Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

 

    АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   м. КИЄВА

МСП-03680,  м. Київ,  вул. Солом'янська, 2-А

Справа №757/24437/15-ц                                                 Головуючий в 1 інстанції -Остапчук Т.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/814/2017                             Доповідач - Заришняк Г.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня  2017 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Гарматюк О.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва  від 28 жовтня 2016 року  в справі за позовом  ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Липкижитлосервіс», Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва про порушення  прав та відшкодування моральної шкоди,-

                                                  В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся в суд з  позовом до КП «Липкижитлосервіс», Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва про порушення  прав та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позову зазначав, що  розпорядженням   виконуючого обов'язки Київського міського голови ОСОБА_3 № 518 від 29.04.2009 р.  з червня 2009 підняті тарифи з обслуговування будинків та прибудинкових територій. Відповідач -  КП Липкижитлосервіс» протиправно зробив його «боржником» на суму 1 191 грн.61 коп., тому що на протязі року він сплачував комунальні послуги за попередніми тарифами, а дію даного розпорядження було зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 842-р від 17.07.2009 р. Однак,  КП «Липкижитлосервіс» на розпорядження КМУ уваги не звернув і продовжував переслідувати його протизаконно, створивши додаткові проблеми.

Розпорядженням № 978 від 31.08.2009 р. Київського міського голови Черновецького Л.М. на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 р. № 842-р видано нові вказівки про встановлення тарифів на серпень та вересень 2009 р. Дане розпорядження теж не було погоджено з Управлінням юстиції м.Києва та не було в ньому зареєстровано. Потім аналогічно були видані без реєстрації розпорядження КМДА від 15.10.09 р.. №1193 на жовтень-грудень 2009 р., а також від 30.11.09 р. №1335 на січень-березень 2010 р. а також 24.03.10 р. №173 та від 30.03.10 р. №191,  від 24.12.10 р. №1164,  від 29.12.10 р. №1221,   від 30.12.10 р. №1241,   від 26.04.11 р. №617, від 23.06.11 р. №1048, від 25.10.11 р. №1959. Пізніше Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2014 р. у справі за № 2-а/761/4/2014 розпорядження КМДА № 518 від 29.04.2009 р. та їх наступні варіанти визнано невідповідним законодавству, не чинними з моменту прийняття. Дана постанова набрала законної сили,  тому нарахування заборгованості по  оплаті за житлово-комунальні послуги вважає незаконними.

Вказував, що відповідач не надав жодного доказу, який би підтверджував надання йому послуг у визначеному обсязі. Відповідач Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва повинен був довести, що послуги, за які вимагається оплата, було надано ним якісно, у повному обсязі та вчасно. Ці обставини можливо встановити лише за умови надання виконавцем до суду актів виконаних робіт, копії книги нарядів, журналів виконання послуг з підписами мешканців, котрі прийняли виконані роботи, тощо. Цього зроблено не було, а розрахунок суми боргу, наданий виконавцем до суду, жодним чином не доводить факту якісного, у повному обсязі та вчасного надання споживачеві послуг.

В його актах-претензіях  указані ненадані або не існуючі послуги. Площа прибирання прибудинкової території згідно фіктивного плану-схеми Комунального підприємства складає 3951,94 кв.м., вартість прибирання  становить  0,1988 грн/м2 (від площі квартири), проте фактична площа прибирання складає 1 / 3 = 1322.3 кв.м, а тому сума переплати становить 0.1145 грн/м2. Окрім того, не надаються послуги з вивезення побутових, великогабаритних, рідких відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення); технічного обслуговування внутрішньо-будинкових систем гарячого, холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливової каналізації, обслуговування димовентиляційних каналів, технічного обслуговування та поточного ремонту систем протипожежної автоматики; освітлення місць загального користування, підвальних приміщень та підкачування води. Отже, до  оплати залишається 1/3 послуг, що становить  0,0548 грн/кв.м.

Реальний тариф для споживачів разом з ПДВ (20%) дорівнює 2.315 грн/м2 загальної площі квартири або 149.66 грн/міс. Загальний борг відповідачів перед ним у зв'язку з переплатою за неіснуючі комунальні послуги станом на 31.12.2015 р. та з урахуванням остаточної зведеної довідки від 21.04.2016 р. складає 4018,16 грн. Відповідач Керуюча компанія нараховує  плату за комунальні послуги за тарифами після 20 числа, однак він всю оплату здійснює до 20 числа кожного місця.

