| | Касаційна скарга на постанову Харківського апеляційного господарського суду http://io.ua/s31088Касаційна скарга на дивну постанову Харківського апеляційного господарського суду http://io.ua/s31088
Це проект касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду http://io.ua/s31088 (для обговорення). Автор - Ігор Коломак.
Вищий господарський суд України
01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6
Представник відповідача: Коломак Ігор Іванович, що діє за дорученням
від гр. Коломак Наталі Борисівни
64605, вул. Фрунзе, буд. 43,
м Лозова, Харківська область
Позивач: Комунальне підприємство “Водоканал” Лозівської міської
ради Харківської області 64600, Харківська обл., м. Лозова,
вул. Степова, 3 р/р 26003007046
ХОД Райфайзен банк “Аваль”
МФО 350 589, код ОКПО 33373500
Справа № 33/220-07
Касаційна скарга
24 червня 2008 року, колегією суддів у складі, головуючого судді Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В., Барбашова С.В., при секретарі Соколовій Ю.І., у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду, було розглянуто апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал» Лозівської міської ради, м. Лозова, Харківська область (вх. № 1075 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 09.04.08р. по справі № 33/220-07 та винесено постанову про скасування рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2008р. по справі № 33/220-07, та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги було задоволено та зобов\'язано Суб\'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу Коломак Наталію Борисівну (64605, Харківська область, м. Лозова, вул. Фрунзе, буд. 43, код 2742121848) укласти в редакції проекту позивача Договір № 264 від 08.05.2007р. на відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків в комунальну каналізацію для надання послуг до нежитлового приміщення № 5 з Комунальним підприємством «Водоканал» Лозівської міської ради (64600, Харківська область, м. Лозова, вул. Степова, 3, код 33373500).
Стягнути з Суб\'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Коломак Наталії Борисівни (64605, Харківська область, м. Лозова, вул. Фрунзе, буд. 43, код 2742121848) на користь Комунального підприємства «Водоканал» Лозівської міської ради (64600, Харківська область, м. Лозова, вул. Степова, 3, код 33373500) - 127,50 витрат з держмита по справі та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вважаємо, що висновки, покладені в основу постанови Харківського апеляційного господарського суду, не відповідають матеріалам справи, а також Харківським апеляційним господарського судом проігноровано суттєві факти, які мають значення для справи.
Згідно ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб\'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Саме у господарських відносинах фізичні особи-підприємці приймають участь перш за все як підприємці, а не як фізичні особи, та лише на підставі їх реєстрації і внесення відомостей про них до єдиного державного реєстру.
Стаття 51 Цивільного кодексу України передбачає, що нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, застосовуються лише до підприємницької діяльності фізичних осіб.
Набуття Коломак Н.Б. статусу суб\'єкта підприємницької діяльності (фізичної особи - підприємця) не є підставою визначення його правового статусу у будь-якому випадку як підприємця, оскільки цей правовий статус поширюється лише на ту частину його діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.
Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб\'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб\'єктами підприємницької діяльності (по корпоративним спорам та кредитори у справах про банкрутство).
Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в господарському процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред\'явлено позовну вимогу.
Отже, з урахуванням наведених правових норм та положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що господарський суд переважно порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено участі у господарському процесі, зокрема, позовному провадженні (крім корпоративних спорів), фізичних осіб, що із врахуванням положень ст. 12 Господарського процесуального кодексу України та суб\'єктного складу сторін виключає розгляд спору в господарському суді.
Господарським судам підвідомчі спори, що виникають при здійсненні господарської діяльності, та, відповідно, пов\'язані з господарськими правовідносинами.
Стаття 4 Господарського кодексу України розмежовує відносини у сфері господарювання з іншими видами відносин, зазначаючи, що не є предметом регулювання цього кодексу майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, одночасно вказуючи при цьому, що особливості регулювання майнових відносин суб\'єктів господарювання визначаються саме Господарським кодексом України.
Цивільний кодекс України передбачає право фізичної особи на здійснення нею підприємницької діяльності, не забороненої законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців є відкритою і цю інформацію було надано до справи, в якій зазначалося, що спірним приміщенням володіє не СПДФО Коломак Н. Б., а громадянка Коломак Н. Б., яка не використовувала та не використовує свою власність для здійснення підприємницької діяльності.
