Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 357/3083/18

провадження № 61-7330св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут»,

третя особа - комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Житлово-експлуатаційна  контора № 1»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», яка підписана представником Богданом Сергієм Володимировичем, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2018 року у складі судді: Кошель Л. М., та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (далі - ПАТ «Київоблгаз»), товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (далі - ТОВ «Київоблгаз збут») про захист прав споживачів.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем природного газу. Відповідачі здійснюють позивачу послуги з газопостачання, природний газ він використовує тільки для приготування їжі, квартирного лічильника немає. У кінці 2015 року в будинку, де проживає позивач, створено ОСББ «Оберіг-79». Білоцерківська філія ПАТ «Київоблгаз» 30 листопада 2016 року без дозволу ОСББ та співвласників квартир встановила на будинок вузол обліку природного газу та ввела його в експлуатацію. Позивач вказував, що підприємство-монополіст змушує його сплачувати рахунки за об`єми газу без врахування фактичних об`ємів спожитого газу. На його вимогу встановити індивідуальний лічильник, відповідач відмовляє.

ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

зобов`язати ПАТ «Київоблгаз» припинити дії, які порушують права споживача та відновити становище, яке існувало до порушення в частині визначення об`єму спожитого ним газу, виходячи із показників загального будинкового вузла обліку природного газу, закріпленого на будинку ОСББ «Оберіг-79» по АДРЕСА_1;

зобов`язати ТОВ «Київоблгаз» припинити дії, які порушують права споживача та відновити становище, яке існувало до порушення в частині нарахування йому плати за спожитий газ, виходячи із показників загального будинкового вузла обліку природного газу, закріпленого на будинку ОСББ «Обергі-79» по АДРЕСА_1;

зобов`язати ПАТ «Київоблгаз» здійснити перерахунок вартості природного газу, спожитого з жовтня 2017 року по лютий 2018 року включно;

зобов`язати ПАТ «Київоблгаз» встановити в його квартирі АДРЕСА_1 лічильник обліку природного газу відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (далі - Закон № 3533-VI);

стягнути з відповідачів компенсацію моральної шкоди в розмірі 2 000 грн та судові витрати.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року, позов задоволено частково. Зобов`язано ПАТ «Київоблгаз» встановити ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 індивідуальний безкоштовний газовий лічильник за рахунок ПАТ «Київоблгаз» у строк, що не може перевищувати тридцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання ПАТ «Київоблгаз» та ТОВ «Київоблгаз» припинити дії які порушують права споживача та відновити становище, яке існувало до порушення, зобов`язання ПАТ «Київоблгаз» здійснити перерахунок, стягнути з відповідачів компенсацію моральної шкоду у розмірі 2 000 грн, відсутні.

При частковому задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу, а відповідач ПАТ «Київоблгаз» - оператором ГРМ. Позивач приєднався до Типового договору, оскільки щомісячно споживає природний газ та щомісячно сплачує рахунки за спожитий природний газ і до структури тарифу було включено вартість витрат на встановлення лічильників газу населенню за кожні поставлені (розподілені) 1000 куб. м природного газу. Зважаючи, що позивач виконував обов`язок щодо сплати газу, у тариф яких включено і вартість та роботи зі встановлення індивідуальних лічильників газу населенню, слід врахувати, що вимоги статті 6 Закону № 3533-VI мають вищу юридичну силу, ніж рішення Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Ці вимоги зобов`язують відповідача забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, в яких газ використовується тільки для приготування їжі. Відмова відповідача встановити індивідуальні лічильники позивачу суперечить вимогам законодавства, порушує права позивача. Задоволення вимог позивача в цій частині буде відповідати державній політиці у сфері житлово-комунальних послуг, забезпечить раціональне використання ресурсів та рівні можливості для позивача з отримання послуги по газопостачанню; встановлення позивачу індивідуального лічильника забезпечить оплату кожним з них саме того об`єму газу, який ним спожитий, що буде відповідати такому завданню цивільного законодавства, як справедливість.