На його неодноразові звернення Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва ухиляється від надання послуг і укладення договору, який відповідав би  правовідносинам, які виникають між сторонами, а також дозволив позивачу  не лише сплачувати кошти за послуги, а також контролювати якість та кількість послуг, які надає Керуюча компанія. Проте  від укладення договору про послуги Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва ухиляється, в свою чергу він не має бажання укладати договір, нав'язаний виконавцем і без аналізу тарифів і переліку послуг, який  порушує його права, як споживача. Відповідачі ігнорують рішення судів, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, своїми протиправними діями наносять матеріальні збитки та завдають  моральну шкоду.

Посилаючись на викладене та з урахуванням  уточнених позовних вимог, позивач просив:  позов задовольнити та визнати протиправними дії комунального підприємства «Липкижитлосервіс» про нарахування йому боргу в 2009-2010 p.p. боргу в сумі 1 191 грн. 61 коп. за комунальні послуги, враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 р. № 842-р про зупинення дії розпорядження Київського міського Голови № 518 від 29.04.2009 р., Постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 21.03.2014 р. в справі № 2-аУ761/4/2014. про невідповідність законодавству розпорядження КМДА № 518 від 29.04.2009 р., які визнано нечинним з моменту прийняття. Стягнути солідарно з КП «Липкижитлосервіс» та з КП «Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» на його користь переплату боргових зобов'язань за ненадані комунальні послуги за період з 06.2009 р. по 11.2014 р. в сумі 3 570,36 грн., але з врахуванням взаємозаліку та погашення недоплати в сумі 1 496,66 грн. (за період з грудня 2004 р. по вересень 2015 р.) стягнути на його користь залишок в сумі 2 073,7 грн.

Стягнути солідарно з КП «Липкижитлосервіс» та КП «Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва» на його користь грошові кошти в сумі 1 096,46 грн., як різницю між тарифами при сплаті після 20-го числа наступного місяця, враховуючи що оплата за комунальні послуги фактично виконувалась до 20 числа наступного місяця.

Стягнути солідарно з КП «Липкижитлосервіс» та КП «Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва» на його користь моральну шкоду в сумі 22 200 грн., заподіяну в результаті неправомірних дій відповідачів, які призвели до моральних страждань та потягли за собою наслідки серйозного ушкодження здоров'я, в тому числі витрати на купівлю ліків, лікування та відновлення здоров'я в сумі 14 770 грн.

Зобов'язати директора КП «Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва» оформити і підписати договір з громадянином ОСОБА_1, власником квартири  АДРЕСА_1 на надання комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території з розрахунку послуг, які фактично надаються, - 2, 315 грн/м2, що дорівнює сумі 149,66 грн/міс. згідно Акту-претензії від 10.02.2016 р. та Акту від 06.05.2015 р.     

Рішенням  Печерського  районного суду м. Києва  від 28 жовтня  2016 року   у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм  матеріального та процесуального права, просить  рішення  суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В судовому засіданні  апеляційної інстанції  позивач підтримав свою апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Представник КП «Липкижитлосервіс» проти апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечував, вважаючи рішення суду законним.

Представник КП «Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва» в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В поданій заяві просив розглядати справу у його відсутність.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга    підлягає частковому задоволенню  з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач   ОСОБА_1 є співвласником квартири    АДРЕСА_1.

Балансоутримувачем будинку №5-а по вул. Л. Первомайського,  в м.Києві  було КП УЖГ «Липкижитлосервіс», яке згідно рішення   №270/270 від 9 жовтня 2014 року Київської міської ради  «Про удосконалення структури управління комунальним господарством міста Києва» та  розпорядження Печерської районної державної адміністрації в м.Києві від 24.04.2015р. №200 передало вказаний будинок  на баланс КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району мКиєва».

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.

Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території і Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560.

Вказаним Порядком передбачено, що розмір тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкової території) визначається по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкової територій згідно з типовим переліком послуг.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені у Законі України "Про житло-комунальні послуги".

