з того, що тариф на постачання 1 кубічного метра холодної води складає 0,52 грн.,
у тарифі на гаряче водопостачання для населення (12,0 грн. на 1 особу) врахована вартість 3,5 куб. м. холодної води, що підігрівається у сумі 1,82 грн. (3,5 куб.м х 0,52 грн.) та вартість теплової енергії на підігрів 3,5 куб.м. води у сумі 10,18 грн.;
у тарифі на гаряче водопостачання при наявності квартирного побудинкового (на групу будинків) приладу обліку гарячої води (3,42 грн. за 1 куб.м) врахована вартість 1 куб.м холодної води, що підігрівається у сумі 0,52 грн. та вартість теплової енергії на підігрів 1 куб. м. води у сумі 2,90 грн.;
у тарифі на гаряче водопостачання у гуртожитках громадян (4,10 грн. на 1 особу) врахована вартість 1,2 куб.м. холодної води, що підігрівається у сумі 0,624 грн. (1,2 куб.м. х 0,52 грн.) та вартість теплової енергії та підігрів 1,2 куб.м. води у сумі 3,476 грн.
На підстав встановленого, суди двох інстанцій дійшли висновку про те, що у діях відповідача при розщепленні грошових коштів, при якому відповідач перераховує позивачу в складі тарифу на гаряче водопостачання також вартість води, що підігрівається, суд вбачає порушення прав позивача через невірне застосування відповідачем розпоряджень Київської міської державної адміністрації.
З огляду на приписи ч.І ст.1212 ЦК України, пунктом 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві" від 16.03.1995р. №227/95, а також враховуючи умови договору на розрахунково-касове обслуговування від 03.01.2002р., укладеного між позивачем та АБ "Енергобанк", якими встановлено, що позивач оплачує 0,2% від перерахованої суми, суди визнали, що дії КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" по перерахуванню АК "Київенерго" вартості холодної води, що використовується для приготування гарячої води, завдають шкоди правам та охоронюваних законом інтересам позивача.
Одночасно суди дійшли висновку про те, що при визначенні отримувача коштів, що складають вартість холодної води для приготування гарячої води, слід керуватися нормативне правовими актами у сфері комунальних послуг, зокрема Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду та питне водопостачання". А також брати до уваги наявність чи відсутність договору про надання комунальних послуг між виробником та отримувачем таких послуг.
Враховуючи вимоги ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.18 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", пункту 21 ст.9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", суди встановили, що позивач - АКЕ "Київенерго" не може бути визначений виробником або виконавцем послуг з гарячого водопостачання.
Також судами встановлено, що у позивача відсутні укладені з житлово-експлуатаційними організаціями договори про надання послуг з гарячого водопостачання. У той же час, позивачем укладені з житлово-експлуатаційними організаціями договори на постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання.
За висновком судів, відповідач не має право перераховувати на користь позивача кошти, що складають вартість холодної води для приготування гарячої води.Отже, суди двох інстанцій дійшли висновку про те, що
єдиним способом захисту порушеного права у даному випадку є зобов'язання відповідача безпосередньо перераховувати на користь ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" кошти, що складають вартість холодної води для приготування гарячої води.Відмову у задоволенні зустрічного позову суди двох інстанцій мотивували тим, що КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" посилається на порушення прав третіх осіб, а не на порушення своїх прав. Між тим, звернення АЕК "Київенерго" з позовом до суду, не може розцінюватися як порушення прав інших осіб.
Не погоджуючись з ухваленими у даній справі судовими актами, КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Зокрема, скаржник стверджує про те, що суди двох інстанцій порушили Закон України "Про власність" в частині права власника самостійно володіти, користуватись та розпоряджатись належним власнику майном - у даному випадку грошовими коштами, які є власністю житлово-комунальних організацій. Оскаржувані судові акти про заборону відповідачу здійснювати переказ коштів за холодну воду, яка йде на підігрів, на рахунок АЕК "Київенерго" порушують права ЖЕО. щодо розпорядження належними їм коштами.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів,
знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Заперечуючи заявлений АЕК "Київенерго" позов, КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" у своїх відзивах на позовну заяву стверджував, що відсутність розпоряджень щодо розщеплення послуги "гаряче водопостачання" на такі складові як холодна вода та підігрів води, а також наявність тарифу для населення тільки за послугу "гаряча вода" і відсутність роздільного тарифу за послугу "гаряча вода на підігрів" та "підігрів води", дає йому підставі перераховувати на рахунок позивача грошові кошти, які є оплатою населення за послуги "гаряча вода".