Апеляційний суд відхилив аргументи апеляційної скарги щодо неврахування судом роз`яснень, що містяться у листах НКРЕКП, оскільки положення статті 6 Закону № 3533-VI мають вищу юридичну силу, ніж рішення НКРЕКП. Ці вимоги зобов`язують відповідача забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, в яких газ використовується тільки для приготування їжі.

Аргументи учасників справи

У квітні 2019 року ПАТ «Київоблгаз» засобами поштового зв`язку подало касаційну скаргу, яка підписана представником Богданом С. В. , у якій просить оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому, посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не є належним позивачем. ПАТ «Київоблгаз» не є належним відповідачем, оскільки його відповідальність щодо встановлення загальнобудинкового лічильника є опосередкованою, адже дії продиктовані рішенням Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП). Суд застосував постанови НКРЕКП № 150 від 28 грудня 2011 року та № 1625 від 27 вересня 2016 року, які втратили чинність на момент введення загальнобудинкового лічильника в експлуатацію, а постанова КМУ № 203 від 23 березня 2016 року була визнана протиправною та нечинною судовим рішенням у справі № 826/2507/18. ПАТ «Київоблгаз» зазначав, що до тарифу у 2017 році не була включена вартість встановлення квартирних лічильників у тих помешканнях, де газ використовується для приготування їжі та вже встановлено загальнобудинковий лічильник. Судами неправильно надано оцінку і тлумачення Закону № 3533-VI, так як законом не було чітко та однозначно визначено, про які лічильники йде мова і відсутня норма про встановлення газових лічильників виключно у квартирах споживачів. Суди проігнорували повноваження та функції НКРЕКП, а також її роз`яснення «Щодо забезпечення обліку природного газу у населення». ПАТ «Київоблгаз» прийняв рішення по встановленню загальнобудинкового лічильника відповідно до рішень НКРЕКП. Суд неправомірно застосував Закон України «Про захист прав споживачів» до рішень НКРЕКП для скасування вже затвердженої інвестиційної програми, на яку були виділені та витрачені кошти.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються у касаційному порядку у частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Київоблгаз» про зобов`язання встановити індивідуальний безкоштовний газовий лічильник за рахунок ПАТ «Київоблгаз». В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому у касаційному порядку не переглядаються.

У травні 2019 року ТОВ «Київоблгаз збут» надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скасувати оскаржені рішення та відмовити у задоволенні позову.

Відзив мотивований тим, що ТОВ «Київоблгаз збут» підтримує касаційну скаргу та вважає, що при прийнятті оскаржених рішень неправильно було застосовано норми матеріального та процесуального права. Виконання рішення є неможливим, оскільки у ПАТ «Київоблгаз» відсутня складова тарифу, за рахунок якої можна повторно фінансувати роботи по облаштуванню комерційного обліку газу.

У травні 2019 року ОСОБА_1 надав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що не підтримує касаційну скаргу та вважає, що оскаржені рішення ухвалені з дотримання норм матеріального та процесуального права.

Відзив мотивований тим, що комерційний облік спожитого газу у квартирі позивача може бути забезпечений лише при умові, якщо лічильник спожитого газу установлений в точці на лінії розмежування власності мереж між суміжними власниками: квартирою позивача та внутрішньобудинковими газовими мережами.

Також ОСОБА_1 посилається на висновки, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2019 року у задоволенні клопотання ТОВ «Київоблгаз збут» про зупинення виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2018 року та постанови Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року відмовлено.

У пункті 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що ОСОБА_1 є співвласником АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є споживачем природного газу, а відповідач ПАТ «Київоблгаз» - Оператором ГРМ.

На заяву ОСББ «Оберіг-79» ПАТ «Київоблгаз» надало відповідь від 20 травня 2016 року про те, що ПАТ «Київоблгаз» не відмовляє у встановленні безкоштовних лічильників, а монтажні роботи будуть виконанні у передбачені законом терміни, про що мешканці будинку будуть повідомлені додатково.

