Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[gro-za]

Відповідь на приватне звернення до мене Ігоря Івановича Коломака на електронну поштову скриньку стосовно права спільної сумісної власності на багатоквартирний будинок. Текст звернення такий: "Віктор Іванович, доброго дня. Потребую Вашої допомоги ось у якому питанні. Під час спілкування, один юрист, стосовно мого твердження, що мешканці багатоповерхового будинку є його співвласниками сказав наступне: "Решение Конституционного суда (в т.ч. п.4.3. мотивировочной части) касается только права общей долевой собственности на вспомогательные жилые помещения (загальне майно), что это право возникает с момента приватизации квартиры (скорее всего с момента государственной регистрации права). А вопрос о возникновении права общей совместной собственности на весь дом как на имущественный комплекс (неподільне майно), КС не рассматривал. Поэтому действует общий порядок установленный законом. Ст.331 Цивiльного кодекса Украины: Если право собственности на недвижимое имущество в соответствии с законом подлежит государственной регистрации, право собственности возникает с момента государственной регистрации. Право собственности на весь дом как на имущественный комплекс возникает только с момента государственной регистрации именно этого права. Как к примеру право собственности на отдельные запчасти автомобиля не является доказательством права собственности на автомобиль. Система не есть простая совокупность отдельных элементов. Помимо элементов в систему входят горизонтальные и вертикальные связи, которые неотделимы от системы." Тобто він стверджує що мешканці квартир у багатоповерховому будинку не є співвласниками будинку. Що Ви можете сказати на його позицію. Чесно, я не знайшов що сказати : З повагою до Вас! Коломак Ігор Іванович." ==============================

Відповідаю: Посилаючись на загальний порядок щодо правового режиму власності, слід зазначити, що навіть Конституційний Суд у тому рішенні встановив : усі правовідносини з цього питання повинні регулюватися на підставі норм ЦК України. Той юрист висмикнув з ЦК України загальну норму, але "забув" про спеціальну норму ЦК України, а саме: "Стаття 382. Квартира як об\\\'єкт права власності. Частина 2. Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку". Конституційний суд розглядав питання про допоміжні приміщення, і встановив, що вони також є об\\\'єктом спільної сумісної власності. Тому виключень з цих норм не можна висмоктати з пальця. Стосовно реєстрації. Право спільної сумісної власності не вимагає для свого підтвердження додаткових дій, наприклад, реєстрації. Це також постановив КС. У цьому контексті слід зазначити, що до приватизації і після неї право власності на будинок в цілому ніхто не реєстрував, навіть у випадку відомчого житла. То що вже говорити про сумісну власність? Між іншим, наявність чи відсутність державної реєстрації прав на нерухомість по змісту ст. 182 ЦК України не впливає на зміст цього права. Право власності залишається навіть у відсутності державної реєстрації, а підстави для набуття визначені законом, зокрема Главою 24 ЦК України. Обмеження можуть бути встановлені лише законом (див ст. 321 ЦК України). Ваш юрист не послався на норму закону, тому сперечатися з ним не має сенсу. Він плутає право приватної власності на окрему річ (наприклад, на автомобіль) з правом спільної сумісної власності на частини будинку, в якому квартири є об\\\'єктами права приватної власності. КС це положення роз\\\'яснив, а ЦК - встановив режим володіння і користування (ст. 369 та інші). Цікаві наслідки. Нерідко хтось надає дозволи на розміщення реклами на зовнішніх стінах будинку, отримуючи за це певні кошти, без погодження з мешканцями будинку. Це є порушенням їх прав. Нанесену моральну шкоду можна стягнути за рішенням суду, а незаконно отримані доходи від такої реклами повинні поповнити бюджет держави. Я вже не кажу про підвали, горища, коридори, колясочні, приміщення для конс\\\'єржів тощо. Бажаю успіху у боротьбі з порушниками закону!

[Комітет]

Віктор Іванович, дякую за відповідь.

[gro-za]

120 x 83, 19 кБ

Киянам: http://news.bigmir.net/capital/95580/ Давайте стягнемо з Черновецького кошти, які він хоче заробити на ліфтах в наших будинках. Ліфти також належать до спільної сумісної власності мешканців.

[Комітет]

Віктор Іванович, ось продовження дискусії. Відповідь юриста на Вашу відповідь:



"Ну вот опять вернулись к софистике. А bingo говорила что здесь все малообразованные.

