| | Рішення у справі №2-112-1/07 про порушення при розрахунках за послуги з теплопостачанняСуд вирішив: ... Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарського Солом\'янського району м. Києва на користь Кіфи Людмили Володимирівни 5 266,17 гривень - зайво сплачених коштів за послуги теплопостачання.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа №2-112-1/07
01 лютого 2007 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гуль В.В.,
при секретарі Бистрая А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами Салміна Олега Володимировича. Василюка Миколи Венедиктовича, Костяної Лариси Григорівни, Бренич Романа Михайловича, Кіфи Людмили Володимирівни до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом\'янського району м. Києва, Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії про усунення порушень прав споживачів при розрахунках за послуги з теплопостачання, та самостійними позовними вимогами Семеновича Віталія Івановича до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", Комунального підприємства по утриманню житлового господарського Солом\'янського району м. Києва, Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії, про усунення порушень прав споживача при розрахунках за послуги з теплопостачання, а також стягнення на користь Кіфи Людмили Володимирівни матеріальної та моральної шкоди. -
встановив:
Куля В.І., Салмін О.В., Василюк М.В., Костяна Л.Г., Бренич Р.М., Кіфа Л.В звернулися до суду із позовом СВП «Енергозбут Київенерго», КП УЖГ Солом\'янського район) м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії про усунення порушень прав споживачів при розрахунках за послуги з теплопостачання.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2006 року відповідача СВП «Енергозбут Київенерго» замінено на Акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго".
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 червня 2006 року позовні вимоги Куля В.І., Салмін О.В., Василюк М.В., Костяна Л.Г., Бренич Р.М., Кіфа Л.В. до АЕК "Київенерго". КП УЖГ Солом\'янського району м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії, про усунення порушень прав споживачів при розрахунках за послуги з теплопостачання, - було об\'єднано в одне провадження із самостійними вимогами Семеновича В.І. до АЕК "Київенерго", КП УЖГ Солом\'янського району м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії, про усунення порушень прав споживача при розрахунках за послуги з теплопостачання.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2006 р. позовні вимоги Куля В.І., Салмін О.В., Василюк М.В., Костяна Л.І ., Бренич Р.М., Кіфа Л.В. до АЕК "Київенерго", КП УЖГ Солом\'янського району м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії, про усунення порушень прав споживача при розрахунках за послуги з теплопостачання, та самостійними позовними вимогами Семеновича В.І. до АЕК "Київенерго", КП УЖГ Солом\'янського району м. Києва, ВАТ "Київгаз", державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії, про усунення прав споживача при розрахунках за послуги з теплопостачання, - було об\'єднано в одне провадження із самостійними позовними вимогами Куля В.І., Кіфи Л.В. до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом\'янського району м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2007 року прийнято відмову позивача Кулі Віктора Івановича від всіх його позовних вимог.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2007 року позовні вимоги Салміна О.В., Василюка М.В., Костяної Л.Г., Бренич Р.М., Кіфи Л.В. до АЕК "Київенерго", КП УЖГ Солом\'янського району м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії про усунення порушень прав споживачів при розрахунках за послуги з теплопостачання, та самостійними позовними вимогами Семеновича В.І. до АЕК "Київенерго", КП УЖГ Солом\'янською району м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії, про усунення порушень прав споживача при розрахунках за послуги з теплопостачання, а також про стягнення на користь Кіфи Л.В. матеріальної та моральної шкоди. - в частині позовних вимог про:
визнання неправомірним застосування управителем дахової котельні будинку № 4 по вул. Боткіна в м. Києві — АЕК \'\'Київенерго" - тарифів на теплову енергію, затверджених Київською міською державною адміністрацією для енергопостачальних організацій, в управлінні яких перебувають централізовані мережі теплопостачання громади міста Києва, Зобов\'язання ВАТ "Київгаз" у 7-денний строк провести разом з АК "Київенерго" звірку щомісячних обсягів газопостачання на автономну дахову котельню вул. Боткіна в м. Києві та щомісячних обсягів теплової енергії, виробленою зазначеною котельнею за розрахункові опалювальні періоди 2001-2006 років, з урахуванням теплотворної здатності опалювальних котлів та середньодобових значень температури зовнішнього повітря. За результатами звірки зобов\'язання обох відповідачів усунути безпідставні надмірні нарахування обсягів газопостачання та теплопостачання, зафіксованих в щомісячних табуляграмах.
