Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

КС дав кілька порад громадянам, як подавати клопотання

№51 (1090) 22.12—28.12.2012
Анна Бандурка

Звернення до єдиного органу конституційної юрисдикції є дієвим інструментом захисту прав і свобод людини, однак скористатися ним може лише той, хто правильно оформить своє клопотання. Як це зробити пересічному громадянину, розповіли під час круглого столу в КС.

Право на конституційне звернення

Згідно з ст.94 закону «Про Конституційний Суд України» фізичні та юридичні особи мають право звертатися до КC щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України. Роз’яснення може бути надане за умови обгрунтованої суб’єктом права наявності неоднозначного застосування положень Конституції чи законів органами державної влади, зокрема й судами. Якщо хтось уважає, що «практика подвійних стандартів» зумовила порушення його конституційних прав і свобод чи може призвести до цього, він має право подати письмове клопотання до КС.

При цьому можливість настання негативних наслідків має бути не абстрактною, а цілком конкретною та безпосередньо стосуватися суб’єкта права, який подає звернення.

Зокрема, було наведено два приклади для того, щоб пояснити модальність цієї норми: звернення 50-річного чоловіка щодо закону про пенсійний вік, швидше за все, буде розглянуто, оскільки його вихід на заслужений відпочинок уже не за горами, а зміни в пенсійному законодавстві дійсно можуть в майбутньому зачепити конституційні права та свободи цього громадянина. Однак клопотання такого суб’єкта права щодо тлумачення закону про строкову службу в армії навряд чи буде задоволене, оскільки призовний вік такого чоловіка вже минув, і дуже малоймовірно, що його права в цій сфері будуть коли-небудь порушені.

Бюрократичні перепони

Однак навіть дотримання вищевказаних вимог ще не гарантує відкриття конституційного провадження з приводу неоднозначного застосування законів та положень Конституції. Попри курс КС на лібералізацію, при поданні клопотань пересічними громадянами, а також іноземцями та особами без громадянства, залишаються значні перепони — вимоги до оформлення конституційних звернень. Через помилки, яких припускаються суб’єкти права при складанні письмового клопотання, реально розглядається лише кожне десяте звернення.

Якщо відкинути відмови, пов’язані з клопотаннями, у яких йдеться не про необхідність розтлумачити конкретні положення Конституції, що належить до компетенції КС, а про потребу роз’яснити порядок їх практичного застосування, основною причиною повернення клопотання є неправильне оформлення документів. Так, заступник завідувача відділу опрацювання конституційних звернень секретаріату КС Ірина Шапошнікова розповіла, що у більш ніж половини звернень на початковому етапі не додано документів, зазначених у переліку, або ж матеріали подані не в трьох екземплярах, як того вимагає регламент.

Звернення направляють до КС у письмовому вигляді поштою або безпосередньо подають в секретаріат Суду. При  цьому з суб’єкта права не стягується державне мито. Саме клопотання має містити прізвище, ім’я, по батькові та адресу місця проживання фізичної особи чи повну назву та місцезнаходження юридичної особи; відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням; статті Конституції або закону, які потребують окремого тлумачення; обгрунтування необхідності такого тлумачення; дані інших документів та їх копії, на які посилаються суб’єкти права; перелік доданих документів і матеріалів.

Серед останніх обов’язково має бути довіреність на право уповноваженого за дорученням представляти інтереси фізичної чи юридичної особи в усіх судах чи усіх органах державної влади або ж документи, які б підтверджували право суб’єкта представляти інтереси автора звернення в конституційному провадженні. Передання права на саме конституційне звернення з огляду на ухвалу КС від 13.02.2003 №11-у/2003 можливе лише за виняткових умов на кшталт інвалідності. Отже, відсутність підпису на зверненні громадянина, права та свободи якого були порушені, навіть за наявності підпису довіреної особи, є поширеною підставою відмови у відкритті провадження.

Статті чи положення, які потребують тлумачення, мають бути чітко прописані у зверненні без перекручування дефініцій юридичних понять (те саме стосується й визначення предмету офіційного тлумачення), а їх текст — додаватися до матеріалів клопотання із зазначенням джерела офіційного опублікування. Аргументована в обгрунтуванні неоднозначність застосування положень законів і Конституції має підкріплюватися належно оформленими документами. Це означає, що копії рішень судів або актів інших органів державної влади, представлених на розгляд КС, мають бути завірені підписом посадової особи та печаткою або штампом «З оригіналом згідно». Представлені рішення судів мають обов’язково бути вмотивовані певною статтею законодавства. Вердикти без її зазначення не можуть бути доказом неоднозначного застосування положень законів і Конституції та свідчать про некомпетентність посадової особи, що їх приймала. Також такими, що не доводять неоднозначності застосування, вважаються інформаційно-роз’яснювальні листи органів державної влади.

Крім зазначення статті законів чи Конституції, обгрунтування має містити пояснення, яким саме чином права порушені чи можуть бути порушені внаслідок неоднозначного застосування норм законодавства. Однак аргументом не може бути посилання на конкретні життєві ситуації чи непогодження з рішенням судів та органів влади.

Ще одним типовим недоліком обгрунтування звернення є наведення лише однієї позиції, з якою не згодний суб’єкт права, без зазначення інших прикладів застосування тієї чи іншої норми.

Додані документи, зазначені в переліку, повинні бути подані в трьох примірниках.

При складанні звернення важливо пам’ятати, що КС не тлумачить положення законів, що втратили чинність, хоча перегляд цієї норми неодноразово ініціювався правозахисниками та юристами згідно з логікою, що дискримінаційний в певному сенсі закон можна скасувати, а порушення прав суб’єкта права під час його дії потягне за собою наслідки, які можуть вплинути на якість життя після призупинення чинності закону.

Таким чином, конституційне звернення можна охарактеризувати як привілей обізнаних громадян. Фахівці відділу опрацювання конституційних звернень рекомендують під час складання клопотань ознайомитися на сайті КС з рішеннями в схожих справах, а також уважно проглянути методичні рекомендації з підготовки конституційних звернень, розміщені на сайті в розділі «Корисна інформація». Це допоможе скласти письмове клопотання, оформлення якого не потребуватиме доопрацювання та не спричинить відмови у відкритті конституційного провадження.

http://www.zib.com.ua/ua/print/13400-konstituciyniy_sud_dav_kilka_porad_gromadyanam_yak_podavati_.html

[Перо]

За інформацією офіційного сайту КС, типовою помилкою, якої припускаються суб’єкти права на звернення, є прохання розтлумачити не суть норми, а порядок її практичного застосування, тобто показати як, коли, яким чином має діяти той чи інший суб’єкт права в конкретних ситуаціях. Це вважається консультацією щодо   
правозастосування.

Позиція КС зводиться до того, що «офіційне тлумачення і застосування правових норм є різними видами юридичної діяльності. Офіційним тлумаченням вважається діяльність компетентного органу державної влади щодо з’ясування і роз’яснення волі законодавця, матеріалізованої в нормі права. Правозастосовна діяльність полягає в… установленні фактичних обставин справи і підборі правових норм, які відповідають цим обставинам. Пошук та аналіз таких норм з метою їх застосування до конкретного випадку є складовою правозастосування. Надання консультацій чи роз’яснень з цього приводу не належить до повноважень Конституційного Суду» (ухвала КС від 31.03.2010 №15-у/2010).

http://www.zib.com.ua/ua/13835-spir_mizh_vs_ta_vischimi_specsudami_schodo_sudovogo_zboru_mo.html