Згідно ст. 13 Закону України "Про житло-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових  приміщень  та прибудинкової  території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт,вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

У відповідності зі ст. 14 Закону України "Про житло-комунальні послуги", залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін). Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються  центральними  органами  виконавчої  влади,національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно  до  їхніх  повноважень,  визначених законом.

Статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування", визначено, що до повноважень міських рад відноситься встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Розпорядженнями голови Київської міської держадміністрації  Черновецького Л.М.  №518 від 29.04.2009 р. « Про встановлення та погодження тарифів на послуги  з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та №520 від 29.04.2009 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів  на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої види  для населення» збільшено розмір тарифів на житлово-комунальні послуги для населення.

   Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 р. №842-к було зупинено дію розпоряджень голови Київської міської держадміністрації  від 29.04.2009 р. за №518 та 520, як таких, що  видані з перевищенням повноважень голови Київської міської держадміністрації.

31 серпня 2009 р. Київською міською держадміністрацією було видано розпорядження   №981  « Про затвердження тарифів  на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення  і постачання гарячої води  для населення».

15 жовтня 2009 р. Київською міською держадміністрацією було прийнято нове розпорядження  №1192  «Про  затвердження тарифів  на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення  і постачання гарячої води  для населення».

Головою Київської міської держадміністрації було прийнято розпорядження  від 31 травня 2010 р. №392 «Про  затвердження тарифів  на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення  і постачання гарячої води  для населення».

Судом встановлено, що між сторонами не було укладено Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Як видно з наданого представником КП УЖГ «Липкижитлосервіс»,  розрахунку  нарахувань  та сплат за період  з січня 2006 р. по квітень  2015 р.  житлово-комунальних послуг  ОСОБА_1 (т.1 а.с.176, т.2 а.с.179-181),  нарахування позивачеві вартості наданих житлового-комунальних послуг в період з 2009р по 2010 р.  здійснювалося  на підставі  розпоряджень Київської міської держадміністрації №518 та 520  від 29.04.2009 р., №981  від  31 серпня 2009 р.,  №1192  від 15 жовтня 2009 р., №392 від 31 травня 2010р. 

Разом з тим, постановами Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2010 р. та від  21.03. 2014 р., які набрали законної сили,  визнано невідповідними законодавству, нечиними з моменту прийняття  розпорядження Київської міської держадміністрації:  №518 та №520 від 29.04.2009 р.,  №981  від  31 серпня 2009 р.,  №1192  від 15 жовтня 2009 р., №392 від 31 травня 2010 р.

Із доводів позивача та наявних у справі розрахунків оплати вартості наданих позивачеві житлово-комунальних послуг видно, що ОСОБА_1 правомірно здійснювалася оплата послуг за тарифами, які існували до прийняття  Київською міською держадміністрацією розпоряджень  за №518 та №520 від 29.04.2009 р., у зв'язку з чим КП УЖГ «Липкижитлосервіс» була нарахована  позивачу заборгованість.

Судовим наказом  Печерського районного суду м.Києва від  11.09.2014 р. було солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь КП УЖГ «Липкижитлосервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі  1 191 грн. 61 коп. Ухвалою цього ж суду від 10.10.2014 р. вказаний наказ було скасовано  й роз'яснено КП УЖГ «Липкижитлосервіс», що заявлені  ним вимоги  можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Позов про стягнення вказаної заборгованості КП УЖГ «Липкижитлосервіс» у суді не заявлявся, проте  ця сума заборгованості зазначається відповідачем в рахунках на сплату позивачем житлово-комунальних послуг та інших послуг.

Представником КП УЖГ «Липкижитлосервіс» не надано суду будь-яких переконливих доказів, які б свідчили про здійснений перерахунок заборгованості позивача у зв'язку із визнанням   невідповідними законодавству, нечиними з моменту прийняття  вказаних розпоряджень Київської міської держадміністрації про збільшення розміру тарифів на житлово-комунальні послуги для населення.

Позивач ОСОБА_1 в останній редакції уточнених позовних вимог (т.2 а.с. 3-8) просить визнати протиправними дії КП УЖГ «Липкижитлосервіс» про нарахування йому в період з 2009 р. по 2010 р. боргу за комунальні послуги в сумі  1191 грн. 61 коп., враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України  від 17.07.2009 р. №842 про зупинення дії  розпорядження Київського міського голови №518 від 29.04.2009 р.

