Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

У х в а л а

і м е н е м       у к р а ї н и

     19 листопада 2013 року                                         м. Київ  Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Попович О.В., розглянувши касаційну скаргу представника Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» - Денисюк Вікторії Володимирівни на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2013 року по справі за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
 
в с т а н о в и л а:

У листопаді 2011 року Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що у період з                      01 квітня 2007 року по 01 вересня 2012 року надавало послуги по  нарахуванню та виготовленню рахунків про сплату житлово-комунальних послуг. Оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які згідно довідки форми № 3, виданої Комунальним підприємством Шевченківської районної у м. Києві ради «Житлово-експлуатаційна контора «Лук'янівка» 05 листопада 2012 року,  зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 допустили заборгованість за надані їм комунальні послуги, просило стягнути з них 5174,44 грн заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від                     13 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду                           м. Києва від 23 жовтня 2013 року, відмовлено в задоволенні позову.

У касаційній скарзі представник Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» - Денисюк Вікторія Володимирівна, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу, ознайомившись із змістом оскаржуваних  судових рішень, у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного  оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або не достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судами попередніх інстанцій не правильно застосована норма матеріального права до правовідносин, які виникли між сторонами, та порушення судами норм процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, а тому відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя - доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и л а :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» - Денисюк Вікторії Володимирівни на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2013 року по справі за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, відмовити.
 
Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України                О.В. Попович
з розгляду цивільних і кримінальних справ

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35365501     

[Перо]

Ухвала АСК від 23.10.2013 р.:

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И


23 жовтня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді                  Оніщука М.І.,

суддів                                     Українець Л.Д., Шебуєвої В.А.

при секретарі                         Телятник І.М.,

за участю:

представника позивача          ДенисюкВ.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2013 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в якому просило стягнути з відповідачів заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 5174 грн. 44 коп. та судові витрати. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачі не виконували свої обов'язки по своєчасному внесенню квартплати та плати за комунальні послуги, внаслідок чого станом на 01.09.2012 у них виникла заборгованість у розмірі 5174 грн. 44 коп. з яких: 3181 грн. 82 коп. заборгованість, 1664 грн. 17 коп. інфляційні втрати та 328 грн. 45 коп. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.03.2013 в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Відповідачі та їх представник в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в заяві на адресу суду просили розглядати апеляційну скаргу за їх відсутності. Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів та їх представника, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи (ч. 2 ст. 305 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості заявлених вимог.

Вказаний висновок суду є законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з даним позовом до відповідачів та вважаючи їх належними відповідачами просив стягнути з них суму заборгованості, не вказуючи при цьому ступінь відповідальності кожного з відповідача, тобто позивачем не зазначено про солідарне чи часткове стягнення боргу з кожного з відповідачів.

В матеріалах справи міститься довідка Форми № 3 в якій вказано, що відповідачі проживають і зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1, проте позивачем не надано суду належних доказів того чи є відповідачі власниками чи наймачами квартири. При цьому слід зазначити, що позивач не скористався своїм правом звернення до суду з клопотанням про витребування відповідних доказів у випадку наявності певних труднощів у їх отриманні.

В суді апеляційної інстанції представник позивача зазначив, що йому відомо, що згідно розпорядження про приватизацію квартира де проживають і зареєстровані відповідачі, приватизована на двох осіб.

Матеріали справи вказаних даних не містять, що робить неможливим визначення належних відповідачів у справі.

Також позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження договірних чи будь-яких інших зобов'язальних правовідносин з відповідачами, що правомірно зазначено судом першої інстанції, або ж доказів, які б свідчили про фактичне надання позивачем і споживання відповідачами житлово-комунальних послуг.

Статтями 10, 11 ЦПК України імперативно встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В порушення вимог вказаних норм процесуального закону, а також проігнорувавши вимоги ст.ст. 57-60 ЦПК України, позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підставі яких суд першої інстанції мав би процесуальну можливість дійти висновку про обґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, слід зазначити, що в суді апеляційної інстанції представником позивача було заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи доказів, які не були надані суду першої інстанції, проте в задоволенні даного клопотання було відмовлено, з огляду на те, що представником позивача не було наведено жодних поважних причин через які такі докази не були надані до суду першої інстанції.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Частиною 2 вказаної норми процесуального закону визначено, що апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Посилаючись на вищеозначені правові норми відповідачі в своїй заяві адресованій суду апеляційної інстанції також категорично заперечували щодо залучення до справи нових доказів та просили розглянути апеляційну скаргу і надати правову оцінку ухваленому рішенню суду на час його постановлення, що відповідатиме вимогам процесуальному закону.

