Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

10 липня 2019 року

м. Київ

справа № 463/1645/15-ц

провадження № 61-14529св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Сердюка В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - Львівське комунальне підприємство «№ 503» Личаківського району м. Львова,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Львівського комунального підприємства «№ 503» на рішення Личаківського районного суду м. Львова, у складі судді Лакомської Ж. І., від 09 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області, у складі колегії суддів: Шумської Н. Л., Левика Я. А., Шеремети Н. О., від 07 березня 2017 року.

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2015 року Львівське комунальне підприємство «№ 503» Личаківського району м. Львова (далі - ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання та обслуговування будинку, водопостачання та водовідведення.

Позовна заява ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виконують свого обов`язку щодо оплати  послуг з утримання та обслуговування житлового будинку, внаслідок чого        з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2014 року у останніх виникла заборгованість у розмірі 4 929, 57 грн.

ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова також є виконавцем послуг з надання водопостачання та водовідведення у будинку АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не здійснюють оплати послуг з водопостачання та водовідведення, внаслідок чого за період з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2014 року у останніх виникла заборгованість у розмірі 151, 52 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, ЛКП «№ 503» Личаківського району     м. Львова просило суд стягнути з відповідачів вищевказану заборгованість за утримання та обслуговування будинку, водопостачання і водовідведення.

У серпні 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із зустрічним позовом до ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова про зобов`язання вчинити дії та відшкодування збитків.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивована тим, що внаслідок ненадання або неналежного надання ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова послуг, квартира АДРЕСА_1 , в якій вони проживають зазнала суттєвих пошкоджень, зокрема стеля та стіни залиті та потріскані, обвалюється штукатурка, з`явились тріщини на стінах, стелі та фундаменті, більше 20 років не проводився ремонт сходової клітки, яка перебуває в незадовільному стані. Крім того, відстань до контейнерів для збору твердих побутових відходів становить 800 м, при нормі 100 м. Незважаючи на їх неодноразові звернення до різних інстанцій, відповідних ремонтних робіт у будинку проведено не було. Жодних договірних відносин у них з ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова немає. З метою уникнення подальшої руйнації будинку ними було оплачено ремонт даху у будинку у розмірі           10 000, 00 гривень.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд зобов`язати ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова капітально відремонтувати сходи та сходову клітку, встановити майданчик для збору сміття у відповідності до вимог чинного законодавства на відстані до 100 метрів, відшкодувати збитки, заподіяні їх майну та помешканню внаслідок ненадання послуг та надання послуг неналежної якості, а саме замокання стелі та стін, тріщин на стелі та стінах, обвалення штукатурки, сплатити компенсацію за перевищення встановлених строків проведення аварійно-ремонтних робіт, провести перерахунок боргу з урахуванням трирічного терміну позовної даності, зарахувати сплачені ними кошти за ремонт шатрової покрівлі у розмірі 10 000 гривень в рахунок  заборгованості за надання послуг з утримання та обслуговування будинку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 09 листопада         2015 року частково задоволено позовні вимоги ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова. Стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 151, 52 грн.                  У задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено. Частково задоволено зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Зобов`язано ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова зарахувати сплачені відповідачами кошти за ремонт покрівлі будинку АДРЕСА_1 у рахунок їх заборгованості за надання послуг з утримання та обслуговування будинку. У задоволенні решти зустрічних позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за положеннями          статті 68 ЖК УРСР наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, у зв`язку з чим позовної вимоги                         ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова про стягнення з           ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період 01 липня 2014 року                    по 30 вересня 2014 року у розмірі підлягають до задоволення.                 Разом із тим, за правилами частини третьої статті 176 ЖК України невиконання наймодавцем (житлово-будівельним кооперативом) обов`язків по ремонту жилого приміщення у випадках, викликаних невідкладною необхідністю, дає наймачеві жилого приміщення (члену житлово-будівельного кооперативу) право провести ремонт і стягнути з наймодавця (житлово-будівельного кооперативу) вартість ремонту або зарахувати її в рахунок квартирної плати (внесків на експлуатацію і ремонт будинку кооперативу). За таких обставин місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання ЛКП «№ 503» Личаківського району        м. Львова зарахувати сплачену ОСОБА_2 суму коштів за ремонт покрівлі у рахунок заборгованості за утримання та обслуговування житлового будинку.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року провадження у справі було зупинено до залучення до участі у справі спадкоємців померлого ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27 грудня 2016 року відновлено провадження у справі, ОСОБА_2 залучено до участі у справі у якості правонаступника ОСОБА_1 .

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 07 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору. 

