'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: Заперечення на позовну заяву від КП Дарницького району.  (Прочитано 15283 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Natalia

  • *
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 12
  • Борімося браття, - бо ми того варті...!!!!
    • Перегляд профілю
    • Email

Зразок цього заперечення, я здебільшого, знайшла тут - на сайті!!!!
інше доробила і дописала, спираючись на стосунки з КП (т.б. повну їх відсутність)!!!
кому потрібно користуйтеся :)
буде приємно, якщо комусь ще допоможе ;)

до того ж, при написанні позову, користуйтеся ЗУ "Про захист прав споживачів"
адже ст.22 цього закону звільняє від сплати судового збору, а використання його, змушує суд - в першу чергу - виходити з прав споживачів ;)

або читайте або копіюйте :)

Господь нам всім в поміч!!!




_______________ суд м. Києва,
Адреса:

Відповідач:
________________,
Адреса проживання: ___________________
засоби зв'язку: _____________

Заявник (позивач по справі):
Комунальне підприємство  «Управління житлового         
господарства» Дарницького району м. Києва,
02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 148-А,


Заперечення на позовну заяву

______2012р. ________ районним судом м. Києва під керівництвом судді _________ у справі __________ винесена ухвала про відкриття та призначення до розгляду справи за позовом Комунального підприємства «Управління житлового господарства» Дарницького району м. Києва (надалі - «Позивач») до _________ (надалі – «Відповідач») про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.
Реалізація в цивільно-процесуальному праві України принципів змагальності і процесуальної рівності сторін полягає в закріпленні ним системи процесуальних засобів, які забезпечують не тільки позивачу, а й відповідачу в справі активно і ефективно захищати свої інтереси проти пред'явленого до нього позову. Спеціальні засоби можуть бути використані тільки відповідачем, відповідно до частин 1-3 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Вважаю, що позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки:
З «ухвали суду» за № 2с-64/11 від 10.11.2011 видно, що КП «УЖГ» Дарницького району м. Києва не доведено, що саме вони мають право позиватися до мене; документи надані всупереч Законодавству України  та не доведено законність їх отримання; не надано належних розрахунків заборгованості із зазначеними тарифами, які діяли у певний період часу та пропущено трирічний строк для стягнення заборгованості, яке можливе тільки в межах вказаного строку. Саме тому «судовий наказ» був скасований. Апеляція у встановлений строк, КП «УЖГ» Дарницького району м. Києва, подана не була (додаток №2 до позовної заяви, копія).
Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, ст. 61.3 ЦПК України.
Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Також в «позові» КП «УЖГ» Дарницького району м. Києва, посилається на неіснуючі частини Закону України «Про Житлово-комунальні послуги», ч.5 в ст. 20 – не існує.
1. З матеріалів справи не вбачається, що право вимагати стягнути борг за житлово-комунальні послуги належить Позивачу.
Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, є предметом регулювання спеціального Закону України «Про Житлово-комунальні послуги».
Згідно статті 19 цього Закону:
1)   Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
2)   Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
3)   Виробник послуг може бути їх виконавцем.
4)   Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Згідно статті 29 цього Закону,
1. Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
2. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
3. Процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.
При укладанні договору повинні бути дотримані вимоги статті 26 цього Закону, а саме: сторонами повинні бути узгоджені вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг, тощо.
На виконання вимог прикінцевих положень цього Закону Кабінет Міністрів України розробив і затвердив Постановами №560 від 12.07.2005 року, №630 від 21.07.2005 року, №529 від 20.05.2009 року, №933 від 03.09.2009 року «Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та «Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».
Згідно статті 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти:
1) правочини між юридичними особами;
2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Згідно п.1 статті 648 ЦК України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.
Таким чином, для підтвердження свого права вимоги Позивач повинен був надати докази про те, що:
- Позивач є учасником правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг (власник, споживач, виконавець, виробник, балансоутримувач, управитель);
- у Позивача встановлені договірні правовідносини з Відповідачем, між сторонами укладені договори на надання житлово-комунальних послуг, які по формі та за змістом відповідають Типовим договорам.
Позивач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження свого статусу у правовідносинах з споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також не надав доказів встановлених з Відповідачем правовідносин.
Виходячи з зазначеного слід прийти висновку про відсутність у Позивача права вимоги стягнення боргу щодо Відповідача.
Слід також зазначити, що в своїй Заяві про видачу судового наказу Позивач посилається на не чинну редакцію "Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями", затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 р. №572. Чинна редакція згаданих правил затверджена Постановою КМУ від 24 січня 2006 р. №45 і не містить норм, на які посилається Позивач.
Додатково слід врахувати наступне.
Рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 р. №7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві» припинені з 31 жовтня 2010 р. шляхом ліквідації районів в м. Києві ради та їх виконавчі органи, у тому числі Дарницьку районну в м. Києві раду та Дарницьку районну в м. Києві державну адміністрацію.
На виконання рішення Київської міської ради від 09.09.2010 р. №7/4819, розпорядженням виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2010 р. №787 «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 №7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві» з 31 жовтня 2010 р. припинені шляхом ліквідації Дарницька районна у місті Києві рада, Дарницька районна у місті Києві державна адміністрація. Утворені з 31 жовтня 2010 р. комісії з припинення Дарницької районної у м. Києві ради та Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації (ліквідаційні комісії). Також встановлено, що з 31 жовтня 2010 р. ліквідаційні комісії набувають усіх повноважень щодо прийняття кадрових, управлінських та розпорядчих рішень, розпорядження коштами та іншим майном, координації діяльності створених або підпорядкованих підприємств, які належали юридичним особам, що ліквідуються.
Позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження ліквідаційною комісією Дарницької районної в м. Києві повноважень директора КП “УЖГ» з 30.10.2010 вирішувати в судовому порядку будь-які спірні питання у відносинах між владою, створеними нею комунальними підприємствами та споживачами житлово-комунальних послуг.
Виходячи з зазначеного слід прийти до висновку про відсутність у Позивача з 30.10.2010 року повноважень для вирішення в судовому порядку будь-яких спорів зі споживачами житлово-комунальних послуг.
2. Щодо обґрунтування Позивачем суми боргу в розмірі 13 199 грн. 92 коп. слід зазначити наступне. Надані Позивачем «Перелік сум боргу за період по особовому рахунку №3487-4Г000.0717» та «Довідка про нарахування та оплату по особовому рахунку №34874(1000036947)» не можуть вважатись належними доказами.
Позивачем не вказані джерело походження та структура боргу, не надана інформація про вартісну базу нарахування боргу, а саме – не надані розміри тарифів на житлово-комунальні послуги, які діяли протягом періоду нарахування боргу та підстави для їх застосування (перелік відповідних розпоряджень Київської міської державної адміністрації). Позивачем не надано доказів на підтвердження законності відкриття Відповідачу особових рахунків №3487-4Г000.0717 та №34874(1000036947) та проведення по них будь-яких операцій.
Більше того, «Перелік сум боргу за період по особовому рахунку №3487-4Г000.0717» та «Довідка про нарахування та оплату по особовому рахунку №34874(1000036947)» суперечать вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». За відсутності договірних відносин між Позивачем та Відповідачем, за відсутності узгодженого сторонами тарифу за житлово-комунальні послуги Позивач не надав суду первинних документів бухгалтерського обліку, які б підтвердили понесені Позивачем витрати на надання житлово-комунальних послуг в сумі стягуваного боргу.
Так само, «Перелік сум боргу за період по особовому рахунку №3487-4Г000.0717» та «Довідка про нарахування та оплату по особовому рахунку №34874(1000036947)», які надана КП «УЖГ» у своїй заяві, у якості підтвердження суми боргу у розмірі 13 199 грн. 92 коп., суперечать Постанові КМУ №630 від 21.07.2005 року, у якій сказано, що «Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк». Тобто не можна вважати боргом виставлені рахунки до 21 числа місяця, що настає за розрахунковим. Але КП «УЖГ» у своїх довідках вказує неіснуючі «борги» на початок кожного місяця за попередній, тобто всупереч вказаній Постанові КМУ (і доречи, також всупереч «Рахункам за сплату за ЖКП», які розсилає КП ГІОЦ), згідно якій їх можна зараховувати як борги тільки з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим. Тим самим штучно створюється ілюзія «перманентних боргів», навіть якщо людина вчасно сплачує за ЖКП. Тільки завдяки таким маніпуляціям сума так званого «боргу» (який Відповідач не визнає) штучно зросла.
Зрозуміло, що це стало можливо тільки через відсутність договірних відносин між Позивачем та Відповідачем.
Додатковою суттєвою обставиною є те, що відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2006р. у справі №2а-1405/06, у м. Києві вже декілька років поспіль не визначено виконавців житлово-комунальних послуг у фонді комунальної власності. Ця Постанова Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22.01.2007р. у справі №2а-1405/06 залишена без змін, яка, у свою чергу, Ухвалою ВАСУ від 29.04.2010р. у справі №К-16719/10, також залишена без змін. Але, відповідно до Постанови КМУ №529 від 20.05.2009 року, у тарифах на житлово-комунальні послуги закладено витрати на їх виконавців, які не визначені законом, що в умовах відсутності перерахунків оплат за ЖКП та невизначеності структури тарифів на них, унеможливлює розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Особливо слід наголосити, що Позивачем не надано копій повідомлень для мешканців кв. 87 по вул. Ревуцького за опалювальні періоди 2007-2008р., 2008-2009р., 2009-2010р., 2010-2011р., 2011-2012р. про суми проведеного перерахунку, передбаченого розпорядженням КМДА №2306 від 26.12.2002р., а самі  повідомлення не були надіслані на адресу Заявника у встановлений зазначеним розпорядженням КМДА термін. Разом з тим, у полі «перерахунок» «Довідки про нарахування та оплату по особовому рахунку №34874(1000036947) вказана невідомо звідки взята сума «-183,06», «-47,28», «-159,34», «-9,72» та «-43,41». Без цих доказів неможливо встановити реальну суму заборгованості.
Виходячи з всього зазначеного, відповідно до статей 58 та 59 ЦПК України слід прийти висновку, що вимога Позивача не підкріплена належними та допустимими доказами.
3. При розгляді «заперечення проти позовної заяви» слід врахувати наступне.
