Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

 

    КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД 

Справа  757/44017/19-ц                                                                                       Головуючий у І-й інстанції - Матійчук Г.О.

апеляційне провадження № 22-ц/824/9653/2020                                                                Доповідач Заришняк Г.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня    2020 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М.

розглянув у  порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Шигімагіна Володимира Олександровича, діючого  в інтересах  ОСОБА_1 , на рішення Печерського  районного суду м. Києва  від 13 грудня 2019 року в справі за позовом  Комунального підприємства  виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

                                                  В С Т А Н О В И В :

В серпні   2019 року КП  виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось  в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води, 3% річних, інфляційних.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що  відповідачка ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячої води, які постачає КП «Київтеплоенерго», проте свої зобов`язання по оплаті послуг центрального опалення та постачання гарячої води вона  виконує неналежним чином,внаслідок чого  станом на 01.07.2019 року  утворилась заборгованість по оплаті послуг центрального опалення та постачання гарячої води,  яка становить  32 409,39 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість по оплаті послуг центрального опалення та постачання гарячої води,                3 % річних та інфляційну складову боргу, що складає 1 423,50 грн.

Рішенням Печерського  районного суду м. Києва  від 13 грудняч  2019 року - позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1   на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»  заборгованість у розмірі 32 409 грн. 39 коп. - за надані послуги; 320 грн. 12 коп. - три проценти річних; 1 103 грн. 38 коп. - інфляційних втрат.

Стягнуто з ОСОБА_1  на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору - 1 921 грн.

В апеляційній скарзі  ОСОБА_2 , діючий  в інтересах  ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та   процесуального права, просить  рішення   суду   скасувати та ухвалити нове рішення, яким  у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Київського апеляційного суд від 30 червня   2020 року  дану справу призначено в порядку письмового  провадження у відповідності  до ч.1 ст. 369 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого  рішення    суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню  з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів  не може  погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.

            Як вбачається з  Витягу  з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, квартири АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності  відповідачці ОСОБА_1 (а.с.71).

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством ( ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до пункту 8 зазначених Правил, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно з частиною другою ст. 638 Цивільного кодексу України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною другою ст. 642 Цивільного кодексу України встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Таким чином, наявність відносин між сторонами, а отже, і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Згідно з Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва» від 27.09.2011 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

За Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. Так, з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється КП «Київтеплоенерго».

Відповідно до частини сьомої ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

Ці договори були складені на підставі типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року      №630 та є договорами приєднання, а отже такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно положень пункту 20 Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Звертаючись  до суду з вказаним позовом, Комунальне підприємство  вказувало на те, що  ОСОБА_1 є  споживачем послуг  з централізованого опалення та гарячої води, які надає  КП «Київтеплоенерго».  В підтвердження своєї позиції позивачем надані відповідні розрахунки заборгованості, згідно з якими у ОСОБА_1 станом на 01.07.2019 року існує заборгованість по оплаті послуг центрального опалення, в сумі  32 409,39 грн.

            В апеляційній скарзі  представник відповідачки  посилається на те, що вказані послуги відповідачка не одержувала, квартира  була придбана ОСОБА_1 у не придатному стані для проживання, в квартирі відсутні внутрішнє оздоблення, система опалення та водовідведення, оскільки   будинок, в якому розташована   квартира, новий, та забудовник не робив у квартирі  ремонтних робіт, не встановив радіатори  опалювання та не підключив квартиру до системи опалювання будинку. Відсутність  радіаторів опалення  в квартирі  підтверджується фотографіями, які долучені до апеляційної скарги.

З матеріалів справи також слідує, що  ОСОБА_1 неодноразово  зверталась  до Комунального концерну  «Центр комунального  сервісу», який  уповноважений здійснювати прийом споживачів житлово-комунальних послуг відповідно до  розпорядження  виконавчого органу  Київської міської ради  (КМДА) «Про єдину  міську службу» для комплексного обслуговування споживачів житлово-комунальних послуг.

Так, 15 січня  2019 року  ОСОБА_1 була подана  до Центру  комунального сервісу заява, в якій остання просила зняти  нарахування за  централізоване опалення  у зв`язку з тим, що квартира  відключена від центрального опалення, на підтвердження вимог посилалася  на відповідні акти комісії у складі двох сантехніків та керуючого справами  ОСББ «Печерські пагорби»  (а.с.64).

01 лютого 2019 року  представником  ПАТ «Київенерго» - слюсарем  РТМ «Печерськ» Цибуля П.А. у присутності ОСОБА_1 був складений акт № 1/01/-02/-19/ІЦ, з якого слідує, що в квартирі, належній відповідачці, проводяться ремонтні роботи, на 19 поверсі, де знаходиться квартира відповідачки, шафи підключення квартири до ЦО (центрального опалення) та ГВП (гарячого водопостачання)  відсутні. На 18-ому поверсі водовідведення ЦО відсутнє, на 19 поверсі стоять  на стояках заглушки. Підключення  трубопроводів ГВП та ЦО  на 19-ому поверсі відсутнє.(а.с. 67).