Отже, з урахуванням положень ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, в даному випадку, позбавлений процесуального права досліджувати нові докази та надавати їм відповідну оцінку, оскільки позивач не обґрунтував поважності причин з яких він був позбавлений можливості надати такі докази суду першої інстанції.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що за наявних у справі доказів суд першої інстанції не мав належних правових підстав для задоволення даного позову, а тому висновок суду про відмову в задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю заявлених вимог є правомірним і обґрунтованим.

Водночас, слід зазначити, що відмова в задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю заявлених вимог не позбавляє особу права повторного звернення до суду з позовом в порядку визначеному процесуальним законом.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність і не обґрунтованість доводів апеляційної скарги, оскільки рішення суду на час його ухвалення повністю відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Отже, з огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.

Враховуючи викладене, керуючись, ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» - відхилити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді

http://reyestr.court.gov.ua/Review/34389058

[Перо]

Справа № 2610/28724/2012

Провадження №2/761/368/2013

Р І Ш Е Н Н Я 

іменем України

(заочне рішення)

13 березня 2013 року  Шевченківський районний суд м. Києва в складі: 

головуючого -              судді Гуменюк А.І.

при секретарі                          Пироговській Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - Позивач) 30 листопада 2012 року, в особі свого представника, звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач № 1), ОСОБА_2 (далі - Відповідач № 2), ОСОБА_3 (далі - Відповідач № 3), ОСОБА_4 (далі - Відповідач № 4, а разом - Відповідачі) про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до Довідки форми № 3 вих. № 1168, виданої Комунальним підприємством Шевченківської районної у м.Києві ради «Житлово-експлуатаційна контора «Лук'янівка» 05 листопада 2012 року, Відповідачі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1. Зазначає, що Позивач у період із 01 квітня 2007 року до 01 вересня 2012 року виконував функції з надання житлово-комунальних послуг, в якості виконавця таких послуг, здійснював нарахування та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг. Однак, Відповідачі не виконували свої обов'язки по своєчасному внесенню квартплати та плати за комунальні послуги, внаслідок чого станом на 01 вересня 2012 року у них виникла заборгованість у розмірі 5174 грн. 44 коп., з яких 1664 грн. 17 коп.  - інфляційна складова, а 328 грн. 45 коп. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з Відповідачів на його користь заборгованість та відшкодувати судові витрати, пов'язані із розглядом справи.   

Представник Позивача подав до суду клопотання слухати справу у його відсутність. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися. Про місце, день та час судового розгляду повідомлені належним чином. Про причину неявки суд не повідомили. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність до суду не подавали.

Однак, подали до суду заперечення на позов. Вважають позовні вимоги незаконними та необґрунтованими, з огляду на те, що між ними та Позивачем не було укладено жодного договору про надання житлово-комунальних послуг. До того ж, наголошують на тому, що посилання Позивача на норми Житлового кодексу України є безпідставними, оскільки такі норми регулюють відносини найму жилих приміщень в будинках державного житлового фонду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1)          договори та інші правочини;
2)          створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3)          завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4)          інші юридичні факти. 

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини  між  учасниками  договірних  відносин  у  сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно  на  договірних засадах.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження договірних чи будь-яких інших зобов'язальних правовідносин з Відповідачами.

Таким чином, суд знаходить позов таким, що є безпідставним та необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

З урахування викладеного, на підставі статтей 11, 202, 509, 626 Цивільного кодексу  України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись статтями 10, 11, 13, 57, 60, 209, 212- 215, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - в і д м о в и т и   у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Києва за письмовою заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Апеляційного суду м. Києва в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення  суду може бути  оскаржене Комунальним підприємством «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом  десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти  днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.


            СУДДЯ : 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31125290