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення первісних та зустрічних позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У березні 2017 року ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Личаківського районного суду м. Львова від 09 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 березня 2017 року             у частині відмови у задоволенні позовних вимог заявника про стягнення заборгованості у розмірі 4 929, 57 грн та у частині задоволення зустрічних позовних вимог і ухвалити у цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги заявника та залишити без задоволення зустрічні позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами першої та інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд не врахував, що власники квартир, які перебувають у приватній власності, зобов`язані самостійно нести тягар утримання свого майна, у тому числі нести витрати із підтримання у належному стані житлових приміщень будинку, його конструктивних елементів та інженерних мереж. Місцевий суд не прийняв до уваги, що положення статті 176                    ЖК УРСР не регулюють правовідносини між надавачем послуг та власником квартири. Вказана норма права регулює відносини між наймачем та наймодавцем.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

25 вересня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу за позовом ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання та обслуговування будинку, водопостачання та водовідведення та за зустрічним позовом           ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ЛКП «№ 503» Личаківського району           м. Львова про зобов`язання вчинити дії та відшкодування збитків, за касаційною скаргою ЛКП «№ 503» на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 09 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 березня 2017 року призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року       № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7                «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення               у розумні строки», у справі № 463/1645/15-ц (провадження № 61-14529св18) було призначено повторний автоматизований розподіл.

07 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу.

19 червня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом               ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова до ОСОБА_1 ,       ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання та обслуговування будинку, водопостачання та водовідведення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова про зобов`язання вчинити дії та відшкодування збитків, за касаційною скаргою ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 09 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 березня 2017 року призначено до розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописки № 482 від 01 квітня 2015 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі               ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова.

Згідно з наданим ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова розрахунком заборгованості за утримання та обслуговування житлового будинку у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявна заборгованість за утримання та обслуговування житлового будинку та прибудинкової території у розмірі 4 929, 57 грн за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня                2014 року та заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2014 року у розмірі 151, 52 грн.

Відповідно до акту комісії ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова     від 22 серпня 2013 року комісією встановлено, що при візуальному обстеженні квартири АДРЕСА_1             у приміщенні, коридору, кухні та житлових кімнатах спостерігаються вертикальні горизонтальні тріщини на стінах та стелях товщиною від 3 мм до 5 мм. На стелях у приміщенні кухні та житлових кімнатах наявні сліди замокання.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово звертались до різних органів з приводу незадовільного стану будинку по АДРЕСА_1 , зокрема його покрівлі, та з приводу неналежного надання житлово-комунальних послуг.

Також встановлено, що ОСОБА_2 було частково було сплачено послуги з ремонту шатрової покрівлі будинку у сумі 10 000 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої             статті 3 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями статті 57 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Аналогічні положення містить стаття 81 чинного ЦПК України.

За положеннями статті 68 ЖК УРСР наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до статті 162 ЖК УРСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» є нормативно-правовим актом, що регулює відносини, які виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до положень пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону  в редакції, чинній на час розгляду справи, споживачі комунальних послуг зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

ЦК України передбачено, що обов`язок щодо здійснення капітального ремонту покладається на наймодавця, а поточний ремонт, якщо інше не передбачено договором, здійснюється наймачем.

Невиконання наймодавцем обов`язків із ремонту жилого приміщення у випадках, викликаних невідкладною необхідністю, дає наймачеві жилого приміщення право провести ремонт і стягнути з наймодавця вартість ремонту або зарахувати її в рахунок квартирної плати (частина третя       статті 176 ЖК УРСР).

Стягнення вартості ремонту слід здійснювати у порядку, передбаченому цивільним законодавством про відшкодування шкоди. Вартість ремонту має бути підтверджена відповідними доказами. У разі відмови наймодавця від компенсації вартості ремонту зазначена вимога може бути звернута до вказаних суб`єктів через суд.

Згідно з частиною третьою статі 10 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом, ОСОБА_1 та          ОСОБА_2 , зазначали, що вони неодноразово звертались до відповідних органів з приводу незадовільного стану будинку, зокрема його покрівлі, а також з приводу неналежного надання житлово-комунальних послуг по АДРЕСА_1 та в кінцевому результаті     ОСОБА_2 частково було оплачено послуги по ремонту шатрової покрівлі будинку у сумі 10 000 грн.

Чинним законодавством України прямо не передбачено обов`язку виконавця житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території зараховувати у рахунок платежів за надані послуги вартість поліпшень у будинку, які були здійснені коштом мешканців (власників, наймачів), проте і заборони щодо зарахування вартості ремонту у рахунок квартплати законодавством України не встановлено.

Зобов`язуючи ЛКП «№ 503» Личаківського району м. Львова зарахувати сплачену ОСОБА_2 суму коштів у рахунок заборгованості за утримання та обслуговування житлового будинку, місцевий суд правильно врахував, що частина третя статті 176 ЖК України передбачає можливість зарахування вартості ремонту у рахунок квартирної плати.

Таким чином, у цій конкретній справі суд першої інстанції виконав вимоги статей 212 і 213 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, щодо оцінки доказів та щодо законності й обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та правильно встановив обставини у справі.

Апеляційний суд відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи,перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

За правилами частини першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 415, 416, 418, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Львівського комунального підприємства «№ 503» Личаківського району м. Львова залишити без задоволення.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 09 листопада             2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. В. Сердюк  СуддіА. І. Грушицький   А. А. Калараш   І. В. Литвиненко   Є. В. Петров

http://reyestr.court.gov.ua/Review/83084214