18 лютого  2019 року  на адресу відповідачки ( АДРЕСА_2 ) надійшов лист  від позивача, в якому  було зазначено, що представник позивача - Комунального підприємства,  відвідав її квартиру, склав відповідний акт про те, що до мереж  централізованого опалення  квартира АДРЕСА_3 не підключена. Також було зазначено, що  за результатами обстеження питання нарахувань за послуги  з централізованого опалення по зазначениій квартирі за опалювальний сезон 2018/2019 буде розглянуто на засіданні  відповідної комісії Підприємства (а.с.69).

20 лютого 2019 року  ОСОБА_1   була подана повторна  заява до Центру  комунального сервісу, в якій остання просила зробити перерахунок за центральне опалення  квартири в зв`язку з  відсутністю централізованого опалення. До заяви був долучений акт № 1/01/-02/-19/ІЦ від 01.02.2019 року (а.с.65).

26 березня 2019 року  представником позивача  в присутності  апелянта  було складено акт №1/26-03-19/ІЦ,  яким встановлено, що квартира АДРЕСА_3 не опалюється  та не піключена  до системи центрального опалення (а.с.68).

Як видно зі справи,  26 листопада 2019 року  ОСОБА_1 повторно було подано  позивачу заяву про перерахунок ненаданих їй комунальних кослуг з підстав, наведених вище. 26 грудня 2019 року  позивач надав відповідь на вказану заяву,  з якої слідує, що  питання  проведення перерахунку  за централізоване опалення  знаходиться на стадії  погодження, про  результати розгляду якого  буде повідомлено додатковим листом у разі відмови в задоволенні претензії, або через відповідну графу у рахунку-повідомленні, у разі задоволення  вимог  (а.с.68,70).

Частинами 1 та 2 ст. 76  ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами -  письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ст.77).

  Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 82 ЦПК України).

З матеріалів справи слідує, що  справа була розглянута в порядку спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. В  матеріалах відсутні належні та достовірні докази про  те, що відповідачка була повідомлена про  розгляд даної  справи судом першої інстанції. За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним прийняти додані до апеляційної скарги докази, оскільки відповідачка не мала можливості їх подати до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали він неї.

Надані відповідачкою докази до суду апеляційної інстанції  достовірно свідчать про те, що належна їй на праві власності квартира була відключена  від централізованого опалення та не під`єднана до  трубопроводів ГВП та ЦО, а тому вона не користувалася послугами з централізованого опалення, а тому не має сплачувати їх вартість.

Враховуючи наведене,  а також оцінюючи докази, надані сторонами по справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції  прийшов до помилкового висновку  про задоволення  позову, як доведеного, в зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову  у задоволенні позову за його недоведеністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. 

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. (Постанова Верховного Суду  від 15 квітня 2020 року).

З матеріалів справи встановлено, що представником ОСОБА_1 у даній справі був адвокат Шимагін В.О., який діяв на підставі ордеру серії АО № 1001263 та договору про надання правової допомоги від 24 лютого 2020 року.

Додатковою угодою № 1 від 24 лютого 2020 року  року сторони узгодили, що вартість послуг з надання правової допомоги згідно договору про наданнч правової допомоги від 24.02.2020 року  складає3000 грн., які полягають  у надані усних консультацій, збору інформації шляхом  підготовки  та направлення відповідних  запитів, підготовки та подачі апеляційної скарги на рішення Печерського районного суду м. Києва.

Згідно попереднього розрахунку суми судових витрат ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги, адвокатом  на складанні і подачу апеляційної скарги затрачено 3 години часу (а.с.86).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, представником відповідачки надано суду рахунок-фактуру №АО-240020 від 24 лютого 2020 року  на суму 3 000 грн, які були сплачені ОСОБА_1 (а.с. 90).

Враховуючи  наведене, підлягають стягненню з Комунального підприємства  виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»  на користь   ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 3 000  грн.

В порядку ст. 141 ЦПК України  з позивача  на користь відповідачки  підлягає стягненню судовий  збір  в сумі 2881 грн. 50 коп., сплачений нею при подачі апеляційної скарги.

  Керуючись   ст.ст.367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний  суд, -

П О С Т А Н О В  И В :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 , діючого  в інтересах  ОСОБА_1 , - задовольнити.

Рішення Печерського  районного суду м. Києва  від 13 грудня 2019 року скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову Комунального підприємства  виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»  на користь  ОСОБА_1   витрати на правничу допомогу в сумі 3 000 грн. та судовий збір  в сумі 2881,50 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і  в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/91282655