Зобов\'язання обох відповідачів надати представнику позивачів Кулі В.І. затверджені належним чином протоколи, розрахунки та уточнені акти звірки.
Зобов\'язання першого відповідача врахувати уточнені акти звірки при виконанні першої вимоги позивачів.
Зобов\'язання управителя АК "Київенерго" на протязі 30 днів провести перерахунки за послуги з теплопостачання для мешканців будинку, у тому числі для позивачів (Салміна Олега Володимировича, Костяної Лариси Григорівни, Бренича Романа Михайловича, Кіфи Людмили Володимирівни, Василюка Миколи Венедиктовича за розрахункові опалювальні періоди 2001-2006 років у відповідності до вимог п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.10.2000 р. № 1887, п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 р. № 1245, та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 р. № 2306, про що повідомити їх належним чином.
Зобов\'язання АК "Київенерго" при визначенні вартості теплової енергії, виробленої даховою котельнею за розрахункові опалювальні періоди 2001-2006 років, керуватися вимогами п. 1 ст. 1032, п. 3 ст. 1033. п. 1 ст. 1034, п. 1 ст. 1042, п. 1 ст. 1043 з урахуванням п. 2 ст. 382, пп. 1. 2 ст. 368, ст. 369 Цивільного кодексу України, - судом залишено без розгляду.
Остаточно позивачі просять зобов\'язати КП УЖГ Солом\'янського району м. Києва на протязі 30 днів провести перерахунки за послуги з теплопостачання для Салміна Олега Володимировича, Костяної Лариси Григорівни, Бренича Романа Михайловича. Кіфи Людмили Володимирівни, Василюка Миколи Венедиктовича, Семеновича Віталія Івановича за розрахункові опалювальні періоди 2001-2006 років у відповідності до вимог п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.10.2000 р. № 1887, п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 р. № 1245, та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 р. № 2306, про що їх повідомити.
Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарського Солом\'янського району м. Києва на користь Кіфи Людмили Володимирівни 5 266,17 гривень –зайво сплачених коштів за послуги теплопостачання та 1 000 гривні моральної шкоди.
В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав повністю та просив його задовольнити з урахуванням рішення Солом\'янського районного суду м. Києва від 19 січня 2006 року, що набрало законної сили в цивільній справі № 2-464-1/05 за позовом Куля В.І. до КП УЖГ Солом\'янського району м. Києва про повернення зайво сплачених коштів за послуги з теплопостачання.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи неодноразово судом належним чином повідомлявся, що не стало перешкодою для розгляду справи на підставі зібраних у ній доказів.
Вислухавши в судовому засіданні представника позивачів, вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено.
Згідно рішення Солом\'янського районного суду м. Києва від 19 січня 2006 року, що набрало законної сили в цивільній справі № 2-464-1/05 за позовом Куля В.І. до КП УЖГ Солом\'янського району м. Києва про повернення зайво сплачених коштів за послуги з теплопостачання, - встановлено наступні обставини.
Позивачі є власниками квартир в будинку № 4 по вул. Боткіна в м. Києві.
Будинок споруджений на залучені у відповідності до укладених інвестиційних договорів кошти інвесторів, юридичних та фізичних осіб.
Всі 48 квартир у цьому будинку належать власникам на підставі отриманих ними свідоцтв про право власності. Частка загальнодержавної чи комунальної власності у балансовій вартості будинку відсутня.
Балансоутримувачем будинку з дати введення його в експлуатацію в 2000 році було комунальне підприємство по утриманню житлового господарства колишнього Жовтневого району м. Києва. Після проведення адміністративно-територіальної реформи Жовтневий та Залізничний райони м. Києва були ліквідовані, замість них створений Солом\'янський район. Ліквідовані також відповідні комунальні підприємства обох районів та створене комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом\'янського району м. Києва, яке згідно з затвердженими Статутом є правонаступником ліквідованих підприємств. Внаслідок зазначених подій балансоутримувачем будинку стало КП УЖГ.