Понятия «общая собственность» и «общая совместная собственность», это понятия разные. Когда одно понятие подменяется другим это и есть прием софистики. Оппонент пишет: Право спільної сумісної власності не вимагає для свого підтвердження додаткових дій, наприклад, реєстрації. Це також постановив КС.

А в Решении КС написано: Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій. Т.е. решение КС касается только вспомогательных помещений. Внутридомовые сети и конструктивные элементы зданий не являются «вспомогательными помещениями». О чем сам КС и написал: Конституційний Суд України виходить з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України "Про об\\\'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Да действительно, подтверждение права собственности на вспомогательные помещения дома не требуется. Для этого достаточно подтверждения права собственности на жилое помещение. Но дом не является простой совокупностью жилых и вспомогательных помещений. Это здание. Оппонент исходил из ложной посылки о тождественности понятий «здание капитального типа» и «помещение». В соответствии со ст.380 ЦК: Жилой дом как объект права собственности. Жилым домом является здание капитального типа, построенное с соблюдением требований, установленных законом, другими правовыми нормативно актами, и предназначено для постоянного в нём проживания. Поэтому говорить о собственнике дома можно будет только при наличии бумаги на которой написано «жилой дом является собственностью того то».



Что касается регистрации. Оппонент говорил: Між іншим, наявність чи відсутність державної реєстрації прав на нерухомість по змісту ст. 182 ЦК України не впливає на зміст цього права. Право власності залишається навіть у відсутності державної реєстрації,

Право собственности и другие вещевые права на неподвижные вещи, ограничения этих прав, их возникновение, переход и прекращение подлежат государственной регистрации (ч.1 ст.182 ЦК).

Речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов\\\'язковій державній реєстраціїв в порядку, встановленому цим Законом (ч.1 ст.3 Закону «Про державну реєстрацію….»)

Если право собственности на недвижимое имущество в соответствии с законом подлежит государственной регистрации, право собственности возникает с момента государственной регистрации. (ч.2 ст. 331 ЦК).

Кроме того что написано в законе и добавить особо нечего. Дом как здание является самостоятельным объектом права собственности. Право на этот объект подлежит государственной регистрации. Пока кто нибудь не зарегистрировал право собственности на дом, права собственности у него на этот дом нет. Ни общей совместной ни общей долевой. Ссылаться на то что никто не регистрирует это право, непрофессионально."

[gro-za]

Ігоре Івановичу! У мене немає бажання продовжувати заочну дискусію з невідомим мені опонентом, який не розібрався досконально в нормах права, але намагається когось повчати, та ще й звинувачувати у непрофесіоналізмі. Вивчив одне словечко - софістика, і думає, що вже заліз на Олімп. Непогано було б йому ще вивчити правила формальної логіки та їх застосування в судочинстві. Востаннє хочу зазначити по суті - ст. 331 ЦК України стосується права власності на новостворене майно. Ми ж не обговорювали цю тему. Йшлося про зміст ст. 382 ЦК України (спільна сумісна власність мешканців багатоквартирного будинку), а також про позицію КС України відносно права власності на допоміжні приміщення. Обидві ці норми слід застосовувати у системному зв\\\'язку. А потім, крім софістики, звернути увагу на принцип верховенства права, на застосування аналогії закону та аналогії права при вирішенні спорів (звісно де, в суді!). Я не маю наміру вести безпідставні суперечки з агресивними "проФФесіоналами", які не володіють у достатній мірі державною мовою. То як вони тоді супроводжують свої справи у суді? Крім того, ніяких практичних наслідків цієї суперечки я не передбачаю. Коли буде розглядатися справа у суді, от тоді й слід застосувати принцип змагальності, бо він є вирішальним у судочинстві. Зараз є думка однієї чи іншої особи, вони не співпадають, ну то й що? А істина одна, і цією істиною буде судове рішення, яке набере законної сили, і у подальшому не підлягає оскарженню. У мене є судове рішення на подібну тему, коли суд визнав право спільної сумісної власності за мешканцями новобудови - багатоквартирного будинку, які приймали дольову участь у інвестуванні цього новоствореного нерухомого майна. Частину майна хотіли відібрати чиновники районної влади та міської держадміністрації. Без жодної реєстрації цього права, як і будинку в цілому. Але не вийшло! Тому тема суперечки надумана, і я закриваю цю тему. Прошу до неї більше не повертатися, поки не буде прецеденту - судового позову якоїсь однієї особи до іншої чи інших.