Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року

м. Київ

Справа №  902/752/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.                   

розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця" в порядку письмового провадження без виклику та повідомлення сторін

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Гудака А.В., Олексюка Г.Є., Петухова М.Г.

від 31.01.2018

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця

до Регіонального відділення Міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця"

про стягнення заборгованості 8625 грн 35 коп. за надання комунальних послуг

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 Квартирно-експлуатаційний відділ звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Регіонального відділення Міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця" про стягнення заборгованості 8625 грн 35 коп. за надання комунальних послуг.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Квартирно-експлуатаційним відділом на виконання умов Договору №424 від 01.10.2015 надано відповідачу комунальні послуги з теплопостачання орендованих ним приміщень згідно договору оренди №1/2015 від 01.07.2015, які останнім неоплачено в повному обсязі, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 8625 грн. 35 коп.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.12.2017 позов задоволено частково. Стягнуто з Регіонального відділення Міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця - 3791 грн 47 коп. боргу та 703 грн 32 коп. -  відшкодування витрат по сплаті судового збору. У задоволенні позову в частині стягнення 4833 грн 88 коп. боргу відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що послуги з централізованого опалення надано не в повному обсязі, оскільки показники температури у орендованих приміщеннях у період листопада-грудня 2016 року становили відхилення від норми на 3° C, у січні - лютому 2017 року температура у приміщеннях орендованих відповідачем становила у вказані періоди + 10+ 12° C, що дає право відповідачу як споживачу з урахуванням Порядку № 151 від 17.02.2010 на нарахуванням розміру плати з урахуванням 5 % зменшення за кожний градус відхилення загалом на 15% за період листопада-грудня 2016 року, та несправляння плати за дані послуги у період у січні - лютому 2017 року на підставі Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі.

Відтак, з огляду на вищевикладене в своїй сукупності, визнав правомірною,  обґрунтованою та такою, що підлягає до стягнення з відповідача, заборгованість за наданні послуги в сумі 3791 грн 47 коп.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2018 рішення Господарського суду Вінницької області від 08.12.2017 у справі №902/752/17 скасовано, прийняти нове: "Позовні вимоги задовольнити. Стягнути з Регіонального відділення Міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу                    м. Вінниця, заборгованість по теплопостачанню в сумі 8105,00 грн та судовий збір в сумі 1600,00 грн витрат за подачу позову."

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована неповним дослідженням судом першої інстанції обставин справи, оскільки  акти обстеження системи центрального опалення кабінетів №45-№49 Будинку офіцерів та письмові пояснення інженера відділення експлуатації фондів КЕВ м. Вінниця, які стали підставою для здійснення перерахунку витрат за теплопостачання за період листопад-грудень 2016 року та січень-лютий 2017 року, не відповідають вимогам, що передбачені Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених    постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (із змінами) щодо проведення перевірки та за її наслідками складання та оформлення документів, які є підставою для застосування Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 №151.

Відповідач - Регіональне відділення Міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця" подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2018 повністю та залишити в силі рішення Господарського суду Вінницької області від 08.12.2017.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки не враховано зміст ст. 901 ЦК України у взаємозв'язку із ч. 2 ст. 193 ГК України, ст.ст. 509, 526 ЦК України, ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Крім того зазначає, що апеляційним судом прийнято постанову, фактично виходячи із невідповідності наданих відповідачем доказів "процедурності" їх складання, за наявності сукупності інших доказів та самих пояснень позивача, чим порушено принципи рівності та змагальності господарського судочинства та принципи верховенства права.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.04.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Регіонального відділення Міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2018 у справі №902/752/17. Призначено до розгляду касаційну скаргу Регіонального відділення Міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2018 у справі №902/752/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 11 травня 2018 року. 

Позивач - Квартирно-експлуатаційний відділ у відзиві на касаційну скаргу повністю погодився з висновком суду апеляційної інстанції та зазначає, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати спожитих житлово-комунальних послуг, належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин не надав.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.05.2018 у зв'язку з відпусткою судді Студенця В.І. для розгляду справи №902/752/17 визначено наступний склад колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Ткач Т.І.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 16.07.2018 у зв'язку з відпусткою судді Ткача В.І. для розгляду справи №902/752/17 визначено наступний склад колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Вронська Г.О.                   

Колегія суддів, враховуючи положення п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України в редакції чинній з 15.12.2017 дійшла висновку про необхідність касаційного перегляду зазначеної справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню..

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.07.2015 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця (Орендодавець) та Регіональним відділенням Міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця" (Орендар) укладено договір оренди №1/2015.

Відповідно до п. 1.1. договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення 1-го поверху №№45, 46, 47, 48, 49 площею 49,20 кв.м. в будівлі №1 військового містечка №25 (майно), що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця, розташоване за адресою: м. Вінниця, проспект/вулиця Коцюбинського/Бевза, буд. №60/1, вартість якого визначена на 31.01.2015 за незалежною оцінкою та становить згідно акту оцінки 220 831 грн (без ПДВ).

