Ні, це не зовсім так з огляду на наявність правової колізії. Тарифи на утримання будинків, які були затверджені розпорядженням КМДА в 2002 р., хоч саме розпорядження зареєстроване в тодішньому КМУЮ і не скасоване, тим не менше не відповідають вимогам постанови КМУ від 12.07.2005 р. № 560. Постанова КМУ має вищу юридичну силу, тобто нею слід керуватися навіть у випадку, коли розпорядження держадміністрації не скасоване. З іншого боку, у Києві не існують затверджені тарифи, які відповідали б вимогам зазначеної постанови та ЗУ "Про житлово-комунальні послуги". Намагання Черновецького одноосібно встановити однакові для всіх будинків тарифи шляхом механічного підвищення їх в два рази інакше, як самоправством, кваліфікувати не можна. Таким чином, законно сформованих і затверджених тарифів на цей вид послуг у Києві немає. Це створює широке поле для свавілля усіх чиновників, причетних до стягнення плати за утримання будинків. До цього часто-густо долучаються районні суди, які штампують під копірку рішення про стягнення заборгованості з мешканців, які не погоджуються платити невідомо за віщо і невідомо кому. Вихід один - у кожному окремому випадку слід добиватися укладання Типових договорів на надання послуг. Форма і зміст Типових договорів затверджені постановами КМУ № 560 від 12.07.2005 р. та № 630 від 21.07.2005 р. Під час укладання договорів виникне питання про тарифи, яке в гіршому випадку доведеться вирішувати у судовому порядку. Я цей шлях проходив по декілька разів по кожній квартирі, власникам яких допомагав у вирішенні проблеми. Декілька разів тому, що змінювалось законодавство, реформувалися комунальні підприємства, і все розпочиналося спочатку. Сподіваюсь, що укладені останнім разом договори найближчим часом не доведеться переукладати. Але цьому передувала велика робота по захисту прав у судовому порядку. Така у нас держава: вік живи - вік судись!
Щодо поведінки суду у Вашому випадку - ніяка експертиза не вправі відмінити положення ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", згідно з яким тарифи затверджуються органами місцевого самоврядування. Однак, часто судді цього не усвідомлюють, або роблять вигляд, що нічого не трапилось. Таких суддів слід би гнати в шию, та нікому. Скоро і Верховної Ради у нас знову не буде.
