НАРИС: Один день Віктора Івановича (не плутати з одним днем Івана Івановича - по Солженіцину).
=================================================================================
На замовлення милої дівчини з апарату Солом\\\'янського районного суду м. Києва (вул. Шутова, 1). Я обіцяв нарис оприлюднити сьогодні до 18:00, але не встигаю і вибачаюся. Чому не встигаю - читайте далі.
Почну з того, що я, заслужений пенсіонер України (бо отримую наукову пенсію), мав би відповідно до Конституції користуватися правом на заслужений відпочинок і насолоджуватися життям, яким воно є. Але нічого не виходить. Доводиться працювати і далі. Змушує мене до цього зокрема і зазначений суд.
Але по порядку. Заслужений відпочинок розпочинається о 8:30, бо на 9:30 маю зустрітися з Валентиною Миколаївною Крапивою з приводу судових справ по її виселенню з гуртожитку, незаконно внесеного в статутний капітал ВАТ "ПТЕМ". Справа дійшла до виконавчого провадження, незважаючи на постанову ОАС м. Києва про скасування рішень стосовно передачі цього гуртожитку у власність приватизованого товариства. Зусиль по виселенню доклав саме Солом\\\'янський районний суд.
Після цього направляюся відпочивати в поштове відділення, щоб отримати пенсію. Величезна черга, правда рухається більш-менш задовільно.
Далі прямую до суду у справі, в якій головував суддя Мягкоход. Маю намір подати апеляційну скаргу на його ухвалу до 15 серпня ц.р. згідно з попередньо поданою заявою. Ухвала проголошена 31 липня. Справа не надійшла до канцелярії ні через 3 дні, ні через 6, ні через 9. О 10:30 був на порозі суду, мило привіталися з заступником голови І.М. Завгородньою, яка не поспішаючи вийшла на роботу, на відміну від мене, який відпочиває.
Заходжу до канцелярії у цивільних справах, прошу надати на ознайомлення справу, яку вів Ю.В. Мягкоход. Секретар канцелярії повідомляє - справа не надійшла. Немає меж мого здивування! З другого поверху спускаюся майже у підвал, на перший поверх до кабінету судді Мягкохода. Біля його дверей натовп - усі бажають прорватися, але суддя зайнятий у судовому засіданні. Проблема в тому, що водночас він по графіку визначений черговим у цей день і повинен підписувати копії рішень і ухвал, які видаються учасникам судових процесів у інших справах. Мене це не цікавить, мені потрібен секретар, яка не передала справу в канцелярію. Секретар також зайнята у судовому засіданні. Є помічник судді, але вона каже, що справами секретаря не займається. Парадокс у тому, що саме у цій справі вона була секретарем судового засідання. І саме вона повинна була довести справу до кінця. Як вона її довела - видно з того, що жодна з двох фонограм технічного запису судового засідання не містить ніякої інформації. З цього приводу я подав зауваження на технічний запис і журнал судового засідання, які до цього часу виявилися не розглянутими.
І тоді я згадав про Ірину Миколаївну, яку зустрів на порозі суду. Піднявся на другий поверх до її кабінету. А мила дівчина мені посміхнулася, і сказала, що І.М. мене не прийме, бо в неї прийомний день лише щовівторка, а сьогодні понеділок. І тоді я їй подарував свою оновлену візитку і пообіцяв написати цей звіт-нарис.
А мені було про що повідомити Ірині Миколаївні. Про неподобство, яке твориться у суді. Що фонограми технічного запису вже не вперше зіпсовані. Що з цього приводу у різних справах я отримав від неї відписки, а Інструкція про порядок фіксування судового процесу все одно порушується. Що справи своєчасно не надходять до канцелярії. Що при наявності заступника голови суду, яка аж ніяк не перевантажена роботою, бо дозволяє собі запізнюватися на 1,5 години, відвідувачі повинні чекати на паузи у судових засіданнях судді, який водночас є черговим, щоб отримати його дорогоцінний автограф поряд зі штампом "З оригіналом згідно". Що зауваження на технічний запис судового засідання своєчасно не розглядаються. Що моя справа до цього часу неукомлектована.