Рішення, яке було прийняте Харківським апеляційним господарським судом, у ситуації, коли громадянка Коломак Н. Б. не використовує свою власність для здійснення господарської діяльності, а Суб\'єкт підприємницької діяльності фізична особа (СПДФО) Коломак Н. Б., здійснює свою підприємницьку діяльність на території ринку, не можливо виконати ось із яких причин:
Методом оподаткування власного підприємницького доходу СПДФО Коломак Н. Б. обрала “Фіксований патент”. Порядок роботи за фіксованим патентом регулюється розділом IV Декрету № 13-92 та Інструкцією № 12. Особливістю фіксованого податку є обмеженість його застосування, а саме:
- приватний підприємець має здійснювати діяльність з продажу товарів та надання супутніх такому продажу послуг виключно на території ринку за умови сплати ринкового збору. Це означає, що за межами ринку СПДФО Коломак Н. Б. не має право здійснювати господарську діяльність.
Рішення X сесією XXIV скликання Лозівської міської ради Харківської області № 386 від 17.06.2003 р. на яке, при прийнятті постанови, посилається колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, є нічим іншим як дозволом на здійснення господарської діяльності у приміщенні, яким володіє громадянка Коломак Н. Б. і аж ні як не фактом того, що за даною адресою було розпочато господарську діяльність.
Суду було надано всі необхідні докази того, що за вказаною адресою господарську діяльність не було розпочато, а намір здійснювати господарську діяльність, громадянкою Коломак Н.Б., так і не був реалізований, але колегія суддів не прийняла до уваги цей факт і зобов\'язала СПДФО Коломак Н.Б., яка здійснює свою діяльність за адресою м. Лозова м-н 4, територія Торгівельного майданчику МП “Янтар” і де не потребує послуг КП “Водоканал”, укласти договір.
Відповідно до п 12.3. п.п. в) Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, абоненти-громадяни, що почали займатися підприємництвом та іншою господарською діяльністю на території своїх домоволодінь, для якої потрібні послуги у забезпеченні питною водою та водовідведенні, зобов\'язані у місячний строк з початку діяльності з\'явитися до Водоканалу з відповідними документами (свідоцтвом про державну реєстрацію підприємця, у необхідних випадках дозволом (ліцензією) на заняття даним видом діяльності, проектною документацією тощо) для внесення змін у договірні відносини, перерозрахунку кількості споживаної води та отримання нового (додаткового) рахунку.
Як зазначено у п. 6, статті 26, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.
На сьогоднішній день, гр. Коломак Н. Б. не має наміру, як власниця спірного приміщення, здійснювати господарську діяльність, а тому не може виконати постанову Харківського апеляційного господарського суду.
Водопостачання та водовідведення, за змістом ст.1 та ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", є одним із видів комунальних послуг.
Згідно ст.19, ст.22 Закону та ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", стосунки між учасниками договірних відносин, у сфері житлово-комунальних послуг, здійснюються виключно на договірних засадах і особливим учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач, який, залежно від цивільно-правових угод, може бути споживачем, виконавцем або виробником.
При цьому, визначені ст.29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку передбачають, що договір на надання житлово-комунальних послуг укладається мешканцями будинку з балансоутримувачем, а у разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Згідно із статтею 1, ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”, точкою розподілу послуги, є місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання.
У випадку із багатоповерховими будинками, ця точка знаходиться у місці де закінчуються мережі, які знаходяться на балансі КП “Водоканал”, та де починаються мережі, які знаходяться на балансі КП “ДЄЗ”(балансоутримувач будинку), які мають назву внутрішньобудинкові системи, тобто мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди, і де КП “Водоканал” повинен передати, згідно з договором, послугу КП “ДЄЗ”.
Відповідно до п. 1, п.п. 9, статті 26 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”, істотною умовою договору між виконавцем/виробником та споживачем, є визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу.
Згідно з Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України п.1.5. Водоканал обслуговує лише ті вуличні, квартальні та дворові водопровідні й каналізаційні мережі, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі, це означає, що внутрішньобудинкові мережі Водоканал не обслуговує, цей обов\'язок покладено на балансоутримувача, тобто на КП “ДЄЗ”, який згідно із ст.29 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”, повинен укладати договори з мешканцями будинку і саме він є виконавцем послуги для них, бо точкою розподілу послуги, в середині багатоповерхового будинку, є місце передачі послуги від однієї особи до іншої, тобто від КП “ДЄЗ” до споживача, яким, у нашому випадку, є власниця-громадянка нежитлового приміщення, а не СПДФО (як наполягає позивач), яка, на виконання положень ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”, а саме відповідно до вимог частини 1 статті 19, в якій говориться, що відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, уклала відповідний договір з балансоутримувачем.
Про це було повідомлено колегію суддів Харківського апеляційного господарського суду, але цей факт судді проігнорували.
На підставі вищевикладеного, прощу суд скасувати рішення Харківського апеляційного господарського суду від "24" червня 2008 р. і залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області, від "09" квітня 2008 р.
2008-07-12 |