Всі розпорядження КМДА по встановленню, погодженню, затвердженню тарифів на житлово-комунальні послуги для мешканців Києва починаючи з жовтня 2006 року були прийняті з порушеннями вимог чинного законодавства та оскаржені до суду.
Розгляд деяких позовів мешканців Києва до суб`єктів владних повноважень завершений. Судовими рішеннями, які набрали законної сили, визнані недійсними, незаконними та скасовані низка тарифних розпоряджень КМДА. Зокрема, це такі рішення:
- Постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2007 р. у справі №2а-412/2007 (набрала законної сили згідно ухвали КААС від 17.07.2008 року у справі №22-а-16/08);
- Постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 05.07.2007 р. у справі №2а-166/2007 (набрала законної сили згідно ухвали КААС від 23.12.2008 року у справі №22-а-5383/08, Додаток 10);
- Постанова КААС від 14.01.2009 року у справі №22-а-5301/08, залишена без змін ухвалою ВАСУ від 29.03.2011 року у справі №К-18726/09.
Одночасно слід врахувати, що до цього часу не завершені всі судові процеси по скасуванню тарифних розпоряджень КМДА (які приймались до січня 2011 року включно). Зокрема, не завершені розгляди адміністративних справ №2а-851/10 за позовом В.І. Кулі до КМДА, №2а-1888/10 за позовом В. Кличка до КМДА, №2а-2292/09 за позовом В. Кличка до КМДА.
Додатково слід наголосити, що на сьогоднішній день в м. Києві взагалі відсутні законні тарифи на житлово-комунальні послуги для населення. До прийняття КМДА 18.04.2008 року розпорядження №578 «Про визнання такими, що втратили чинність, окремих розпоряджень Київської міської державної адміністрації»  чинними лишались тарифні розпорядження КМДА №748 від 19.05.2000 р. та №1245 від 20.06.2002 р. (зі змінами, що приймались до 2006 року).
Це підтверджує інформаційний лист з Головного управління юстиції від 13.12.2010 №17500 в якому говориться, що «чинні розпорядження Київської міської державної адміністрації, занесені до державного реєстру нормативно-правових актів, з цього питання відсутні», який кореспондується з мотивувальною частиною Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2010р. у справі №2а-1888/10: «Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудні 1992р. за №731 органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані».
Виходячи з зазначеного слід прийти до висновку щодо безпідставності нарахувань Позивачем боргу за відсутності законно встановлених тарифів на житлово-комунальні послуги для населення.
4. Розглядаючи питання стягнення боргу за ЖКП в місті Києві слід врахувати наступне. В структурі тарифу по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій одна з складових – вартість прибирання прибудинкової території. Однак для переважної більшості багатоквартирних будинків в місті Києві, в тому числі для будинку № 10/2 по вул. Ревуцького не визначена прибудинкова територія, не встановлені її площа та межі. Земля під будинком та навколо нього не передана у власність чи постійне користування відповідно до вимог статей 42 та 116 Земельного кодексу України. Відсутні Державні акти, які б посвідчили право власності чи постійного користування земельною ділянкою відповідно до вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України.
За таких умов плата за обслуговування прибудинкової території не повинна справлятись.
5. Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Між Позивачем і Відповідачем спір про право Позивача вимагати оплату ЖКП та нараховувати борг за незаконними тарифними розпорядженнями КМДА, які були скасовані численними судовими рішеннями, за умови відсутності прибудинкової території для будинку №  10/2 по вул. Ревуцького. Відповідач двічі зверталася до Позивача за підписанням «Протоколу розбіжностей до типового договору №87 про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій», який отримала уповноважена особа 01.09.2011р. Однак у відповідь Відповідач не отримав підписаного свого екземпляру. Сам «договір №87 про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій» Відповідач отримала 11.07.2011р.
Вдруге я просила підписати «Протокол розбіжностей» 03.12.2011р., який зареєстрований за №С-560. 
Відповідач має намір оплачувати тільки за фактично надані послуги належної кількості та якості, які відповідають вимогам нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, за тарифами, які сформовані і затверджені в суворій відповідності до вимог чинного законодавства України.
Враховуючи все вищевикладене, слід дійти висновку про наявність між Позивачем і Відповідачем спору про право, а саме:
 - про наявність у Позивача права вимоги щодо Відповідача;
 - про право сплати чи несплати за житлово-комунальні послуги за тарифами, що не були затверджені у відповідності до чинного законодавства;
- про право стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, спожитий обсяг яких невідомий,  відповідно, невідома і сума заборгованості;
 - про право стягнення заборгованості за оплату послуги прибирання прибудинкової території в умовах відсутності такої прибудинкової території і, як наслідок, відсутності послуги по її прибиранню.
Згідно вимог до позовної заяви: позовна заява підписується Позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання, ст. 106 КАС України та ст. 119 ЦПК України, чого немає в даній позовній заяві.
На додачу слід відмітити, що Позивач, перевищуючи свої повноваження, отримав незаконним шляхом Довідку «Форма №3» та «Розпорядження» щодо приватизації житлової площі, оскільки Відповідач не звертався у ЖЕК-201 за цими документами і не надавав дозволу для їх отримання та передачі третім особам.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 58, 59, 60, 61, 61.3, 128 ЦПК України, ст. 257 Цивільний кодекс України, ст. 19 Закону України «Про Житлово-комунальні послуги», ст.19, 57 Конституції України.

