http://www.nkzu.org/article.php?articleID=1031 - Народний комітет захисту України
Відкритий лист до Президента України В. Ф. Януковича13.09.2010 14:00
Шановний пане Президент!
Звернутися до Вас спонукають надзвичайні обставини – відверті зазіхання на конституційний лад нашої країни, згортання демократичних свобод, грубі порушення політичних і соціально-економічних прав громадян, серйозні загрози державній незалежності України, що є результатом здійснюваного Вами і Вашою командою політичного курсу.
Початок Вашої президентської каденції позначився зухвалим нехтуванням Конституції і законів України, застосуванням методів залякування одних і купівлі інших представників політикуму, внаслідок чого Верховна Рада перестала бути парламентом і перетворилась у слухняну машину для голосування. Агресивно-слухняна і некомпетентна, підпорядкована партії регіонів і Вам особисто більшість Верховної Ради, ігноруючи парламентську опозицію, штампує законодавчі акти і створює «правопорядок», вигідний олігархічним кланам, а не суспільству і громадянам України. Промовистими прикладами таких законів є закон про ратифікацію Харківських угод, закон про засади внутрішньої і зовнішньої політики України, закон про судоустрій і статус суддів.
Під приводом реформування судової системи, Ви зруйнували її, практично ліквідувавши Верховний Суд України, суттєво обмеживши права громадян на судовий захист, підірвавши гарантований Конституцією України принцип незалежності суддів і судової системи.
Ви намагаєтесь обсадити донецькими кадрами всі регіони України, щоб на додаток до підпорядкованої Вам Верховної Ради мати ще й слухняні адміністрації на місцях.
З початком Вашої президентської каденції в Україні відбувається наступ на незалежні ЗМІ і свободу слова.
Ваша політика дволика й нечесна. В ті хвилини 30 серпня цього року, коли Ви в розмові з панею Меркель у Берліні нахвалялися, що найбільше переживаєте за збереження свободи слова в Україні, суд у Києві з Вашого благословення відібрав у двох телеканалів, що дозволяють собі критикувати Вашу команду, частоти, позбавив їх мовлення для окремих українських місцевостей.
Ви зважились на спробу нелегітимних змін Конституції України заради збільшення і продовження терміну своїх повноважень. При кишеньковому парламенті, відсутності справедливого правосуддя і свободи слова концентрація влади в руках однієї особи неминуче призведе до запровадження в Україні авторитарного режиму, неспроможного функціонувати на благо суспільства.
Ваші намагання копіювати правителів Кремля і вірнопіддано імпортувати в Україну «модель Путіна» є контрпродуктивними і безперспективними. Така модель неприйнятна для України, яка відрізняється від Росії як за геополітичними та економічними параметрами, так і за ментальністю народу. Тим більше, що «путінізм» виявив свою неефективність в самій Росії, де назріває серйозна політико-соціальна криза. Про це відверто говорять як прибічники кремлівського режиму так і опозиція, свідчать дослідження і висновки як російських, так і зарубіжних аналітичних центрів.
Нагальним для України є не сліпе перенесення на український ґрунт чужої і протиприродної за своєю суттю моделі «єдиноначалія» та «єдиномислія», а відновлення умов, необхідних для формування у Верховній Раді коаліцій у конституційний спосіб. В Україні задекларована свобода виборів, але існуючий виборчий закон через закриті партійні списки фактично позбавляє громадян свободи вибору.
Свою відданість ідеям свободи, парламентської демократії і служіння суспільству Ви могли б реально довести, виступивши ініціатором ухвалення Верховною Радою нового закону про вибори народних депутатів, який запроваджував би відкриті виборчі списки та балотування визначених партійних кандидатів у конкретних виборчих дільницях, проведення після цього дострокових парламентських виборів для формування парламенту з якісно новим депутатським корпусом. Легітимний шлях до реформування Конституції України пролягає лише через такий парламент.
Ви і Ваша команда, спокусивши частину виборців обіцянками швидкого підвищення добробуту громадян, виявилися неспроможними запропонувати суспільству осмислену соціально орієнтовану економічну політику, яка ефективно захищала б усе суспільство. Харківська здача життєво важливих інтересів держави під приводом одержання уявних поступок Кремля у газовому питанні, обернулась для громадян значним підвищенням ціни на газ і перевагами лише для олігархічних кланів, збільшенням рівня інфляції, подорожчанням продуктів харчування та товарів повсякденного попиту, зростанням вартості комунальних послуг.
Контрольований Вами уряд нещодавно виступив з ініціативою нових переговорів з російською стороною для перегляду цін на газ. Які забаганки Кремля будуть задоволені цього разу і за рахунок яких стратегічних інтересів України?
Чи не краще замість розпродажу України в обмін на ефемерні поступки з боку Росії у газовій сфері, розпочати модернізацію газовидобувної галузі України та експлуатації газових родовищ на українському шельфі в Чорному і Азовському морях із одночасним запровадженням енергозберігаючих технологій і використанням відновлюваних видів енергії.