Згідно з поясненнями представника КП УЖГ «Липкижитлосервіс» та наданими представником  відповідача розрахунками заборгованості позивача за житлово-комунальні послуги, фактично заборгованість позивача за період з червня 2009 р. по квітень 2010 р., яку Підприємство просило стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 судовим наказом,  на даний час становить 1169 грн.89 коп.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог   ОСОБА_1 в приведеній частині. Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, та виходячи із повно зібраних по справі доказів та заявлених вимог, вважає необхідним рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій КП УЖГ «Липкижитлосервіс» скасувати та постановити нове рішення в цій частині, яким визнати протиправними дії Комунального підприємства   про нарахування  позивачу  в період   з 2009 р. по 2010 р.  заборгованості в сумі 1169 грн. 89 коп. 

Що стосується судового рішення в частині відмови в задоволенні решти заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, то колегія суддів погоджується з ним, оскільки рішення суду в цій частині відповідає фактичним обставинам справи та зібраним по справі доказам, яким суд дав належну оцінку. 

Утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Під прибудинковою територією слід розуміти територію навколо багатоквартирного будинку, що визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Доводи позивача про неправильне обрахування площі земельної ділянки на  прибудинковій  території будинку №5-а по вул.Л.Первомайського, в м.Києві, не заслуговують на увагу.

Як видно з листа Печерської районної в м.Києві державної адміністрації  від 21.01.2013 р. №105/02-0030-з/20 ( т.1 а.с.46),  рішенням  Печерської районної у м.Києві ради від 10.09.2010 р. №11 «Про затвердження схем прибирання прибудинкових територій Печерського району» затверджені схеми прибудинкових територій для подальшого застосування їх при розрахунку економічно обґрунтованих тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно акту від 29.04.2010 р.  працівниками КП УЖГ «Липкижитлосервіс» було зроблено переобмір прибудинкової території житлового будинку №5-а по вул.Л.Первомайського, в м.Києві та визначено загальну (фактичну) площу 3951,94 кв.м, яка включена до складової тарифу  мешканцям на послугу з прибирання прибудинкової території. Межі прибудинкової території вказані на приєднаній до справи схемі  прибудинкової території (а.с.т.1 а.с. 47, 48).

За таких обставин, твердження позивача про невідповідність розміру прибудинкової території є безпідставними.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).

Статтею ст. 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", передбачено оформлення претензій споживачів до виконавців: 1. У разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо; 2. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором; 3. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі; 4. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. 5. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 р. № 970 затверджено Порядок проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі (далі Порядок). Цей Порядок визначає механізм проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі.

Порядок не лише визначає механізм здійснення підприємствами житлового господарства перерахунку, а й реалізує право споживачів на зменшення розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій при настанні згаданих умов.

Відповідно до ст. 22 Закону «Про житлово-комунальні послуги» у разі надання послуг не в повному обсязі або зниження якості послуг, постачальник зобов'язаний здійснити перерахунок їх вартості в сторону зменшення.

Факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги (що є порушенням умов договору в розумінні ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України, так як є невиконанням зобов'язання) повинен бути зафіксований належним чином.

У разі, якщо від виконавця надійде відмова в задоволенні акта-претензії, споживач має право зобов'язати виконавця здійснити перерахунок в судовому порядку (п. 5 ст. 18 Закону «Про житлово-комунальні послуги» та п. 39 Правил).

Надані позивачем акти-претензії, не можуть бути визнані судом актами - претензіями в розумінні ст.18 вказаного Закону.  В справі відсутні докази, які б свідчили про те, що позивачу направлено відповідачами обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Окрім того, вказані акти-претензії містять  також незгоду позивача в застосуванні тарифів, а не отримання послуг,  тому позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів   переплати боргових зобов'язань за ненадані комунальні послуги в сумі 3 570 грн.36 коп. є безпідставними.

Відповідно до п. 2.3. розпорядження КМДА від 03.02.2011 року № 140 «Про впорядкування нарахування за житлово-комунальні послуги в м. Києві», у разі оплати населенням житлово-комунальних послуг до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим включно (незалежно від святкових та вихідних днів), нарахування за житлово-комунальні послуги за наступний за розрахунковим місяць здійснюється  за тарифами, встановленими для розрахунків з населенням з оплатою останнім до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відсутність відповідного договору між споживачем житлово-комунальних послуг та їх виконавцем не є підставою для відмови в оплаті житлово-комунальних послуг, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання позивачем .

