Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №  41/275 (41/276, 41/277, 41/278, 41/279)   
   
13.02.09

За позовом    
Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

До   
Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

Третя особа   
Київська міська державна адміністрація

Про   
спонукання укласти договір № 03-034-1-1-1, № 05-042-1-1-1, № 05-079-1-1-0, № 03-067-1-1-0, № 03-032-1-1-1 на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води за адресами: м. Київ, вул. Каштанова, 3-А; м. Київ, пр-т Оболонський, 34-А; м. Київ, вул. Тимошенко, 2-А; м. Київ, вул. Драйзера, 32; м. Київ, вул. Каштанова, 8-г в редакції позивача

Суддя  Спичак О.М.

Представники сторін:

Від позивача : Якобчук І.О. –дов. № 230 від 30.09.2008 року;

                           Сушко К.М. –дов. № 323 від 30.12.2008року;

Від відповідача : Носкова А.В.- за дов.№ У07/111 від 10.01.2008 року;

Від третьої особи : не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Акцірнерної енергопостачальної компанії «Київенерго»про спонукання укласти договори № 03-034-1-1-1, № 05-042-1-1-1, № 05-079-1-1-0, № 03-067-1-1-0, № 03-032-1-1-1 на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води за адресами: м. Київ, вул. Каштанова, 3-А; м. Київ, пр-т Оболонський, 34-А; м. Київ, вул. Тимошенко, 2-А; м. Київ, вул. Драйзера, 32; м. Київ, вул. Каштанова, 8-г в редакції позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язанні з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач всупереч вимогам Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України та Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.09.2007 № 1220 використовує воду для своєї господарської діяльності і ухиляється від укладення спірних договорів про надання послуг з постачання холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 08.09.2008 року  порушено провадження у справах № 41/275, 41/276, 41/277, 41/278, 41/279, розгляд справ було призначено на 07.10.2008 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Київську міську державну адміністрацію.

Представник позивача в судовому засіданні  07.10.2008 року вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав частково, а саме надав суду лише довідку з органу статистики про включення відповідача в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України станом на день розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.10.2008 року надав відзив на позовну заяву про спонукання укласти договір, відповідно до якого зазначає, що твердження ВАТ «АК «Київводоканал»є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, порушують принцип свободи договору, а задоволення позову призведе до укладення договору, який суперечить законодавству.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2008 року розгляд справи відкладено на 20.10.2008 року та об’єднано справи № 41/275, 41/276, 41/277, 41/278 та 41/279 в одне провадження за клопотанням позивача.

Представник третьої особи в судове засідання 20.10.2008 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 20.10.2008 року подав клопотання про витребування доказів, відповідно до якого просив суд направити запит Міністерству з питань житлово-комунального господарства України щодо надання офіційного роз'яснення з питання: чи повинен суб'єкт господарювання отримати ліцензію на здійснення діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення для здійснення діяльності з виготовлення у теплових пунктах гарячої води і постачання гарячої води, з посиланням на чинне законодавство України.

Подане клопотання судом задоволено.

Крім того, в судовому засіданні 20.10.2008 року представники сторін подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/275 (41/276, 41/277, 41/278, 41/279), яке судом також задоволено.

Ухвалою суду від 20.10.2008 року розгляд справи відкладено на 20.11.2008 року.

27.10.2008 року через канцелярію суду 3 особа подала клопотання з проханням слухати справу без участі КМДА.

20.11.2008 року оголошено перерву до 12.12.2008 року.

В судовому засідання 12.12.2008 року представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Відповідач надав суду додаткові пояснення по справі, якими заперечує проти задоволення позову.

Ухвалою суду від 12.12.2008 року розгляд справи відкладено на 30.01.2009 року.

В судовому засіданні 30.01.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги та на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог надав суду для долучення до матеріалів справи аудиторський висновок.

Представник відповідача надав усні заперечення проти аудиторського висновку.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 30.01.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 13.02.2009 року.

13.02.2009 року представник позивача надав суду пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити, відповідач проти задоволення позову заперечував.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.02.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

          Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, - 

В С Т А Н О В И В :

11 лютого 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Київводоканал»супровідним листом № 08/374 надіслало на адресу Відокремленого підрозділу  Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»проекти Договорів № 03-034-1-1-1, № 05-042-1-1-1, № 05-079-1-1-0, № 03-067-1-1-0, № 03-032-1-1-1 на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води за адресами: м. Київ, вул. Каштанова, 3-А; м. Київ, пр-т Оболонський, 34-А; м. Київ, вул. Тимошенко, 2-А; м. Київ, вул. Драйзера, 32; м. Київ, вул. Каштанова, 8-г.