Відповідач (КП УЖГ), як суб\'єкт підприємницької діяльності, незаконно володів та розпоряджався котельнею, незаконно перебрав на себе права вигодонабувача шляхом нарахування плати за теплопостачання та гаряче водопостачання на користь третіх осіб і отримання доходу від цієї діяльності.
Відповідач також незаконно вимагав переказувати кошти па сплату комунальних послуг третій особі – КП ГІОЦ, з яким у позивачів немає ніяких правовідносин.
Істотною обставиною, яка повинна враховуватись в правовідносинах між споживачами послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання в будинку і виконавцями, є наявність автономної дахової котельні, яка виробляє теплову енергію шляхом спалювання природного газу в двох котлах зарубіжного виробництва, установлених в окремій споруді на даху будинку. При цьому теплова енергія від зовнішніх централізованих загальноміських теплових мереж не споживається, але крім власників квартир відпускається також стороннім юридичним особам - власникам прибудованих офісних приміщень, спорудження яких відбулося без погодження з співвласниками будинку вже після введення будинку в експлуатацію.
Приймаючи будинок в експлуатацію, відповідач не дотримався вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 р. № 483 "Про впровадження засобів обліку витрачання і приладів регулювання споживання води та теплової енергії, в побуті", якою заборонено, починаючи з другого півріччя 1995 року, введення в дію житлових будинків без оснащення засобами обліку і приладами регулювання споживання води та теплової енергії. Це привело до порушень прав споживачів на оплату фактичного, а не уявного обсягу наданих їм послуг з теплопостачання.
Різниця між витратами на опалення квартири № 18 по вул. Боткіна, 4 згідно з показниками теплолічильника протягом опалювального сезону 2003-2004 роки порівняно з нарахованими сумами за попередні роки досягає 100 відсотків, що не можна розцінювати інакше, як отримання відповідачем незаконної вигоди та обман усіх споживачів комунальних послуг у будинку. Крім того, в період з 15 квітня 2003 року по 15 жовтня 2003 року котельня взагалі була відключена, витрати на її експлуатацію відсутні, але платежі за теплопостачання відповідачем нараховувались.
Споруджена на даху будинку котельня з відповідним обладнанням (котлами, газовим обладнанням, пристроями автоматики, контрольно-вимірювальною апаратурою, насосами тощо) належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир та нежитлових приміщень будинку по вул. Боткіна, 4 в м. Києві.
Відповідач (КП УЖГ) та його попередник на протязі з січня 2001 року по даний час порушували майнові права співвласників, розпоряджалися даховою котельнею на власний розсуд, безпідставно нараховували платежі мешканцям будинку на основі тарифів, затверджених Київською міською державною адміністрацією для споживачів, підключених до централізованої мережі теплопостачання територіальної громади м. Києва, а не до власного джерела. При цьому співвласники котельні згоди на подібні дії, тобто на право володіння або користування чужим майном, відповідачеві не надавали. Відповідно до ст. ст. 1029-1033 ЦК України балансоутримувач будинку міг виступати лише в ролі управителя майна, в тому числі дахової котельні, але не вигодонабувачем. При цьому ЦК України вимагає укладення договору в письмовій формі між установником управління (власником майна) та управителем.
Теплова енергія, яка вироблялась котельнею, не є власністю управителя, а вигода від реалізації теплової енергії не може належати управителю. Відповідно до ст. 1042 ЦК України управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв\'язку з управлінням майном.
Підрахунки витрат на управління котельнею відповідач не виконував, а на вимогу позивача надати інформацію про обсяги виробленої теплової енергії відповідав відмовою
Порушуючи вимоги цивільного законодавства, відповідач, як управитель чужого майна, на протязі зазначеного періоду безпідставно володів їм та розпоряджався, незаконно нараховував платежі за теплову енергію, яка надавалась мешканцям будинку, від належної їм дахової котельні за тарифами, які не можуть використовуватися в даних правовідносинах.
