'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: ВС: сплата за квартирним лічильником тепла (а не комерційним Київтеплоенерго)  (Прочитано 802 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
Державний герб України

Постанова

Іменем України

02 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 756/2361/20-ц

провадження № 61-10724св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г, І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне підприємство Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на постанову Київського апеляційного суду від 20 травня 2021 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП ВК КМР (КМДА) «Київтеплоенерго») про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 30 серпня 2012 року вона за власні кошти обладнала належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , приладом обліку теплової енергії типу GrossWWZ-UA, заводський номер: 12010461. Монтаж приладу обліку проведено відповідно до погодженого проекту, складеного спеціалізованою організацією та погодженого балансоутримувачем будинку ТОВ «Житлобуд 1». Актом введення в експлуатацію             від 30 серпня 2012 року її під підпис зобов`язано у встановлені терміни проводити повірку вказаного теплолічильника, вказана повірка повинна бути проведена до               30 серпня 2016 року. Така повірка лічильника відбулась у 2016 році та видано свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки            від 14 липня 2016 року № 24-1-2К/1893. Актом від 17 листопада 2016 року вузол обліку взято на облік та опломбовано представником РТМ «Поділ». У зв`язку зі заміною елементу живлення у теплолічильнику Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів 12 січня 2017 року видав свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 24-1-4/43К, яке чинне до 12 січня 2021 року.

Згідно з вимогами статті 24 Закону України «Про теплопостачання» оплата за спожиту теплову енергію здійснюється за показаннями засобів обліку теплової енергії. Відповідно до пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та відповідно до умов договору споживач має право на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік; періодичну повірку, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку.

Надання їй послуги з опалення та оплата її вартості відбувались відповідно до вказаних вимог закону та правил на підставі виставлених рахунків ПАТ «Київенерго».

23 листопада 2016 року між нею та ПАТ «Київенерго» укладений договір                               № 024017500030100 «Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню».

З 01 травня 2018 року ПАТ «Київенерго» припинило свою діяльність,                                   а КП «Київтеплоенерго» набуло статусу виконавця послуг з централізованого опалення у будинку АДРЕСА_2 , і, на її думку, вказаний договір продовжує діяти за мовчазною згодою сторін, що підтверджується нарахуваннями їй платежів КП «Київтеплоенерго» за спожите тепло згідно із зазначеними нею в особистому кабінеті обсягів споживання .