Проте, відповідач пропозицію позивача не прийняв, проекти надісланих позивачем договорів  03-034-1-1-1, № 05-042-1-1-1, № 05-079-1-1-0, № 03-067-1-1-0, № 03-032-1-1-1, не підписав та не повернув на адресу позивача.

Позивач стверджує, що відповідач неправомірно ухиляється від укладення договорів, у зв’язку з чим  звернувся до суду з позовом про зобов’язання відповідача укласти договори на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що проекти спірних договорів передбачають, що в результаті їх виконання відповідачем буде здійснюватись діяльність з постачання гарячої питної води споживачам, тобто предметами даних договорів  є постачання позивачем холодної води відповідачу не для власних потреб АЕК “Київенерго”,  а постачання відповідачу холодної води, як виробнику гарячої води для кінцевих його споживачів.

Правовідносини у сфері постачання гарячої води регулюються Господарським кодексом України, ЗУ “Про теплопостачання”, ЗУ “Про питну воду та водопостачання”, ЗУ “Про житлово –комунальні послуги”, а також іншими нормативними актами.

Судом встановлено, що на виконання рішення Київської міської ради від 26.04.2007 року N 474/1135 “Про деякі питання використання майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та перебуває у володінні та користуванні Акціонерного товариства “Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” та з метою врегулювання взаємовідносин між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерним товариством “Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” у сфері виробництва комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання Київська міська державна адміністрація прийняла розпорядження від 19.09.2007 р. N 1220, відповідно до якого розпорядилась взяти до уваги, що Акціонерне товариство “Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” листом від 31.07.2007 року N 907/4707 надало згоду на виконання зобов'язань щодо здійснення функцій виробника послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з використанням теплових розподільчих мереж, центральних та індивідуальних теплових пунктів, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та відповідно до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 (із змінами та доповненнями), укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерним товариством “Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго”, перебувають у володінні та користуванні акціонерного товариства.

Даним розпорядженням було доручено першому заступнику голови Київської міської державної адміністрації Голубченку А. К. від імені Київської міської державної адміністрації укласти з Акціонерним товариством “Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” Договір на виробництво комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з використанням теплових розподільчих мереж, центральних та індивідуальних теплових пунктів, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та відповідно до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року (із змінами та доповненнями), укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерним товариством “Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго”, перебувають у володінні та користуванні акціонерного товариства, а також доручено Акціонерному товариству “Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” укласти (переукласти, внести зміни та доповнення) угоди з житлово-експлуатаційними організаціями, житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласниками багатоквартирних будинків, іншими балансоутримувачами жилих будинків, споживачами - юридичними особами, якими передбачити реалізацію Акціонерним товариством “Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, як їх виробником, вказаним суб'єктам та погодити їх з Головним управлінням житлового господарства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання п. 2 вищевказаного розпорядження між відповідачем та виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) був укладений договір на виробництво комунальних послуг з централізованого  опалення  та  гарячого водопостачання, укладення якого узгоджується з ч. 9 ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, згідно з якою до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що для вироблення відповідачем комунальної послуги з централізованого постачання гарячої води використовується холодна вода, єдиним виробником якої в м. Києві є позивач, а тому з метою забезпечення виконання відповідачем ст. 275 Господарського кодексу України, яка містить норми про договір енергопостачання, та п. 3 розпорядження КМДА від 19.09.2007 року № 1220, укладання договору на надання послуг з постачання питної холодної, яка використовується для вироблення послуги з постачання гарячої води, є обов'язковим для сторін.

Крім того, позивач посилається на ст. 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” та п. 12.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету по житлово-комунальному господарству від 01.07.2005 № 65, відповідно до яких встановлено порядок відпускання питної води, а саме: шляхом укладання договору з підприємством питного водопостачання.