Посилання позивача на те, що відповідачами безпідставно нараховані переплати в сумі  1096 грн. 46 коп. за послуги з утримання будинку та прибудинкової території з червня 2009 р. по травень 2016 р., які склалася внаслідок  невірного застосування різниці в тарифах  при оплаті до 20 числа наступного місяця за наявний борг, не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки  судом встановлено, що позивач частково сплачував житлово-комунальні послуги на підставі  самостійно виготовлених рахунків, в яких сам вказував вартість житлово-комунальних та інші послуг, тому  утворилася заборгованість. Дії КП УЖГ «Липкижитлосервіс» про нарахування боргу в період з 2009 по 2010 р.р. визнаються даним рішенням   протиправними, а в подальшому  позивач неповністю сплачував вартість отриманих послуг, в зв'язку з чим наявна  заборгованість за надані житлово - комунальні послуги, тому застосування відповідачами  тарифів при сплаті після 20 числа наступного місяця є обгрунтованими, а позовні вимоги в цій частині - безпідставними.

Згідно зі ст. 19 Закону України  «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 20 вказаного Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

На підставі  п.3 ч.2 ст. 21 Закону України  «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Отже, законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору, доводи  не беруться до уваги, оскільки законодавством покладено такий обов'язок на споживача.

Свобода договору, закріплена у ст. ст. 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною. У тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч. 3 ст. 6 ЦК України).

Статтями 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі Типового договору.

Форма та зміст (умови) Типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

Виходячи з аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19 - 21 Закону      України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»,  умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Отже, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору.  У разі відмови відповідача укласти новий договір,   споживач послуг вправі звернутись до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 6 ЦК України, шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

За таких обставин,  позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання  КП «Керуючу компанію з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва» оформити і підписати з ним договір  на надання комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території з розрахунку послуг, які фактично надаються, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

На підставі  п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів»  споживачі під час  придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, на  відшкодування  майнової   та  моральної шкоди,  завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту продукції) відповідно до закону.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції Закону від 06 березня 2010 року, що діяв на час виникнення частини  спірних правовідносин,  споживачі під час  придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на відшкодування   шкоди  (збитків),  завданих  дефектною  чи фальсифікованою продукцією або  продукцією  неналежної  якості,  а також   майнової   та  моральної  (немайнової)  шкоди,  заподіяної небезпечною для життя і  здоров'я  людей  продукцією  у  випадках, передбачених законодавством.

Згідно з вимогами ст.ст.10, 60 ЦПК України, розгляд і вирішення цивільних справ у судах проводиться на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В справі відсутні належні та переконливі докази, які б свідчили про заподіяння позивачеві з вини відповідачів  моральної шкоди у відповідності із Законом «Про захист прав споживачів», тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 щодо солідарного стягнення з відповідачів моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на правильність постановленого рішення в приведеній частині. 

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва  від 28 жовтня 2016 року  в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій Комунального підприємства «Липкижитлосервіс» скасувати та постановити нове рішення в цій частині, яким визнати протиправними дії Комунального підприємства «Липкижитлосервіс» про нарахування ОСОБА_1 в період   з 2009 р. по 2010 р.  заборгованості в сумі 1169 грн. 89 коп.

В решті дане рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:                                                                                   

Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65774338

[Перо]

Державний герб України

                                           Ухвала

іменем україни

9 жовтня 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

                    Леванчука А.О.,  Маляренка А.В.,  Ступак О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до комунального підприємства «Липкижитлосервіс», керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Печерського району                м. Києва про порушення прав та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2016 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2017 року,

                                          в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що розпорядженням виконуючого обов'язки Київського міського голови ГолубченкаА.К. від 29 квітня 2009 року № 518 з червня 2009 підняті тарифи з обслуговування будинків та прибудинкових територій. Комунальне підприємство «Липкижитлосервіс» (далі - КП «Липкижитлосервіс») протиправно зробило його «боржником» на суму                                1 191 грн 61 коп., оскільки протягом року він сплачував комунальні послуги за попередніми тарифами, а дію даного розпорядження було зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 842-р Однак  КП «Липкижитлосервіс» на розпорядження Кабінету Міністрів України  уваги не звернуло і продовжувало переслідувати його протизаконно, створивши додаткові проблеми.

