Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Постанова                                 

Іменем України

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 522/8782/16-ц

провадження № 61-21649св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман-К»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І., Черевка П. М.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман-К» (далі - ТОВ «Флагман-К», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги.

На обгрунтування позовних вимог зазначало, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 .

Згідно з договором на обслуговування будинку та прибудинкової території

від 01 вересня 2009 року, укладеного між ТОВ «Флагман-К» та Публічним акціонерним товариством «ПІК» (далі - ПАТ «ПІК») (балансоутримувач будинку), протоколу № 3 загальних зборів мешканців будинку АДРЕСА_1 від 09 червня 2013 року, статуту ТОВ «Флагман-К», товариство надає послуги з утримання та обслуговування зазначеного будинку та прибудинкової території, обслуговування ліфтів, вивезення твердих побутових відходів.

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 зобов`язань з оплати за житлово-комунальні послуги за період з 30 листопада 2013 року по 30 листопада 2017 року, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 33 380,63 грн, з яких: заборгованість за послуги з утримання та обслуговування будинку та прибудинкової - 14 060,43 грн, інфляційні втрати - 17 631,79 грн, три проценти річних - 1 688,41 грн.

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Флагман-К», ПАТ «ПІК», Одеської міської ради, третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія-А» (далі - ОСББ «Вікторія-А»), про визнання незаконним розрахунку заборгованості та зобов`язання здійснити перерахунок, визнання незаконним передачі будинку на баланс, визнання незаконним і нечинним рішення Одеської міської ради.

Зустрічні позовні вимоги обгрунтовувала тим, що наданий ТОВ «Флагман-К» розрахунок заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги не відповідає вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки вона є інвалідом війни 2 групи, а тому користується 100-процентною знижкою при оплаті за житлово-комунальні послуги і 50-процентною знижкою за послуги зв`язку.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2018 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Флагман-К», ПАТ «ПІК», Одеської міської ради, третя особа - ОСББ «Вікторія-А» , про визнання незаконним розрахунку заборгованості та зобов`язання здійснити перерахунок, визнання незаконним передачі будинку на баланс, визнання незаконним і нечинним рішення Одеської міської ради у частині позовних вимог про визнання незаконним і нечинним рішення Одеської міської ради про встановлення тарифів закрито.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанції

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 23 жовтня

2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2018 року позов ТОВ «Флагман-К» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Флагман-К» заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних у розмірі 21 869,88 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю неналежного виконання ОСОБА_1 обов`язку з оплати наданих ТОВ «Флагман-К»послуг з утримання будинку та прибудинкової території, у тому числі обслуговування ліфтів, вивезення твердих побутових відходів, за період з 30 листопада 2013 року по

30 листопада 2017 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 14 060,43 грн. З урахуванням наявної у ОСОБА_1 пільги з оплати вартості житлово-комунальних послуг, а саме: 100-процентної знижки плати за користування житлом (квартирна плата) у межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. м загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. м на сім'ю); 100-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами), у період їх дії, з 01 жовтня 2014 року по 01 жовтня 2016 року, та загальної площі квартири АДРЕСА_1 , що становить

89,9 кв. м, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги у розмірі 21 869,88 грн, з яких: заборгованість за послуги з утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території - 12 438,27 грн, інфляційні втрати -

8 200,61 грн, три проценти річних - 1 231,00 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року задоволено заяву ТОВ «Флагман-К» про закриття провадження у справі. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2018 року скасовано. Провадження у справі за позовом ТОВ «Флагман-К» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги закрито.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, апеляційний суд виходив з відсутності предмета спору, оскільки згідно з наданими позивачем відомостями, 10 жовтня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 повністю виконав рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2018 року, а тому заборгованість відповідачки з оплати за житлово-комунальні послуги, яка була предметом спору у справі, відсутня.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у якій він просив скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що закриваючи провадження у справі, апеляційний суд неправильно застосував пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки між сторонами залишилися спірні питання щодо розміру заборгованості за житлово-комунальні послуги, підтвердженням чого є оскарження ОСОБА_1 в апеляційному порядку ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2018 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 про визнання незаконним розрахунку заборгованості та зобов`язання здійснити перерахунок, визнання незаконним передання будинку на баланс. Зважаючи на наведене, вважав висновок апеляційного суду про відсутність предмета спору передчасним та таким,  що позбавляє ОСОБА_1 можливості скористатися, передбаченими чинним процесуальним законодавством, способами захисту та відновлення свого порушеного права.

Сам по собі факт виконання відповідачем рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2018 року не можна розцінювати як цілковиту згоду ОСОБА_1 з ухваленим судовим рішенням, зважаючи на ситуацію, за якої вона, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, з метою укладення вигідного для себе договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , змушена була здійснити повне погашення заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги на виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2018 року.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року є обгрунтованою та підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову. 

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо. 

Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20),

від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).

Таким чином, сама по собі сплата відповідачем заборгованості за житлово-комунальні послуги після ухвалення судом першої інстанції рішення за наслідками вирішення спору, та його оскарження відповідачем в апеляційному порядку, не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому апеляційний суд не мав визначених процесуальним законом підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення і закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України. Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, а закривши провадження у справі апеляційний суд фактично не переглянув рішення суду з підстав зазначених в апеляційній скарзі та не надав оцінки доводам апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною четвертою статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                           О. В. Ступак

Судді:                                                                                     І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко

https://reyestr.court.gov.ua/Review/93879601