П Р О Ш У:

 1. У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Управління житлового господарства» Дарницького району м. Києва ___________ про стягнення боргу - відмовити.
 2. Зобов‘язати позивача підписати «Протокол розбіжностей до типового договору №___ про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій» та  «Договір №____ про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій».

Додатки:

1.   Копії документів.



    «_____» _____________ 2012 року                     

   Підпис _________
« Останнє редагування: 28 Листопада 2012, 07:34:22 від Natalia »
Записаний

Roman

  • *
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 371
    • Перегляд профілю

до того ж, при написанні позову, користуйтеся ЗУ "Про захист прав споживачів"
адже ст.22 цього закону звільняє від сплати судового збору, а використання його, змушує суд - в першу чергу - виходити з прав споживачів ;)
п.3 - Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
При подачі позовної заяви треба подати квитанцію про сплату судового збору.
Як здійснюється повернення сплаченого судового збору?
Якщо позивачу відмовлять в задоволенні позову, чи повернуть сплачений судовий збір?
Чи обов'язково у позові просити суд про повернення сплаченого судового збору чи достатньо зазначити, які норми ЗУ "Про захист прав споживачів" порушені?
« Останнє редагування: 16 Грудня 2012, 10:07:18 від Roman »
Записаний

Юрій Васильович

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 9850
  • City: Бахмут (Артемівськ)
  • io_ua: Ник
    • Перегляд профілю

Цитувати
п.3 - Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
При подачі позовної заяви треба подати квитанцію про сплату судового збору.
В "шапці" позову зазначається "Позов подано на захист прав споживача". Квитанція не подається.
Додатково можно ще у "Прошу:" ставити пункт " N. Звільнити Позивача від сплати судового збору на підставі ст. 22 ЗУ "Про захист......", п. 7 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".
Записаний

Roman

  • *
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 371
    • Перегляд профілю

В "шапці" позову зазначається "Позов подано на захист прав споживача". Квитанція не подається.
Додатково можно ще у "Прошу:" ставити пункт " N. Звільнити Позивача від сплати судового збору на підставі ст. 22 ЗУ "Про захист......", п. 7 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".
Якщо цього не зроблено, чи буде повернута сума сплаченого судового збору? В тексті самого позову зазначається, що порушені норми ЗУ "Про захист прав споживачів".
Записаний

Юрій Васильович

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 9850
  • City: Бахмут (Артемівськ)
  • io_ua: Ник
    • Перегляд профілю
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email