Станом на 30 жовтня 2019 року лічильник не відображається в її особистому кабінеті на сайті ГІОЦ, тому вона не має можливості вносити показники спожитої теплової енергії. Відповідно до умов договору та вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», справляння плати за нормативним споживанням за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається. Її неодноразові звернення до відповідача результатів не дали,                           у наданих відповідях відповідач посилається на невідповідність встановлених у її квартирі приладів обліку теплової енергії вимогам чинного законодавства, у зв`язку              з чим їх правомірно знято з обліку.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати неправомірними дії відповідача щодо зняття з обліку встановленого згідно з проектом лічильника тепла та проведення нарахування за комунальну послугу з централізованого опалення              в опалювальний сезон 2019-2020 року без урахування щомісячних показників лічильника (заводський номер: 12010461); визначити, що підставою для нарахування оплати за опалення в квартирі АДРЕСА_1 ,                   є показання вузла розподільного обліку тепла, що встановлений у цій квартирі;зобов`язати КП ВК КМР (КМДА) «Київтеплоенерго» здійснювати нарахування оплати за опалення в квартирі АДРЕСА_1 ,                           з урахуванням показань вузла розподільного обліку тепла, що встановлений                          у квартирі;зобов`язати КП ВК КМР (КМДА) «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок нарахувань ОСОБА_1 за теплопостачання з 03 жовтня 2019 року та надалі, враховуючи показники приладу обліку спожитого тепла (заводський номер: 12010461) у кухні квартири АДРЕСА_1 , та скасувати заборгованість за договором № 024017500030100.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року в складі судді Диби О. В., у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що власник квартири має право на встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії лише у випадку відповідності внутрішньобудинкової системи опалення усім чотирьом критеріям, передбаченим у пункті 6 Порядку визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 829. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що внутрішньобудинкова система опалення в будинку на АДРЕСА_2 , відповідає усім критеріям, що визначені у пункті 6 Порядку, які надають технічну можливість встановлення вузлів розподільного обліку в квартирах вказаного будинку. Натомість, судом встановлено, що вузол розподільного обліку, встановлений у квартирі позивача, відповідає не всім зазначеним критеріям. Наведене свідчить, що у квартирі ОСОБА_1 можливим є встановлення приладів-розподілювачів, а не вузла розподільного обліку теплової енергії. Отже, врахування КП «Київтеплоенерго» показань вузла розподільного обліку теплової енергії у квартирі позивача неможливе, з огляду на відсутність доказів відповідності встановленого розподільного обліку теплової енергії нормативним вимогам, що призвело до некоректного обліку спожитої теплової енергії по відношенню до мешканців квартир без індивідуальних засобів обліку теплової енергії та, відповідно, в подальшому зняття теплолічильника позивача з обліку. Таким чином, дії відповідача щодо зняття теплолічильника, встановленого             в квартирі ОСОБА_1 , з обліку та неврахування його показань при розрахунку оплати за централізоване опалення, є правомірними.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 травня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 . Визнано неправомірними дії КП ВК КМР (КМДА) «Київтеплоенерго» щодо зняття з обліку встановленого згідно з проектом лічильника в належній на праві власності ОСОБА_1 квартирі АДРЕСА_1 , та проведення нарахування ОСОБА_1 оплати за комунальну послугу з централізованого опалення в опалювальний сезон                2019-2020 року без урахування щомісячних показників лічильника (заводський номер: 12010461);зобов`язано КП ВК КМР (КМДА) «Київтеплоенерго» здійснювати нарахування оплати за опалення в квартирі АДРЕСА_1 , з урахуванням показань вузла розподільного обліку тепла, що встановлений у квартирі; зобов`язано КП ВК КМР (КМДА) «Київтеплоенерго» здійснити ОСОБА_1 перерахунок нарахувань за теплопостачання з 03 жовтня 2019 року, враховуючи показники приладу обліку спожитого тепла (заводський номер: 12010461) у кухні квартири АДРЕСА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії № 829 набрав чинності лише 24 жовтня 2018 року, то його положення та вимоги застосовуються з моменту набрання ним чинності, до нових відносин, які визначають процедуру встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії та не мають зворотної сили до вже встановлених лічильників, які були прийняті на облік. Порядок не передбачає зняття  з обліку тих лічильників споживачів, що були погоджені та взяті на облік до набуття чинності цієї постанови, та не встановлює заборони щодо врахування показників за цими лічильникам, які надаються споживачами.

Таким чином, у КП ВК КМР (КМДА) «Київтеплоенерго» були відсутні правові підстави для зняття з обліку індивідуального лічильника ОСОБА_1 , встановленого               в належній їй на праві власності квартирі згідно з погодженим проектом, взятим на облік ПАТ «Київенерго» та опломбованим 17 листопада 2016 року.

З огляду на неправомірність дій відповідача щодо зняття з обліку встановленого                 в квартирі позивача приладу обліку теплової енергії та нарахування їй оплати за комунальну послугу з централізованого опалення в опалювальний сезон                2019-2020 року без урахування щомісячних показників лічильника, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У червні 2021 року КП ВК КМР (КМДА) «Київтеплоенерго» подано до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 20 травня 2021 року, в якій просить скасувати вказане рішення суду апеляційної інстанції та залишити         в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У своїй касаційній скарзі посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 12.3.2 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» при визначені правомірності влаштування вузла комерційного обліку теплової енергії, у випадку здійснення таких дій до набрання чинності Порядку визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 829. Крім того, відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування абзацу 2 пункту 10 Правил надання послуг                    з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, за умови, якщо вузли обліку теплової енергії встановлені з порушенням ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт».