Розглянувши заявлені позовні вимоги суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов’язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків, серед яких вказано й договори, визначено також ст. 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 7 статті 179 Господарського кодексу  України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно пункту 3 статті 179 Господарського кодексу  України укладення господарського договору є обов'язковим лише для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При цьому при укладенні господарських договорів, відповідно до п. 4 цієї норми, зміст договору визначається на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Виходячи зі змісту глави 20 Господарського кодексу України, в основу формування договірних зобов’язань покладений принцип вільного волевиявлення, відповідно до якого вирішення судом неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору, можливо лише за спільною згодою усіх сторін.

Також частиною 2 статті 67 Господарського кодексу  України визначено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

В силу статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, судом встановлено, що укладення будь-якого договору є обов’язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору

Суд відзначає, що позивач помилково та безпідставно вважає розпорядження КМДА № 1220 від 19.09.2007 року прямою вказівкою закону на обов'язковість укладення спірних договорів, оскільки цей акт носить виключно рекомендаційний характер та взагалі не є законом у розумінні ст. 179 Господарського кодексу України, а тому на нього не можна посилатись як на підставу укладення спірних договорів.

При цьому судом також встановлено, що дане розпорядження не містить вказівку укладати ВАТ “АК “Київводоканал” та АЕК “Київенерго” договір надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води.

Стосовно посилань позивача на норми Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190,  суд відзначає, що Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно п. 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України “Про питну воду та питне водопостачання” та “Про житлово-комунальні послуги”.

У відповідності до статті 2 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” дія цього Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” підприємство питного водопостачання - суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та виробництво фасованої питної води; питне водопостачання - діяльність, пов'язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання. Централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Відповідно до п. 1.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення –це суб'єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - виробник).

Судом встановлено, що АЕК “Київенерго” можна розглядати лише як підприємство, що користується централізованим питним водопостачанням безпосередньо для власних потреб і не може використовувати холодну воду для наступного виробництва та постачання гарячої води споживачам, а отже дане підприємство не може бути виробником послуги з централізованого постачання гарячої води.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що жоден з наведених позивачем нормативно-правових актів не є підставою виникнення у сторін господарських зобов’язань щодо укладення договорів з водопостачання холодної води для виробництва гарячої води, а також чинне законодавство не містить прямої вказівки на обов’язковість їх укладення.

Окрім викладеного, суд вважає за необхідне відзнатичи той факт, що холодна вода на підігрів по мережах позивача проходить через теплові пункти, які перебувають на балансі відповідача, відповідач не втручаючись в мережу позивача підігріває холодну воду, яка проходить по цих мережах за рахунок власної технічної гарячої води і по цих же мережах позивача вже підігріта вода надходить до споживачів.

Тобто, відповідач в єдину мережу водопостачання позивача не втручається, власної мережі водопостачання не має, а послуги надає у вигляді теплової енергії, яка обраховується в гігакалоріях.

Крім того, слід зазначити, що по аналогічній справі № 37/340 між тими ж сторонами та з тих же підстав, рішенням Господарського суду м. Києва від 03.11.2008 року, яке залишене без змін  постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2009 року  в позові відмовлено.

Відповідно до статті  49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи вище викладене та  керуючись  ст.ст. 32-33, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                       О.М. Спичак

Дата підписання рішення                           

 27.02.2009р.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3255356

Див. також лінк:
КАГС: АК «Київенерго» не є виробником послуг (з мотивувальної частини № 52/218)
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5854.0.html

[Перо]

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.04.2009                                                                                           № 41/275 (41/276, 41/277, 41/278, 41/279)

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:            Зубець Л.П.

          Лосєва  А.М.

 при секретарі:           Царенко А.М.

 За участю представників:

 від позивача - Якобчук І.О. (дов. №390 від 31.03.2009 р.)

 від відповідача -Носкова А.В. (дов. №Д07/6357 від 06.11.2008 р.)

відтретьої особи -                      Розумна-Дзякун О.Б. (дов. №001-80 від 19.01.2009 р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.02.2009

 у справі № 41/275 (41/276, 41/277, 41/278, 41/279) (суддя Спичак О.М.)

