Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  У Х В А Л А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 "04" листопада 2010 р.                               м. Київ                                        К-23699/10

  Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
 
головуючого Співака В.І., суддів Білуги С.В.,Гаманка О.І.,Заїки М.М.,Загороднього А.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 14.05.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 у справі за позовом ОСОБА_4 до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання розпорядження від 16.06.2000 № 271 про підвищення тарифів незаконним, -

встановила:

 У червні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання розпорядження від 16.06.2000 № 271 про підвищення тарифів незаконним.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 14.05.2009 у задоволенні позову ОСОБА_4 було відмовлено.   

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 апеляційну скаргу ОСОБА_4 було залишено без задоволення, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 14.05.2009 –без змін.

ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Вишгородського районного суду Київської області від 14.05.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.     

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 30.03.2000 голова Вишгородської районної державної адміністрації прийняв розпорядження «Про регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги»№ 145. Розпорядженням від 16.06.2000 № 271 до вищевказаного розпорядження від 30.03.2000 № 145 було внесено зміни, які передбачали проведення перерахунку вартості за спожиті тепло та гарячу воду для підприємств та організацій бюджетної сфери з 01.01.2000, а для населення з 01.03.2000.   

Пунктом 3 розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 20.11.2001 № 458 було визнано таким, що втратило чинність розпорядження голови адміністрації від 16.06.2000 № 271 «Про внесення змін до розпорядження голови адміністрації від 30.03.2000 № 145 «Про регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги».

Враховуючи, що з 20.11.2001 оскаржуване розпорядження було визнано таким, що втратило чинність, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку щодо відмови в задоволенні позову.

При розгляді справи суд першої інстанції не надав належної правової оцінки частині 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакція, яка діяла на момент звернення до суду) згідно якої, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 100 вищенаведеного Кодексу (в редакція, яка діяла на момент звернення до суду) передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Суд першої інстанції не дослідив та не надав правової оцінки заяві представника Вишгородської районної державної адміністрації від 14.05.2009 № 7-20/336 щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

Крім того суди першої та апеляційної інстанції фактично не дослідили позовні вимоги ОСОБА_4 щодо визнання оскаржуваного розпорядження від 16.06.2000  № 271 незаконним саме на момент його прийняття. Суди не надали правової оцінки оскаржуваному розпорядженню в частині порушення прав ОСОБА_4 на момент прийняття цього розпорядження та впродовж строку його чинності.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанції скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

 Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 14.05.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 у справі за позовом ОСОБА_4 до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання розпорядження від 16.06.2000 № 271 про підвищення тарифів незаконним скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції

Ухвала оскарженню не підлягає.

 Головуючий   В.І. Співак

 Судді С.В. Білуга
 О.І. Гаманко
 М.М. Заїка
 А.Ф. Загородній

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12205279

[gro-za]

Непоганий прецедент.

[Юрій Васильович]

Дійсно непоганий.

[Перо]

Мотивувальна частина важливіша, ніж резолютивна. Здається ця справа на новому розгляді:

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  Справа: №   2-а-9495/10/1070                            Головуючий у 1-й інстанції:   Виноградова О.І.   

Суддя-доповідач:  Хрімлі О.Г.

  У Х В А Л А

Іменем України

"23" червня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:   

головуючого
суддів   
Хрімлі О.Г.,   
Файдюка В.В.,
Чаку Є.В.,     
при секретарі Архіповій Л.В.,

за участю позивача Колчина Ю.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання розпорядження незаконним, зобов’язання вчинити певні дії, -         

В С Т А Н О В И Л А:     

  ОСОБА_5 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання розпорядження від 16.06.2000 року № 271 незаконним, зобов’язання скасувати пункт 2 цього розпорядження та забезпечити проведення перерахунку вартості за спожиті тепло, гарячу воду споживачам послуг.   

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.                             

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.       

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.   

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.   

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.03.2000 року голова Вишгородської районної державної адміністрації прийняв розпорядження «Про регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги»№ 145.

Розпорядженням від 16.06.2000 року № 271 до вищевказаного розпорядження від 30.03.2000 № 145 було внесено зміни, які передбачали проведення перерахунку вартості за спожиті тепло та гарячу воду для підприємств та організацій бюджетної сфери з 01.01.2000 року, а для населення з 01.03.2000 року.     

Пунктом 3 розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 20.11.2001 № 458 було визнано таким, що втратило чинність розпорядження голови адміністрації від 16.06.2000 № 271 «Про внесення змін до розпорядження голови адміністрації від 30.03.2000 № 145 «Про регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 16.06.2000 року № 271 «Про внесення змін до розпорядження голови адміністрації від 30.03.2000 № 145 «Про регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги»було видано неправомірно та суперечило ст. 58 Конституції України, оскільки в ньому встановлений підвищений тариф на споживче тепло за період, що передував прийняттю цього розпорядження.   

Крім того, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно відмовлено у задоволенні адміністративного позову у зв’язку з пропуском строку звернення з адміністративним позовом, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно до ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

У зв’язку з тим, що позивач дізнався про оскаржуване розпорядження 01 лютого 2005 року, а до суду з адміністративним позовом звернувся 30 травня 2007 року та, враховуючи те, що відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропущення строку звернення, визначених ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду), колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову на підставі цієї процесуальної норми.

Поважності пропуску строку звернення з адміністративним позовом колегією суддів також не встановлено.   

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.   

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254  КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року - без змін.           

 Повний текст ухвали виготовлений 29 червня 2011 року.             

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.               

 Головуючий суддя                                        О.Г. Хрімлі
Судді                                                            В.В. Файдюк     
                                                            Є.В. Чаку

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16590043