Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України                                     

18 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 463/1625/16-ц

провадження № 61-6492св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,               

учасники справи:

позивач - Житлово-будівельний кооператив «Винниківчани»,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.,  від 18 серпня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

05 квітня 2016 року Житлово-будівельний кооператив «Винниківчани» (далі - ЖБК «Винниківчани») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що будинок за адресою: АДРЕСА_1, в якому разом із родиною проживає ОСОБА_3, знаходиться на балансі та обслуговуванні ЖБК «Винниківчани». Відповідач - мешканець та власник квартири АДРЕСА_1 - неналежно здійснює оплату комунальних послуг, які надає ЖБК «Винниківчани», що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 31 березня 2016 року становить 10 266,97 грн, з яких: 4 336,95 грн заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення, 4 213,77 грн заборгованість за внески на утримання кооперативу, а також 1 716,25 грн інфляційні втрати за несвоєчасну сплату внеску на утримання кооперативу, нараховані на підставі статті 625 ЦК України. Крім цього, ЖБК «Винниківчани» просив стягнути з відповідача 1 378 грн судового збору та 2 000 грн витрат на правову допомогу.

Із урахуванням зазначеного, уточнивши позовні вимоги, позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова у складі суддіГоловатого Р. Я. від 15 червня 2016 року позовні вимоги ЖБК «Винниківчани» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ЖБК «Винниківчани» заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з березня 2013 року по 30 вересня 2015 року у сумі 1 069,48 грн, заборгованість по сплаті внеску на утримання кооперативу за період з 01 вересня 2012 року по 31 березня 2016 року в сумі 3 085,88 грн, а також 1 191,47 грн інфляційних втрат за несвоєчасну сплату внеску на утримання кооперативу за період з 01 жовтня 2012 року по 31 березня 2016 року, а всього 5 346,83 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не сплачував вартість наданих позивачем житлово-комунальних послуг, а також внески на утримання кооперативу, у зв'язку із чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню в межах трирічного строку позовної давності із урахуванням права відповідача на 50-відсоткову знижку, яка не була врахована позивачем у розрахунку за період з 01 липня 2015 року по 30 листопада 2015 року. Відмовляючи у стягненні судових витрат, суд виходив із відсутності документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 18 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог ЖБК «Винниківчани» у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ЖБК «Винниківчани» 4 336,95 грн заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, 4 213,72 грн заборгованості по сплаті внеску на утримання кооперативу та 1 716,25 грн інфляційних втрат за несвоєчасну сплату внеску на утримання кооперативу. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції безпідставно провів нарахування 50-відсотків пільги відповідачу за період з 01 липня 2015 року по 30 листопада 2015 року, оскільки відповідач отримав право на пільгу лише з 01 грудня 2015 року. Строк позовної давності було перервано, оскільки судовий наказ, виданий 04 вересня 2015 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ЖБК «Винниківчани» заборгованості по сплаті внеску на утримання кооперативу та заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, скасовано ухвалою Личаківського районного суду                   м. Львова від 06 жовтня 2015 року. Крім того, позивачем надано належні докази на підтвердження понесених судових витрат.

05 вересня 2016 року ОСОБА_3 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Львівської області від 18 серпня 2016 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем неправильно нарахована заборгованість за надані послуги, не надано детального розрахунку заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення. ОСОБА_3 має право на пільги, встановленні законодавством для багатодітних сімей у розмірі 50-відсотків, що не враховано апеляційним судом. Крім того, у суді першої інстанції у поданих запереченнях на заявлені позовні вимоги, відповідачем було порушено клопотання про застосування до даних правовідносин строку позовної давності. Апеляційним судом помилково стягнуто заборгованість за період з жовтня 2011 року, оскільки такий, із урахуванням початку перебігу строку позовної давності, повинен визнаватися за період з вересня 2012 року. Апеляційний суд помилково врахував позицію позивача та порахував тариф, який діє з 01 січня 2015 року у розмірі 9,97 грн до заборгованості з жовтня 2011 року.

16 вересня 2016 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_3

07 листопада 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ЖБК «Винниківчани» було подано заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_3 У поданих запереченнях позивач посилається на те, що з жовтня 2011 року відповідачем не здійснено жодного перерахування коштів за послуги водопостачання та водовідведення, а також коштів з внеску на утримання кооперативу. Позивачем було надано належним чином оформлений розрахунок із зазначенням тарифу. ЖБК «Винниківчани» не володіє правам на самостійне застосування пільги за послуги, а отримує таку інформацію від Личаківського відділу соціального страхування. Згідно листа Личакіського відділу соціального страхування від 22 січня 2016 року відповідач отримав право на пільгу лише 01 грудня 2015 року. Крім того, у судовому засіданні 15 червня 2016 року відповідачем не було подано заяву про застосування строку позовної давності, а отже суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 листопада 2017 року справу за позовом ЖБК «Винниківчани» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, призначено до судового розгляду.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеними вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Судами встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачу на праві приватної власності і останній в ній зареєстрований (а. с. 10). Будинок за вказаною адресою перебуває на балансі ЖБК «Винниківчани» та ним обслуговується.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 06 жовтня 2015 року  скасовано судовий наказ від 04 вересня 2015 року, виданий Личаківським районним судом м. Львова за заявою ЖБК «Винниківчани» про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ЖБК «Винниківчани» заборгованості по сплаті внеску на утримання кооперативу в розмірі 2 975,61 грн, заборгованості за фактично надані послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 4 037,85 грн (а. с. 22).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості № 025 від 31 березня 2016 року у відповідача, починаючи з жовтня 2011 року, виникла заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, а також заборгованість по сплаті внеску на утримання кооперативу, яка станом на 31 березня 2016 року становить: 4 336,95 грн заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення, 4 213,77 грн заборгованість за внески на утримання кооперативу. Також позивачем нарахована заборгованість у сумі 1 716,25 грн, що становить інфляційні втрати за несвоєчасну сплату внеску на утримання кооперативу (а.с. 16-17).

Відповідач повідомлявся про наявну заборгованість, зокрема, йому             24 червня 2015 року було скеровано листи-попередження № 037 та № 038 про наявну заборгованість щодо оплати послуг водопостачання та водовідведення та по сплаті внеску на утримання кооперативу, які відповідач отримав 03 липня 2015 року (а.с. 12-13).

Згідно листа Личаківського відділу соціального захисту № 2605/09-616 від 22 січня 2016 року та доданого до нього списку пільговиків, відповідач отримав право на пільгу з 01 грудня 2015 року по 31 травня 2015 року (а.с. 67-69).

Відповідно до положень статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статей 67, 68 ЖК України, пунктів 18, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, споживачі зобов'язані сплачувати кошти за надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до частини восьмої статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» пільга в розмірі 50% знижки за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами надається за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, відповідно до якого пільговики подають до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення декларацію про доходи сім'ї пільговика, а також довідки про доходи свої та членів сім'ї за шість місяців, що передують місяцю звернення, або документи, що підтверджують відсутність доходів за такий період. У разі неподання зазначених документів структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє пільговика про необхідність подання відповідних документів для визначення права на отримання пільг.

Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що право на отримання пільги за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами відповідач підтвердив з 01 грудня 2015 року.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами вірно застосовано частину другу статті 625 ЦК України до правовідносин сторін.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Частиною другою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України, у редакції чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, у редакції чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, перериває перебіг строку позовної давності.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року № 6-214цс14.

Суд апеляційної інстанції правильно встановив, що строк позовної давності було перервано з поданням позивачем заяви про видачу судового наказу. Однак, апеляційним судом неправильно визначено початок перебігу строку позовної давності.

Відповідно до статті 214 ЦПК України, у редакції чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги; заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд в повній мірі не дотримався вимогстатті 212 ЦПК України, у редакції яка була чинною на момент розгляду справи, належним чином не дослідив наданий позивачем розрахунок заборгованості по внескам на утримання кооперативу та дійшов передчасного висновку про стягнення заборгованості за весь період, визначений позивачем а саме: з 01 жовтня 2011 року по 31 березня 2016 року, а також інфляційних втрат, оскільки відповідачем в суді першої інстанції було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності (а. с. 49), а тому такі нарахування можуть підлягати до примусового стягнення в межах трирічного строку, що передував зверненню позивача до суду 12 серпня 2015 року із заявою про видачу судового наказу, тобто з 01 вересня 2012 року (черговий період сплати внеску на утримання кооперативу) (а.с. 71).

Стягуючи заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення на підставі наданого позивачем розрахунку за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2015 року, апеляційний суд вийшов за межі трирічного строку позовної давності (що передував зверненню позивача до суду 12 серпня 2015 року із заявою про видачу судового наказу), про застосування якої було заявлено стороною спору. Крім того, апеляційним судом залишено поза увагою те, що позивачем була нарахована заборгованість за вказаний період на підставі тарифу 9,97 грн за 1 м. куб, та обсягу 435 м. куб спожитої холодної води, однак згідно листа малого комунального підприємства «Винниківське» від 15 вересня            2015 року (а.с. 50) вартість послуг з водопостачання та водовідведення для населення м. Винники за період з 01 листопада 2011 року по 31 грудня 2014 року встановлено на підставі рішення виконавчого комітету Винниківської міської ради № 309 від 31 серпня 2011 року у розмір 7,71 грн (водопостачання 4,04 грн + водовідведення 3,67 грн = 7,71 грн) за 1 м. куб.

Про неправильність наданих позивачем розрахунків відповідачем зазначалося у письмових запереченнях, які судом апеляційної інстанції до уваги взято не було, та передчасно задоволено позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційним судом неповно оцінені докази і не встановлені обставини, які мають істотне значення для вирішення даної справи, які суд апеляційної інстанції мав встановити.

Враховуючи вищеперелічені порушення, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно об'єктивно дослідити вказані в даній постанові докази в сукупності з іншими доказами у справі, надати оцінку як доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, з'ясувати початок перебігу строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною спору, та перевірити правильність нарахування заборгованості згідно встановлених тарифів, із урахуванням наявної у відповідача пільги.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Львівської області від 18 серпня 2016 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Апеляційного суду Львівської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий             Д. Д. Луспеник Судді            О. В. Білоконь   Є. В. Синельников   С. Ф. Хопта   Ю. В. Черняк

http://reyestr.court.gov.ua/Review/73727408