Розпорядженням Київського міського голови Черновецького Л.М. від                      31 серпня  2009 року № 978 на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 р. № 842-р видано нові вказівки про встановлення тарифів на серпень та вересень 2009 року. Дане розпорядження теж не було погоджено з Управлінням юстиції м. Києва та не було у ньому зареєстровано. Потім аналогічно були видані без реєстрації розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15 жовтня 2009 року № 1193 на жовтень-грудень 2009 року, а також від 30 листопада 2009 року  № 1335 на січень-березень                2010 року, а також 24 березня 2010 року № 173 та від 30 березня 2010 року                   № 191, від 24 грудня 2010 року № 1164, від 29 грудня 2010 року № 1221, від                30 грудня  2010 року № 1241, від 26 квітня 2011 року № 617, від 23 червня             2011 року № 1048, від 25 жовтня 2011 року № 1959. Пізніше Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року у справі за № 2-а/761/4/2014 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29 квітня 2009 року № 518 та їх наступні варіанти визнано невідповідними законодавству, не чинними з моменту прийняття. Дана постанова набрала законної сили,  тому нарахування заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги є  незаконним.

Позивач також зазначав, що відповідач не надав жодного доказу, який би підтверджував надання йому послуг у визначеному обсязі. Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва повинна була довести, що послуги, за які вимагається оплата, було надано якісно, у повному обсязі та вчасно. Ці обставини можливо встановити лише за умови надання виконавцем до суду актів виконаних робіт, копії книги нарядів, журналів виконання послуг з підписами мешканців, котрі прийняли виконані роботи, тощо. Цього зроблено не було, а розрахунок суми боргу, наданий виконавцем до суду, жодним чином не доводить факту якісного, у повному обсязі та вчасного надання споживачеві послуг.

ОСОБА_4 з урахуванням  уточнених позовних вимог просив визнати протиправними дії КП «Липкижитлосервіс» з нарахування йому за 2009-2010 роки боргу у сумі 1 191 грн 61 коп. за комунальні послуги, враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 842-р про зупинення дії розпорядження Київського міського голови від 29 квітня 2009 року № 518, постанову Шевченківського районного суду м. Києва від                         21 березня 2014 року у справі № 2-аУ761/4/2014 про невідповідність законодавству розпорядження Київської міської державної адміністрації від               29 квітня 2009 року № 518, яке визнано нечинним з моменту прийняття. Стягнути солідарно з КП «Липкижитлосервіс» та з КП «Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» на його користь переплату боргових зобов'язань за ненадані комунальні послуги за період з червня 2009 року по листопад 2014 року у сумі 3 570 грн  36 коп., але з урахуванням взаємозаліку та погашення недоплати у сумі 1 496 грн 66 коп. (за період з грудня 2004 року по вересень 2015 року) стягнути на його користь залишок у сумі 2 073 грн 70 коп.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог  ОСОБА_4 щодо визнання протиправними дій КП «Липкижитлосервіс» скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення. Визнано протиправними дії КП «Липкижитлосервіс» про нарахування ОСОБА_4 за період з 2009 по 2010 роки заборгованості у сумі 1 169 грн 89 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду в частині залишення без змін рішення районного суду,  посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення у справі про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог                    ст. ст. 213, 214, 303, 316 ЦПК України правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та з урахуванням часткового скасування апеляційним судом рішення місцевого суду, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 в частині визнання протиправними дій КП «Липкижитлосервіс» щодо нарахування йому за період з                  2009 по 2010 роки заборгованості у сумі 1 169 грн 89 коп.

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є безпідставними і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції в нескасованій частині та рішення апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ             

                                         у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2016 року в нескасованій частині та рішення апеляційного суду м. Києва від 30 березня  2017 року залишити без змін. 

Ухвала оскарженню не підлягає.

А.О. Леванчук А.В. Маляренко О.В. Ступак                                                                                                       

Колегія суддів:

     
http://reyestr.court.gov.ua/Review/69576847