Постановою КМУ від 12.07.2005 р. № 560 не передбачено у якості складової частини тарифу на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій враховувати прибуток виконавця послуг. З економічної точки зору це нонсенс, бо жодне господарське товариство не може існувати, як неприбуткова організація. Але з юридичної точки зору намагання включити прибуток у тариф буде суперечити Порядку, затвердженого цією постановою. Нестиковки на цьому не закінчуються. Оскільки житловий будинок є об\\\'єктом спільної сумісної власності власників квартир, то ніхто, крім них самих, не зобов\\\'язаний утримувати їх спільне майно. Але ж будинок потребує не тільки поточного, а ще й капітального ремонту. А звідки візьмуться кошти? На відміну від ОСББ, в будинках, де не створене об\\\'єднання, механізм накопичення коштів на капремонт законодавчо не встановлений. Тобто можна розраховувати лише на перспективу, коли ОСББ буде створене. У такому випадку перший капремонт здійснює колишній власник будинку.
Відносно можливого рішення суду. На даний час відсутні законні підстави вважати затвердженим будь-який тариф, який суперечить згаданому вище Порядку. Як суд буде виходити з цієї колізії? Залежить від позиції судді. Скоріш за все суд стане на точку зору закону - зобов\\\'яже укласти договір згідно з Типовим з обов\\\'язковими додатками по п.п. 2 і 3. Так було принаймі у моїх випадках. Слід зазначити, що саме так я формулював позовні вимоги. Що стосується подальшої долі договорів при затвердженні нових тарифів - доведеться тоді укладати додаткові угоди, як невід\\\'ємні частини договорів. Про це зазначено і в п. 4 Порядку. Що стосується різниці між тарифами та собівартістю послуг, то у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов\\\'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Це норма ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" (ст.31, частина 4). Яку, до речі, влада також ігнорує, як і постанову КМУ № 560, та навіть і судові рішення.
Отже, слід зважати на ту обставину, що в Україні ніхто норм права не дотримується, а затвердження економічно обґрунтованих тарифів може призвести до соціального вибуху, оскільки переважна більшість населення не побажає відмовитися від радянського менталітету, коли усе було безкоштовним, або дешевим і неякісним. Тому залишаться дотації, субвенції, різного роду програми типу "Мій двір, моє подвір\\\'я" тощо. З поступовою деградацією житлово-комунальної сфери. Колись дійдемо до абсурду.