Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

УХВАЛА   

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ   

14 грудня  2011 року      
   
           м. Київ   

   Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:   

Головуючого : Колодійчука В.М.,      

суддів:               Висоцької В.С.,  Гримич М.К.,   

                           Савченко О.В., Фаловської І.М.,      

        розглянувши цивільну справу за позовом Перечинського комунального підприємства «Комунальник» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Перечинського комунального підприємства «Комунальник» на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 09 лютого 2010 року, -     

  в с т а н о в и л а:   

        У серпні 2009 року  позивач  звернувся до суду з позовними вимогами,   посилаючись на те, що 1 жовтня 2007 року між ним та відповідачкою укладено договір про надання послуг з утримання будинку АДРЕСА_1, в якому проживає ОСОБА_3, та прибудинкової території. Виконком Перечинської міської ради у вересня 2007 року встановив тариф оплати у розмірі 0,35 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири, а з травня 2008 року збільшив цей розмір до 1,09 грн. з 1 кв.м. Позивач зазначив, що після зміни розміру тарифів відповідач не сплачує надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 705,46 грн. В подальшому збільшив позовні вимоги та просив стягнути з неї на його користь заборгованість станом на 1 листопада 2009 року у сумі 880,47 грн.   

      Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2009 року позов Перечинського КП «Комунальник» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Комунальник» заборгованість за отримані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території. Вирішено питання про судові витрати.   

      Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 09 лютого 2010 року рішення першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.   

Ухвалою судді Верховного Суду України від 27 травня 2010 року відкрито касаційне провадження у даній справі.   

Ухвалою Верховного Суду України від 22 липня 2010 року справу призначено до судового розгляду.   

Відповідно до п.2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року касаційні скарги (подання) на рішення загальних  судів  у кримінальних  і  цивільних  справах,  подані  до  Верховного  Суду України до 15 жовтня 2010 року включно і не розглянуті Верховним   Судом  України  до  1  листопада  2011  року  включно, передаються ним до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних  і  кримінальних  справ,  про що постановляється ухвала.         

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 16 листопада 2011 року вказану цивільну справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних  і  кримінальних  справ.   

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалене апеляційним судом рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.       

Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.   

  Вивчивши матеріали цивільної справи, касаційну скаргу, колегія суддів дійшла  висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.   

  Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору і вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.   

      Відповідно до п.2 Договору №79, укладеного між сторонами передбачено, що розмір оплати може змінюватись виконавцем в односторонньому порядку.   

      Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.   

      Згідно ст.ст.68, 162 ЖК УРСР наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.   

          Судами встановлено, що   1 жовтня 2007 року між сторонами було укладено Договір   №   7   9 про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території  строком на 5 років. Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов’язався надавати послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, а відповідач зобов’язалась своєчасно сплачувати ці послуги за встановленими тарифами, у строки, на умовах договору. Відповідно до рішення виконавчого комітету Перечинської міської ради №124 від 27.09.2007 року було встановлено тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території у розмірі 035 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири АДРЕСА_1, де мешкає позивачка. Рішенням виконавчого комітету Перечинської міської ради №211 від 29.05.2008 року було встановлено тариф у розмірі 1,09 за 1 кв.м. загальної площі квартири. У зв’язку з неналежним виконанням умов договору, у відповідача утворилась заборгованість у сумі 880,47 грн. за період з березня 2008 року по листопад 2009 року.   

      Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.       

       Зазначеним вимогам рішення апеляційної інстанції не відповідає.   

       Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції,   виходив з того, що п. 2 Договору    №   7   9 про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території  від 1 жовтня 2007 року передбачено право позивача в односторонньому порядку змінювати розмір оплати за надані послуги. Тому, після збільшення виконавчим комітетом Перечинської міської ради Закарпатської області, розміру тарифів відповідачка повинна була сплачувати послуги, виходячи з 1.09 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири.   

           Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд, послався на те, що Договір №   7   9 про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території  від 1 жовтня 2007 року не відповідає вимогам Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.5 ст.32 якого передбачено, що у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг, виконавець не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості послуг та наданням обґрунтувань стосовно підвищення їх вартості.   

      Суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки ці обставини не впливають на обов’язок відповідачки, визначений в договорі, щодо необхідності своєчасної оплати за отримані комунальні послуги.   

      Рішення Перечинської міської ради від 29.05.2008 року № 211є чинним,  не скасоване, тому оцінка на предмет правомірності рішення органу місцевого самоврядування  без відсутності відповідних позовних вимог є  безпідставною.  

   Відповідно до п.3.ч.1.ст. 336 ЦПК України за наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом.   

 На підставі наведених норм, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, правильно дав оцінку обставинам справи, правильно визначив характер правовідносин між сторонами, належним чином давши оцінку запереченням відповідача і ухвалив законне і обґрунтоване рішення,  за таких обставин рішення апеляційного суду Закарпатської області від 09 лютого 2010 року підлягає скасуванню, з залишенням в силі рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом.   

 Керуючись ч.1 ст. 336, ст. 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,  -   

у х в а л и л а:   

  Касаційну скаргу Перечинського комунального підприємства «Комунальник» - задовольнити.   

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 09 лютого 2010 року скасувати,  рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2009 року залишити без змін.     

Ухвала оскарженню не підлягає.   

  Головуючий                                 В.М. Колодійчук   
   
Судді                                             В.С. Висоцька               
                                            М.К. Гримич   
                                            В.О. Савченко   
                                              І.М. Фаловська 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/20209822

Рішення суду 1-ої інстанції (якесь з 2-ох; що повторюються):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/13419574
http://reyestr.court.gov.ua/Review/9873668
http://reyestr.court.gov.ua/Review/9873666

Рішення суду апеляційної інстанції (скасоване):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/8116759