Інші учасники справи своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

10 серпня 2021 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Встановлені судами обставини

Квартира АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 05 листопада 1999 року, укладеного між ТОВ «НПФ «Континенталь і К» та ОСОБА_1 , зареєстрованого на Товарній біржі «Українська біржа Десятинна».

На замовлення позивача у 2012 році ТОВ «Теплокомсервіс» розроблено «Робочий проект ТКС.2012.044-АТП» - квартирний вузол обліку тепла на опалення за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначений робочий проект погоджений ТОВ «Житлобуд-1», що підтверджується відміткою круглої печатки ТОВ «Житлобуд-1» на першій сторінці Робочого проекту.

Вказаний вузол обліку теплової енергії на опалення встановлений                                           ТОВ «Теплокомсервіс» у ніші квартири позивача, взятий на облік ПАТ «Київенерго» та опломбований, що підтверджується актом прийняття на комерційний облік вузла обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення від 17 листопада 2016 року, а також відповідними актами про зняття та встановлення пломб.

22 листопада 2016 року ОСОБА_1 уклала з ПАТ «Київенерго» договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню № 024017500030100. Опалювальна площа квартири позивача - 90,8 кв. м.

12 січня 2017 року встановлений у квартирі ОСОБА_1 теплолічильник пройшов повірку, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, з якого вбачається, що він відповідає вимогам ДСТУ ЕN 1434. Вказане свідоцтво чинне до січня 2021 року.

Відповідно до акта обстеження щодо технічної можливості встановлення розподільного обліку теплової енергії згідно з постановою від 10 жовтня 2018 року             № 829 за адресою: АДРЕСА_1 : розводка системи опалення - однотрубна, змішана з верхньою подачею; вузол обліку теплової енергії наявний на загальному вводі; забудовником передбачене встановлення теплолічильника на зворотному трубопроводі, проектне рішення складається із встановленням теплолічильника та першого термоопору на зворотному трубопроводі, другий термоопір монтується в найближчий подавальний стояк з опломбованим шаровим краном для запобігання перекриття потоку теплоносія. Встановлення теплолічильника можливе.

Згідно з актом від 28 листопада 2019 року № 443А технічної можливості встановлення КВОТЕ за адресою: АДРЕСА_1 , складеного ТОВ «Техенерго-Клімат», встановлений у квартирі позивача теплолічильник відповідає критеріям, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 829, а саме: окреме відгалуження системи опалення для окремого приміщення, наявність якого встановлено під час візуального огляду та яке передбачене принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення будівлі (за наявності); принциповою схемою внтрішньобудинкової системи опалення передбачено технічну можливість встановлення автоматичних регуляторів температури в приміщеннях для регулювання споживання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що не призведе до порушень гідравлічного режиму внутрішньобудинкової системи опалення будівлі; під час встановлення вузла розподільного обліку буде забезпечено дотримання вимог застосування засобу вимірювальної техніки та умов його належної експлуатації, що зазначені у технічній (супровідній) документації на цей засіб.

З 01 травня 2018 року виконавцем послуг з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 , є КП ВК КМР (КМДА) «Київтеплоенерго».

До жовтня 2019 року нарахування оплати за послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 , здійснювалось відповідачем з урахуванням показань приладу обліку теплової енергії, що встановлений у квартирі. Проте, станом на 30 жовтня 2019 року теплолічильник не відображається в особистому кабінеті позивача на сайті КП «ГІОЦ», а нарахування оплати за послуги з централізованого опалення здійснювались КП ВК КМР (КМДА) «Київтеплоенерго» з урахуванням показань внутрішньобудинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалювальній площі квартири позивача.