Білоцерківська філія ПАТ «Київоблгаз» 30 листопада 2016 року проводила реконструкцію системи газопостачання багатоповерхового будинку АДРЕСА_1 на підставі технічних умов №609-7/Б від 08 серпня 2016 року, відповідно до Робочого проекту, затвердженого 12 грудня 2016 року, з дотриманням ДБН В.2.5-20-2001 «Газпостачання», на зазначеному будинку встановлено вузол обліку природного газу. Облік газу здійснюється лічильником газу мембранного типу G-25 «Itron» з коректором Вега 2.01-60-НЧ-NM з вбудованим GPRS модемом та корекцією по температурі.

ПАТ «Київоблгаз» від 21 лютого 2018 року на звернення ОСББ «Оберіг-79» щодо встановлення індивідуальних лічильників надало відповідь про те, що 19 січня 2018 року набули чинності зміни до Закону № 3533-VI щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу, зокрема побутові споживачі природного газу - фізичні особи (населення) можуть самостійно забезпечити встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу з подальшою компенсацією таких витрат за рахунок коштів, які ними сплачуються за тарифом на розподіл природного газу.

На звернення до міського голови Білої Церкви ініціативна група ОСББ «Оберіг-79» отримала відповідь від 12 березня 2018 року виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, за змістом якої згідно пояснень ПАТ «Київоблгаз», останні обладнавши будинок АДРЕСА_1 загально будинковим лічильником природного газу виконали вимоги статті 6 Закону № 3533-VI (в редакції, яка діяла до 19 січня 2018 року), при цьому закон не визначав, які саме лічильники мають бути встановлені загальнобудинкові чи індивідуальні. За таких обставин, ПАТ «Київоблгаз» вважає, що діяло відповідно до закону.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 214/2435/17 (провадження № 14-347цс18) зроблено висновок, що «зі змісту статті 6 Закону № 3533-VI вбачається обов`язок встановлення відповідними суб`єктами господарювання - газорозподільними організаціями лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому таких споживачів не зобов`язано відшукувати джерела фінансування вказаних приладів та робіт, оскільки відповідне фінансування уже закладено у тариф на оплату спожитого газу. Стаття 6 Закону № 3533-VI визначає обов`язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку. Оскільки позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, то відповідач зобов`язаний надавати послуги, які оплачені позивачами, та відповідно до частини першої статті 6 Закону № 3533-VI зобов`язаний забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року в справі № 524/7637/16-ц (провадження № 14-470цс19) вказано, що «відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством. Питання щодо визнання права на забезпечення та встановлення споживачам індивідуальних газових лічильників суб`єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу, було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі № 214/2435/17 (провадження № 14-347цс18). За результатом розгляду вказаної справи було прийнято постанову від 07 листопада 2018 року та викладено такі правові висновки. Зі змісту статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» № 3533-VI вбачається обов`язок встановлення відповідними суб`єктами господарювання - газорозподільними організаціями лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому таких споживачів не зобов`язано відшукувати джерела фінансування вказаних приладів та робіт, оскільки відповідне фінансування уже закладено у тариф на оплату спожитого газу. Стаття 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» № 3533-VI визначає обов`язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку. Таким чином, позивач правомірно просив встановити йому індивідуальний газовий лічильники, а не загальнобудинковий, як на те наполягав відповідач, тому в ПАТ «Кременчукгаз» не було законних підстав для нарахування йому об`ємів природного газу в розмірі граничної місячної норми споживання на одну особу, визначеному в Додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем».

За таких обставин, суди зробили обґрунтований висновок про задоволення позову в частині зобов`язання встановити індивідуальний безкоштовний газовий лічильник за рахунок ПАТ «Київоблгаз».

Згідно частини другої статті 410 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення в оскарженій частині постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, судові рішення в оскарженій частині без змін, а тому судовий збір покладається, на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400 та 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», яка підписана представником Богданом Сергієм Володимировичем, залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» про зобов`язання встановити індивідуальний безкоштовний газовий лічильник за рахунок публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                                              В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

http://reyestr.court.gov.ua/Review/90168918