Пунктом 2.1. договору оренди сторонами визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк 3 роки і більше раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання - передачі майна.

Згідно до п. 5.11. договору оренди орендар зобов'язується здійснювати витрати пов'язані з утримання орендованого майна, в тому числі фактичні комунальні платежі. Протягом 15 робочих днів після підписання Договору встановити прилади обліку тепло-, енерго-, водопостачання, заключити прямі договори з постачальними організаціями, або укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Пунктом 10.1. договору сторонами погоджено, що цей договір укладено строком на два роки та одинадцять місяців, що діє з моменту підписання до 01.06.2018.

01.10.2015 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця (Сторона 1) та Регіональним відділенням Міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця" (Сторона 2) укладено договір №424 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг,  відповідно до п. 1.1. якого Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця забезпечує надання комунальних послуг за діючими тарифами пропорційно до площі орендованого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, проспект /вулиця Коцюбинського/Бевза, буд. №60/1, приміщення першого поверху №№ 45, 46, 47, 48, 49, а Сторона 2 зобов'язується відшкодувати Сторони 2 витрати за надання зазначених послуг.

Сторона 1 зобов'язується надавати Стороні 2 комунальні послуги за діючими тарифами (електропостачання, водопостачання та водовідведення, опалення, вивіз побутових відходів) згідно показників лічильників, інші комунальні послуги пропорційно до займаної площі. (п. 2.1.1. договору).

Згідно до п. 2.2.1. договору, Сторона 2 зобов'язується не пізніше 25-го числа поточного місяця, вносити плату за комунальні послуги на рахунок Сторони 1 згідно наданого рахунку та проводити попередню оплату в розмірі 100 % місячного споживання.

Пунктом 3.1.2. договору передбачено, що сторона 1 має право стягувати в установленому порядку прострочену заборгованість по платежам.

Відповідно із п. 3.2.1. договору Сторона 2 має право отримувати комунальні послуги згідно встановлених нормативів та належної якості.

Договір укладено на період дії договору оренди №1/2015від 01.07.2015 (п. 5.1. договору).

Судами встановлено що, 22.02.2016 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Вінниця (споживач) та Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (постачальник) укладено договір №896 про закупівлю-продаж теплової енергії.

За цим договором постачальник бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді (згідно ДК 016:2010 код 35.30.1 "Пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води") в договірних обсягах, а споживач  зобов`язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором            (п. 1.1 договору №896).

Згідно п. 10.1 цей договір набуває чинності з 01.01.2016 і діє до 31.12.2016.

30.12.2016 додатковою угодою №2 до договору про закупівлю-продаж теплової енергії №896 від 22.02.2016 сторони погодили продовжити дію договору №896 про закупівлю-продаж теплової енергії на строк , достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в основному договорі. Ця угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами і діє до 31.03.2017.

28.02.2017 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Вінниця (споживач) та Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (постачальник) укладено договір №896 про закупівлю-продаж теплової енергії.

За цим договором постачальник бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді (згідно ДК 016:2010 код 35.30.1 "Пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води") в договірних обсягах, а споживач  зобов`язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором(п. 1.1 договору №896).

Згідно п. 10.1 цей договір набуває чинності з 28.02.2017 і діє до 31.12.2017.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією №701 від 24.02.2017 про погашення заборгованості в сумі              4566,87 грн. за спожите теплопостачання. Відповідачем згідно поданої претензії заборгованість не погашено.

З претензією №1013 від 21.03.2017 позивач повторно звернувся до відповідача про погашення заборгованості за спожите теплопостачання на суму 6436,38 грн. Відповідачем також згідно поданої претензії заборгованість не погашено.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на надання відповідачу послуг з теплопостачання відповідно до розподілу приєднаного теплового навантаження у період з листопада 2016 - травня 2017 на загальну суму 8625 грн 13 коп., а саме: листопад - грудень 2016 - 2497,06 грн; січень 2017 - 2069,81 грн; лютий 2017 - 1869,51; березень 2017 - 1669,20 грн; квітень 2017 - 284,60 грн; травень 2017 - 235,17 грн.