Ви і Ваш уряд встановили режим некомпетентного ручного управління фінансами та економікою, посилення адміністративного і податкового тиску, результатом чого стала зростаюча, як ракова пухлина, корупція й тінізація національної економіки. А задекларовані Вами економічні реформи і боротьба з корупцією відбуваються за принципом «друзям – усе, ворогам – закон» і супроводжується сприянням олігархам та придушенням малого і середнього бізнесу. Об’єктом примусу стають бізнесмени, які підтримують політичні сили, опозиційні партії регіонів.
Прикриваючись гаслом подолання бідності, Ви і Ваша команда насправді здійснюєте політику, внаслідок якої бідні стають ще біднішими, а багаті ще багатшими. Попри проголошувані раніше наміри і обіцянки, пропонований Вашою політичною силою податковий кодекс не передбачає запровадження принципу прогресивного оподаткування та визнаних у всьому цивілізованому світі податків на нерухомість, банківські депозити та трансакції.
Відсутність належних умов для розвитку малого і середнього бізнесу при поляризації суспільства на величезну масу бідних і незначну кількість надмірно багатих, які накопичують свої статки за допомогою несплати податків і корупції, принижує людську гідність мільйонів громадян і породжує небезпеку соціального вибуху.
Ігноруючи азбучні заповіді національної безпеки, однакові для всіх країн, Ви віддаєте науковий, промисловий і аграрний потенціал України в одні руки – руки російського бізнесу, який використовується кремлівською владою як знаряддя експансії.
За згодою маріонеткового парламенту і на догоду Москві Ви проголосили позаблоковий статус України і тим самим позбавили нашу державу можливості гарантувати свою безпеку за допомогою надійних міжнародних механізмів. І це зроблено, не дивлячись на те, що владна еліта Росії вважає незалежну державність України історичною аномалією, яка має тимчасовий характер і повинна бути ліквідованою.
«Самоізоляція» України шляхом позаблоковості залишає її сам на сам з Росією і становить особливу загрозу у поєднанні з відверто антиукраїнським гуманітарним курсом Вашого уряду, спрямованим на руйнацію ідентичності української нації – системоутворюючого складника Української національної держави. Діючи у такий спосіб, нинішня влада закладає нищівну міну під фундамент незалежної державності України.
Історичний досвід свідчить: можна тимчасово залякати народ кривавими екзекуціями, адміністративно-міліцейськими репресіями, всілякими заборонами та утисками, але побороти віковічне прагнення українців до правди, свободи і національної незалежності неможливо. Саме це зумовлює стратегічну мету планованої у Москві антиукраїнської гуманітарної політики – створення України без українців і української нації, щоб таким чином розв’язати «українське питання» раз і назавжди.
Ставши Президентом, Ви заперечили геноцидний характер цього злочину, хоч 2003 року як прем’єр-міністр України публічно визнавали цю трагедію нашого народу геноцидом.
Заявляючи про свою прихильність до української культури, підтверджуючи статус української мови як єдиної державної мови, демонстративно примушуючи окремих членів урядової команди до використання української мови, Ви в той же час санкціонуєте проведення політики витіснення української мови, а, отже, знищення української нації і української держави. Це цинічна і аморальна гра. У щирість Ваших декларацій і демонстрацій можна буде повірити лише тоді, коли українська мова стане засобом спілкування всіх державних чиновників, всіх рівнів і в усіх регіонах України, коли українофоби типу Д. Табачника не матимуть змоги керувати державними установами і коли будуть скасовані всі підписані і схвалені антиконституційні накази і розпорядження, спрямовані на відновлення русифікації України, та позбавлення українців історичної пам`яті.
Спроба схвалити пропоновану партією регіонів і комуністами закон про мови в Україні суперечить Конституції України, провокує розбрат, розділ народу на два ворогуючі табори, вибух народного незадоволення. Цей законопроект задуманий як інструмент знищення української мови.
Замість того, щоб після перемоги на виборах 2010 року виявити державну мудрість, зваженість і зробити все для об’єднання України, конструктивної співпраці влади і опозиції, відновлення злагоди у суспільстві, Ви дієте за принципом помсти і реваншу.
Кому Ви мститесь?
Чи тій значній частині українського народу, яка голосувала проти антиукраїнських пунктів Вашої програми і яка зазнає сьогодні принижень з боку знавіснілих українофобів, які з Вашого благословіння намагаються знищити українську мову, переписати правдиву історію України на догоду Кремлю, повернути нас у радянське минуле, перетворити український народ на безнаціональне населення, приписавши його до утопічного «русского мира», що його нав’язує Україні Ваш духовний наставник – московський патріарх Кіріл-Гундяєв.
Невже Ви не розумієте, що насаджувана ним програма «русского мира» є програмою войовничого російського націоналізму, реалізація якої спрямована як проти українців і української церкви, так і проти представників національних меншин та інших конфесій.
Невже Вам подобається роль управителя Малоросії і перспектива увійти в історію як могильник України, що перетворив суверенну європейську країну на південно-західну область Російської неоімперії?
