Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

11 червня 2021 року

м. Київ

справа № 759/4916/18

провадження № 61-93св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач -  ОСОБА_1 ,

відповідач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТРАМП»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТРАМП» на рішення Святошинського районного суду міста Києва, у складі судді Шум Л. М., від 11 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Мережко М. В., Савченка С. І., Верланова С. М., від 26 листопада 2020 року.

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТРАМП» (далі -  ОСББ «ТРАМП») про усунення порушень прав споживача житлово-комунальних послуг, зобов`язання вчинити дії.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, щовідповідно до свідоцтва про право власності від 10 липня 2014 року вона є власником квартири АДРЕСА_1 та є кінцевим споживачем житлово-комунальних послуг. На її адресу від відповідача надходять рахунки на оплату житлово-комунальних послуг.

Позивачка зазначала, що 25 жовтня 2017 року вона придбала вузол розподільчого обліку теплової енергії Apator ELF DN15, заводський номер НОМЕР_1 , та спеціалізована компанія ТОВ «ГРАД ІНВЕСТ ПРОЕКТ» здійснила проектування, монтаж та опломбування вузла розподільчого обліку теплової енергії в належній їй квартирі. Згідно з проектною документацією до вузла розподільчого обліку теплової енергії Apator ELF DN15, заводський номер НОМЕР_1 , система опалення в будинку запроектована двотрубна поквартирна з горизонтальним розведенням, місце приєднання вузла розподільчого обліку теплової енергії - тепловий вертикальний будинковий стояк з відгалуженням на квартиру.

07 листопада 2017 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про опломбування вузла розподільчого обліку теплової енергії та взяття його на абонентський облік. Проте, відповідач листом від 16 листопада 2017 року відмовився взяти на абонентський облік вузол розподільчого обліку теплової енергії, встановлений в квартирі позивачки.

Позивачка вважала, що відмова відповідача є необґрунтованою, незаконною і такою, що порушує її законні права та інтереси як споживача житлово-комунальних послуг.

Із урахуванням зазначеного, позивачка просила позов задовольнити: визнати неправомірними дії ОСББ «ТРАМП» щодо відмови взяти на абонентський облік лічильник теплової енергії, встановлений у квартирі АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідача взяти на абонентський облік лічильник теплової енергії, введений в експлуатацію згідно акта від 25 жовтня 2017 року і встановлений у зазначеній квартирі; зобов`язати відповідача проводити розрахунок оплати за використану теплову енергію відповідно до показників лічильника теплової енергії; зобов`язати відповідача провести перерахунок вартості наданих послуг з       27 жовтня 2017 року з урахуванням проведених оплат по показанням лічильника теплової енергії, що встановлений у її квартирі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано дії ОСББ «ТРАМП» щодо відмови ОСОБА_1 взяти на абонентський облік засіб обліку теплової енергії, встановлений у квартирі АДРЕСА_1 , неправомірними.

Зобов`язано ОСББ «ТРАМП» взяти на абонентський облік засіб обліку теплової енергії, введений в експлуатацію згідно акта від 25 жовтня        2017 року і встановлений у квартирі АДРЕСА_1 .

Зобов`язано відповідача проводити розрахунок оплати за використану теплову енергію відповідно до показників засобу обліку теплової енергії.

Зобов`язано відповідача провести перерахунок вартості наданих послуг з  27 жовтня 2017 року з урахуванням проведених оплат по показанням засобу обліку теплової енергії, що встановлений у квартирі позивачки.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки незважаючи на наявність у квартирі позивачки вже встановленого вузла розподільчого обліку теплової енергії, нарахування оплати за теплову енергію відповідач проводив на загальних підставах, без урахування його показників. Відповідач, який здійснює розподіл обсягів комунальних послуг серед споживачів, зокрема відносно позивачки, обмежив її право на нарахування вартості спожитої теплової енергії на підставі показників індивідуального вузла розподільчого обліку теплової енергії, встановленого у належній їй квартирі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСББ «ТРАМП» залишено без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що районний суд правильно встановивши фактичні обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач обмежив право позивачки сплачувати вартість фактично отриманих послуг з теплопостачання на підставі показників індивідуального вузла розподільчого обліку теплової енергії, встановленого у належній їй квартирі. Судом першої інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин положенням законодавства України щодо порядку прийняття на абонентський облік вузлів розподільного обліку теплопостачання, а також вирішено питання щодо періоду обрахування показників вузлів розподільного обліку спожитої теплової енергії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

ОСББ «ТРАМП» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва                     від 11 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду                    від 26 листопада 2020 року і ухвалити нове рішення про відмову