На підтвердження факту, обсягів та вартості наданих послуг до позовної заяви додані  копії розподілів за приєднане навантаження по БО ПС (субабоненти) з листопада 2016 - по травень 2017 року включно, виставлені рахунки на оплату витрат за опалення: рахунок на оплату №000000008012 від 13.12.2016 за листопад 2016 року на суму 1328,98 грн; рахунок на оплату №000000008013 від 13.12.2016 за грудень 2016 року на суму 1328,98 грн; рахунок на оплату №000000000838 від 08.02.2017 за січень 2017 року на суму 2069,81 грн; рахунок на оплату №000000001394 від 21.03.2017 за лютий 2017 року на суму 1869,51 грн; рахунок на оплату №000000001826 від 12.04.2017 за березень 2017 року на суму 1669,20 грн; рахунок на оплату №000000002365 від 23.05.2017 за квітень 2017 року на суму 284,60 грн; рахунок на оплату №4102 від 13.06.2017 за травень 2017 року 236,17 грн та підписані позивачем, як виконавцем, акти надання послуг за вищевказані періоди.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості по комунальним платежам, а саме за теплопостачання.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України   підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суди дійшли вірного висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Основні засади господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції на момент спірних відносин) визначено, що до житлово-комунальних послуги віднесені зокрема: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції на момент спірних відносин)  порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У відповідності до норм статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції на момент спірних відносин) споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Нормами частини 1-3 статті 32 "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції на момент спірних відносин) плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов'язання з оплати спожитих житлово-комунальних послуг (за теплопостачання) за договором про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг від 01.10.2015 за період з листопада 2016 по травень 2016 включно, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 8625 грн 35 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із п. 1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, ці правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Пунктом 18 вказаних Правил передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до п. п. 33-39 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених   постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (із змінами), у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі; у повідомленні зазначається прізвище, ім'я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги.

Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов'язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов'язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім'я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття; представник виконавця, якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуги, зобов'язаний невідкладно повідомити про це споживача та зробити відповідну відмітку в журналі реєстрації заявок, що є підставою для визнання виконавцем факту неналежного надання або ненадання послуг; представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов'язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг.

У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з'явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку; у разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг споживач і виконавець визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об'єднання споживачів.

За результатами повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем (його представником), представником виконавця, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об'єднання споживачів; за результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком 2.

Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця; у разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі; акт-претензія реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів-претензій згідно з додатком 3.

Виконавець зобов'язаний розглянути такий акт-претензію і повідомити протягом трьох робочих днів споживача про її задоволення або про відмову у задоволенні з обґрунтуванням причини такої відмови. У разі ненадання протягом установленого строку виконавцем відповіді вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг.

Спори щодо задоволення претензій споживачів розв'язуються у суді. Споживач має право на досудове розв'язання спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України в редакції чинній до 15.12.2017 обов'язок доведення обставин справи належним та допустимими доказами покладається на сторони відповідно до положень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України в редакції чинній до 15.12.2017).

Під час апеляційного перегляду справи, перевіривши наявні в матеріалах справи докази про неналежне надання виконавцем послуг з централізованого опалення, які на думку відповідача є підставою для здійснення перерахунку витрат за теплопостачання за період листопад-грудень 2016 року та січень-лютий 2017 року, суд апеляційної інстанції встановив порушення порядку перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг, встановлений Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (із змінами) щодо проведення перевірки, оскільки  до складу комісії, якою складений акт обстеження системи центрального опалення кабінетів №45-№49 60 Будинку офіцерів від 19.12.2016, не було залучено представника уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представника об'єднання споживачів; за результатами вищезгаданого обстеження відповідний акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг  не складався.

Посилання суду першої інстанції на письмові пояснення інженера відділення експлуатації фондів КЕВ м. Вінниця стосовно проведення замірів температури та акт обстеження системи центрального опалення кабінетів №45-№49 Будинку офіцерів від 19.12.2016, не визнано судом апеляційної інстанції як належний та допустимий доказ надання позивачем послуг неналежної якості, які можуть слугувати підставою для здійснення перерахунку витрат за теплопостачання за період листопад-грудень 2016 року та січень-лютий 2017 року, з огляду на їх невідповідністю вимогам, передбаченим Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення щодо проведення перевірки.

Прийнявши до уваги наведені обставини, встановивши відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження наявності правових підстав для застосування Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 №151, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність скасування рішення місцевого господарського суду з огляду на невідповідність його висновків в частині відмови у стягненні 4833,88 грн боргу дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції про неврахування змісту ст. 901 ЦК України у взаємозв'язку із ч. 2 ст. 193 ГК України, ст.ст. 509, 526 ЦК України, ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", яке полягало в неналежній оцінці наявних в справі доказів надання позивачем послуг неналежної якості, колегія суддів не вважає обґрунтованими з огляду на встановлення апеляційним господарським судом неналежності цих доказів з огляду їх невідповідності вимогам Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення щодо проведення перевірки та за її наслідками складання та оформлення документів.

Доводи скаржника зводяться до намагання переконати касаційний суд здійснити переоцінку доказів у справі, що виходить за межі компетенції касаційного суду згідно статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, та відхиляються Судом.

Щодо посилання на порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, то Верховний Суд зазначає, що Касаційний господарський суд обмежений розглядом питань щодо коректного застосування права і не виконує функції встановлення фактів, замість вже встановлених судами попередніх інстанцій і хоча особа, що подає касаційну скаргу має право висувати на розгляд суду спостереження, які вона вважає значущими, стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не гарантує результату касаційного розгляду справи на користь сторони.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК У країни (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Регіонального відділення Міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця" та залишення постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2018 у справі №902/752/17 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця" залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2018 у справі  №902/752/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                          О. Баранець

Судді                                                                                                    Г. Вронська

                                                                                                    Л. Стратієнко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/75398982