Ви, як глава держави і гарант дотримання Конституції, несете особисту відповідальність за те, що Україна перетворюється на покірливого сателіта Кремля всупереч Вами ж проголошеного принципу позаблоковості України.
Ситуація в Україні вже привертає увагу країн-членів ЄС, США, Канади, інших демократичних країн, світової громадськості, бо наша країна – не ізольований поневолений острів Євразії, а невід’ємна частина європейського простору свободи й демократії. Будьте певні, якщо здійснюваний Вами антидемократичний і антиукраїнський політичний курс продовжуватиметься, дуже швидко розвіється міф про Вас, як проєвропейськи орієнтованого лідера, який нібито стабілізував ситуацію в Україні і помирив Україну з Росією. Перетворення України на російський протекторат, придушення ЗМІ і опозиції немає нічого спільного ні з стабілізацією, ні з мирними взаєминами рівноправних суверенних держав.
Ми не можемо мовчати, спостерігаючи, як системно, безжально і послідовно йде наступ на українську державність, українські національно-історичні та релігійні цінності, українську економіку і фундаментальні права людини, включно зі свободою слова, зібрань та мирних демонстрацій.
Ми цілком усвідомлюємо, перед якими зовнішніми і внутрішніми викликами стоїть будь-яка українська влада. Ми розуміємо необхідність компромісів, але ми ніколи не погодимось з капітуляцією держави перед антиукраїнськими силами.
За умов, що склалися, у нас немає іншого вибору, як закликати народ до мирного опору владі руйнівників України – до заяв, протестів, мирних демонстрацій, масових громадянських рухів, акцій опозиційних партій, а передусім – вільного волевиявлення виборців на майбутніх виборах до органів місцевої влади, а згодом і до Верховної Ради.Від імені Народного комітету захисту України:Іван Дзюба, Дмитро Павличко, Ігор Юхновський, Юрій Щербак, Юрій Мушкетик, Володимир Василенко, Левко Лук’яненко, Василь Овсієнко, Михайло Горинь, Роман Лубківський, Павло Мовчан, Роланд Франко, В’ячеслав Брюховецький, Михайло Ратушний, Іван Заєць, Василь Шкляр, Олександр Скипальський, Юрій Дорошенко, Борис Тарасюк, Мирослав Попович, Богдан Горинь, Валерій Шевчук, Наталя Осьмак, Володимир Панченко, Тарас Кияк, Георгій Лук’янчук, Богдан Кияк, Володимир Пилипчук, Дмитро Пилипчук, Олег Яценко, Микола Жулинський, Михайло Слабошпицький, Олег Романчук, Стефанія Шабатура, Ірина Калинець, Ігор Калинець, Роман Круцик, Володимир Сергійчук, Андрій Мохник, Василь Івасюк, Богдан Бенюк, Володимир Цибулько, Олег Чорногуз, Анатолій Колодний, Юрій Пальчуковський, Любомир Пиріг, Олесь Гірник, Іван Діяк, Віталій Кононов, В’ячеслав Коваль, Іван Крулько, Марія Олійник, Євген Хованський, Віктор Прокопчук, Петро Антип, Володимир Гупало, Людмила Молчанова, Геннадій Ясько, Віктор Прилепський, Сергій Анастас’єв, Іван Бірчак, Людмила Огнєва, Євген Шаповалов, Геннадій Авілов, Василь Бондар, Антоніна Корінь, Лариса Кокіна, Михайло Надєждін, Олександр Косенко, Микола Шпудейко, Галина Яблонська, Галина Денисенко, Станіслав Овчаренко, Людмила Щербакінська, Микола Собуцький, Дмитро Себій, Роман Карп’юк, Юрій Мишко, Микола Гінайло, Михайло Хом’юк, Віктор Сиченко, Степан Волковецький, Дмитро Захарук, Степан Геник, Василь Бойко, Василь Мойсишин, Дмитро Шлемко, Євген Баран, Михайло Андрусяк, Микола Бойко, Генадій Щікневський Роман Коваль Микола Борейко Валерій Волошин Володимир Захарук Іван Кур’яник Степан Бабій Олег Медуниця Іван Мозговий Юрій Одарченко Віктор Лабазов Валерій Міщенко Марія Овдієнко, Ірина Магрицька, Володимир Семистяга, Юрій Кисильов, Володимир Литвин, Валентин Ткалич, Станіслав Шейнога, Дора Тимошевська, Віра Анусова, Юрій Єнченко, Лариса Заливна, Ігор Запрутський, Рима Білоцерківська, Ігор Равлів, Анатолій Вихрущ, Роман Гром’як, Олег Герман, Олексій Кайда, Ірина Чорна, Анатолій Здоровий, Ніна Виногродська, Анатолій Сергієнко, Іван Белебеха, Ігор Рассоха, Микола Голобородько, Володимир Скляр, Юрій Ранюк, Анатолій Кондратенко, Володимир Лисенко, Валерій Дяченко, Костянтин Черенський, Євген Ходун, Володимир Маслюченко, Петро Засенко, Олександр Стусенко, Вадим Пепа.
=================================================
У списку зазначений Володимир Литвин. Очевидно, не голова ВР України.