 за позовом                               ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"

 до                                                   Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача           Київська міська державна адміністрація

 про                                                   спонукання укласти договір № 03-034-1-1-1, № 05-042-1-1-1, № 05-079-1-1-0, № 03-067-1-1-0, № 03-032-1-1-1 на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води за адресами:

ВСТАНОВИВ:

 Відкрите акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” про спонукання укласти договори № 03-034-1-1-1, № 05-042-1-1-1, № 05-079-1-1-0, № 03-067-1-1-0, № 03-032-1-1-1 на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води за адресами: м. Київ, вул. Каштанова, 3-А; м. Київ, пр-т Оболонський, 34-А; м. Київ, вул. Тимошенко, 2-А; м. Київ, вул. Драйзера, 32; м. Київ, вул. Каштанова, 8-г в редакції позивача. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язанні з розглядом цієї справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач всупереч вимогам Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України та Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.09.2007 р. №1220 використовує воду для своєї господарської діяльності і ухиляється від укладення спірних договорів про надання послуг з постачання холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 08.09.2008 року порушено провадження у справах № 41/275, 41/276, 41/277, 41/278, 41/279, розгляд справ було призначено на 07.10.2008 р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Київську міську державну адміністрацію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2008 р. розгляд справи відкладено на 20.10.2008 року та об'єднано справи № 41/275, 41/276, 41/277, 41/278 та 41/279 в одне провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2009 р. у справі № 41/275 (41/276, 41/277, 41/278, 41/279)  в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Відкрите акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2009 р. у справі № 41/275 (41/276, 41/277, 41/278, 41/279) та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал”.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 15.04.2009 р. від ВАТ „Акціонерної компанії „Київводоканал” надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: угоди щодо реалізації проекту управління та користування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 р. між АЕК „Київенерго” та виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якою визначено умови про передачу в користування відповідачу майна комунальної власності; документів щодо балансової належності теплових пунктів, розташованих за адресами: м. Київ, вул. Каштанова, 3-А; м. Київ, пр-т Оболонський, 34-А; м. Київ, вул. Тимошенко, 2-А; м. Київ, вул. Драйзера, 32; м. Київ, вул. Каштанова, 8-г, та теплових розподільчих мереж гарячого водопостачання від вказаного теплового пункту (актів приймання-передачі, рішень Київради, розпоряджень Київської міської державної адміністрації тощо); переліку об’єктів (житлових будинків), вводи яких підключені до теплових розподільчих мереж гарячого водопостачання від теплового пункту, розташованих за адресами : м. Київ, вул. Каштанова, 3-А; м. Київ, пр-т Оболонський, 34-А; м. Київ, вул. Тимошенко, 2-А; м. Київ, вул. Драйзера, 32; м. Київ, вул. Каштанова, 8-г; схем із зазначенням точок підключення житлових будинків, вводи яких підключені до теплових розподільчих мереж гарячого водопостачання від теплових пунктів, розташованих за адресами : м. Київ, вул. Каштанова, 3-А; м. Київ, пр-т Оболонський, 34-А; м. Київ, вул. Тимошенко, 2-А; м. Київ, вул. Драйзера, 32; м. Київ, вул. Каштанова, 8-г; договорів, предметом яких є надання послуг з постачання гарячої води у метрах кубічних, між АЕК „Київенерго” та організаціями, на балансі яких знаходяться житлові будинки, вводи яких підключені до теплових розподільчих мереж гарячого водопостачання від теплових пунктів, розташованих за адресами : м. Київ, вул. Каштанова, 3-А; м. Київ, пр-т Оболонський, 34-А; м. Київ, вул. Тимошенко, 2-А; м. Київ, вул. Драйзера, 32; м. Київ, вул. Каштанова, 8-г.

Розглянувши клопотання ВАТ „Акціонерної компанії „Київводоканал” про витребування доказів, колегія суддів вважає дане клопотання не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, необхідних для вирішення спору.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2009 р. у справі № 41/275 (41/276, 41/277, 41/278, 41/279) скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал”.

В судовому засіданні апеляційної інстанції та у відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2009 р. у справі № 41/275 (41/276, 41/277, 41/278, 41/279) – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник третьої особи апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2009 р. у справі № 41/275 (41/276, 41/277, 41/278, 41/279) скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал”.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

11.02.2008 р. Відкрите акціонерне товариство „Київводоканал” супровідним листом №08/374 надіслало на адресу Відокремленого підрозділу Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” проекти Договорів №03-034-1-1-1, №05-042-1-1-1, №05-079-1-1-0, №03-067-1-1-0, №03-032-1-1-1 на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води за адресами: м. Київ, вул. Каштанова, 3-А; м. Київ, пр-т Оболонський, 34-А; м. Київ, вул. Тимошенко, 2-А; м. Київ, вул. Драйзера, 32; м. Київ, вул. Каштанова, 8-г.