Але нічого не вийшло. Завтра не піду до Ірини Миколаївни, бо повинен доставити 12 водолічильників та 3 теплолічильники на метрологічну повірку.
Повернувся до кабінету судді. Він розлючено мене зустрів словами типу "Не заважайте працювати". Коли я пояснив, що справа якраз його стосується, то отримав відповідь, що за секретаря він не відповідає. Щодо посвідчення зауважень на технічний запис - без коментарів. Нібито також питання не до нього. А до кого? Йду до секретаря, яка залишилася у залі судового засідання. Запитую, чому справа не передана до канцелярії. Каже, що передала. Піднімаємося з нею на 2-й поверх до канцелярії. Серед кипи різних паперів вона знаходить мою справу. Виявляється, секретар канцелярії не зробила відмітку в картотеці, тому помилково повідомила мене про відсутність цієї справи. До речі, також не вперше у моєму житті. Вимагаю негайно зареєструвати надходження справи, а потім беру для ознайомлення. З 05 серпня нічого нового не з\\\'явилося, мої зауваження не підшиті, реакція на них відсутня. Сфотографував опис матеріалів справи, конверти з компакт-дисками, один з яких не містить фонограм, а інший надійшов з Апеляційного суду. На останній сторінці роблю відмітку про ознайомлення і про відсутність зазначених документів. На цьому аудієнція у суді закінчилася.
Поїхав до Комунального підприємства "Індустріальне" звітувати про здійснену оплату ЖКП з доданими доказами про легітимний демонтаж приладів обліку для чергової метрологічної повірки у трьох квартирах моїх родичів. Один з актів про демонтаж розміщений на цій сторінці Форуму. А таких актів було 5 - три по водолічильниках і два по теплолічильниках.
Після обіду пішов до Інтербанку отримувати чергову порцію відсотків по депозиту. Платять порціями по 200 грн. щодня. На тиждень походів, тобто заслуженого відпочинку, вистачить. Це ще непогано, бо інші банки моїм родичам взагалі не платять, зокрема Укрпромбанк.
Далі поїхав до офісу ТОВ "Вимірювальні технології" на вул. В. Василевської, 5, яке в рекламному поспекті себе називає не ТОВ, а НПП. Ладно, хай буде не ТОВ, але вже пройшов місяць і 10 днів, а я не можу отримати замовлений 4-тарифний лічильник ГВП для квартири своєї дочки, у якої ГВП часто нагадує ХВП, а платити доводиться, як за ковбасу сервелат, хоч подають "собачу радість". Лічильник раніше не отримав, бо не був укомплектований. Як Ви здогадалися, нічого й сьогодні не отримав. Виявляється, що оригінали сертифікатів відповідності та затвердження типу вимірювального засобу відсутні. Знаходяться у комерційного директора вдома, а він у відпустці. Коли повернеться - невідомо. Крім того, прилад не укомплектований водоміром з імпульсним виходом, без якого він взагалі не є приладом. Хлопці пообіцяли на протязі тижня повідомити про сертифікати та про водомір. На цьому й розсталися.
А мій заслужений відпочинок на сьогодні добіг до кінця. Дома з\\\'явився о 17:30, тому не зміг своєчасно відрапортувати. Вибачте, будь-ласка! Один день не Івана, а Віктора Івановича, скінчився. Завтра їдемо з сином відпочивати до Укрметтестстандарту з повним багажником легкового автомобіля. У багажнику прилади обліку води і тепла для чергової метрологічної повірки. Хтось повідомив, що в цьому державному підприємстві затримок не буде: сьогодні здав - завтра отримаєш.
Поживемо - побачимо.
