Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

ухвала

іменем україни

27 січня 2016 року                                                                                   м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого     Дем'яносова М.В.,

суддів:                Коротуна В.М., Маляренка А.В.,

Парінової І.К.,  Ступак О.В.,             

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі структурної одиниці Слов'янської теплової електричної станції про здійснення нарахування виплати за надані послуги теплопостачання згідно з показаннями приладу обліку за певний період часу, стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Донецької області від 30 вересня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі структурної одиниці Слов'янської теплової електричної станції (далі - ПАТ «Донбасенерго» в особі СО Слов'янської ТЕС), обґрунтовуючи вимоги тим, що 05 грудня 2008 року було складено акт про те, що встановлений у нього в будинку лічильник постачання теплової енергії не пройшов державну повірку, у зв'язку з чим нарахування комунальних послуг слід проводити із розрахунку площі опалюваного приміщення, а не за показаннями лічильника. Після перевірки у період часу з 05 грудня 2008 року по вересень 2011 року відповідачем проводилося нарахування плати за послуги з теплопостачання, виходячи із розрахунку постачання тепла на квадратний метр площі будинку. Вказував, що судовим наказом від 14 лютого 2014 року з нього було стягнуто заборгованість за послуги з теплопостачання за період з грудня 2008 року по вересень 2011 року у розмірі 12 038 грн 47 коп. Вважає, що складанням акта від 05 грудня 2008 року відповідач порушив чинне законодавство, фактично присвоїв собі функції Конституційного суду України щодо тлумачення норм чинного законодавства, зменшив міжповірочний інтервал лічильника, внаслідок чого неправомірно здійснив нарахування плати за надання теплової енергії виходячи із загальних норм споживання. Крім того, зазначив, що представниками відповідача було поширено негативну інформацію щодо нього, він змушений був докладати додаткових зусиль для відновлення свого нормального стану, займатися підшукуванням законодавчих актів, витрачати час на пошуки особи, яка б надала йому правову допомогу, звертатися до компетентних органів, внаслідок чого погіршився стан здоров'я. Посилаючись на викладене, позивач з урахуванням уточнень просив зобов'язати ПАТ «Донбасенерго» в особі СО Слов'янської ТЕС здійснити нарахування йому вартості послуг з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1, згідно з показаннями приладу обліку за період часу з грудня 2008 року по вересень 2011 року та стягнути на його користь з відповідача 6 090 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від         24 січня 2014 року позов задоволено частково. Зобов'язано Слов'янську теплову електричну станцію ПАТ «Донбасенерго» в особі СО Слов'янської ТЕС здійснити ОСОБА_3, який мешкає по АДРЕСА_1, нарахування витрат за надані послуги з теплопостачання згідно з показаннями приладу обліку, встановленому за вказаною адресою, за період з грудня 2008 року по вересень 2011 року включно. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 30 вересня                2015 року рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 січня 2014 року скасовано в частині задоволення позову, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 в апеляційному порядку не оскаржувалося та не було предметом перевірки, тому в цій частині судом касаційної інстанції не переглядається.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції у повній мірі не відповідає.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1

Відповідно до акта від 23 жовтня 2003 року було погоджено встановлення у вказаному житловому будинку теплолічильника «Multidata SI-U» для обрахування використаної теплової енергії та відповідної оплати послуг з централізованого опалення, про що комісією Слов'янської ТЕС складений акт (а. с. 54).

Згідно зі свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від 10 липня 2006 року № 28 лічильник тепла «Multidata SI-U», що належить Слов'янській ТЕС, визнано придатним та допущено до застосування.

Відповідно до акта від 05 грудня 2008 року лічильник теплової енергії, встановлений у будинку по АДРЕСА_1 не пройшов державну повірку, у зв'язку з чим комісія пропонує нарахування оплати за опалення будинку проводити по опалюваній площі (а. с. 8, 154).

Судовим наказом Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2014 року з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Донбасенерго» в особі СО ПАТ «Донбасенерго» Слов'янської ТЕС стягнуто заборгованість за послуги з теплопостачання за період з грудня 2008 року по вересень 2011 року у розмірі 12 038 грн 47 коп.

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від          11 березня 2014 року судовий наказ Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2014 року скасовано.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що саме відповідач повинен нести витрати з повірки засобу обліку теплової енергії, оскільки між сторонами у справі виникли фактичні договірні відносини з послуг централізованого опалення, а чинним законодавством на споживача не покладено обов'язок з проведення чергової повірки засобу обліку та не встановлено, що у випадку неподання на повірку обсяг спожитих послуг має визначатися за нормами споживання. Таке може мати місце лише у разі встановлення несправності засобу обліку, чого позивачем не доведено. Крім того, суд зазначив, що позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, оскільки він дізнався про своє порушене право з моменту отримання судового наказу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та ухвалюючи в цій частині нове рішення, апеляційний суд дійшов висновку про те, що споживачам заборонено використовувати засоби приладів обліку, що не пройшли державну повірку. Крім того, вимоги позову про зобов'язання здійснити нарахування витрат за надані послуги з теплопостачання згідно з показаннями приладу обліку, який не пройшов повірку, не відповідають вимогам Закону та не є належним способом захисту порушеного або оспорюваного права позивача. Крім того, відповідачем у справі є ПАТ «Донбасенерго», однак суд першої інстанції зобов'язав вчинити певні дії Слов'янську теплову електричну станцію ПАТ «Донбасенерго» в особі СО Слов'янською ТЕС.