у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої

статті 389 Цивільного процесуального кодексу України) та порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неналежного дослідження судом зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

У касаційній скарзі ОСББ «ТРАМП» вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що до набрання чинності Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обов`язками зі взяття на абонентський облік засобів обліку були наділенні виключно виконавці послуг, а ОСББ «ТРАМП» таким виконавцем не був і не є. При вирішенні спору судами неправильно застосовано положення Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також не враховано наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 270 від 12 жовтня               2018 року, яким визначено порядок прийняття на абонентський облік засобів обліку особами, що не є виконавцями послуг. Також заявник посилається на те, що судами неправильно визначено період проведення перерахунку за спожиті житлово-комунальні послуги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про задоволення позовних вимог та прийняли законні і обґрунтовані рішення з додержанням норм процесуального і матеріального права. Позивачка наголошує, що прямого договору з виконавцем комунальної послуги щодо постачання теплової енергії у неї не було. Відповідач в інтересах всіх споживачів в будинку укладав щороку з виконавцем послуг договір про постачання теплової енергії.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1  є власником квартири  АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10 липня 2014 року.

Згідно з актом прийняття-передачі житлового комплексу від 16 жовтня  2013 року державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» передало на баланс обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ТРАМП» житловий комплекс по АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22 листопада           2018 року було внесено запис 1 072 145 0000 042111 про проведення державної реєстрації ОСББ «ТРАМП», утвореного в результаті перетворення обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ТРАМП».

Судами також встановлено, що 24 жовтня 2017 року обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «ТРАМП» уклав з комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» договір № 368 про відшкодування витрат, понесених по сплаті за теплову енергію.

За вказаним договором відповідач відшкодовував витрати комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», понесені в рахунок сплати комунальним підприємством теплопостачальній організації за теплову енергію для забезпечення централізованого опалення багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Позивачка, з метою контролю споживання тепла і раціонального його використання, зменшення витрат за послуги постачання теплової енергії, встановила у своїй квартирі вузол розподільчого обліку теплової енергії та звернулася до відповідача з проханням взяти його на абонентський облік, однак в цьому позивачці було відмовлено.

16 листопада 2017 року на звернення позивачки відповідачем була надана відповідь вих. № 16.11.2017-1, згідно якої повідомлено, що законних підстав для взяття на абонентський облік засобу обліку немає.

Судом першої інстанції встановлено, що напередодні встановлення позивачкою вузла розподільчого обліку теплової енергії в своїй квартирі, відповідач своїм рішенням (рішенням загальних зборів обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ТРАМП») від 11 лютого 2017 року передбачив обов`язкове встановлення вузлів розподільчого обліку теплової енергії у всіх житлових і нежитлових приміщеннях будинку, що належать мешканцям. Після вказаного рішення відповідач у своєму повідомленні, яке було оприлюднене в будинку, наголошував, що у серпні 2017 року набрав чинності Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та зв`язку із обов`язковістю встановлення вузлів розподільчого обліку теплової енергії пропонується мешканцям будинку в своїх приміщеннях здійснити гуртове встановлення вузлів розподільчого обліку теплової енергії в найкоротші терміни. Як наслідок мешканці будинку почали встановлювати вузли розподільчого обліку теплової енергії в своїх квартирах, у тому числі і позивачка.

Незважаючи на наявність у квартирі позивачки вже встановленого вузла розподільчого обліку теплової енергії, нарахування оплати за теплову енергію відповідач проводив на загальних підставах, без урахування його показників індивідуального вузла обліку.

31 січня 2019 року відповідач звернувся до позивачки з пропозицією опломбувати вузол розподільчого обліку теплової енергії, що встановлений в її квартирі, про що було складено акт опломбування вузла розподільчого обліку теплової енергії та фактично з дати підписання акту відповідач почав проводити розрахунок за використану позивачкою теплову енергію згідно показників вузла розподільчого обліку теплової енергії. При цьому відповідач нараховував позивачці плату за спожиту теплову енергію з        27 жовтня 2017 року по 31 січня 2019 року не враховуючи показники вузла розподільчого обліку теплової енергії та виставляє позивачці борг за спожиту теплову енергію за цей період.

У судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача підтвердив, що більше ніж в 50 приміщеннях будинку по АДРЕСА_1 встановлені вузли розподільчого обліку теплової енергії, які були опломбовані відповідачем ще в 2018 році, розрахунок за використану теплову енергію в згаданих приміщеннях проводиться згідно показників вузлів розподільчого обліку теплової енергії в багатоквартирному будинку, де знаходиться квартира позивачки, змонтована горизонтальна система централізованого опалення, яка має індивідуальний тепловий ввід у квартиру і передбачає встановлення квартирного приладу обліку теплової енергії.

