Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року Справа № 910/26180/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого       судді Бондар С.В. (доповідач),суддівВасищака І.М., Грека Б.Мрозглянувши матеріали касаційної скарги   за участю представників :  Товариства з обмеженою відповідальністю "УІІК Сервіс"   від позивача: Гребенюк О.В. від відповідача: Клюсова Т.М.на рішенняГосподарського суду міста Києва від 19.11.2015 року та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 рокуу справі№ 910/26180/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю"УПК Сервіс"доАнтимонопольного комітету України, в особі адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УПК Сервіс" (далі позивач) звернулось з позовом до Антимонопольного комітету України, в особі адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі відповідач) про визнання недійсним рішення відповідача № 117/01- р/к прийнятого у справі № 90-01/06.15 від 20.08.2015 року (далі Рішення).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 року в задоволенні апеляційної скарги позивача відмовлено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди прийшли до висновку, що позивач в період з 01.08.2012 року по 01.06.2015 року займав монопольне становище на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах території міста Києва, де розташований будинок за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 1 (далі Будинок), який знаходиться на балансі та обслуговуванні позивача, з часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього немає жодного конкурента. Суди прийшли до висновку, що зміні/встановленню тарифів на обслуговування Будинку передує обов'язкова процедура доведення до споживачів інформації для надання їм можливості подати свої зауваження та пропозиції до тарифу. Позивач не надав доказів того, що відносно встановлених ним тарифів (4,50 грн. за 1 кв.м.) на послуги з утримання будинку та прибудинкової території Будинку до відома споживачів - мешканців будинку така інформація доводилась, їх обговорення виносилось на громадські слухання, відповідні розрахунки ґрунтовності даного тарифу не надавались до органів з питань цінової політики.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове, яким визнати Рішення недійсним.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Позивач звертає увагу суду на те, що до компетенції відповідача не відноситься вирішення спорів стосовно розміру тарифу за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Спори щодо формування та затвердження тарифів на ЖКП розглядаються тільки в судовому порядку. Твердження про заняття позивачем монопольного становища в межах території міста Києва ніяким чином не підтверджено. Встановлений позивачем тариф не є завищеним, а є цілком обґрунтованим та розрахованим у спосіб передбачений діючим законодавством. Відповідач у своєму Рішенні помилково посилається на ст. 24 ЖК України.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

20.08.2015 року відповідачем прийняте оскаржуване Рішення "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу" (т.1 а.с. 21-28).

Рішенням встановлено порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 2 статті 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі Закон), у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах території міста Києва, де розташований Будинок, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на цьому ринку. Згідно з п.2 резолютивної частини Рішення, визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, дії позивача, які полягали у нарахуванні власникам квартир у Будинку плати за надані послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за тарифом, який не затверджено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для цього Будинку.

За вказане порушення на позивача накладено штраф у розмірі 50 000 грн. (п.3 резолютивної частини Рішення).

В Рішенні зазначено, що позивач у період з 01.08.2012 року по 01.06.2015 року був єдиною житлово - експлуатаційною організацією, яка надавала послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах територій міста Києва де розташований Будинок, який знаходиться на балансі та обслуговуванні позивача.

Частиною 3 статті 24 ЖК України передбачено, що жилий будинок може експлуатуватися тільки однією житлово-експлуатаційною організацією. Якщо для експлуатації будинків відомчого або громадського житлового фонду не може бути створено житлово-експлуатаційну організацію, експлуатація будинків здійснюється безпосередньо відповідним підприємством, установою, організацією.

Враховуючи приписи статті 24 ЖК України, відповідач обґрунтовано прийшов до висновку про те, що позивач у зазначений вище період займав монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах територій міста Києва, де розташований Будинок, оскільки на цьому ринку у нього не було жодного конкуренту.

В Рішенні зазначено про те, що у місті Києві тарифи на комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюються (затверджуються) виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), крім тарифів, які встановлюються Нацкомісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Листом від 26.05.2015 року позивач повідомив відповідача, що для Будинку тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не встановлено відповідними розпорядженнями КМДА. Оплата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій здійснюється на підставі наказу позивача від 01.08.2012 року № 10- а у розмірі 4.50 грн. на 1 кв.м.

За результатами аналізу матеріалів наданих позивачем відповідачу, ним з'ясовано, що оплата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у Будинку здійснюється на підставі укладених двосторонніх договорів.

В оспорюваному Рішенні відповідач прийшов до висновку про те, що позивачем порушено діюче законодавство, а саме: Закон України "Про житлово - комунальні послуги" та Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджених Постановою КМУ від 01.06.2011 року № 869 (далі Порядок) і саме ця обставина була підставою для накладання на відповідача штрафу, в розмірі 50 000 грн.

Частиною 2 статті 14 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" передбачено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Частиною 1 статті 31 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" передбачено, що порядок формування тарифів на кожний вид житлово - комунальних послуг другою групи визначає КМ України.

Механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначено Порядком.

Пунктом 2 Порядку (в редакції, яка діяла станом на 01.06.2015 року) передбачено, що тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - договір про надання послуг).

Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг.

Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг. Інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном.

В Рішенні відповідача зазначено про те, що листом від 11.06.2015 року № 050/20-4680 Департамент економіки та інвестицій КМДА повідомив відповідача, що для позивача,що обслуговує Будинок тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у встановленому законодавством порядком, протягом періоду 2011-2015 р.р. не затверджувалися, а позивач протягом зазначеного періоду не звертався щодо встановлення тарифу на послуги з утримання Будинку у розмірі 4.50 грн. за 1 кв.м.

Пунктом 2 ст. 50 Закону передбачено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є (у тому числі) зловживання монопольним (домінуючим) становище.

Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на  ринку є  дії  чи  бездіяльність  суб'єкта  господарювання,  який  займає монопольне (домінуюче) становище на ринку,  що призвели або можуть призвести  до  недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або  ущемлення  інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які  були  б  неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Матеріали зібрані у справі, свідчать про те, що позивачем при встановленні тарифу у розмірі 4.50 грн. за 1 кв.м. на послуги з утримання будинку та прибудинкової території було порушено діюче законодавство щодо порядку встановлення тарифів і це пов'язано з тим, що позивач займав монопольне становище на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах території міста Києва де розташований Будинок.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що судами обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача, а доводи викладені позивачем у касаційній скарзі не можуть бути прийняті до уваги.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК Сервіс" відмовити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 року прийняті у справі № 910/26180/15 залишити без змін.

Головуючий                                                                                С.В.Бондар

Судді                                                                                           І.М.Васищак

                                                                                                    Б.М.Грек

http://reyestr.court.gov.ua/Review/56671432