Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 жовтня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого        Кузнєцова В.О.,

суддів:                  Ізмайлової Т.Л.,     Мостової Г.І.,                                     

Наумчука М.І.,       Остапчука Д.О.,   

розглянувши цивільну справу за позовом асоціації «Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з компенсації видатків на утримання і ремонт приміщень та іншого майна, заборгованості за надання послуг з електроенергії котелень, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 4 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року асоціація «Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» звернулася до суду з указаним позовом. Зазначала, що багатоповерховий комплекс «Олімпік-2» складається з будинків АДРЕСА_1, закінчений будівництвом 22 грудня                 2009 року та 23 грудня 2009 року введений в експлуатацію. 10 вересня                 2010 року будинок АДРЕСА_1 на баланс асоціації «Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2». Загальними зборами членів ОСББ «Олімпік-2» прийнято рішення про делегування повноважень по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу будинку АДРЕСА_1 асоціацією «Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2». Відповідно до статуту предметом діяльності асоціації є управління неподільним та загальним майном житлового комплексу «Олімпік-2» за дорученням співвласників будинків                 АДРЕСА_1, забезпечення його належної експлуатації та представництво спільних інтересів об'єднань ОСББ. ОСОБА_3 згідно договору № 119507/Ф1 про участь у фінансуванні житлового будівництва від 29 січня 2007 року, є власником квартири АДРЕСА_1, а тому є також співвласником загального та неподільного майна будинку. З 1 червня 2010 року відповідачка несвоєчасно та не в повному обсязі здійснює оплату на утримання та ремонт приміщень, її заборгованість складає 5180 грн 16 коп., за надання послуг з електроенергії - 88 грн 73 коп., за надання послуг охорони 1466 грн               01 коп. Посилаючись на наведене, просила задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 4 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2014 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь асоціації «Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» заборгованість з компенсації видатків на утримання і ремонт приміщень та іншого майна за період з червня 2010 року по листопад 2012 року у сумі 5180 грн 16 коп., заборгованість за надання послуг з електроенергії котелень за період з січня 2011 року по квітень 2011 року у сумі 88 грн 73 коп., заборгованість з надання послуг охорони за період з березня 2011 року по листопад 2012 року у сумі 1466 грн 01 коп., а всього: 6734 грн 90 коп. Вирішено питання про відшкодування судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду  першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ухвалити нове рішення про  відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає  частковому задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що особи, які не є членами об'єднання зобов'язані оплачувати рахунки, пов'язані з наданням житлово-комунальних послуг, а відсутність договору не може бути підставою для звільнення їх від оплати.

Однак повністю погодитися з такими висновками не можна.

Судами встановлено, що багатоповерховий комплекс «Олімпік-2» складається з будинків АДРЕСА_1, закінчений будівництвом 22 грудня 2009 року та 23 грудня 2009 року введений в експлуатацію.

10 вересня 2010 року будинок АДРЕСА_1 був переданий на баланс Асоціації  «Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2», який є утримувачем вказаного будинку та надає послуги по утриманню цього будинку та прибудинкової території.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2010 року визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Вирішуючи спір, суди не звернувши уваги на те, що на баланс асоціації будинок переданий 10 вересня 2010 року, не навели мотивів стягнення заборгованості по компенсації видатків на утримання і ремонт приміщень та іншого майна за період починаючи з червня 2010 року, тобто до передачі будинку на баланс позивача і до набуття відповідачем 31 серпня 2010 року права власності на квартиру.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Згідно із ч. 3, 4 п. 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» з власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг.

Частиною 2 п. 2 Порядку передбачено, що тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням послуг згідно з додатком до цього Порядку.

Суди не перевірили ким були затверджені тарифи про стягнення заборгованості по оплаті яких подано позов, чи затверджувались вони органом місцевого самоврядування, як це передбачено законодавством, не врахували того, що всупереч наведених положень позивач надав суду розрахунок тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не окремо по будинку АДРЕСА_1, а одразу по трьом будинкам АДРЕСА_1, не з'ясував чи відрізняються ці будинки за технічними характеристиками, обсягами подільного і неподільного майна та іншими умовами, які впливають на визначення розміру тарифів за надані послуги, їх види і при яких тарифи можуть бути однаковими для всіх трьох будинків.

Крім  того, суди не врахували тієї обставини, що відповідач не є членом об'єднання співвласників багатоквартирних будинків та договір, яким би регулювалися відносини власника квартири та управителя, між сторонами не укладався, позивачем не надано документа який би встановлював порядок надання послуг з охорони або розрахунок тарифу на такі послуги.

У матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази надання охоронних послуг відповідачу та виникнення у останньої обов'язку по їх оплаті з огляду на те, що ОСОБА_3 не є членом ОСББ та утвореної ними асоціації.

З врахуванням положень ст. 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» з власника приміщення можуть бути стягнуті за позовом об'єднання нараховані обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна, а також кошти за надані ним інші послуги виконавцем яких є об'єднання  та обов'язок по сплаті яких виникає у споживача відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» чи укладеного між виконавцем і споживачем договору.

Отже, при вирішенні спору суди мали з'ясувати природу послуг по стягненню коштів за які подано позов, а, відповідно,  наявність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку по їх оплаті, і якщо такий обов'язок існує, то правомірність встановлення їх вартості позивачем.

Допущені порушення норм процесуального права (ст. ст. 10, 60, 179 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 4 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов       Судді:Т.Л. Ізмайлова  Г.І. Мостова   М.І. Наумчук  Д.О. Остапчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/40907962