Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[gro-za]

Адміністративний позов на Київраду, КМДА, Черновецького Л.М. - мера усіх киян. про визнання невідповідним законодавству нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та рішення Київської міської ради про встановлення тарифів (у порядку ст. 171 КАС України) Шевченківський районний суд м. Києва вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-Б, м. Київ, 04053 АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ Позивач: Куля Віктор Іванович, вул. В. Гетьмана, 46-А, кв. 261, м. Київ, 03058, тел. 457-40-72 http://gro-za.io.ua Відповідачі (суб\'єкти владних повноважень): 1. Київський міський голова – Голова Київської міської державної адміністрації Черновецький Леонід Михайлович, вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001 2. Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001 3. Київська міська рада, вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001 06 серпня 2007 р. ПОЗОВНА ЗАЯВА про визнання невідповідним законодавству нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та рішення Київської міської ради про встановлення тарифів (у порядку ст. 171 КАС України) Зміст позовних вимог: 1. Визнати рішення Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 58/719 "Про тарифи на житлово-комунальні послуги" невідповідними законодавству та скасувати вказане рішення. 2. Визнати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 978 від 30 липня 2007 року "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води", невідповідним законодавству та скасувати його. 3. Визнати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 874 від 11 липня 2007 року "Про удосконалення структури управління житловим господарством у м. Києві" з додатком "Структура управління комунальним житловим фондом м. Києва" невідповідним законодавству та скасувати його. 4. Зобов\'язати Київську міську раду та її виконавчий орган – Київську міську державну адміністрацію утриматися від прийняття рішень та розпоряджень про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги без дотримання вимог Законів України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", "Про місцеве самоврядування в Україні", постанов Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. № 955, від 12 липня 2006 р. № 959, від 12 липня 2005 р. № 560, від 27 лютого 2007 р. № 297, Регламенту Київської міської ради від 14.06.2006 р. № 14/14, Регламенту Київської міської державної адміністрації, Наказу Міністерства юстиції № 32/5 від 31.07.2000 р., судових рішень, а також приймати нові нормативно-правові акти у сфері надання житлово-комунальних послуг, які повторюють по суті зміст раніше скасованих, у тому числі судовими рішеннями, розпоряджень КМДА, або вступають в суперечність з раніше прийнятими та зареєстрованими органами юстиції розпорядженнями. Виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги: Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, визначення виконавця житлово-комунальних послуг, управління об\'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості, укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (ст. 7) віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування. Порядок формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначає Кабінет Міністрів України, а органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено (ст. 10), що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Виконавчими органами (ст. 11) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. У ст. 28 Закону визначено, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать зокрема встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, а також погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності. Стаття 51 цього Закону визначає, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті ради є виконавчий комітет ради. Виконавчий комітет ради є підзвітним та підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Відповідно до ст. 59 Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень на її пленарному засіданні голосуванням. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення (або пізніше). Виконавчий комітет в межах своїх повноважень приймає рішення на його засіданні більшістю голосів і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. Перелічені норми законодавства узгоджуються з нормами Конституції України. Так, відповідно до ст. 144 Конституції органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які у разі їх невідповідності Конституції чи законам Країни зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. Законом України "Про столицю України – місто-герой Київ" передбачено (ст. 10), що Київська міська та районні в містах ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідними радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам. Прикінцевими положеннями до Закону (ч. 2) визначено, що міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади. Отже, чинними