Проте погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди; засоби обліку визначені складовою частиною внутрішньобудинкових систем. 

Згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Також, п. 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, передбачено, що у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця. 

За змістом ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, який набрав чинності з 01 січня 2005 року, виконавець -суб'єкт  господарювання,  предметом  діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги  споживачу  відповідно до умов договору.   

Положенням ч. 4 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Відповідно до п. 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній до 24 жовтня 2014 року - дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 532) витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, з розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг. 

Розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування і розподіляється за місяцями міжповірочного інтервалу,  що встановлюється Держспоживстандартом для відповідного засобу обліку води  та теплової енергії.

Аналогічні положення про включення до складу житлово-комунальних  послуг, які надаються споживачеві, послуг з періодичної повірки, обслуговування і ремонту приладів обліку (у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) містяться й у Переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є додатком до затвердженого Порядку.

Отже, у спірний період проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку теплової енергії повинен був здійснюватися за рахунок виконавця зазначених послуг, а витрати, понесені виконавцем, повинні були включатися у тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і сплачуватися споживачем щомісячно у складі цих послуг.

Статтями 19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено договірне регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг та визначено, що послуги, які надаються споживачеві згідно із договором, оформлюються на основі типового договору про надання таких послуг, перелік яких та тарифи (ціни) на які затверджуються уповноваженими органами.

Як зазначалось вище, Порядком та типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до складу таких послуг, з яких розраховуються тарифи для споживачів, входять і послуги з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Отже, підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів.

Положеннями ч. 3 ст. 19, ч. 4 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо виконавець не є виробником послуг, то відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-60цс15.

З огляду на наведені норми матеріального права, суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України повно, всебічно та об'єктивно встановив фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та дійшов обґрунтованого висновку про зобов'язання відповідача здійснити перерахування оплати за послуги з теплопостачання відповідно до показань лічильника, виходячи із того, що такі послуги до будинку ОСОБА_3 здійснює відповідач.

Також суд першої інстанції правильно застосував положення ст. 261 ЦК України, відповідно до ч. 1 якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки до лютого 2014 року відповідач не здійснював будь-яких дій щодо стягнення з позивача наявної на його думку заборгованості за послуги з теплопостачання, а сам по собі акт, яким виявлено, що встановлений у будинку ОСОБА_3 лічильник не пройшов державну повірку, не порушує прав споживача та не є підставою для його звернення до суду, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду, що про своє порушене право ОСОБА_3 дізнався з моменту отримання судового наказу у лютому          2014 року.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно з законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Ураховуючи викладене, колегія судів приходить до висновку, що під час встановлення фактичних обставин справи судом першої інстанції дотримані норми процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права, а тому скасоване апеляційним судом помилково.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 30 вересня 2015 року скасувати, рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від         24 січня 2014 року залишити в силі. 

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                     М.В. Дем'яносов       

Судді:                                                                В.М. Коротун

А.В. Маляренко

І.К. Парінова

О.В. Ступак

http://reyestr.court.gov.ua/Review/55382017

[Юрій Васильович]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/55382017
Дурдом...
До чого тут

Як зазначалось вище, Порядком та типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до складу таких послуг, з яких розраховуються тарифи для споживачів, входять і послуги з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Отже, підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів.

І інші міркування на цю тему, коли:

Судами встановлено, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1

Приватний будинок... Які послуги з утримання  будинку?  Яке забезпечення виконання повірки підприємством,  що утримує будинок,  коли лічильник є  власністю теплопостачальника? 
Для  задоволення позову в частині здійснення перерахунку за показами лічильника було достатньо просто  врахувати встановлениий  судом  факт

Згідно зі свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від 10 липня 2006 року № 28 лічильник тепла «Multidata SI-U», що належить Слов'янській ТЕС, визнано придатним та допущено до застосування.

І все.  Витрати  на повірку  лічильників, що є у власності  виконавця послуги включаються у  тариф на послугу. Лічильник на  повірку подає  сам виконавець і за свій рахунок (споживач вже сплати вартість повірки через  тариф на послугу). Виконавець повірку не здійснив... Сам винен... Яка сплата по нормативам?