Будинок по вул. Боткіна, 4 не приєднаний до мережі центрального теплопостачання. Гаряче водопостачання та опалення здійснюється від автономної котельні, яка знаходиться на балансі ДЕЖ-911. Договір про постачання теплової енергії у гарячій воді № 8614008 на будинок по вул. Боткіна, 4 з АК "Київенерго" укладений безпідставно. Правових підстав для проведення нарахувань мешканцям будинку по вул. Боткіна, 4 згідно Договору № 8614008 немає. КП УЖІ не проводило перерахунки з мешканнями будинку по вул. Боткіна, 4 за теплопостачання, що свідчить про порушення вимог п. 8, 9, 36 "Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення", затверджених постановою КМУ від 30.12.97 року № 1497.
У вересні 2004 року сталося відчуження дахової котельні на користь АЕК "Київенерго". При цьому також були порушені вимоги ст. 186 ЦК України щодо правочинів стосовно головних речей та приналежностей до них. Зокрема, дахова котельня відповідно до Кодексу є приналежністю головної речі - житлового будинку, пов\'язана з ним спільним призначенням для обслуговування останнього. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом, що говорить про незаконне відокремлення від основної речі та відчужена на користь третіх осіб.
Виправданням для нарахування платежів за теплопостачання та гаряче водопостачання відповідач вважає Договір № 8614008 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.06.2001 року з додатками, укладений з АЕК "Київенерго" відповідно до "Правил користування тепловою енергією", затверджених спільним наказом Міненерго та Держбуду України від 28.10.99 року № 307/262, який не відповідає вимогам законодавства. Зокрема, типова форма договору про постачання теплової енергії в гарячій воді не відповідає типовій формі договору, встановленій постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.97 року № 1497. Тому Міністерство юстиції України 07.11.2003 року скасувало державну реєстрацію спільного наказу Міненерго та Держбуду України від 28.10.99 року №307/262.
Окрім того. Вищий господарський суд України постановою від 03.02 2004 року по справі № 10/181 визначив, що АЕК «Київенерго» постачає теплову енергію та гарячу воду також відповідно до договорів, укладених на підставі «Правил користування електричною та тепловою енергією", затверджених наказом Міністерства енергетики та електрифікації СРСР від 6 грудня 1981 року № 310, які втратили чинність, оскільки суперечать наведеній вище постанові Кабінету Міністрів України.
Викладені вище обставини послужили незаконним виправданням дій відповідача по нарахуванню мешканцям будинку платежів за опалення, зроблені управителем при управлінні майном. Це знаходить підтвердження при порівнянні вартості теплової енергії, яка приходиться на 1 кв. метр опалювальної площі за умови її обліку з застосуванням лічильника тепла, з тими сумами, які були нараховані позивачу за невідповідними для даного випадку тарифами і які позивач був вимушений сплатити за період з 01.01.2001 року по 01.10.2003 року.
Підставою для проведення перерахунку є вимога п. 2 розпорядження КМДА від 20.06.2002 р. № 1245, відповідно до якої теплопостачальним підприємствам міста та житлово-експлуатаційним організаціям після закінчення опалювального періоду протягом наступного кварталу проводити перерахунки з населенням за надані послуги з опалення та гарячу воду з урахуванням відхилення реальних температур теплоносія від прийнятих при розрахунках нормативів та з урахуванням обсягів фактично наданих послуг. Таким чином, перерахунки повинні були здійснюватись до 30 червня 2002 року, 30 червня 2003 року та 30 червня 2004 року.
Насправді перерахунок здійснювався лише один раз у січні 2003 року, тобто за межами встановлених термінів, а сума перерахунку 351,07 гривень не відповідає фактичним обставинам.