Також встановлено, що відповідач не є постачальником комунальних послуг, у тому числі не є теплопостачальною організацією, а здійснює розподіл обсягів комунальних послуг серед споживачів.

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями пунктів 3, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно зі статтею 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний   ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території,   водопостачання та водовідведення, теплопостачання і  опалення,   вивезення   побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені   потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Суди встановили, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем житлово-комунальних послуг, зокрема з теплопостачання, які оплачуються нею на користь ОСББ «ТРАМП».

Позивачка неодноразово зверталася до ОСББ «ТРАМП» щодо взяття на абонентський облік вузолу розподільчого обліку теплової енергії, однак її вимоги були залишенні без задоволення.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавцем) та фізичною особою (споживачем), яка отримує послуги з централізованого постачання гарячої води, урегульовано Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про теплопостачання».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Так, згідно статті 6 Закону України «Про теплопостачання» державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах: зокрема, забезпечення захисту прав та інтересів споживачів; забезпечення впровадження засобів обліку і приладів регулювання споживання теплової енергії.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.

Згідно частини сьомої статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»за наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов`язковим.

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»оператор зовнішніх інженерних мереж, виконавець комунальної послуги, інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, зобов`язані приймати вузли обліку, встановлені відповідно до вимог цього Закону, на абонентський облік протягом                        14 календарних днів, про що складається відповідний акт. Прийняття приладу обліку на абонентський облік здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

До прийняття порядку, яким мала бути встановлена процедура взяття на абонентський облік, а також здійснений перегляд інших нормативно-правових актів протягом 6 місяців з дня опублікування Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»(02 серпня                2017 року), діяли Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).

Пунктом 10 Правил передбачено, що справляння плати за нормативами споживання  за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Відповідно до пункту 29 Правил споживач має право: зокрема, на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік; на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про теплопостачання» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно статті 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право, зокрема, на отримання перерахунку за спожиту теплову енергію з урахуванням здійсненого авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, обґрунтованого виходив із того, що ОСББ «ТРАМП», яке здійснює розподіл обсягів комунальних послуг серед споживачів багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , всупереч положенням Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також зазначених Правил (які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин та не втратили своєї чинності) обмежило право позивачки здійснювати оплату вартості фактично отриманої теплової енергії у відповідності до даних встановленого індивідуального вузла розподільчого обліку теплової енергії у належній їй квартирі. Вказаний прилад було встановлено та опломбовано спеціалізованою установою за рахунок власних коштів позивачки, однак незважаючи на наявність у її квартирі встановленого вузла розподільчого обліку теплової енергії, нарахування оплати за теплову енергію відповідач проводив на загальних підставах, без урахування його показників.

Відмовивши у прийнятті на абонентський облік вузла розподільчого обліку теплової енергії, відповідач обмежив право позивачки на раціональне споживання теплової енергії та оплату за фактично отриманні послуги з постачання теплової енергії.

Окрім того, судами встановлено та не заперечувалося відповідачем, що більше ніж в 50 приміщеннях будинку по АДРЕСА_1 , встановлені вузли розподільчого обліку теплової енергії, які були опломбовані відповідачем в 2018 році, розрахунок за використану теплову енергію у вказаних приміщеннях проводиться згідно показників вузлів розподільчого обліку теплової енергії в багатоповерховому будинку.

Доводи відповідача про те, що судами безпідставно зобов`язано здійснити перерахунок оплати вартості наданих послуг з жовтня 2017 року (з моменту встановлення приладу обліку споживання теплової енергії) не заслуговують на увагу, оскільки Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та вказаними вище Правилами було визначено право споживача на встановлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік, а також проведення оплати за спожиті послуги згідно показань індивідуальних приладів обліку.

На момент встановлення позивачкою вузла розподільчого обліку теплової енергії обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «ТРАМП» здійснював розподіл обсягів комунальних послуг, а тому недосконалість законодавства, яке б чітко регулювало питання прийняття на облік вузла розподільчого обліку теплової енергії, не може покладати тягар надмірних витрат на споживача теплової енергії за наявності встановленого у передбаченому порядку індивідуального приладу обліку.

Із урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується із об`єктивними висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки судами надано належну оцінку наданим сторонами спору доказам, а також доводам позивача та відповідача щодо предмету спору.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться значною мірою до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТРАМП» залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 лютого         2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада       2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:Є. В. Синельников   С. Ф. Хопта   В. В. Шипович

https://reyestr.court.gov.ua/Review/97735870