Відповідач пропозицію позивача не прийняв, надіслані позивачем проекти договорів 03-034-1-1-1, № 05-042-1-1-1, № 05-079-1-1-0, № 03-067-1-1-0, № 03-032-1-1-1 не підписав та не повернув на адресу позивача.

Позивач стверджує, що відповідач неправомірно ухиляється від укладення договорів, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача укласти договори на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води.

Проекти спірних договорів передбачають, що в результаті їх виконання відповідачем буде здійснюватись діяльність з постачання гарячої питної води споживачам, тобто предметами даних договорів є постачання позивачем холодної води відповідачу не для власних потреб АЕК „Київенерго”, а постачання відповідачу холодної води, як виробнику гарячої води для кінцевих його споживачів.

Правовідносини у сфері постачання гарячої води регулюються Господарським кодексом України, Законом України „Про теплопостачання”, Законом України „Про питну воду та водопостачання”, Законом України „Про житлово-комунальні послуги”, а також іншими нормативними актами.

Колегією суддів встановлено, що на виконання рішення Київської міської ради від 26.04.2007 р. N474/1135 „Про деякі питання використання майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та перебуває у володінні та користуванні Акціонерного товариства „Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” та з метою врегулювання взаємовідносин між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерним товариством „Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” у сфері виробництва комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, Київська міська державна адміністрація прийняла розпорядження від 19.09.2007 р. N 1220, відповідно до якого розпорядилась взяти до уваги, що Акціонерне товариство „Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” листом від 31.07.2007 року N 907/4707 надало згоду на виконання зобов'язань щодо здійснення функцій виробника послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з використанням теплових розподільчих мереж, центральних та індивідуальних теплових пунктів, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та відповідно до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 р. (із змінами та доповненнями), укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерним товариством „Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго”, перебувають у володінні та користуванні акціонерного товариства.

Даним розпорядженням було доручено першому заступнику голови Київської міської державної адміністрації Голубченку А.К. від імені Київської міської державної адміністрації укласти з Акціонерним товариством „Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” Договір на виробництво комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з використанням теплових розподільчих мереж, центральних та індивідуальних теплових пунктів, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та відповідно до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року (із змінами та доповненнями), укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерним товариством „Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго”, перебувають у володінні та користуванні акціонерного товариства, а також доручено Акціонерному товариству „Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” укласти (переукласти, внести зміни та доповнення) угоди з житлово-експлуатаційними організаціями, житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласниками багатоквартирних будинків, іншими балансоутримувачами жилих будинків, споживачами – юридичними особами, якими передбачити реалізацію Акціонерним товариством „Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, як їх виробником, вказаним суб'єктам та погодити їх з Головним управлінням житлового господарства.

В обґрунтування позовних вимог та апеляційної скарги позивач посилається на те, що на виконання п.2  вищевказаного розпорядження між відповідачем та виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) був укладений договір на виробництво комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, укладення якого узгоджується з ч. 9 ст. 7 Закону України „Про житлово-комунальні  послуги”,  згідно  з якою до  повноважень  органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить укладання договорів з  підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг.

Крім того, у своїй позовній заяві позивач зазначає, що для вироблення відповідачем комунальної послуги з централізованого постачання гарячої води використовується холодна вода, єдиним виробником якої в м. Києві є позивач, а тому з метою забезпечення виконання відповідачем ст. 275 Господарського кодексу України, яка містить норми про договір енергопостачання, та п. 3 Розпорядження КМДА від 19.09.2007 року №1220, укладання договору на надання послуг з постачання питної холодної води, яка використовується для вироблення послуги з постачання гарячої води, є обов'язковим для сторін.

Також, позивач посилається на ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” та п. 12.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету по житлово-комунальному господарству від 01.07.2005 № 65, відповідно до яких встановлено порядок відпускання питної води, а саме: шляхом укладання договору з підприємством питного водопостачання.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, серед яких вказано й договори, визначено також ст. 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно пункту 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим лише для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При цьому при укладенні господарських договорів, відповідно до п. 4 цієї норми, зміст договору визначається на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Виходячи зі змісту глави 20 Господарського кодексу України, в основу формування договірних зобов'язань покладений принцип вільного волевиявлення, відповідно до якого вирішення судом неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору, можливо лише за спільною згодою усіх сторін.