Нормативно-правове обґрунтування

Правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого                            є надання житлово-комунальних послуг (виконавцем) та фізичною особою (споживачем), яка отримує послуги з централізованого постачання гарячої води, урегульовано Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про теплопостачання».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання,                        а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Так, згідно статті 6 Закону України «Про теплопостачання» державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах: зокрема, забезпечення захисту прав та інтересів споживачів; забезпечення впровадження засобів обліку і приладів регулювання споживання теплової енергії.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється                       у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.

Згідно частини сьомої статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» за наявності окремого відгалуження системи опалення                  у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення)                                     є обов`язковим.

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оператор зовнішніх інженерних мереж, виконавець комунальної послуги, інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, зобов`язані приймати вузли обліку, встановлені відповідно до вимог цього Закону, на абонентський облік протягом 14 календарних днів, про що складається відповідний акт. Прийняття приладу обліку на абонентський облік здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

До прийняття порядку, яким мала бути встановлена процедура взяття на абонентський облік, а також здійснений перегляд інших нормативно-правових актів протягом 6 місяців з дня опублікування Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (02 серпня 2017 року), діяли Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води                                   і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630(далі - Правила).

Пунктом 10 Правил передбачено, що справляння плати за нормативами споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Відповідно до пункту 29 Правил споживач має право: зокрема, на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік; на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про теплопостачання» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору                              в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»:

-         вузол обліку - комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності);

-         вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється                      у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.

Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузли розподільного обліку теплової енергії                          у випадках, коли це технічно неможливо, не встановлюються.

У такому разі для визначення обсягу теплової енергії, спожитої на потреби опалення, на всіх опалювальних приладах (крім розташованих у приміщеннях (місцях) загального користування багатоквартирних будинків) особами, визначеними частинами другою і третьою цієї статті, повинні бути встановлені прилади - розподілювачі теплової енергії, крім випадків, коли це економічно недоцільно.

Модель приладу - розподілювача теплової енергії визначається власником (співвласниками) будівлі за погодженням з виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги.

Усі опалювальні прилади при застосуванні вузлів розподільного обліку теплової енергії або приладів - розподілювачів теплової енергії обладнуються автоматичними регуляторами температури повітря у приміщенні відповідно до будівельних норм.

Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії затверджується Кабінетом Міністрів України. За наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов`язковим.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, обґрунтованого виходив із того, що КП ВК КМР (КМДА) «Київтеплоенерго», яке є виконавцем послуг з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 , всупереч положенням Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, які були чинними на час встановленні позивачем  лічильника теплової енергії, обмежило право ОСОБА_1 здійснювати оплату вартості фактично отриманої теплової енергії відповідно до даних встановленого індивідуального вузла розподільчого обліку теплової енергії у належній їй квартирі. Вказаний прилад встановлено та опломбовано спеціалізованою установою за рахунок власних коштів позивача, проте, незважаючи на наявність у її квартирі встановленого вузла розподільчого обліку теплової енергії, нарахування оплати за теплову енергію відповідач проводив на загальних підставах, без урахування його показників.

Відмовивши у прийнятті на абонентський облік вузла розподільчого обліку теплової енергії та, здійснюючи нарахування їй вартості послуги з централізованого опалення в опалювальний сезон 2019-2020 року без урахування показників лічильника теплової енергії, відповідач обмежив право ОСОБА_1 на раціональне споживання теплової енергії та оплату за фактично отриманні послуги з постачання теплової енергії.

Та обставина, що 10 жовтня 2018 року Постановою Кабінету Міністрів України № 829затверджено Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії (далі - Порядок № 829), не є підставою для неврахування відповідачем показників лічильника теплової енергії, встановленого у квартирі позивача, з огляду на таке.