Однак, доводи відповідача є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до Статуту КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" у своїй діяльності підприємство керуюється Конституцією України і законами України, постановами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями Президента України, декретами, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, рішеннями Київради, Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Судами встановлено, що відповідач - КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" здійснює розщеплення коштів, що надходять від населення за надані комунальні послуги, на користь організацій, що надають такі послуги. Таке розщеплення здійснюється згідно з договорами, укладеними між відповідачем та житлово-експлуатаційними організаціями. У договорах та дислокаціях, які є невід'ємною частиною договорів, визначається, зокрема, перелік організацій, які надають комунальні послуги і які уклали відповідні договори з житлово-експлуатаційними організаціями.
Судами також встановлено, що позивач -
АЕК "Київенерго" не укладав з житлово-експлуатаційними організаціями договори про надання послуг безпосередньо з гарячого водопостачання. Ним укладені з житлово-експлуатаційними організаціями договори
на постачання теплової енергії лише для потреб опалення та гарячого водопостачання. Тобто позивач надає послуги з теплової енергії, яка використовується для виробництва гарячої води. Але останній не є виробником або виконавцем послуг з гарячого водопостачання, оскільки як встановлено судами в силу ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" централізоване постачання холодної та гарячої води визначено як один з видів житлово-комунальних послуг, який не можна розділити окремо на постачання холодної та постачання гарячої води.
Згідно з Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997р. №1497, централізоване холодне (гаряче) водопостачання полягає у подачі холодної (гарячої) води споживачам спеціальними мережами.
Судами двох інстанцій у даній справі, а також судовими інстанціями у інших судових справах №24/178, 24/205 встановлено, що відповідно до ст.ст.1, 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та Статуту ВАТ "АК "Київводоканал" діяльність по централізованому питному водопостачанню та водовідведенню здійснює ВАТ "АК "Київводоканал". Позивача - АЕК "Київенерго" можна розглядати лише як підприємство, яке користується централізованим питним водопостачанням безпосередньо для власних потреб і не може використовувати холодну питну воду для наступного виробництва та постачання гарячої води іншим споживачам. Тим більше, що вид водопостачання має залежати не тільки від наявності у позивача споруд або пристроїв для забору води безпосередньо з водного об'єкта, а також від способу подачі гарячої води споживачам. Згідно з вимогами пункту 21 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" такими видами, господарської діяльності як централізоване водопостачання та водовідведення суб'єкти господарювання вправі займатися виключно на підставі спеціального дозволу (ліцензії). Між тим, у АЕК "Київенерго" відсутня ліцензія на надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів двох інстанцій про те, що
оскільки АЕК "Київенерго" є виробником, постачальником електричної та теплової енергії, і не є виробником або виконавцем послуг з гарячого водопостачання та не укладав з житлово-експлуатаційними організаціями відповідні договори на надання послуг безпосередньо з гарячого водопостачання, то у відповідача не має законних підстав для перераховування на рахунок позивача коштів, що складають вартість холодної води для приготування гарячої води.Відсутність розпоряджень Київської міської державної адміністрації про розщеплення послуги "гаряче водопостачання" на відповідні складові, не може виправдовувати дії відповідача щодо порушення ним спеціального законодавства у сфері надання комунальних послуг, зокрема таких, як тепло та водопостачання.
Одночасно колегія суддів звертає увагу і на те, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 р. №2308 відповідача уповноважено перераховувати кошти, отримані від населення за спожиті послуги з гарячого водопостачання, відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.03.2002р. №621 "Про відпуск холодної води, що використовується для виготовлення гарячої води", зареєстрованого у Київському міському управлінні юстиції від 08.04.2002р. за №22/406. Зокрема, розпорядженням №621 (із змінами 29.07.2003р. (а.с.83-84 т.1) було передбачено, що ВАТ "АК "Київводоканал" виставляє платежі за холодну воду, яка є сировиною для виробництва гарячої води, виробнику гарячої води - власнику теплових пунктів та іншим юридичним особам, за умови передачі цих теплових пунктів їм в управління, повне господарське відання, користування, концесію".
Між тим, оскільки рішення про державну реєстрацію розпорядження №621 Міністерством юстиції України 18.05.2005 р. скасовано (а.с.104 т.2), а також
скасовано рішенням від 08.06.2005 р. Київського міського управління юстиції рішення про державну реєстрацію розпорядження №2308 від 26.12.2002 р. (зі змінами) (а.с.105 т.2), то з огляду на приписи Указу Президента України від 03.10.1992 р. №493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", вказані розпорядження є не чинними, а тому правомірно не взяті до уваги судами двох інстанцій під час вирішення даного спору по суті заявлених вимог.