актами цивільного законодавства у сфері надання житлово-комунальних послуг закріплена юридично обов\'язкова можлива поведінка суб\'єктів владних повноважень – органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування в м. Києві. Перелічимо ці органи – суб\'єкти нормотворчої діяльності м. Києва та їх повноваження у сфері формування та затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги. 1) Київська міська рада. Приймає нормативні документи у формі рішень голосуванням депутатів на пленарному засіданні ради. Рішення підписує міський голова та оприлюднює. Рішення набирає чинності з дня офіційного оприлюднення (або пізніше). Встановлює ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, визначає виконавців житлово-комунальних послуг, укладає договори на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг. Рішення не підлягають державній реєстрації. 2) Виконавчий орган Київської міської ради на базі Київської міської державної адміністрації, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади. Підзвітний і підконтрольний раді, що його утворила. По аналогії з виконавчим комітетом рад інших міст України, виконавчий орган Київради приймає рішення на своєму засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету, яке підписується міським головою. Виконавчий орган може затверджувати тарифи на комунальні послуги лише для підприємств комунальної власності, для інших – лише погоджувати. Рішення не підлягають державній реєстрації. 3) Київська міська державна адміністрація, крім функцій виконавчого органу Київради, паралельно виконує функції місцевого органу виконавчої влади. Регулює ціни та тарифи на житлово-комунальні послуги, встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням. 4) Київський міський голова підписує рішення виконавчого органу Київради, які не підлягають державній реєстрації в органах юстиції. 5) Голова Київської міської державної адміністрації, який одночасно є міським головою, одноособово видає нормативно-правові акти у виді розпоряджень, які підлягають державній реєстрації в органах юстиції. Тепер залишилося визначити юридично-правову природу оспорюваних актів та їх відповідність чи невідповідність законодавству. 1) Рішення Київради від 08.02.2007 р. № 58/719 "Про тарифи на житлово-комунальні послуги" відноситься до першого типу нормативно-правових документів, які у відповідності до ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" приймаються на пленарному засіданні ради. Порядок розгляду і прийняття Київрадою регуляторних актів у сфері господарської діяльності встановлений статтею 33 Регламенту Київради, затвердженого її власним рішенням від 14.06.2006 р. № 14/14. Однак при прийнятті оскаржуваного рішення цей порядок не був дотриманий. Зокрема були порушені вимоги п.п.33.2, 33.3, 33.4, 33.5, 33.6, 33.7, 33.8, 33.9, 33.10, 33.12 Регламенту. Крім того, тарифи, затвердженні зазначеним рішенням, не відповідають вимогам постанов Кабінету Міністрів України від 10.07.2005 р. № 955, 12.07.2006 р. № 959, від 12.07.2005 р. № 560. Замість формування тарифів у порядку, затвердженими зазначеними постановами, Київрада механічно проголосувала за підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в 1,8 -2,0 рази без будь-яких підстав. Регуляторний акт відповідно до п. 33.10 ст. 33 Регламенту не може бути прийнятий або схвалений Київрадою, якщо відсутній аналіз регуляторного впливу та (або) якщо проект регуляторного акта не був оприлюднений. У разі виявлення таких порушень Київський міський голова вживає заходів до усунення цих порушень відповідно до ч. 4 та ч. 10 ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні". Однак, цього не було здійснено. Рішення Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 58/719 "Про тарифи на житлово-комунальні послуги", яке послужило підставою для видання цілої низки розпоряджень КМДА, у тому числі і оскаржуваних у цій позовній заяві, є незаконним, невідповідним законодавству, оскільки приймалося без дотримання вимог постанов Кабінету Міністрів від 12.07.2005 р. № 560, від 10.07.2006 р. № 955 та від 12.07.2006 р. № 959, з порушенням затвердженого Регламенту Київради. Тому застосування цього рішення у подальших, у тому числі оскаржуваних у цьому позові розпорядженнях КМДА є незаконним. 2) Встановлені розпорядженням виконавчого органу Київради від 30.07.2007 р. № 978 тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води не відповідають Порядку, затвердженому постановою КМУ від 10.07.2007 р. № 955, в частині, що стосується невизначеності виробників та виконавців цих послуг, а також відсутності розрахунків, передбачених Порядком. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2006 р. по справі № 2а-1405/06 визнано невідповідним законодавству та скасовано рішення Київської міської ради від 24 листопада 2005 року № 427/2888 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Києва", яким зокрема суб\'єкт оскарження незаконно визначив виконавцем відповідних послуг АК "Київенерго", ЗАТ "Дарницька ТЕЦ" та інших виробників теплової енергії; з централізованого постачання гарячої води - власників теплових пунктів та інших юридичних осіб, яким ці пункти передані в управління, повне господарське відання володіння або користування (житлові організації та АЕК). Постановою КМУ від 10 липня 2006 р. № 955 затверджений "Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги централізованого опалення і постачання гарячої води". Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії підприємствами сфери теплопостачання та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води. Зокрема, формування тарифів підприємствами, які здійснюють виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється відповідно до річних планів виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, економічно обґрунтованих планових витрат з урахуванням повної планової собівартості теплової енергії, до складу якої входять прямі матеріальні витрати, прямі витрати з оплати праці, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати тощо. Річний план виробництва, транспортування та постачання теплової енергії готується на підставі укладених договорів купівлі-продажу теплової енергії. Калькулювання собівартості теплової енергії здійснюється у розрахунку на рік з поквартальною розбивкою та з урахуванням сезонних коливань. Аналогічно, формування тарифів на надання послуг з централізованого опалення підприємствами, що надають послуги, здійснюється на підставі річних планів надання відповідних послуг, які, у свою чергу складаються на підставі укладених договорів. Формування тарифів на надання послуг з централізованого постачання гарячої води здійснюється підприємствами, що надають відповідні послуги також на підставі річних планів, які в свою чергу складаються на підставі укладених договорів. Слід також зазначити, що оприлюднений 25.05.2007 р. на офіційному сайті Київської міської влади за адресою http://www.kmv.gov.ua/rpolicyhrj.asp?Id=97 проект розпорядження КМДА "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води" по змісту не відповідає прийнятому регуляторному акту у формі розпорядження виконавчого органу Київради від 30.07.2007 р. № 978, оскільки додаток до проекту розпорядження, яким встановлені тарифи, не оприлюднений. Крім того, всупереч вимогам ст. 13 ЗУ "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" оприлюднення проекту регуляторного акту та аналізу відповідного регуляторного впливу здійснене не шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації, а в Інтернеті, що порушує права громадян, передбачені в ст. 6 цього Закону, оскільки доступ до Інтернету має незначний відсоток мешканців м. Києва. Слід зазначити, що виконавчий орган Київради не вправі приймати розпорядження. Згідно з ч. 6 ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування" виконавчий комітет ради у межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету в підписуються міським головою. 3) Що стосується розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 874 від 11 липня 2007 року "Про удосконалення структури управління житловим господарством у м. Києві" з додатком "Структура управління комунальним житловим фондом м. Києва" , підставою для його скасування є невідповідність постанові Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2006 р. 2 справі № 2а-1405/06, якою рішення КМР від 24.11.2005 р. № 427/288 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Києва" визнано невідповідним законодавству та скасовано. Зокрема, це стосується незаконності визначення виконавцями послуг для населення АК "Київенерго", ЗАТ "Дарницька ТЕЦ", власників теплових пунктів, ВАТ АК "Київводоканал" та зобов\'язання їх укладати зі споживачами – мешканцями багатоквартирних будинків договори на надання відповідних житлово-комунальних послуг. Також зобов\'язано КМДА забезпечити дотримання балансоутримувачами житлового фонду м. Києва вимог ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо укладення зі споживачами – мешканцями багатоквартирних будинків Типових договорів про надання житлово-комунальних послуг, затверджених постановами Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. та № 560 від 12.07.2005 р. Однак, зазначеним розпорядженням (неопублікований додаток до розпорядження від 11.07.2007 р. № 874 "Структура управління комунальним житловим фондом м. Києва") обов\'язок укладення договорів на комунальні послуги з квартиронаймачами, власниками квартир (споживачами) знову покладений на АЕК "Київенерго", АК "Київводоканал", КП "Теплокомуненерго", а не на майбутнього КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" – балансоутримувача, управителя житлового фонду, як це передбачено у ст. 29 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги". Крім того, функції Дирекції, визначені у п. 3.1 розпорядження (замовник житлово-комунальних послуг), суперечать з функціями (балансоутримувач, управитель житлового фонду), передбаченими Структурою управління (додаток до розпорядження № 874), причому договірні відносини Дирекції з будь-яким суб\'єктом господарювання у сфері житлово-комунальних послуг взагалі відсутні. Визначена у цьому розпорядженні назва КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду району" не відповідає нормі, встановленій Господарським кодексом України щодо найменування унітарного комунального підприємства, а саме замість "району" у назві повинен бути зазначений орган самоврядування – засновник підприємства (райрада у м. Києві, або її виконавчий орган). Розпорядження також суперечить раніше прийнятому і не скасованому рішенню Київради про створення районних комунальних підприємств по утриманню житлового господарства. Функції існуючих КП УЖГ та створюваних Дирекцій з управління та обслуговування житлового фонду перетинаються, що створить колізії у правовідносинах між споживачами комунальних послуг та їх виконавцями, поставить під сумнів чинність у подальшому вже укладених Типових договорів про надання житлово-комунальних послуг. Розпорядження прийняте всупереч нормам ЗУ "Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема передбаченим в ст.ст. 6-12 цього Закону. Крім того, і у даному випадку виконавчий орган Київради не вправі приймати розпорядження. Згідно з ч. 6 ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування" виконавчий комітет ради у межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету в підписуються міським головою. 4) Оскаржувані нормативно-правові акти створюють правові колізії з раніше зареєстрованими Київським міським управлінням юстиції в установленому законодавством порядку та до цього часу чинними наступними розпорядженнями КМДА: - від 19.01.2001 №63 "Про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення", зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 24.01.2001 за № 6/308; - від 08.02.2001 № 216 "Про встановлення тарифів на теплову енергію виробництва відомчих котелень", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 16.02.2001 за № 11/313; - від 20.06.2002 № 1245 "Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення", зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 27.06.2002 за №46/429; - від 14.10.2003 № 1907 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської адміністрації від 20.06.2002 № 1245", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 30.10.2003 за №72/558; - від 10.12.2004 № 2249 "Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20,06.2002 № 1245", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 28.12.2004 за № 63641; - від 05.08.2002 № 1571 "Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 09.08.2002 за № 57/440; - від 28.08.2002 № 1679 "Про встановлення тарифів на комунальні послуги", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 13.09.2002 за №69/452; - від 28.08.2002 № 1680 "Про встановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 30.08.2002 за № 66/449; - від 27.03.2003 № 499 "Про затвердження Переліку споживачів послуг з водопостачання та водовідведення", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 08.04.2003 за № 25/511; - від 02.06.2003 № 944 "Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 10.06.2003 за №40/526; - від 04.07.2003 № 1224 "Про доповнення Переліку споживачів послуг з водопостачання та водовідведення", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 11.07.2003 за №48/534; - від 12.11.2003 № 2099 "Про встановлення тарифів на послуги з водовідведення", зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 21.11.2003 за № 82/568; - від 14.10.2003 № 1907 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської адміністрації від 20.06.2002 № 1245", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 30.10.2003 за №72/558; - від 10.12.2004 № 2249 "Про внесення : змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 № 1245", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 28.12.2004 за №63641; - від 15.05.2000 № 748 "Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для приватних квартир) за утримання будинків і при будинкових територій в м. Києві", зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції 19.05.2000 за № 54/246; - від 28.08.2002 № 1678 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.05.2000 № 748", зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 02.09.2002 за №67/450; - від 16.03.2004 № 402 "Про внесення змін до приміток до Розмірів квартирної плати та плати (для приватних квартир) за утримання будинків та прибудинкових територій, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.05.2000 № 748", зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 22.03.2004 за №23/601. Перелічені розпорядження не визнані такими, що втратили чинність суб\'єктом нормотворчої діяльності, і не були скасовані Київським міським управлінням юстиції, або його правонаступником – Головним управлінням юстиції у м. Києві, а отже, залишаються чинними. Слід зазначити, що на даний час існує також усталена судова