Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року                                             м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоСитнік О.М., суддів:      Іваненко Ю.Г.,Маляренка А.В., Леванчука А.О.,Ступак О.В.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, за касаційною скаргою Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2016 року

в с т а н о в и л а:

У червні 2010 року Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» (далі - ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго») звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що воно надавало відповідачам послуги з теплопостачання у квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,90 кв. м. Відповідачі оплату за надані послуги не здійснювали, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 01 травня 2010 року склала 19 933 грн 76 коп.

Просило стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 19 933 грн 76 коп.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2016 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 10 634 грн 13 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що позивач є виконавцем послуг з теплопостачання, які надаються та споживаються відповідачами, які своєчасно та у належному розмірі ними не оплачуються, тому стягненню підлягає сума заборгованості у межах строку позовної давності, за період з             01 червня 2007 року по 01 травня 2010 року. Перебіг позовної давності не є таким, що переривався, оскільки заява про видачу судового наказу, подана позивачем до суду, ухвалою суду була повернута заявнику.

Судами встановлено, що ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 теплову енергію до якої постачає позивач, а відповідачі своєчасно надані послуги не оплачують.

16 березня 2009 року ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу, яка ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 березня         2009 року у справі № 2н-3136/2009 залишена без руху та наданий строк для усунення заявником недоліків  (а. с. 222, т. 1).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2009 року заяву ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_9 про видачу судового наказу визнано неподаною та повернуто заявнику (а. с. 223, т. 1).

Оскільки заборгованість не погашена, позивач у червні 2010 року звернувся до суду із позовом та просив стягнути солідарно з відповідачів борг за послуги з теплопостачання за період з 01 січня 2006 року по                01 травня 2010 року у розмірі 19 933 грн 76 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону України обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги.

Нарахування по оплаті наданих послуг позивачем проводилось у відповідності до п. 17 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, за змістом якого вартість послуг опалення визначається розрахунковим методом щомісяця, шляхом перемноження вартості теплової енергії за 1 кв. м квартири на її загальну плащу, гарячого водопостачання - згідно кількості осіб зареєстрованих у кватирі та вартості 1 куб. м гарячої води, а при наявності приладу обліку - згідно з його показниками.

Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові  (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Частиною 1 статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності                  (ч. 1 ст. 265 ЦК України).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що визнання неподаною та повернення заявнику заяви про видачу судового наказу не перериває строку позовної давності, оскільки вважається, що така заява не перебувала на розгляді у суді.

При цьому суди обґрунтовано задовольнили позовні вимоги у межах строку позовної давності за період з 01 червня 2007 року по 01 травня                 2010 року у розмірі 10 634 грн 13 коп., взявши до уваги заяву відповідача про застосування строків позовної давності (а. с. 121, 122).

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а судові рішення залишити без змін. 

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» відхилити.

Рішення Івано-Франківської області від 14 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:О.М. Ситнік Судді: Ю.Г. Іваненко А.О. Леванчук А.В. Маляренко О.В. Ступак

http://reyestr.court.gov.ua/Review/69390068