Сумарна опалювальна площа всіх квартир становить 7809,41 кв. м, нарахована плата за опалення будинку щомісяця дорівнює 5622,76 гривень, а тариф на опалення 1 кв.м у 2001 році становив 0,72 гривень. Починаючи з 2-ї половини 2002 року, тариф підвищився до 0,80 гривень за 1 кв.м. На підставі показників теплолічильника протягом опалювального періоду 2003/2004 років фактичне споживання тепла на опалення квартири № 18 будинку № 4 по вул. Боткіна в м. Києві складає максимум 15.51 Гкал. При цьому уточнена опалювальна площа квартири становить 179,8 кв.м. Звідси кількість теплової енергії на опалення 1 кв.м протягом опалювального періоду складає 15,51/179,8=0,086263 Гкал/кв.м., а на весь будинок відповідно 0,086263*7809,41=673,66 Гкал. Враховуючи, що теплотворна здатність природного газу становить 7,5 Гкал/1 тис. куб.м, обсяг газопостачання будинкової котельні для потреб опалення протягом опалювального періоду складає 673,66/7,5=89,82 тис. куб.м. Ціна 1 тис. куб.м газу для опалення становить 185 гривень. Тому загальна вартість газового палива для опалення за сезон становить 185*89,82=16617 гривень. Вартість технічного обслуговування котельні, за даними ЗАТ "Київенергомаш", становила 600 гривень за 1 місяць, тобто 7200 гривень на рік. Таким чином, собівартість опалення 1 кв.м помісячно при рівномірному розподілі протягом року фактично становить (16617+7200)/7809,41/12=0.254 гривень (проти тарифних ставок 0,72 грн./кв.м та 0,80 грн./кв.м, за якими здійснювалось нарахування мешканцям). Згідно з останніми даними ДЕЖ-911, станом на 01.01.2005 року за опалення квартири № 18 в будинку № 4 по вул. Боткіна в м. Києві до 01.10.2003 року включно нараховано 4444.74 гривень. Крім того, з 01.10.2003 по 01.03.2005 року позивачем сплачено на рахунок КП УЖГ за опалення відповідно до показників теплолічильника 1446,95 гривень, а всього 5891,69 гривень. Фактична собівартість опалення квартири № 18 в будинку № 4 по вул. Боткіна в м. Києві станом на 01.03.2005 року за весь час складає 0,254/міс.*179,8 грн.*38 міс.=1781,10 гривень. Різниця досягає 5891,69-1781,1=4110,59 гривень. Враховуючи обмежену вказаним вище розпорядженням КМДА норму рентабельності в 12%, різниця підлягає до зменшення на 5861,69*0,12=703,40 гривень.
Вказані вище обставини відповідно до ст. 61 ч. 3 ЦПК України звільняються від доказування, оскільки вони встановлені в судовому рішенні у цивільній справі, що набрало законної сили відносно КП УЖГ Солом\'янського району м. Києва.
Судом встановлено, що відповідно до п. 2 розпорядження КМДА від 20.06.2002 р. № 1245, відповідно до якої теплопостачальним підприємствам міста та житлово-експлуатаційним організаціям після закінчення опалювального періоду протягом наступного кварталу встановлено вимогу проводити перерахунки з населенням за надані послуги з опалення та гарячу воду з урахуванням відхилення реальних температур теплоносія від прийнятих при розрахунках нормативів та з урахуванням обсягів фактично наданих послуг, - відповідач ці перерахунки не здійснював також до 30 червня 2005 року та 30 червня 2006 року.
Таким чином, виходячи з сумарної опалювальної площі всіх квартир, яка становить 7809.41 кв. м, нарахована плата за опалення будинку щомісяця дорівнює 5622,76 грн„ а тариф на опалення 1 кв. м у 2001 р. становив 0,72 грн. Починаючи з 2-ї половини 2002 р.. тариф підвищився до 0,80 грн. за 1 кв. м.
На підставі показників теплолічильника протягом опалювального періоду 2003/2004 років фактичне споживання тепла на опалення квартири №18 будинку №4 по вул. Боткіна складає максимум 15,51 Гкал. (у наступному періоді – трохи менше). При цьому уточнена опалювальна площа квартири становить 179,8 кв. м. Звідси кількість теплової енергії на опалення 1 кв. м протягом опалювального періоду складає 15,51/179,8=0,086263 Гкал/кв. м, а на весь будинок – відповідно 0,086263*7809,41=673,66 Гкал.