Судами двох інстанцій встановлено, з чим погоджується і колегія суддів, що відповідач, перераховуючи на рахунок позивача вартість холодної води, що використовується для приготування гарячої води, тобто кошти, які належать іншій юридичній особі - ВАТ "АК "Київводоканал", порушує таким чином права останнього і завдає шкоду АЕК "Київенерго", оскільки з метою не порушення права власності ВАТ "АК "Київводоканал", а також з огляду на вимоги ч.І ст.1212 ЦК України, пункту 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві", АЕК "Київенерго" повинна повертати КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" у п'ятиденний строк "помилково" перераховані кошти, сплачуючи при цьому АБ "Енергобанк" 0,2% від перерахованої суми за розрахунково-касове обслуговування.
Отже, єдиним можливим способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача не перераховувати на користь АЕК "Київенерго" кошти ВАТ "АК "Київводоканал", що складають вартість холодної води, для приготування гарячої води. Тому, оскаржуване рішення господарського суду, залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції, про задоволення позову АЕК "Київенерго" в цій частині, є цілком обґрунтованим.Однак, колегія суддів не може погодитись з рішенням суду в частині зобов'язання відповідача перераховувати на користь ВАТ "АК "Київводоканал" кошти, що складають вартість холодної води для приготування гарячої води з огляду на таке.Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
В силу ст.З Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб\'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Пунктом 3 ст.З названого Кодексу встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
При цьому статтею 6 Кодексу встановлена заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів (стаття 67 ГК України). Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у статті 174 ГК України.
Відповідно до ч.З ст.179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Із матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації №15 від 12.01.2004р., яким були внесені зміни та доповнення до розпорядження №2308 від 26.12.2004 р., ВАТ "АК "Київводоканал" мав укласти угоду з Головним інформаційно-обчислювальним центром Київської міської державної адміністрації на виконання робіт. Утім, як правильно встановлено судами, розпорядження №15 не може бути взято до уваги під час розгляду даного спору, оскільки неможливо внести зміни та доповнення у розпорядження, зокрема №2308, яке втратило чинність.
Разом з тим, суд першої інстанції, зобов'язавши відповідача своїм рішенням перераховувати на користь ВАТ "АК "Київводоканал" кошти, що складають вартість холодної води для приготування гарячої води, не навів жодної підстави, в силу якої у відповідача виникає такий обов'язок. Отже, суд своїм рішенням в цій частині первісного позову фактичну зобов'язав КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" та ВАТ "АК "Кивводоканал" вступити у господарські правовідносини, які на час розгляду даної справи не ґрунтуються на волевиявленні цих осіб або на прямій вказівці закону чи органів державної влади або місцевого самоврядування, та з відповідними позовними вимогами вказані суб'єкти господарювання до суду не зверталися.
Наведені порушення не були усунуті судом апеляційної інстанції під час перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. У зв'язку з чим оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню повністю, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволення вимоги АЕК "Київенерго" про зобов'язання відповідача перераховувати на користь ВАТ "АК "Київводоканал" кошти, що складають вартість холодної води для приготування гарячої води, з прийняттям в цій частині позову нового рішення про відмову.
Наполягання скаржника у касаційній скарзі на тому, що кошти, які надходять на транзитний розподільчий рахунок відповідача від мешканців м. Києва, є власністю житлово-експлуатаційних організацій, колегія суддів відхиляє, оскільки право власності на вказані грошові кошти, зокрема таку його складову, як розпорядження, не є предметом розгляду у даній справі, і відносно цього питання судами двох інстанцій не ухвалювалось будь-яке рішення. Так само, як і не ухвалювалось рішення відносно прав та обов'язків цих організацій.
Тому твердження скаржника про те, що оскаржувані рішення та постанова порушують права житлово-експлуатаційних організацій, безпідставні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2005р. та рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2005р. у справі №6/231-23/415 в частинах задоволення позову АЕК "Київенерго" про зобов'язання КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" перераховувати на користь ВАТ "АК "Київводоканал" кошти, що складають вартість холодної води для приготування гарячої води, скасувати. В цих частинах у позові відмовити.
4. В інших частинах вказані постанову та рішення залишити без змін.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій
