Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України                                               

27 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 372/1095/20

провадження № 61-13439св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., 

учасники справи:

позивач - Об`єднання співвласників житлового комплексу «Кантрі»,

відповідач -   ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Об`єднання співвласників житлового комплексу «Кантрі» на постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2021 року у складі колегії суддів:  Журби С. О.,  Писаної Т. О., Приходька К. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року Об`єднання співвласників житлового комплексу «Кантрі» (далі - ОСЖК «Кантрі», Об`єднання) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Позовна заява мотивована тим, що 22 квітня 2003 року ОСЖК «Комплекс-3» було зареєстровано як юридична особа з організаційно-правовою формою - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Рішенням загальних зборів від 04 жовтня 2013 року найменування було змінено на ОСЖК «Кантрі», затверджено та зареєстровано нову редакцію Статуту.

Відповідно до статті 2 Статуту, метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Завданням і предметом діяльності Об`єднання є, серед іншого, забезпечення належного утримання будинків та прибудинкової території, а також сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами. Виконання вищевказаних завдань здійснюється за рахунок коштів Об`єднання.

Згідно із статтею 4 Статуту, джерелами фінансування є кошти об`єднання, які складаються, в тому числі, з внесків і платежів співвласників, коштів та майна, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об`єднання.

При цьому, співвласники Об`єднання зобов`язані своєчасно і у повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (пункт 2 статті 5 Статуту).

Кошторис Об`єднання та розмір внесків співвласників щорічно затверджується Загальними зборами ОСЖК «Кантрі». Термін оплати встановлено - до 10 числа поточного місяця.

Відповідач, маючи у власності шість окремих житлових приміщень, порушив свої обов`язки співвласника ОСЖК «Кантрі» зі сплати внесків, у добровільному порядку заборгованість не сплачує.

На підставі викладеного ОСЖК «Кантрі» просило суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 635 008,68 грн, які включають в себе: 614 611,15 грн - заборгованість зі сплати внесків; 13 255,05 грн - 3 % річних; 7 142,48 грн - інфляційні втрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 березня                    2021 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСЖК «Кантрі» грошові кошти у розмірі 635 008,68 грн, які включають в себе: 614 611,15 грн - заборгованість зі сплати внесків; 13 255,05 грн - 3% річних; 7 142,48 грн - інфляційні втрати та                                  9 525,13 грн судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що  відповідач  порушив свої обов`язки співвласника ОСЖК «Кантрі», внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка підтягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 15 липня 2021 року рішення місцевого суду скасовано, провадження у справі закрито.

Роз`яснено позивачу, що даний спір віднесений до юрисдикції господарських судів.

Роз`яснено позивачу його право на звернення до суду в порядку частини першої статті 256 ЦПК України із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що даний спір є спором, що виник між юридичною особою та її учасником, такий спір пов`язаний з діяльністю ОСЖК «Кантрі», а тому має бути розглянутий за правилами господарського судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2021 року до Верховного Суду,                                   ОСЖК «Кантрі», посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій залишив поза увагою, що цей спір у справі не пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи - ОСЖК «Кантрі», не є спором з приводу часток в юридичній особі, не стосується отримання відповідачем частини прибутку тощо.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи  в суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

27 вересня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи

22 квітня 2003 року ОСЖК «Комплекс-3» було зареєстровано як юридичну особу з організаційно-правовою формою - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Рішенням загальних зборів від 04 жовтня 2013 року найменування було змінено на ОСЖК «Кантрі», затверджено нову редакцію Статуту. Державну реєстрацію змін проведено 30 грудня 2013 року.

Відповідно до статті 2 Статуту, метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Завданням і предметом діяльності Об`єднання є, серед іншого, забезпечення належного утримання будинків та прибудинкової території, а також сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами. Виконання вищевказаних завдань здійснюється за рахунок коштів Об`єднання.

