Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Коли мова йде про суддів-позивачів, ВССУ раптово починає приймати законні рішення, згадуючи наявність Конституції і Конвенції з прав людини:

У Х В А Л А

іменем  україни

        23 жовтня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого                     Ткачука О.С.,

суддів:                     Висоцької В.С.                                          Савченко В.О.
Умнової О.В.                                        Фаловської І.М.                 

розглянувши в судовому засіданні справу за ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго», публічного акціонерного товариства «Облтеплкомуненерго», комунального підприємства «Чернігів водоканал» Чернігівської міської ради, комунального підприємства «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради, комунального підприємства «ЖЕК-10» Чернігівської міської ради про здійснення перерахунку з оплати комунальних послуг за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 17 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2011 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вони працюють суддями Новозаводського районного суду м. Чернігова й мають право на 50-відсоткову знижку оплати за займане ними та членами їхніх сімей житло, комунальні послуги з водопостачання, газу, електричної та теплової енергії відповідно до положень ч. 9 ст. 44 Запону України «Про статус суддів». Проте у 2010 році відповідачі здійснювали нараховування вказаних послуг у 100-відсотковому розмірі, незважаючи на надані заяви про надання 50 % знижки на їх оплату. Враховуючи викладене, позивачі просили зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок оплати за житлово-комунальні послуги за 2010 рік відповідно до положень ч. 9 ст. 44 Закону України «Про статус суддів».

Справа судами розглядалась неодноразово. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 листопада 2012 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено. Визнано за суддями Новозаводського районного суду м. Чернігова: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та членами їх сімей право на 50 % знижку по оплаті за займане житло і надані комунальні послуги протягом 2010 року. Зобов'язано ПАТ «Чернігівобленерго», ПАТ «Облтеплкомуненерго», КП «Чернігів водоканал» Чернігівську міську раду, КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради здійснити перерахунок за надані послуги з електро-, тепло-, водопостачання, утримання будинку і споруд та прибудинкової території з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, що надаються за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням 50 % знижки відповідно до ч. 9 ст. 44 ЗУ «Про статус суддів». Зобов'язано ПАТ енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго», ПАТ «Облтеплкомуненерго», КП «Чернігів водоканал» Чернігівської міської ради, КП «ЖЕК-10» Чернігівську міську раду здійснити перерахунок за надані послуги з електро-, тепло-, водопостачання, утримання будинку і споруд та прибудинкової території з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, що надаються за адресою: АДРЕСА_2 з урахуванням 50 % знижки відповідно до ч. 9 ст. 44 ЗУ «Про статус суддів».

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 17 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2013 року у відкритті касаційного провадження відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 12 червня 2013 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, й залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі порушили вимоги ч. 9 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», якою передбачено надання суддям 50 % знижки з оплати займаного ними житлового приміщення та сплати комунальних послуг.

Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що позивачі обрали неналежний спосіб судового захисту свого порушеного права.                        

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2. У 2010 році вони працювали суддями Новозаводського районного суду м. Чернігова.

Пред'являючи позов про зобов'язання відповідачів здійснити перерахунок оплати комунальних платежів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посилались на порушення відповідачами вимог ч. 9 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» в частині нарахування їм вартості комунальних платежів без застосування 50 % знижки.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України, якою встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної - влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 130 Конституції України закріплено обов'язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів як складову конституційних гарантій їх незалежності і недоторканості (ч. 1 ст. 126 Конституції України).

Відповідно до вимог п. 9 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» суддя має право на 50-відсоткову знижку плати за займане ним та членами його сім'ї житло, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія, установка і користування індивідуальним домашнім телефоном).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 20пр/2004 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій зменшення видатків Державного бюджету України на фінансування судів і суддів не забезпечує повного і належного здійснення правосуддя, нормального функціонування судової системи, що може призвести до зниження довіри громадян до державної влади, загрози реалізації гарантованого Конституцією України права людини й громадянина на судовий захист.

З правового аналізу положень ЦК України, Закону України «Про статус суддів» вбачається, що обраний позивачами спосіб захисту своїх прав, а саме їх права на 50 % знижку плати за займане ними та членами їхніх сімей житло та комунальні послуги, не суперечить положенням ст. 16 ЦК України.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачі обрали неналежний спосіб захисту порушеного права з огляду на те, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

На наведене суд апеляційної інстанції уваги не звернув та у порушення ст. ст. 212-214, 303, 316 ЦПК України не встановив фактичних обставин справи, від яких залежить правильне вирішення справи, та норми права, які регулюють ці правовідносини, не перевірив доводів та наданих сторонами доказів, не перевірив правильності й справедливості рішення суду першої інстанції та фактично ухилився від вирішення спору по суті. Порушене право позивачів залишилось незахищеним.


Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлені, рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. ст. 212, 213, 303 ЦПК України щодо оцінки доказів та законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування.


Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 17 грудня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                  О.С. Ткачук                   

Судді:                       В.С. Висоцька
В.О. Савченко
О.В. Умнова
І.М. Фаловська

http://reyestr.court.gov.ua/Review/34401632