'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: ВС: користування послугами без оплати не є триваючим правопорушенням (давність)  (Прочитано 836 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
Державний герб України

Постанова

Іменем України                                         

20 березня 2019 року

м. Київ

справа № 759/10031/18

провадження № 61-48830св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Весна»,

відповідач -ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду                   м. Києва від 17 вересня 2018 року у складі судді Шум Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Ігнатченко Н. В., Кулішенка Ю. М.,

ВСТАНОВИВ:

1.    Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Весна» (далі - ОСББ «Весна») звернулося до суду з позовом до                ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуг з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

Позовна заява мотивована тим, що ОСББ «Весна» створено у 2000 році співвласниками будинку АДРЕСА_1. Вказаний житловий будинок перебуває в управлінні ОСББ згідно із Законом України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» та Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» й у своїй діяльності об'єднання керується положеннями статуту, затвердженого 18 вересня 2000 року.

Вказувало, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. Проте, протягом тривалого часу останній порушує свої зобов'язання зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, сплати водопостачання та водовідведення, теплопостачання, у зв'язку з чим заборгованість, з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних, за період з 01 січня 2009 року по 31 травня                   2018 року становить 97 600,46 грн.

Ураховуючи наведене, ОСББ «Весна» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вказаний розмір заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 вересня                   2018 року позов ОСББ «Весна» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Весна» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням інфляційних витрат та            3 % річних у розмірі 97 600,46 грн та судовий збір у розмірі 2 290,02 грн,                  а всього - 99 890,48 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги є законними й обґрунтованими, оскільки встановлено, що ОСББ «Весна» надає відповідачу житлово-комунальні послуги, а останній їх отримує, але не сплачує належним чином кошти за користування ними, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість за період з 01 січня 2009 року по 31 травня                   2018 року. Суд вказав, що відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не є підставою для несплати за отримані послуги.

При цьому суд не вбачав підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності до заявлених позовних вимог, про що було заявлено відповідачем, враховуючи, що він зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1, користувався та продовжує користуватися комунальними послугами.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване лише тим, що суд першої інстанції вірно не вбачав підстав для застосування строку позовної давності до позовних вимог, враховуючи, що відповідач користувався та продовжує користуватися комунальними послугами, які надаються йому позивачем, та дійшов вірного висновку, що позов ОСББ є законним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду,                       ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити                у задоволенні позову ОСББ «Весна».

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували норм матеріального права щодо спливу строку позовної давності, оскільки позивачем заявлялися вимоги про стягнення заборгованості з 2009 по          2018 роки, а з позовом до суду ОСББ звернулося у червні 2018 року.

Вказує, що, задовольняючи позов, суд першої інстанції стягнув з нього більший розмір судового збору, ніж той, який підлягав сплаті при зверненні з позовною заявою, а суд апеляційної інстанції не звернув уваги на аналогічний довід його апеляційної скарги.

Суди не врахували, що у його квартирі встановлені лічильники води, а об'єднання нараховувало заборгованість за нормами споживання, що суперечить положенням постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».

Вважає, що суди безпідставно взяли до уваги протоколи загальних зборів ОСББ «Весна», оскільки вказані у них рішення приймалися з порушенням процедури.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2019 року ОСББ «Весна»подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального й процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. Вказує, що тарифи були затверджені ОСББ у встановленому законом порядку, а доводи касаційної скарги ОСОБА_1 є ухиленням від виконання своїх обов'язків зі сплати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1, де він і зареєстрований.

Згідно з протоколом від 18 липня 2000 року № 31 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою:                  АДРЕСА_1, створено ОСББ «Весна» та затверджено статут об'єднання, який у 2016 року змінено.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи державна реєстрація ОСББ «Весна» проведена 18 вересня 2000 року.

У пункті 5.2 статуту ОСББ «Весна» визначено, що співвласник зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

У пункті 4.2 статуту ОСББ «Весна» встановлено, що сплата встановлених загальними зборами об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і у строки, встановлені загальними зборами об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебуває у його власності. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюється загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та цього статуту.

Відповідно до протоколу загальних зборів співвласників ОСББ «Весна»              від 26 березня 2017 року № 01/2017 затверджено внески на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій з березня 2017 року - 4,74 грн за кв. м.

Згідно з протоколом загальних зборів співвласників ОСББ «Весна»                    від 25 лютого 2018 року № 01/1/2018 затверджено внески на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій з лютого 2018 року - 6,00 грн за кв. м.

01 вересня 2001 року між ОСББ «Весна» та АЕК «Київенерго» укладено договір № 1411219 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

03 серпня 2001 року між ОСББ «Весна» та ПАТ «Київводоканал» укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення                          № 9644/4-11.

23 вересня 2015 року, 29 червня 2016 року та 26 червня 2017 року між                 ОСББ «Весна» та ПАТ «Київенерго» були укладені договори про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію.

У ОСОБА_1за період з 01 січня 2009 року по 31 травня 2018 року рахується заборгованість; з оплати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 12 077,17 грн; за послуги теплопостачання у розмірі 21 170,76 грн та за послуги водопостачання й водовідведення у розмірі 27 705,61 грн, а всього - 60 963,54 грн.

2.    Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до положень статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 162 ЖК України передбачено, що власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Статтею 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що співвласник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно із частиною другою статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонту технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно його частки співвласника.

У статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

За пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановивши, що ОСББ «Весна» на законних підставах надає житлово-комунальні послуги відповідачу, який є власником квартири АДРЕСА_1, а останній не виконує своїх зобов'язань зі сплати за отримані та спожиті житлово-комунальні послуги належним чином, внаслідок чого має заборгованість за період з 01 січня 2009 року по 31 травня 2018 року, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних.

При цьому ОСОБА_1 просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності у поданому до суду першої інстанції відзиві на позовну заяву ОСББ (а. с. 68-73).

Але суд не вбачав підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності, зазначивши, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1, користувався та продовжує користуватися комунальними послугами (так зване триваюче правопорушення).

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.


Відповідно до статті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно з статтею 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 253 ЦК Українивизначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Суд установив, що ОСОБА_1.має заборгованість зі сплати житлово-комунальних платежів за період з 01 січня 2009 року по 31 травня 2018 року. З позовом ОСББ «Весна» звернулося до нього у червні 2018 року, тобто із пропуском строку позовної давності щодо частини заборгованості, оскільки оплата житлово-комунальних послуг здійснюється щомісячно.

Апеляційний суд не врахував наведених обставин та норм матеріального права, не перевірив, до якої частини заборгованості сплинув строк позовної давності та чи вчиняв ОСОБА_1 дії, що свідчать про визнання ним свого боргу, тобто чи переривався перебіг позовної давності.

Суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що немає підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки ОСОБА_1зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1, користувався та продовжує користуватися житлово-комунальними послугами, так як вказані обставини не вказують про визнання останнім свого боргу зі сплати житлово-комунальних платежів за період з 01 січня 2009 року по 31 травня 2018 року, а заявлені ОСББ «Весна» вимоги не є такими, на які позовна давність не поширюється (стаття 268 ЦК України).

При цьому на зобов'язання у цих правовідносинах та сутність заявлених  позовних вимог поширюються норми про позовну давність.

Крім того, апеляційний суд не звернув уваги та у порушення підпункту «в» пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України взагалі не надав правової оцінки доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що районний суд стягнув з нього на користь позивача судовий збір у більшому розмірі, ніж підлягав сплаті при пред'явленні позову.

Також суд апеляційної інстанції не перевірив доводів відповідача про те, що у його квартирі встановлені лічильники холодного та гарячого водопостачання, у той час як ОСББ «Весна» нараховувало йому плату за вказані житлово-комунальні послуги за нормами споживання, що не допускається положеннями постанови Кабінету Міністрів України               від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг            з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води                      і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води                            і водовідведення».

З урахуванням наведеного апеляційний суд у порушення вимог статей 263-265, 382 ЦПК України не забезпечив повний та всебічний розгляд справи, не перевірив належним чином та не надав правової оцінки доводам апеляційної скарги ОСОБА_1., дійшовши передчасного висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції, яким позов ОСББ «Весна» було задоволено.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, збирати нові докази та давати їм оцінку, розгляд справи апеляційним судом проведено не повно, то справу необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                    Д. Д. Луспеник

Судді:                                                                                               О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

Ю. В.Черняк

http://reyestr.court.gov.ua/Review/80888780

Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email