Згідно із статтею 4 Статуту, джерелами фінансування є кошти об`єднання, які складаються, в тому числі, з внесків і платежів співвласників, коштів та майна, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об`єднання.

При цьому, співвласники Об`єднання зобов`язані своєчасно і у повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (пункт 2 статті 5 Статуту).

Кошторис Об`єднання та розмір внесків співвласників щорічно затверджується Загальними зборами ОСЖК «Кантрі». Термін оплати встановлено - до 10 числа поточного місяця.

ОСОБА_1 , як власник шести окремих житлових приміщень, загальна площа яких складає 2 810,4 квадратних метри, є співвласником ОСЖК «Кантрі».

Згідно розрахунку ОСЖК «Кантрі», відповідач має заборгованість зі сплати  внесків до ОСЖК «Кантрі» у розмірі 614 611,15 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 124 Конституції України  закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод   кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Разом із тим, відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України, за змістом частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому, у вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір господарськими, потрібно керуватися ознаками, наведеними у  статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих  ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, коло господарських спорів, в яких стороною може бути фізична особа, законом обмежене.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" № 2866-III (далі - Закон № 2866-III) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку -  юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно зі статтею 2 Закону № 2866-III вказаний Закон регулює: порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань, асоціацій; відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні; відносини між об`єднаннями та асоціаціями; відносини між об`єднаннями, асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування; відносини між об`єднаннями і господарюючими суб`єктами.

За статтею 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

ОСББ відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном ОСББ, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Тож законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

За змістом статей 6, 7, 10, 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласники багатоквартирного будинку створюють ОСББ, затверджують статут такого об`єднання, мають право знайомитися з рішеннями загальних зборів та оскаржувати їх  судовому порядку, брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання;знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства.

Створене об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об`єднання; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об`єднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об`єднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку. Загальні збори об`єднання мають право делегувати асоціації, до якої входить об`єднання, частину повноважень своїх органів управління. Об`єднання може стати засновником (членом) асоціації.

Зміст та види діяльності, яка здійснюється саме ОСББ після його створення як юридичної особи, передбачена статтею 16 Закону № 2866-III.

Згідно зі статтею 15 указаного Закону співвласник зобов`язаний: виконувати вимоги статуту об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

За висновками, які містяться, зокрема, в постановах від 2 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц, від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2446/17, Велика Палата Верховного Суду вказала про розгляд у порядку господарського судочинства судами спорів у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, з огляду на характер спірних правовідносин, оскільки такі спори виникають при здійсненні права управління юридичною особою, а тому є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої ГПК України) незалежно від суб`єктного складу такого спору.

Водночас, спір про стягнення заборгованості зі сплати внесків співвласником багатоквартирного будинку не є спором у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, тобто, з огляду на характер спірних правовідносин, вказаний спір не є таким, що виник при здійсненні права управління юридичною особою.

Отже, цей спір не можливо віднести до спору, який випливає з корпоративних відносин.

Разом із тим, однією із сторін у справі є фізична особа - відповідач  ОСОБА_1 . При цьому, із змісту позовної заяви та із матеріалів справине вбачається, що відповідач має статус фізичної особи-підприємця.

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги, що спір між сторонами у цій справі не відноситься до числа спорів, визначених статтею 20 ГПК України, в яких стороною може бути фізична особа.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції на вказане уваги не звернув, не врахував, що цей спір не пов`язаний з підприємницькою діяльністю чи корпоративними відносинами, а тому, відповідно до положень статті 20 ГПК України, не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Вказане свідчить про те, що апеляційним судом при апеляційному перегляді справи не встановлені фактичні обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Справа в апеляційному порядку по суті не переглянута.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції у силу вимог частини першої статті 400 ЦПК України позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, то усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, тому справа передається для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За таких обставин, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу об`єднання співвласників житлового комплексу «Кантрі» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2021 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                    М. Є. Червинська

Судді:                                                                                               С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

https://reyestr.court.gov.ua/Review/100816926