Так, пунктом 6 Порядку № 829 передбачено, що технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку наявна за відповідності внутрішньобудинкової системи опалення всім таким критеріям:

-       окреме відгалуження системи опалення для окремого приміщення, наявність якого встановлено під час візуального огляду та яке передбачене принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення будівлі (за наявності);

-       принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення передбачено технічну можливість встановлення автоматичних регуляторів температури в приміщеннях для регулювання споживання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що не призведе до порушень гідравлічного режиму внутрішньобудинкової системи опалення будівлі;

-       під час встановлення вузла розподільного обліку буде забезпечено дотримання вимог застосування засобу вимірювальної техніки та умов його належної експлуатації, що зазначені у технічній (супровідній) документації на цей засіб;

-       можливість забезпечення вільного доступу для зняття показань приладу обліку, його обслуговування, заміни під час подальшої експлуатації.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 829 розподільний облік споживання комунальної послуги з постачання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж і оснащена вузлами комерційного обліку теплової енергії, забезпечується шляхом встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії на вводі трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення в окреме приміщення будівлі або приладів - розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах.

Відповідно до вимог пункту 10 Порядку № 829 оснащення окремих приміщень               у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09 серпня 2018 року № 205, за наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов`язковим.

За твердженням сторони відповідача, після введення в дію нового Порядку № 829, на відміну від попереднього порядку, встановлення абонентом індивідуального вузла розподільного обліку тепла (квартирного лічильника) можливе лише при горизонтальному розведенні інженерних мереж.

Квартира позивача розташована у будинку, де подача теплоносія здійснюється за вертикальною системою.

У квартирі позивача встановлено теплолічильник у складі:  теплообчислювача, пари термоперетворювачів, лічильник гарячої води. Свідоцтвом про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювання техніки підтверджено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ EN 1434.

На момент встановлення позивачем вузла розподільчого обліку теплової енергії              ПАТ «Київенерго» (попередній виконавець послуг) здійснював розподіл обсягів комунальних послуг, а тому зміна законодавства, що регулює питання порядку встановлення та прийняття на облік вузла розподільчого обліку теплової енергії, не припиняє можливість споживача теплової енергії за наявності встановленого у передбаченому порядку (на момент встановлення) індивідуального приладу обліку тепла оплачувати такі послуги за показниками відповідного лічильника.

Зміна законодавцем технічних вимог щодо порядку встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії (квартирних лічильників) не є підставою для встановлення споживачем нового обладнання для обліку тепла, за умови, що таким споживачем до прийняття нового Порядку № 829 вже встановлено індивідуальний вузол розподільчого обліку теплової енергії.

Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг                                     з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, було визначено право споживача на встановлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік, а також проведення оплати за спожиті послуги згідно з показниками індивідуальних приладів обліку.

Отже показники лічильників, встановлених та прийнятих на облік у встановленому законом порядку до прийняття Порядку № 829, повинні враховуватися виконавцем послуг, тобто у цьому випадку КП ВК КМР (КМДА) «Київтеплоенерго».

Верховний Суд також звертає увагу на те, що Порядок № 829 не передбачає необхідність приведення раніше встановленого вузла обліку у відповідність до цього Порядку та не встановлює заборони щодо врахування показників за такими лічильниками, які надаються споживачами. Вказаний порядок не передбачає повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку відповідно                  з новою процедурою, який раніше був прийнятий на абонентський облік, до набрання чинності Порядку № 829.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неправомірність дій відповідача щодо зняття з обліку встановленого                в квартирі ОСОБА_1 приладу обліку теплової енергії та нарахування їй оплати за комунальну послугу з централізованого опалення в опалювальний сезон                 2019-2020 року без урахування щомісячних показників лічильника.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками суду апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи, проте повноваження суду касаційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. 

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення                 в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, судове рішення відповідає вимогам вмотивованості.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 395, 396, 401, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)«Київтеплоенерго» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 20 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                                           О. В. Ступак

                                                                                                                             І. Ю. Гулейков

                                                                                                                              Г. І. Усик
https://reyestr.court.gov.ua/Review/100778784

Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email