Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Р І Ш Е Н Н Я

іменем  україни

22 жовтня 2014 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого                Ситнік О.М.,                                               

суддів:                                     Кафідової О.В.,   Мазур Л.М.,                               

Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про визнання заборгованості за спожиті комунальні послуги такою, що не підлягає виконанню,

за касаційною скаргою Комунального підприємства «Харківводоканал» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Харківводоканал» (далі - КП «Харківводоканал»), в якому просила суд:

- визнати такою, що не підлягає виконанню, суму заборгованості з оплати за поставлену питну воду в розмірі 575 грн 57 коп., нараховану відповідачем у період з жовтня 2006 року по 25 липня 2009 року на її особовий абонентський рахунок;

- зобов'язати відповідача виключити з її особового абонентського рахунка суму незаконно нарахованого за період з жовтня 2006 року по                 25 липня 2009 року боргу в розмірі 575 грн 57 коп. із зобов'язань з оплати за поставлену питну воду.

На обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем послуг, які надає відповідач.

Вказала, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 липня 2012 року, яке набрало законної сили, зобов'язано КП «Харківводоканал» за власний рахунок виконати роботи з повірки лічильника, встановленого в її квартирі, та здійснити перерахунок заборгованості за водопостачання в межах трирічного строку, тобто з                     25 липня 2009 року. 

Позивачка зазначила, що 11 лютого 2013 року звернулась із заявою до відповідача про здійснення перерахунку за послуги водопостачання, під час проведення якого КП «Харківводоканал» виключив з її особового рахунку незаконно нараховану ним суму боргу з 25 липня 2009 року в розмірі                   957 грн 43 коп., а нарахований з жовтня 2006 року по 25 липня 2009 року прострочений борг в розмірі 575 грн 57 коп. залишив до стягнення.

З грудня 2012 року відповідач вимагає від неї сплатити вказаний борг та включив її квартиру до графіка на відключення від водопостачання.

Посилаючись на вищевикладене, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 квітня            2014 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано такою, що не підлягає виконанню, суму заборгованості з оплати за поставлену питну воду в розмірі 575 грн 57 коп., нараховану КП «Харківводоканал» у період з жовтня 2006 року по 25 липня 2009 року на особовий абонентський рахунок ОСОБА_3

Зобов'язано КП «Харківводоканал» виключити з особового абонентського рахунка ОСОБА_3 суму незаконно нарахованого за період з жовтня 2006 року по 25 липня 2009 року боргу в розмірі 575 грн 57 коп. із зобов'язань з оплати за поставлену питну воду.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 червня                  2014 року апеляційну скаргу КП «Харківводоканал» відхилено, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2014 року залишено без змін. 

У касаційній скарзі КП «Харківводоканал», посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, врахували рішення Дзержинського районного суду                            м. Харкова від 25 липня 2012 року, яке набрало законної сили, та дійшли висновку, що нарахована відповідачем з жовтня 2006 року по 25 липня                   2009 року сума боргу є безнадійною дебіторською заборгованістю, за якою сплив строк позовної давності щодо її стягнення, а тому вона підлягає виключенню з активу балансу відповідача в повному розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна, оскільки останні зроблені із неповним з'ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем послуг з водовідведення та водопостачання, які надає відповідач.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 липня     2012 року, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов'язано КП «Харківводоканал» за власний рахунок виконати роботи з повірки лічильника, встановленого в квартирі ОСОБА_4, в тому числі демонтаж, транспортування і монтаж після перевірки. Зобов'язано КП «Харківводоканал» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_3 за водопостачання її квартири з урахуванням показників водолічильника, встановленого у вказаній квартирі, в межах трирічного строку, тобто з 25 липня 2009 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовної давності (а. с. 5-12). 

Із змісту заявлених позовних вимог встановлено, що після набрання чинності вищевказаним рішенням суду КП «Харківводоканал» виключив з особового абонентського рахунка ОСОБА_3 незаконно нараховану ним суму боргу з 25 липня 2009 року в розмірі 957 грн 43 коп., проте нарахований з жовтня 2006 року по 25 липня 2009 року прострочений борг в розмірі 575 грн 57 коп. залишився в абонентському рахунку, у зв'язку з чим позивачка просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (з наступними змінами та доповненнями) (далі - Закон) бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Згідно зі ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи з положень Закону та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237, виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості, в тому числі за якою минув строк позовної давності, є господарською діяльністю підприємства.

Особовий рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_3 в КП «Харківводоканал», є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій відповідача і списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту положень статей 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист  цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. 

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений статтею 16 ЦК України.

Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Як правило, спосіб захисту порушеного права визначено законом.

Зобов'язання КП «Харківводоканал» щодо списання заборгованості за оплату питної води не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту.

Крім того, чинним законодавством не встановлено процедури визнання боргу за житлово-комунальні послуги безнадійним та не визначено механізму його списання, а тому така заборгованість зазначається в довідках про стан заборгованості.   

Відповідно до приписів ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Враховуючи викладене та зважаючи на те що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами у повному обсязі, але допущено помилку у застосуванні норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог  ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 335, 336, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 квітня                 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2014 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про визнання заборгованості недійсною відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                              О.М. Ситнік

                               

Судді:                                                                                                                                                   О.В. Кафідова

                                                                                                   Л.М. Мазур

                                                                                                   В.А. Нагорняк     

                                                                                                   Т.О. Писана

http://reyestr.court.gov.ua/Review/41111699