практика щодо скасування незаконних актів КМДА та Київради. Так, крім зазначеної вище постанови Шевченківського районного суду від 25.05.2006 р. по справі № 2а-1405/06 рішенням того ж суду від 11 лютого 2005 р. по справі № 2-1703/05 визнане незаконним розпорядження КМДА від 2 серпня 1999 р. № 1261, аналогічне по змісту скасованому рішенню Київради від 26.11.2005 р. № 477/2888. Постановою Господарського суду м. Києва від 13.02.2007 р. за позовом Київської міської організації Української партії "Єдність" до КМДА (справа № 21/43-А) визнані недійсними та скасовані розпорядження КМДА від 30.10.2006 р. №№ 1574, 1575, 1576 та 1577. Ряд інших розпоряджень КМДА були скасовані на підставі висновків Київського міського управління юстиції та постановами Господарських судів, наприклад, розпорядження від 08.06.2001 № 1150, від 04.09.2003 № 1641, від 27.03.2002 № 621, від 29.07.2003 № 1389, від 26.12.2002 № 2308, від 12.05.2003 № 796, від 28.08.2003 № 1603, від 31.12.2003 № 2514, від 12.01.2004 № 15, від 29.04.2005 р. № 721. Отже, для запровадження нових тарифів необхідно у відповідності до "Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731, або вносити зміни і доповнення до раніше зареєстрованих нормативно-правових актів шляхом державної реєстрації відповідних змін у порядку, встановленому цим Положенням, або відповідно до Положення скасовувати державну реєстрацію таких актів. Крім того, міська влада по суті ігнорує рішення судів, оскільки у разі скасування розпорядження КМДА у судовому порядку приймаються нові розпорядження, які по змісту дублюють раніше скасовані розпорядження. Про цю практику офіційно заявив 19 липня 2007 р. на сесії Печерської районної у м. Києві ради перший заступник голови КМДА А.К. Голубченко. Очевидно, настав час слід заборонити продовження цієї практики у судовому порядку. Висновок Оспорювані рішення та розпорядження безпосередньо порушують права та законні інтереси позивача, інших споживачів житлово-комунальних послуг на справедливу оплату відповідно до кількості, якості та собівартості фактично отриманих послуг, а для переважної більшості малозабезпечених мешканців міста встановлені цими нормативними актами ціни і тарифи залишають багатьох мешканців за межами виживання. Обіцянки Київського міського голови про покращення матеріального становища соціально незахищених верств населення при запровадженні нових тарифів виявилися на практиці далекими від дійсності. Оскаржувані акти є незаконними, тому, що не відповідають переліченим вище нормам законодавства та постанові суду про скасуванні рішення Київради № 477/2888. Отже, є всі підстави для звернення до суду з проханням винести постанову про незаконність оскаржуваних актів та невідповідність їх актам вищої юридичної сили. Частиною 2 ст. 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Частина 8 ст. 171 КАС України передбачає право суду визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили. Частиною 2 ст. 71 КАС України обов\'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності суб\'єкта владних повноважень покладається на відповідача, а ч. 4 тієї ж статті зобов\'язує суб\'єкта владних повноважень подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов\'язку суд витребовує названі документи та матеріали. До зазначених документів слід віднести розрахунки собівартості послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій по кожному будинку окремо з визначенням кожної складової частини у відповідності до Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 560, а також розрахунки підприємств – виконавців послуг, передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 р. № 955 та від 12.07.2006 р. № 959 відповідно до затверджених цими постановами Порядків формування тарифів та наведеним у них формулами. На підставі викладеного вище прошу суд: 1. Враховуючи особливу складність цієї адміністративної справи, у якій вирішуються питання, пов\'язані з нечіткістю законодавства про розмежування повноважень Київради та КМДА, як колегіального виконавчого органу Київради, щодо порядку прийняття ними нормативно-правових актів, наявність в оскаржуваних актів положень не лише юридичного, але й економічного характеру, відповідно до ч. 2 ст. 24 КАС України прошу цю адміністративну справу розглянути і вирішити колегією у складі трьох суддів. 2. Забезпечити повне фіксування судового процесу технічними засобами. 3. Відповідно до ч. 3 ст. 171 КАС України зобов\'язати відповідача – виконавчий орган КМР (КМДА) опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративний справі щодо оскарження нормативно-правових актів відповідно до змісту позовних вимог. 4. Відповідно до абзацу 2 ст. 144 Конституції України зупинити дію оскаржуваних актів. 5. Винести постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Перелік документів та інших матеріалів, що додаються: 1. Квитанція про сплату державного мита. 2. Копії позовної заяви для відповідачів (3 примірники). Позивач – Куля В.І. 2007-08-07