Частиною 2 статті 67 Господарського кодексу України визначено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, судом встановлено, що укладення будь-якого договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору.

Суд відзначає, що позивач помилково та безпідставно вважає розпорядження КМДА №1220 від 19.09.2007 року прямою вказівкою закону на обов'язковість укладення спірних договорів, оскільки цей акт носить виключно рекомендаційний характер та взагалі не є законом у розумінні ст. 179 Господарського кодексу України, а тому на нього не можна посилатись як на підставу укладення спірних договорів.

При цьому судом також встановлено, що дане розпорядження не містить вказівки щодо укладання ВАТ „АК „Київводоканал” та АЕК „Київенерго” договору про надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води.

Стосовно посилань позивача на норми Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190, слід зазначити, що Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими             виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно п. 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України „Про питну воду та питне водопостачання” та „Про житлово-комунальні послуги”.

У відповідності до статті 2 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” дія цього Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” підприємство питного водопостачання - суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та виробництво фасованої питної води; питне водопостачання - діяльність, пов'язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання. Централізоване питне водопостачання – господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Відповідно до п. 1.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення - це суб'єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - виробник).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що АЕК „Київенерго” можна розглядати лише як підприємство, що користується централізованим питним водопостачанням безпосередньо для власних потреб і не може використовувати холодну воду для наступного виробництва та постачання гарячої води споживачам, а отже дане підприємство не може бути виробником послуги з централізованого постачання гарячої води.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що жоден з наведених позивачем нормативно-правових актів не є підставою виникнення у сторін господарських зобов'язань щодо укладення договорів з водопостачання холодної води для виробництва гарячої води, а також чинне законодавство не містить прямої вказівки на обов'язковість їх укладення.

Крім того, господарським судом першої інстанції встановлено, що холодна вода на підігрів по мережах позивача проходить через теплові пункти, які перебувають на балансі відповідача, відповідач не втручаючись в мережу позивача підігріває холодну воду, яка проходить по цих мережах за рахунок власної технічної гарячої води і по цих же мережах позивача вже підігріта вода надходить до споживачів.

Тобто, відповідач в єдину мережу водопостачання позивача не втручається, власної мережі водопостачання не має, а послуги надає у вигляді теплової енергії, яка обраховується в гігакалоріях.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2009 р. у справі №41/275 (41/276, 41/277, 41/278, 41/279) прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал”  залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2009 р. у справі № 41/275 (41/276, 41/277, 41/278, 41/279) залишити без змін.

Матеріали справи № 41/275 (41/276, 41/277, 41/278, 41/279) повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Мартюк А.І.

 Судді                                                                                          Зубець Л.П.

                                                                                          Лосєв  А.М.

 29.04.09 (відправлено)

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3596125

[Перо]

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         
       
23 червня 2009 р.                                                                                      
№ 41/275 (41/276(41/277(41/278(41/279) 

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді   
Плюшко І.А.,

суддів   
Разводової С.С., Бернацької Ж.О.

розглянувши касаційну скаргу ВАТ "АК "Київводоканал"

на   
рішення господарського суду м. Києва від 13.02.09р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.09р.

у справі   
№ 41/275(41/276, 41/277, 41/278, 41/279)

за позовом   
ВАТ "АК "Київводоканал"

до   
АЕК "Київенерго"

третя особа   
Київська міська державна адміністрація

про   
спонукання укласти договори


                                                        ВСТАНОВИВ:

В касаційній скарзі заявник - ВАТ "АК "Київводоканал" посилається на неповне з’ясування судом обставин справи.

Згідно зі статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Основні вимоги, що пред’являються до форми і змісту касаційної скарги, визначені у статті 111 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до пункту 4 вказаної норми, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скарга, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки заявник касаційної скарги посилається на ненадання судом належної оцінки поданим доказам та на неповне з’ясування обставин справи, вказана заява не може бути прийнята до розгляду.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 6 статті 1113 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на рішення господарського суду м. Києва від 13.02.09р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.09р. по справі № 41/275(41/276, 41/277, 41/278, 41/279) повернути ВАТ "АК "Київводоканал". 

Головуючий, суддя   
І.А. Плюшко

Суддя   
С.С. Разводова                     

Суддя   
Ж.О. Бернацька 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4032826