Вимога сплатити держмито дуже сумнівна. Якби у позові вимагалося повернути майно певної вартості саме позивачу, тоді було б вірно. У даному випадку хоч і йдеться про майновий спір, але не про повернення майна чи відшкодування його вартості. Ухвалу про залишення без розгляду можна оскаржити у апеляційному порядку, якщо не пропущені терміни подачі заяви про апеляційне оскарження (5 днів) та власне скарги (ще 10 днів). Пропущений з поважних причин строк оскарження може бути поновлений на підставі окремої заяви на адресу апеляційного суду. Хоч ефективність подібних заходів при нинішньому стані судочинства може виявитися нульовою.
Можна спробувати обійти впертого суддю шляхом подачі адміністративного позову на суб\\\'єкта, який видав свідоцтво на підвал. Тоді державне мито не буде вимагатися у таких розмірах. Та й суддя може виявитися іншим. Особливо напередодні відпусток.
Відносно скарг на суддю. Якщо в його діях є ознаки порушення присяги, то можна поскаржитися Президенту, у Верховну Раду, у Вищу раду юстиції, навіть Міністру юстиції - з вимогою порушити проти судді дисциплінарне провадження. Цим займається кваліфікаційна комісія, але подання має надійти саме від зазначених суб\\\'єктів. Перспектива також не дуже втішна, хоч нерви судді трохи полоскоче. А вони цього не люблять.
На прокуратуру можна поскаржитися до суду, якщо є постанова про відмову порушити кримінальну справу. В іншому випадку, якщо слідство продовжується, прокуратура повинна дати відповідь на запит про стан справи.
А взагалі у нашій державі все добре працює лише на папері. Щоб вирішити найпростішу суперечку, потрібні місяці і роки впертої праці за канцелярським столом та комп\\\'ютером, з десяток пачок паперу, декілька картріджів для ксерокса і таке інше.
Бажаю творчої наснаги!
