Це судове рішення, як і багато інших у нашій державі, вистраждане виснажливою тяганиною на протязі 3-х років. Воно підтвердило по-суті попереднє рішення півторарічної давнини, яке потім переглядалося після апеляційного оскарження з боку КП УЖГ Солом\\\'янського району м. Києва. Апеляційна скарга була абсолютно безпідставно, а мотиви Апеляційного суду для направлення справи на повторний розгляд - надумані. Можливо, була задіяна корупційна схема. Але на цей раз Феміда не підвела. Суддя Мельник В.В., у якого, на жаль закінчилися повноваження, був одним з найосвіченіших та найчесніших суддів Солом\\\'янського райсуду. І він по суті підтвердив рішення свого попередника, навіть задовольнив додаткові вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у тричі більшому розмірі. Рішення було заочним. КП УЖГ почало оскаржувати його. Суддя своєю ухвалою відмовив у перегляді заочного рішення. КП УЖГ вдруге звертається до Апеляційного суду вже після того, як рішення набрало чинності, розпочалося і майже закінчилося виконавче провадження. Однак заява КП УЖГ про поновлення строку апеляційного оскарження ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16.01.2008 р. у справі № 22-7755 залишена без задоволення. Апеляційний суд у даному випадку виявився на висоті. Запам\\\'ятайте прізвище судді-доповідача: М.І. Осипенко. Мій йому великий респект!
Happy End !