Враховуючи, що теплотворна здатність природного газу, як відомо, становить 7,5 Гкал/1 тис. куб.м, обсяг газопостачання будинкової котельні для потреб опалення протягом опалювального періоду складає 673,66/7,5=89,82 тис. куб.м. Ціна 1 тис. куб.м газу для опалення становить 185 грн. Тому загальна вартість газового палива для опалення за сезон становить 185*89,82=16 617 грн. Вартість технічного обслуговування котельні, за даними ЗАТ “Київенергомаш”, становила 600 грн. за 1 місяць, тобто 7200 грн. на рік. Таким чином, собівартість опалення 1 кв.м помісячно при рівномірному розподілі протягом року фактично становить (16617+7200)/7809,41/12=0,259 грн. (проти тарифних ставок 0,72 грн./кв. м та 0,80 грн./кв. м, за якими здійснювалось нарахування мешканцям).
Опалювальна площа квартири № 9 по вул. Боткіна, 4 становить 177,7 кв. м.
Таким чином, фактична собівартість опалення квартири № 9 за 2001 - 2006 рр. складає 0,259*177,7*60=2761,46 грн. Різниця складає (0,72*12+0,8*48)*177,7-2761,46=8359,00-2761,46=5597,55 грн. Враховуючи вказаним вище розпорядженням КМДА норму рентабельності в 12%, різниця підлягає зменшенню на 2761,46*0,12=331,38 грн.
Отже, Кіфа Л.В. сплатила зайво сплачених коштів за послуги теплопостачання в розмірі 5 266,17 гривень.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають в цій частині задоволенню тобто в здійсненні перерахунку та стягненню зайво сплачених коштів за послуги теплопостачання.
Крім цього, Кіфа Л.В. просить стягнути на її користь з відповідача 1 000 гривень моральної шкоди.
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна (немайнова) шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки позивачем Кіфа Л.В. не доведено факту заподіяння їй моральної шкоди з боку відповідача, наведених та допустимих доказів, передбачених ст. ст. 58, 59 ЦПК України на підтвердження цього суду не надано, її позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 р. № 483 "Про впровадження засобів обліку витрачання і приладів регулювання споживання води та теплової енергії в побуті", Указом Президента України № 493/92 від 03 жовтня 1992 року із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України № 493/98 від 21.05.1998 року, висновком Міністерства юстиції України від 07.11.2002 року № 7/20 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта", "Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення", затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.97 року № 1497, ст. ст. 10, 60, 61, 209, 212-215, 21 8, 224 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги Салміна Олега Володимировича, Василюка Миколи Венедиктовича, Костяної Лариси Григорівни, Бренич Романа Михайловича, Кіфи Людмили Володимирівни до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом\'янського району м. Києва, Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії про усунення порушень прав споживачів при розрахунках за послуги з теплопостачання, та самостійними позовними вимогами Семеновича Віталія Івановича до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", Комунальною підприємства по утриманню житлового господарського Солом\'янського району м. Києва, Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії про усунення порушень прав споживача при розрахунках за послуги з теплопостачання, а також стягнення на користь Кіфи Людмили Володимирівни матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.
Зобов\'язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом\'янського району м. Києва на протязі 30 днів провести перерахунки за послуги з теплопостачання для Салміна Олега Володимировича, Костяної Лариси Григорівни, Бренича Романа Михайловича, Кіфи Людмили Володимирівни, Василюка Миколи Венедиктовича, Семеновича Віталія Івановича за розрахункові опалювальні періоди 2001-2006 років у відповідності до вимог п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.10.2000 р. № 1887, п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 р. № 1245, та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 р № 2306, про що їх повідомити.
Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарського Солом\'янського району м. Києва на користь Кіфи Людмили Володимирівни 5 266,17 гривень - зайво сплачених коштів за послуги теплопостачання.
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено на підставі ст. 294 ЦПК України до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, поданої протягом десяти днів після проголошення рішення, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий В.В. Гуль
2007-08-12 |
